Список рекомендованої літератури

1. Булеков М. Договор арендьі зданий и сооружений // Финан-совая Россия. - 1997. - № 18.

2.Дорогавцева Е.Е. Здание, сооружение и нежилое помещение как обьектьі арендьі недвижимости (Проблематика соотношения и

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

разграничения понятий) // Государство и право. - 2002. - № 7. -С.105-107.

3. Ерш А.В. Аренда зданий и иньїх сооружений: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03. - М., 2003. - 34 с.

4. Садретдинов АА. Правовое регулирование арендьі зданий и сооружений: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03. - Ка­зань, 2002. -23 с.

§ 5. Договір найму (оренди) транспортного засобу

Поняття та загальна характеристика договору найму транспорт­ного засобу. Різні технічні засоби, у тому числі транспортні, відігра­ють важливу роль у здійсненні професійної, підприємницької, гос­подарської діяльності людини, розвитку суспільства в цілому. Як відомо, Україна належить до таких держав, де активно функціонує не лише автомобільний, а й морський, річковий, повітряний транс­порт. Транспортні засоби в сучасних умовах все частіше стають пред­метом цивільних правовідносин найму.

Особливості цього предмета дозволяють законодавчо виділити найм транспортних засобів в окремий різновид договору найму (ст. 798-805 ЦК України). Важливе значення при регулюванні договір­них правовідносин найму транспортних засобів мають положення Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України), Повітряного кодексу України (далі - ПК України), законів України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 р., "Про страхування" від 7 березня 1996 р., оскільки вони встановлюють певні особливості найму (оренди) окремих видів транспортних засобів.

Договір найму (оренди) транспортного засобу - це правочин, за яким наймодавець (орендодавець) передає наймачу (орендарю) за плату транспортний засіб (з наданням послуг для забезпечення нор­мального його використання або без надання таких послуг) у тим­часове володіння та користування.

Договір найму (оренди) транспортного засобу є двостороннім, відплатним і консенсуальним.

Сторонами договору найму (оренди) транспортного засобу ви­ступають наймодавець (орендодавець) і наймач (орендар).

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Наймодавець - це особа, яка за договором передає транспортний засіб в оплатне, тимчасове володіння та користування наймачу.

Наймодавцем може бути будь-яка особа, яка є власником транс­портного засобу або особа, уповноважена передавати транспортний засіб у найм. Найчастіше ними виступають спеціалізовані транс­портні організації, у володінні яких перебувають транспортні засоби.

Наймачем за договором найму (оренди) транспортного засобу також може бути будь-яка особа. Чинне законодавство не встанов­лює будь-яких обмежень щодо наймачів транспортних засобів. До­сить поширеними є випадки оренди транспортних засобів фізич­ними особами-підприємцями, з метою заняття підприємницькою діяльністю.

Предметом договору, що розглядається, можуть бути повіт­ряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби.

ЦК України не дає вичерпного переліку транспортних засобів і не закріплює їх понять. Відповідно до ст. 15 ПК України, повітряне судно — це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відби­тим від земної поверхні, і здатний маневрувати у тривимірному про­сторі.

Морським (а також річковим) судном, як випливає з КТМ України, визнається самохідна або несамохідна плавуча споруда, яка використовується в цілях, передбачених ст. 15 КТМ України (для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних ко­палин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, букси­рування інших суден та плавучих об'єктів тощо).

Предметом договору найму (оренди) транспортного засобу є рухо­мі речі. Однак, відповідно до ст. 181 ЦК України, режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Наземні самохідні транспортні засоби також можуть бути пред­метом договору найму (оренди) транспортного засобу. Поняття "на­земні самохідні транспортні засоби" на законодавчому рівні у ци­вільно-правових нормах не закріплено.

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, транспортним засобом є пристрій, призначений для переве­зення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спе­ціального обладнання чи механізмів.

Усі транспортні засоби можна поділити на самохідні та несамо­хідні. Самохідними слід вважати такі транспортні засоби, що не потребують для пересування залучення інших транспортних за­собів (автомобілі, у тому числі тролейбуси, мопеди, мотоцикли, ве­лосипеди, трактори, рейкові транспортні засоби, окрім метрополі­тену (наприклад, трамваї) та ін.

До несамохідних належать транспортні засоби, що призначені для буксирування самохідними транспортними засобами чи іншим способом (причепи, напівпричепи, сани тощо).

Усі самохідні транспортні засоби є наземними. До останніх нале­жать також залізничні транспортні засоби.

Усі наземні самохідні транспортні засоби, як предмет договору, що передається наймачу, повинні відповідати мінімальним вимо­гам, встановленим ст. 10 Закону України "Про транспорт", а саме: безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат (при його наявності у наймодавця).

ЦК України закріплює розширений предмет договору найму (оренди) транспортного засобу. Сторони за договором вправі встано­вити, що повітряне, морське, річкове судно чи наземний самохід­ний транспортний засіб (предмет договору) передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Крім того, сторони можуть домо­витися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу. Ук­ладення додаткового договору для цього не вимагається.

Незалежно від того, споживачем чого виступає наймач (лише транспортного засобу чи разом з ним і комплексу послуг із забезпе­чення його технічної експлуатації), він сплачує лише орендну плату за користування транспортним засобом. Витрати на утримання екі­пажу несе наймодавець.

Договір найму транспортного засобу з екіпажем поєднує в собі риси найму та надання послуг. Положення ч. 2-3 ст. 798 ЦК Укра­їни, на наш погляд, не лише розраховані на відносини за участю на

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

стороні наймодавця спеціалізованої транспортної організації, яка здатна надавати наймачеві додаткові послуги (зберігання, технічне обслуговування, ремонт транспортного засобу тощо), а й сприяють забезпеченню безпечного, ефективного його використання. Необ­хідність найму транспортного засобу з екіпажем найчастіше вини­кає у зв'язку з потребою висококваліфікованого управління ним, забезпечення належної технічної експлуатації предмета договору, здійснення яких, як правило, потребує спеціальних знань. Відпо­відно до ч. 2 ст. 805 ЦК України, екіпаж транспортного засобу зобо­в'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору найму, умовам використання транспортного засобу, а також якщо вони можуть бути небезпечни­ми для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб.

Особливості договору найму (оренди) транспортного засобу по­в'язані із специфікою предмета договору, можливістю його розши­реного складу, що опосередковує обов'язковість закріплення у змісті договору окремих положень, які є істотними, а саме: щодо витрат, пов'язаних із використанням транспортного засобу, його страху­ванням, відшкодуванням шкоди, завданої іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу.

Стаття 799 ЦК України встановлює правила щодо форми дого­вору найму (оренди) транспортного засобу. Незалежно від строку, вартості майна такий договір завжди має бути укладений у письмо­вій формі.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає також нотаріальному посвідченню.

Права та обов'язки сторін договору найму (оренди) транспорт­ного засобу мають свої особливості в порівнянні із загальними пра­вилами про найм (оренду). Передусім це прослідковується в норма­тивно-правовому закріпленні додаткових прав та обов'язків наймача.

Відповідно до ст. 800 ЦК України, наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності та має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезен­ня, а також інші договори відповідно до призначення транспортно­го засобу. Зазначена та інші норми § 5 гл. 58 ЦК України не нада­ють права наймачу передавати самостійно предмет договору в

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

піднайм. Наймач вправі зробити це лише за наявності згоди орен­додавця.

На вимогу загальних норм наймодавець повинен передати об'єкт найму наймачеві у стані, що відповідає умовам договору або призначенню майна. Це означає, що за договором найму транспорт­ного засобу наймодавець також зобов'язаний передати транспорт­ний засіб у належному технічному стані, відповідно до вимог транс­портних характеристик.

У свою чергу, наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані (ч. 1 ст. 801 ЦК України), тобто проводити його технічне обслуговування та ремонт (як капіталь­ний, так і поточний, якщо інше не зазначено в договорі). Наймач має проводити технічне обслуговування та ремонт як транспортного засобу, так і його складових частин з метою підтримання їх у на­лежному робочому стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик.

Протягом дії договору найму наймодавець повністю позбавлений обов'язку утримувати транспортний засіб. Наймач несе всі вит­рати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів. Щодо автомобільних транс­портних засобів, прикладом витрат, пов'язаних з їх використан­ням, є витрати на паливно-мастильні матеріали, паркування, вит­рати, пов'язані з проведенням технічного огляду та ремонту, страхуванням цивільної відповідальності володільців транспортних засобів та ін. Чинне законодавство не звільняє наймача від обов'яз­ку сплачувати податки з володільців транспортних засобів, а також збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Обов'язком наймача є також відшкодування збитків наймо-давцеві, завданих у зв'язку із втратою або пошкодженням транс­портного засобу. Наймач не буде проводити відшкодування лише в тому випадку, якщо доведе, що це сталося не з його вини (ст. 803 ЦК України). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо до­говором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі. Стаття 786 ЦК України встановлює, що до вимог про відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана в користування наймачеві, застосовується позовна давність в один рік. У разі заподіяння шкоди іншій особі у

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

зв'язку з використанням транспортного засобу, наймач зобов'яза­ний відшкодовувати шкоду за загальними правилами гл. 82 ЦК України.

Мають особливості й обов'язки сторін щодо страхування за договором найму (оренди) транспортних засобів. Чинне законодав­ство виділяє два види страхування, що стосуються відносин, по­в'язаних із використанням транспортних засобів: 1) страхування транспортного засобу; 2) страхування цивільно-правової відпові­дальності власників транспортних засобів. Останнє у правовідно­синах за договором найму (оренди) транспортного засобу здійсню­ється наймачем. Водночас на вимогу ч. 1 ст. 802 ЦК України страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 48; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!