Питання 5.Ознаки і поширення монополістичної конкуренції

Питання 4. Економічна ефективність олігополії

На думку деяких економістів, олігополія – це ще не бажаніша модель ринку, ніж чиста монополія. Остання є очевидною і перебуває під постійним контролем держави, тоді як олігополія може маскуватися під монополістичну конкуренцію, проводити приховану політику узгодження цін і обсягів виробництва, обходити антимонопольне законодавство, реалізуючі на практиці ті ж самі принципи ринкової поведінки, що і чиста монополія.

Але існує і інша точка зору на роль олігополій в економічній системі, прибічниками якої були економісти Й. Шумпетер, Дж. Гелбрейт та їх послідовники. Визнаючи певні втрати суспільства від панування олігополістичної конкуренції в окремих галузях виробництва, вони вважали, що ці втрати у багато разів перекриваються виграшем від впливу олігополій на науково-технічний прогрес. Існування олігополій визнають необхідною умовою для прискорення його темпів та підтримки процесів економічного зростання. Це пов’язано з тим, що сучасні наукові дослідження потребують значних коштів, акумулювати і виділити які здатні тільки великі прибуткові підприємства.

Монополістична конкуренція поєднує в собі риси двох моделей – досконалої конкуренції та чистої монополії.

На ринку діє досить велика кількість продавців, так що на кожну з них приходиться незначна доля галузевої пропозиції.

1. Продукти, що пропонуються на ринку, хоча й належать до однієї товарної групи, досить диференційовані. Ця диференціація ґрунтується як на реальних, так і на удаваних відмінностях. Реальні відмінності досягаються за рахунок:

а) якості товару.

б) поглиблення після продажного обслуговування

в) місця продажу товару.

г) стимулювання збуту.

2. Обмежена можливість впливу на ціну. Було б помилковим вважати, що при монополістичній конкуренції фірма взагалі не може вплинути на ціну продукту, який вона реалізовує. Вдале розташування, яскрава упаковка, результативна рекламна кампанія дають фірмі певні переваги над іншими, що зумовлює можливість реалізувати свою продукцію дещо дорожче. Однак ця можливість обмежена тим, що на ринку монополістичної конкуренції існує багато близьких товарів-субститутів, а тому покупець має змогу придбати товар у іншого продавця, якщо його ціна виявиться привабливішою.

2. Легкий вступ у галузь. Оскільки на ринку досить велика кількість конкуруючих фірм, створити якісь бар'єри для вступу у галузь нових виробників практично неможливо.

3. Крива попиту на продукцію фірми в умовах монополістичної конкуренції має низхідний нахил, оскільки на ринку продаються товари-замінники. А її висока еластичність пояснюється залежністю попиту не тільки від ціни даного товару, але і від цін інших товарів даного виду;

4. щоб стимулювати попит на свій товар, фірми використовують методи нецінової конкуренції, такі як диференціація продукту та реклама. Чим сильніша нецінова конкуренція, тим менше покупці звертають увагу на ціну товару (тим меншою стає цінова еластичність попиту і тим більшою стає монопольна влада фірми).

Монополістична конкуренція виникає там, де господарюють десятки фірм, таємна змова між якими практично неможлива. Кожна фірма діє на свій страх і ризик, сама визначає власну цінову політику. Передбачити і врахувати дії усіх інших учасників конкуренції майже неможливо. Ця ринкова модель широко представлена у галузях, які виробляють товари споживання (харчова і легка промисловість, сфера послуг тощо).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 48; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!