Формування загальних відомостей про підприємство у обліковій політиці

Формування облікової політики підприємства за її розділами – 10 годин

1. Висвітлення теорії облікової політики (наказ).

2. Формування загальних відомостей про підприємство у обліковій політиці (загальні положення або преамбула).

3. Формування розділу облікової політики "Організація бухгалтерського обліку".

4. Формування розділу облікової політики "Методика обліку".

5. Формування розділу облікової політики " Технічні аспекти організації бухгалтерського обліку".

6. Оформлення інших питань в обліковій політиці.

1. Теорія облікової політики (складова наказу)

Теорія облікової політики включає у себе принци­пи обліку, законодавчі акти, наукові положення конст­руювання інформаційної системи. Основним змістом цього розділу є вивчення теоретичних основ бухгалтерського обліку (предмет, методи, правила складання документів, регістрів, звітності), положення та норма­тивні акти з питань організації обліку в Україні.

Загальні положення. Враховуючи те, що фінансова звітність складається для певного кола користувачів і повинна бути зрозумілою для нього, вона повинна містити вичерпні відомості про підприємство. У зв'язку з цим до наказу про облікову політику підприємства повинна бути включена наступна інформація:

ð назва, організаційно-правова форма і місцезнаходження підприємства;

ð короткий опис основної діяльності підприємства;

ð назва органу управління, у віданні якого знаходиться підприємство чи назва його материнської компанії;

ð перелік та місцезнаходження структурних підрозділів, що знаходяться у складі підприємства;

ð інформація про наявність асоційованих підприємств;

ð середня чисельність персоналу протягом звітного періоду тощо.

ð загальна кількість акціонерів (для АТ), учасників (для інших товариств)

2. Формування розділу облікової політики «Організація роботи бухгалтерської служби»

Розділ присвячений питанню регламентації порядку організації роботи облікового апарату та передбачає закріплення:

1)форми організації бухгалтерського обліку та визначення структури бухгалтерії; централізовану чи децентралізовану систему обробки інформації.

Організаційна побудова бухгалтерської служби - це форма поділу праці, що передбачає розподіл облікових робіт між виконавцями. Конкретне вираження ця форма знаходить у відповідній структурі бухгалтерії і системі управління підприємством в цілому.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає наступні самостійні форми організації бухгалтерського обліку:

А). Введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером (даний варіант використовується на великих підприємствах).

Спеціалізований підрозділ може бути представлений у вигляді цілого відділу облікових працівників, а також у вигляді однієї людини – бухгалтера. Ця служба називається бухгалтерією.

Введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби сьогодні є найпоширенішим, оскільки така форма має значні переваги. Зокрема, бухгалтер, що працює безпосередньо на підприємстві, зацікавлений в результатах діяльності підприємства взагалі. А це слугує гарантією його сумлінного ставлення до виконуваної роботи і стимулює пошук оптимальніших підходів до ведення обліку. Такий бухгалтер добре знає специфіку діяльності підприємства і особливості організації виробництва. Він розуміє проблеми, з якими стикається підприємство. Керівництво підприємства або його власники, у свою чергу, мають можливість постійно контролювати діяльність бухгалтера чи бухгалтерії, оперативно вирішувати ті або інші питання, своєчасно вносити корективи у раніше прийняті рішення. Таким чином, ця форма ведення бухгалтерського обліку дає можливість управляти підприємством.

Б). Користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Спеціаліст не є штатним працівником підприємства. З ним укладається договір (трудова угода). Цей варіант зручний для малих підприємств, при відсутності постійних обсягів робіт з бухгалтерського обліку.

Поширення цієї форми організації бухгалтерського обліку зумовлене:

– появою значної кількості невеликих приватних і колективних підприємств, на яких постійна присутність бухгалтера недоцільна.

– кількість працівників не перевищує п'яти чоловік, обсяг господарських операцій незначний, а постійними працівниками часто взагалі є тільки директор і бухгалтер.

Для невеликих підприємств перевагою такої форми ведення бухгалтерського обліку є розширення кругозору бухгалтера і підвищення його кваліфікації. Недоліком є відсутність бухгалтера у потрібний момент, його думки та творча енергія поділені між кількома підприємствами, такого бухгалтера неможливо використати на додаткових «не бухгалтерських» роботах. Зазначений недолік має вагу, для середніх підприємств, а на ефективність роботи невеликих підприємств не впливає.

В).Ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку спеціалізованою бухгалтерською або аудиторською фірмою.

Найменш розповсюджений варіант. При цьому претензії зі сторони податкових органів, витрати по сплаті пені і штрафів можуть бути покладені на фірму, за умови включення до договору відповідних положень.

Вона дає підприємству можливість перекласти частину відповідальності за результати обліку на фахівців спеціалізованої фірми. Перевагою ведення обліку "зовнішнім" бухгалтером є те, що підприємство звільняє себе від необхідності готувати звіти та відслідковувати нормативну базу; кваліфікація власного бухгалтера перестає бути визначальною, отже, його заробітну плату можна зменшити; відповідальність за помилки в документах несе бухгалтерська фірма, яка до того ж страхує ризики внутрішнього ринку.

Г).Самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Даний варіант використовується в приватних та інших невеличких підприємствах на етапі їх становлення. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватись на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватись.

2) прав та обов’язків головного бухгалтера; реалізація права підпису бухгалтерських документів та звітності

Права та обов’язки головного бухгалтера визначаються залежно від обраної форми бухгалтерського обліку. Коло обов'язків головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, визначається п.7 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

В період створення підприємства в Статуті формулюються цілі і завдання господарської діяльності. Відповідно до них визначається структура та функції облікового персоналу та осіб, які відповідальні за їх виконання. При великому обсязі облікової інформації, бухгалтерська служба виступає як окремий структурний підрозділ. При цьому необхідна чітка регламентація діяльності кожного зі штатних працівників і всього підрозділу в цілому.

На підставі затвердженої структури підприємства керівник затверджує штатний розклад, на кожну посаду керівником підприємства затверджується посадова інструкція. Для облікових працівників підприємства посадові інструкції розробляються головним бухгалтером підприємства.

Розподіл функцій закріплюється в положеннях про структурні підрозділи, зокрема в "Положенні про бухгалтерську службу".

Положення є внутрішнім нормативним актом, який визначає порядок створення, права, обов'язки та організацію роботи служби, зокрема, бухгалтерії. На базі Положення про бухгалтерію складаються структурні графіки роботи відділів бухгалтерії, які виступають додатками до наказу про ОП (табл.2.1).

Таблиця 2.1.

"Затверджую"

Головний бухгалтер

"___"____ 200_ р.

Структурний графік роботи відділу бухгалтерії на __________ рік

Зміст наказу, щодо наведених елементів ОП представлено в наказі про ОП в МВ: п.1,2.

3)визначення переліку посадових осіб з правом розпорядчого підпису та переліку матеріально-відповідальних і підзвітних осіб (зміст наказу про ОПП в МВ – п.3,4).

Дані переліки доцільно визначити у обліковій політиці, оскільки питання відпові­дальності за розпорядження грошовими коштами та товарно-матеріальними цінностями, а також матеріальної відповідаль­ності за їх збереженість є першочерговими у забезпеченні нормальної господарської діяльності будь-якого підприємства. Дані переліки готуються за посадами, а не за персоналіями.

З метою упорядкування документування фактів господарської діяльності керівник підприємства затверджує перелік посадових осіб, яким він надає право давати дозвіл на здійснення господарських операцій (праві підпису документів), пов'язаних із відпуском (витратою) коштів, документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Перелік цих осіб оформлюється як додаток до облікової політики за наступною формою (табл.2.3)

Таблиця 2.3

"Затверджую"

Керівник підприємства.............................

"___"____ 200_ р.

Перелік посадових осіб, яким надано право підпису документів

Перелічені в додатку особи наділяються правом і несуть всю повноту відповідальності за відповідність проведених операцій чинному законодавству та статуту підприємства, згідно з посадовими інструкціями.

Зразки підписів відповідних осіб за переліком затверджуються окремим наказом керівника та доводяться до відповідних структурних підрозділів.

Власники відповідно до чинного законодавств та установчих документів визначають також перелік посадових осіб підприємства, яким надається право розпорядження фінансово-майновими ресурсами, що відображається у додатку до ОПП за наступною формою (табл.2.4).

Таблиця 2.4

Перелік посадових осіб, які наділяються правом видачі дозволу на проведення господарських операцій

Збереження майна на підприємствах всіх форм власності забезпечується внутрішньогосподарським контролем всіх його активів. Одним з найбільш дійових заходів, що дозволяє здій­снювати такий контроль, є закріплення всіх активів підприєм­ства за працівниками – матеріально-відповідальними особами. Закріплення в ОП оформлюється додатком з переліком посад, що обіймаються працівниками та сфери їх матеріальної відпові­дальності.

При визначенні переліку матеріально-відповідальних осіб підприємствам слід враховувати наступні фактори:

– досягнення працівником 18—річного віку;

– працівник ознайомлений із затвердженим наказом (інструкцією) про його функціональні (посадові) обов'язки;

– посади чи роботи включені до переліку, затвердженого в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Списки матеріально-відповідальних осіб визначаються на підставі складених договорів на матеріальну відповідальність.

У господарсько-фінансовій діяльності підприємства неминучі операції, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, які потребують для їх здійснення витрачання готівкових грошових коштів. З цією метою кожне підприємство затверджує перелік підзвітних осіб, який є підставою для отримання ними готівкових коштів для покриття затрат за зазначеними операціями. В розпорядчому документі підприємства про облікову політику рекомендується вказувати не прізвище, ім'я та батькові працівників, яким дозволено отримувати готівкові кошти в підзвіт, а відповідну посаду, щоб уникнути необхідності внесення змін до нього у випадку звільнення того чи іншого працівника.

4)системи внутрішньовиробничого контролю, податкового обліку (п.5 ОП з МВ). Систему внутрішньовиробничого контролю, податкового облікуна підприємстві визначає керівник у вигляді закріплення виконувати контрольні функції відокремленому підрозділу та ведення податкового обліку (аудиторський відділ, контрольно-ревізійне бюро, податкове бюро); окремій особі з внесенням відповідного переліку обов’язків у посадову інструкцію (бухгалтер-контролер, заст. гол. бухгалтера з оподаткування(зі складання звітності)).

5).порядку взаємозв'язку бухгалтерії з іншими підрозділами підприємства (п.7 ОП з МВ).

Апарат бухгалтерії має безпосереднє відношення до всіх цехів і відділів підприємства. Бухгалтерія отримує від підрозділів ті чи інші документально оформлені дані про здійснені господарські операції, необхідні для обліку (табл.2.5)

Таблиця 2.5

Службові зв'язки бухгалтерської служби з іншими структурними підрозділами підприємства та сторонніми організаціями

На підставі службових зв'язків з іншими структурними підрозділами підприємства та сторонніми організаціями формуються графіки документообороту по підприємству.

6) складу фінансової, статистичної та оперативної звітності, що надає підприємство відповідним користувачам.

За даною складовою облікової політики слід відзначити, що склад фінансової та статистичної звітності чітко регламен­тований нормативними документами. У розпорядчому докумен­ті про облікову політику необхідно зазначати додаткові {не ви­значені нормативними документами) напрями подачі звітності, її склад та терміни подання. Наприклад, порядок проведення підготовчих робіт до складання фінансової звітності, терміни та відповідальних осіб. Також визначається склад внутрішньогосподарської звітності.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 72; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!