КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Методи прогнозування
Нова галузь пізнання і практики, що називається нині прогностикою, напрацювала більш сотні різних методів прогнозування. Тому, актуальною є проблема класифікації, оцінки і вибору методів прогнозування. У якості першої класифікаційної ознаки використовують джерело інформації, на основі якого буде розроблятися прогноз. У залежності від характеру джерела інформації методи прогнозування поділяють на два класи: евристичні та фактографічні. У евристичних методах прогнозування основним джерелом інформації є відомості, отримані з використанням логічних прийомів і правил теоретичного дослідження ("евристика" у перекладі з грецької - "мистецтво знаходження істини"). У фактографічних методах прогнозування прогностична розробка базується винятково на фактичному матеріалі, конкретних даних (головним чином кількісних), що характеризують зміни в часі об'єкта прогнозування. У цьому випадку до уваги приймаються тільки об'єктивні чинники, тоді як у попередньому класі основна роль приділяється суб'єкту прогнозування, його інтуїції, кваліфікації, фаховому досвіду. Клас евристичних методів прогнозування включає інтуїтивні й аналітичні методи. Інтуїтивні методи прогнозування - методи, що базуються на залученні експертів, тобто фахівців певної галузі, для визначення тенденцій розвитку об'єкта прогнозування й оцінки перспектив розвитку на основі особистої ерудиції і відчуття, догадки, проникливості, що базуються на попередньому досвіді. До цього виду відносяться групи методів: · експертних оцінок; · "мозковий штурм". Аналітичні методи прогнозування - методи, що базуються на логічному (емпіричному і теоретичному рівнях) аналізі моделі розвитку об'єкта прогнозування. Аналітичні методи базуються в основному на математичному моделюванні і частіше використовуються при нормативному прогнозуванні. До цього виду відносять групи методів: · побудова сценарію; · морфологічний аналіз; · метод аналогій; · історико-логічний метод; · метод дерева цілей; · метод мереж; · матричний метод; · ігрове моделювання; · методи оптимізації параметричних рядів. Клас фактографічних методів прогнозування містить статистичні і методи випередження. Статистичні методи прогнозування базуються на побудові й аналізі емпіричних тимчасових рядів характеристик об'єкта. До цього виду відносять групи методів: · безпосередньої екстраполяції; · екстраполяції за огинаючими кривими; · функцій із гнучкою структурою; · інтерполяції; · побудови кореляційних і регресійних моделей; · теорії інформації. Випереджаючі методи прогнозування базуються на обробці інформації, що відноситься безпосередньо до часу випередження. До цього виду відносять групи методів: · експертизи офіційних документів; · сканування наукових розробок. Вибір методу прогнозування залежить від чинників: · мета прогнозу; · час випередження прогнозу; · специфіка об'єкта дослідження; · надійність і повнота інформації; · обмеженість ресурсів розробників прогнозу. Джерела помилок прогнозів: · регулярних помилок: • метод прогнозування: • основа методу; • процедура роботи з методом; • прогнозист: • незнання методу; • незадовільні навички; • вихідні дані: • надійність; • повнота; • точність; · нерегулярних помилок: • випадкові впливи; • рідкісні непередбачені події. Джерела відхилення прогнозу від дійсності: · використання песимістичного погляду, обережність в оцінках, їхнє заниження; · використання зверхоптимістичного погляду, прагнення видати бажане за дійсне; · неспроможність передбачати майбутні можливості через вузькість погляду або недостатність інформації; · хибне встановлення існуючих зв'язків і взаємодій; · некритичне ставлення до думок авторитетних діячів і дослідників.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 68; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |