Організація оцінки активів з метою відображення в обліку і звітності.

Прийнята облікова політика здійснює суттєвий вплив на формування інформації про результати оціночної роботи на підприємстві.

Важливим етапом оцінки є визначення суб'єкту оцінки. Роботи з проведення оцінки активів можна здійснювати двома основними способами:

1. шляхом створення внутрішнього підрозділу з оцінки –
Комісії з оцінки за участю фахівців з маркетингу, технологій тощо;

2. шляхом залучення спеціалізованої незалежної оціночної організації або приватного підприємця — незалежного оцінювача.

Можлива також комбінація цих двох основних напрямів що слід передбачити в обліковій політиці підприємства.

Перший спосіб здійснення оцінних процедур передбач створення на підприємстві постійної Комісії з оцінки активів. Виконання робіт з оцінки передбачає використання інформації про ринкову вартість нерухомості на дату оцінки. Таку інформацію комісія може отримати, наприклад, з таких джерел: прайс-аркушів підприємств-виготовлювачів і посередників; рекламні проспекти підприємств-виготовлювачів; відомості про ціни на об'єкти нерухомого майна в періодичних виданнях; відомості про ціни безпосередньо на ринку; агентства з нерухомості, експерти – оцінювачі; загальні і галузеві збірники цін тощо.

Другим способом виконання робіт з оцінки є залучення до роботи фахівців-професіоналів з оцінки майна. Такими фахівцями можуть організації з оцінки — юридичні особи та фізична особа-оцінювач, що має відповідний сертифікат та ліцензію.

Найбільш ефективним шляхом по вирішенню проблеми оцінки є створення на підприємствах постійно діючих комісій з визначення справедливої вартості активів.

Постійно діюча комісія створюється На­казом керівника по підприємству з числа осіб (не менше трьох): головного бухгалтера, його заступника; спеціалістів галузей, активи яких оцінюються за справедливою вартістю (інженери, технологи), та які мають справу з їх купівлею-продажем, оприбуткуванням; керівників структурних і т.д.

Склад такої Комісії може бути визначено у додатку до |розпорядчого документу про облікову політику підприємства.

6. Забезпечення захисту інформації підприємства (п.6 ОП з МВ).

В ринкових умовах господарювання інформація є найціннішим ресурсом. Переважну частину необхідної для процесу управління інформації складає економічна інформація, більша частина якої формується у бухгалтерському обліку.Комплекс правових заходів передбачає документальне закріплення статусу відомостей, які складають конфіденційну інформацію та комерційну таємницю підприємства. Таким документом може бути ОПП наряду з іншими (установчі документи, колективний договір, посадова інструкція та ін.).

Для мінімізації ризику витоку інформації на підприємстві розробляються та затверджуються графіки обміну інформацією між працівниками та зовнішніми користувачами, в якому необхідно перебачити:

–перелік осіб, які мають право доступу до певних документів;

–порядок обміну інформаційними даними в електронному вигляді;

–порядок доступу до баз інформаційних даних, комп’ютерної техніки.

Графіки виступають додатком до ОПП.

Для створення режиму доступу до певних груп інформації керівник підприємства визначає відповідального фахівця або групу фахівців за доступ та закріплює в наказі про ОПП.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 59; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!