Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методи прогнозування




 

Нова галузь пізнання і практики, що називається нині прогностикою, напрацювала більш сотні різних методів прогнозування. Тому, актуальною є проблема класифікації, оцінки і вибору методів прогнозування.

У якості першої класифікаційної ознаки використовують джерело інформації, на основі якого буде розроблятися прогноз. У залежності від характеру джерела інформації методи прогнозування поділяють на два класи: евристичні та фактографічні.

У евристичних методах прогнозування основним джерелом інформації є відомості, отримані з використанням логічних прийомів і правил теоретичного дослідження ("евристика" у перекладі з грецької - "мистецтво знаходження істини").

У фактографічних методах прогнозування прогностична розробка базується винятково на фактичному матеріалі, конкретних даних (головним чином кількісних), що характеризують зміни в часі об'єкта прогнозування. У цьому випадку до уваги приймаються тільки об'єктивні чинники, тоді як у попередньому класі основна роль приділяється суб'єкту прогнозування, його інтуїції, кваліфікації, фаховому досвіду.

Клас евристичних методів прогнозування включає інтуїтивні й аналітичні методи.

Інтуїтивні методи прогнозування - методи, що базуються на залученні експертів, тобто фахівців певної галузі, для визначення тенденцій розвитку об'єкта прогнозування й оцінки перспектив розвитку на основі особистої ерудиції і відчуття, догадки, проникливості, що базуються на попередньому досвіді. До цього виду відносяться групи методів:

· експертних оцінок;

· "мозковий штурм".

Аналітичні методи прогнозування - методи, що базуються на логічному (емпіричному і теоретичному рівнях) аналізі моделі розвитку об'єкта прогнозування. Аналітичні методи базуються в основному на математичному моделюванні і частіше використовуються при нормативному прогнозуванні. До цього виду відносять групи методів:

· побудова сценарію;

· морфологічний аналіз;

· метод аналогій;

· історико-логічний метод;

· метод дерева цілей;

· метод мереж;

· матричний метод;

· ігрове моделювання;

· методи оптимізації параметричних рядів.

Клас фактографічних методів прогнозування містить статистичні і методи випередження.

Статистичні методи прогнозування базуються на побудові й аналізі емпіричних тимчасових рядів характеристик об'єкта. До цього виду відносять групи методів:

· безпосередньої екстраполяції;

· екстраполяції за огинаючими кривими;

· функцій із гнучкою структурою;

· інтерполяції;

· побудови кореляційних і регресійних моделей;

· теорії інформації.

Випереджаючі методи прогнозування базуються на обробці інформації, що відноситься безпосередньо до часу випередження. До цього виду відносять групи методів:

· експертизи офіційних документів;

· сканування наукових розробок.

Вибір методу прогнозування залежить від чинників:

· мета прогнозу;

· час випередження прогнозу;

· специфіка об'єкта дослідження;

· надійність і повнота інформації;

· обмеженість ресурсів розробників прогнозу.

Джерела помилок прогнозів:

· регулярних помилок:

метод прогнозування:

• основа методу;

• процедура роботи з методом;

прогнозист:

• незнання методу;

• незадовільні навички;

вихідні дані:

• надійність;

• повнота;

• точність;

· нерегулярних помилок:

• випадкові впливи;

• рідкісні непередбачені події.

Джерела відхилення прогнозу від дійсності:

· використання песимістичного погляду, обережність в оцінках, їхнє заниження;

· використання зверхоптимістичного погляду, прагнення видати бажане за дійсне;

· неспроможність передбачати майбутні можливості через вузькість погляду або недостатність інформації;

· хибне встановлення існуючих зв'язків і взаємодій;

· некритичне ставлення до думок авторитетних діячів і дослідників.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 68; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.