Загальна характеристика управлінських (організаційних) ризиків підприємства

Під ризиком підприємства (економічним) будемо розуміти ризик, що виникає при будь-яких видах діяльності, пов'язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими, і фінансовими операціями, комерцією, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів.

У розглянутих видах діяльності підприємства мають справи з використанням і відтворенням матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних (інтелектуальних) ресурсів, так що ризик пов'язаний з загрозою повної або часткової втрати цих ресурсів.

Отже, ризик підприємства характеризується як небезпека потенційно можливої, ймовірної втрати ресурсів або недоодержання доходів у порівнянні з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів у даному виді діяльності.

Інакше кажучи, ризик є загроза того, що підприємство понесе втрати у вигляді додаткових витрат понад передбачених прогнозом, програмою дій, або одержить доходи нижче тих, на які він розраховував.

Таким чином, найбільш характерною ознакою класифікації ризиків підприємства є їх розподіл залежно від можливого результату на дві групи – чисті та спекулятивні ризики. Як було відзначено у попередньому питанні кваліфікаційна система ризиків включає групи, категорії, види, підвиди і різновиди ризику (Рис. 1).

Розглянемо їх більш докладно. Чисті ризики означають можливість одержання негативного або нульового результату. До цих ризиків належать: природні, екологічні, політичні, транспортні і частина комерційних ризиків (майнові, виробничі, торгові). Сутність с пекулятивних ризиків проявляється в можливості одержання як позитивного, так і негативного результату. До цих ризиків належать фінансові ризики, що є частиною комерційних ризиків.

До ПРИРОДНИХ ризиків належать ризики, пов'язані з проявом стихійних сил природи: землетрус, повінь, буря, пожежа, епідемія і т.ін.

ЕКОЛОГІЧНІ ризики - це ризики, пов'язані з забрудненням навколишнього середовища.

ПОЛІТИЧНІ ризики пов'язані з політичною ситуацією в країні і діяльністю держави. Політичні ризики виникають при порушенні умов виробничо-торгового процесу з причин, що безпосередньо не залежать від суб'єкта господарювання.

ТРАНСПОРТНІ ризики - це ризики, пов'язані з перевезеннями вантажів транспортом: автомобільним, морським, річковим, залізничним, літаками і т.ін.

Рис.1. Класифікація ризиків підприємства

КОМЕРЦІЙНІ ризики - це небезпека втрат у процесі фінансово-господарської діяльності. Вони означають невизначеність результатів від конкретної комерційної справи.

По структурній ознаці комерційні ризики поділяються на майнові, виробничі, торгові, фінансові. Але за результатами, до чистих ризиків належать тільки майнові, виробничі і торгові ризики, финансові належать до спекулятивних.

Майнові ризики - це ризики, пов'язані з імовірністю втрат майна підприємства через крадіжку, диверсії, недбалість, перенапругу технічної і технологічної систем і т.ін.

Виробничі ризики - ризики, пов'язані зі збитком від зупинки виробництва унаслідок впливу різних факторів і, насамперед ушкодження або втрата основних і оборотних фондів (устаткування, сировина, транспорт і т.ін.), а також ризики, пов'язані з впровадженням у виробництво нової техніки і технології.

Процес виробництва включає в себе декілька стадій, на яких підприємство може понести втрати в результаті помилкових дій керівництва або негативного впливу зовнішнього середовища. Тому, при здійсненні виробничої діяльності необхідно враховувати імовірність виникнення того чи іншого виду ризику на будь-якій стадії виробничого процесу, від купівлі сировини до реалізації готової продукції. В цілому система ризиків виробничої діяльності найчастіше включає в себе такі основні види (Рис.2.):

Рис.2. Система виробничих ризиків

Дамо детальну характеристику найбільш розповсюджених видів виробничих ризиків.

А) Ризик непотрібності виробленої продукції

Цей ризик виникає в тому випадку коли споживач відмовляється від купівлі виготовленої продукції і характеризується розміром можливого економічного і морального збитку, який може понести виробник. Причини виникнення цього ризикуподіляються на внутрішні і зовнішні (Рис.3.).

Внутрішні причини. Рівень ризику непотрібності продукції залежить від рівня кваліфікації персоналу підприємства, адже саме їх помилки можуть призвести до виникнення цього ризику. Наприклад невірно складений спеціалістами прогноз попиту на продукцію, невірний вибір каналів збуту, невідповідність рівня кваліфікації робочих, низька технологічна дисципліна, слабкий контроль за якістю продукції і т.д.

Організація виробничого процесу також призводить до виникнення цього ризику: порушення в технологічому циклі і зниження якості продукції, неритмічність роботи підрозділів підприємства, використання фізично застарілих основних виробничих фондів і як результат вихід зі строю обладнання, ремонти, зниження продуктивності праці і зниження якості продукції.

Рис.3. Причини виникнення ризику непотрібості виготовленої продукції

Таким чином, недотримання технологічного процесу залежить від причин які можна об,єднати в дві групи: ті, що залежать від персоналу (низькій рівень управління, недостатні знання технології виробництва, використання застарілого обладнання, слабкий контроль, недоброякісна сировина і т.д.) і ті, що не залежать від підприємства (відключення електроенергії, аварійні зупинки підприємства, відключення водопостачання і т.д.). На рівень ризику безпосередньо впливають якість сировини і матеріалів, своєчасність їх надходження на підприємство, а також їх ціна, а це в свою чергу впливає на якість і ціну продукції і попит на неї.

Що стосується організації збуту готової продукції, то тут можна розглянути декілька причин виникнення ризику, а саме: організація мережі збуту і системи просунення продукції до споживача; вибір каналів збуту – використання послуг оптових і роздрібних посередників або самостійна реалізація товарів кінцевому споживачу.

Організація реклами продукції. Ризик непотрібності продукції за цією причиною, може виникнути в зв’язку з тим, що: реклама недостатня або надмірна по інтенсивності і частоті її доведення в різних формах до споживача; реклама недостатня або надмірна за своїм обсягом; рекламу невірно сегментовано, тобто невірно розподілені різні за змістом рекламні ролики між різними групами потенційних споживачів; обрано не найефективніші для визначення сегменту ринку і або для певної групи споживачів форми реклами.

Зовнішні причини ризику непотрібності продукції, як правило безпосередньо не залежать від діяльності підприємства, хоча в деяких випадках існує така залежність. Наприклад порушення системи документообігу на підприємстві можуть призвести до того, що споживач пізно отримав повідомлення і відмовився від продукції. Очікуючи інфляцію населення купує продукцію про запас, а потім попит знижується і стабілізується.

Б) Ризик посилення конкуренції

Причин виникнення такого ризику може бути багато, але найбільш характерні такі: викрадення конфіденційної інформації або через вину співробітників, або через економічний шпіонаж; недосконалість маркетингової політики, і як результат невірний вибір ринку і недооцінка конкурентів; повільне впровадження нововведень у порівнянні з конкурентами через відсутність коштів для проведення науково-дослідних робіт, впровадження нових технологій і т.ін.; нечесність конкурентів; поява замінників продукції; поява нових конкурентів; ввезення на місцевий ринок цієї продукції або його аналогів з-за кордону.

В) Ризик виникнення непередбачених витрат і зниження доходів

Цей ризик виникає в тому випадку, коли: збільшуються ринкові ціни на ресурси або послуги, вище запланованого рівня; припускаються помилки в аналізі і прогнозуванні кон’юнктури на ринку ресурсів; змінюється політика ціноутворення у постачальників ресурсів, з якими укладено довготривалі угоди, що передбачають перегляд цін; зменшується кількість постачальників, серед яких можна знайти найбільш економічний варіант.

До цієї групи ризиків входять: ризик додаткових виплат за терміновість виконання робіт і поставок, що може трапитись в тому випадку, коли збільшується вартість замовлення і необхідно швидше його виконати і розмістити по споживачах; ризик необхідності виплат штрафних санкцій і арбітражних судових витрат, який виникає в тому випадку коли: підприємство забруднює оточуюче середовище; нанесено збитки життю і здоров’ю працівників підприємства, споживачам продукції; реалізується продукція, яка виготовлена з порушенням вимог стандартів; виникає матеріальна відповідальність підприємства за його зобов’язаннями перед клієнтами; неможливо врегулювати деякі претензії підприємства до контрагентам і виникає потреба звертатись до суду, а це додаткові витрати; ризик втрати прибутку у випадку вимушеної перерви в роботі підприємства через різні причини (встановлення нового обладнання, ліквідація наслідків певних подій і т.ін), а також ризик майбутнього підвищення процентної ставки кредиту, що наданий підприємству.

Торгові ризики – це ризики, пов'язані зі збитком через затримку платежів, відмовою від платежу в період транспортування товару, непостачання товару і т.ін.

Найбільш характерними різновидами цього ризику є: ризик відмови партнера від заключення угоди після проведення переговорів, який може виникнути в тому випадку коли необхідно змінити попередні умови контракту, або у випадку непорядності партнера, наприклад його перехід до конкуруючого підприємства, де йому запропонували кращі умови; ризик укладання угоди на умовах, які відрізняються від найбільш придатних або звичних для підприємства, наприклад, додаткові зобов,язання щодо постачання, страхуванню, наданню банківської гарантії і т.ін. Тобто, виникає ризик, коли підприємство не має достатньо досвіду, які б дали йому можливість укласти складний контракт на вигідних умовах; ризик укладання угоди з неплатоспроможним партнером. Цей ризик може виникнути як під час виконання замовлення, так і після надання послуги або відвантаження продукції. Це призводить до того, що підприємство несе певні витрати, які окупповуються несвоєчасно і потрібно або чекати або шукати нового партнера, а це нові додаткові витрати; ризик затримки виконання партнерами поточних договірних зобов,язань, що може призвести до втрат, які викликані порушенням графіків постачання, виконання робіт і т.ін.; ризик нанесення збитків третім особам, що включає в себе ризик забруднення оточуючого середовища і ризик нанесення морального і матеріального збитку громадянам; ризик заключення угод на обсяги поточного забезпечення виробництва, які не забезпечуються збутом готової продукції. Даний ризик пов,язаний з ризиком непотрібності продукції, і проявляється в тому, що сировини і комплектуючих деталей набагато більше замовляється ніж можна реалізувати виготовлену з них продукцію.

Останнім часом деякі види виробничих та торгових ризиків об,єднають в одну групу – маркетингові ризики.

ФІНАНСОВІ ризики пов'язані з імовірністю втрат фінансових ресурсів (тобто коштів) і в першу чергу характерні для фінансових установ, проте є приклади виникнення таких ризиків і в діяльності інших видів підприємств.

Фінансові ризики поділяються на два види: ризики, пов'язані з купівельною спроможністю грошей, і ризики, пов'язані з вкладенням капіталу (інвестиційні ризики).

До ризиків, пов'язаних з купівельною спроможністю грошей, належать такі різновиди ризиків: інфляційні і дефляційні ризики, валютні ризики, ризики ліквідності.

Інфляція означає знецінювання грошей і, як наслідок, зростання цін. Дефляція - це процес, зворотній інфляції, що проявляється у зниженні цін і відповідно у збільшенні купівельної спроможності грошей.

Інфляційний ризик - це ризик того, що при зростанні інфляції одержані грошові доходи знецінюються з погляду реальної купівельної спроможності швидше, ніж зростають. За таких умов підприємець несе реальні втрати.

Дефляційний ризик - це ризик того, що при зростанні дефляції відбувається падіння рівня цін, погіршуються економічних умови підприємництва і знижуються доходи.

Валютні ризики представляють з себе небезпеку валютних втрат, пов'язаних зі зміною курсу однієї іноземної валюти щодо іншої, при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних і інших валютних операцій.

Ризики ліквідності - це ризики, пов'язані з можливістю втрат при реалізації цінних паперів або інших товарів через зміну оцінки їхньої якості і споживчої вартості.

Інвестиційні ризики (ризики пов,язані з вкладенням капіталу) містять у собі наступні підвиди ризиків: ризик втраченої вигоди, ризик зниження прибутковості, ризик прямих фінансових втрат.

Ризик втраченої вигоди - це ризик настання непрямого (побічного) фінансового збитку (неодержаний прибуток) у результаті нездійснення певного заходу (наприклад, страхування, хеджування, інвестування і т.ін.).

Ризик зниження прибутковості може виникнути в результаті зменшення розміру відсотків і дивідендів по портфельних інвестиціях, по внесках і кредитах.

Ризик зниження прибутковості включає наступні різновиди: відсоткові ризики і кредитні ризики.

До відсоткових ризиків належить небезпека втрат комерційними банками, кредитними установами, інвестиційними інститутами, селинговими компаніями, що можуть виникнути в результаті підвищення відсоткових ставок, які вони виплачують по залучених коштах, над ставками по наданих кредитах. До відсоткових ризиків належать також ризики втрат, що можуть понести інвестори в зв'язку зі зміною дивідендів по акціях, відсоткових ставок на ринку по облігаціях, сертифікатах і інших цінних паперах.

Кредитний ризик - небезпека несплати позичальником основного боргу і відсотків, що приєднуються кредитору. До кредитного ризику належить також ризик такої події, при якій емітент, що випустив боргові цінні папери, виявляється неспроможним виплачувати відсотки по них чи основній сумі боргу.

Кредитний ризик може включати наступні різновиди: біржовий ризик, селективний ризик, ризик банкрутства.

Біржові ризики являють собою небезпеку втрат від біржових угод. До цього ризику належать ризик неплатежу по комерційних справах, ризик неплатежу комісійної винагороди брокерської фірми і т.ін.

Селективні ризики (лат. selectio - вибір, добір) - це ризик неправильного вибору видів вкладення капіталу, виду цінних паперів для інвестування в порівнянні з іншими видами цінних паперів при формуванні інвестиційного портфеля.

Ризик банкрутства являє собою небезпеку в результаті невірного вибору вкладення капіталу, повної втрати підприємцем власного капіталу і нездатності його розрахуватися за взятими на себе зобов'язаннями.

До управлінських (організаційних) ризиків можна включити ризики, пов'язані з помилками менеджменту організації, її співробітників; проблемами системи внутрішнього контролю, погано розробленими правилами робіт і ін., тобто ризики, пов'язані з внутрішньою організацією роботи підприємства та здійсненням як основних так і специфічних функцій управління ним.

Згідно класичної теорії менеджменту в будь-якій організації є 4 ресурси: фінансові, матеріально-технічні, людські й інформаційні. Найпростіше управляти матеріально-технічними ресурсами, тому що вони не дають і не вимагають зворотного зв'язку (виробниче обладнання або комп'ютер не скажуть керівнику компанії про те, що їм не підходить приміщення, у якому вони працюють). Найбільш відомим управлінськими ризиками є ризики управління ресурсами підприємства, які пов’язані в першу чергу з недостатністю кваліфікації персоналу, який закріплений за цими ресурсами, відсутністю достатніх знань з питань планування цих ресурсів, організації діяльності людей, системи делегування повноважень, створення достатніх умов для нормальної діяльності людей, відсутністю дієвої системи контролю на підприємстві, і крім того ці види ризиків тісним чином переплітаються з розглянутими вище підприємницькими ризиками. Адже для багатьох з них причинами виникнення є саме відсутність чіткої системи управління. Якщо говорити про ці види управлінських ризиків, то найбільш характерними і найскладнішими з точки зору управління є ризики пов’язані з управлінням людськими ресурсами.