Закони відбивання світла

Світло

Світловими хвилями (світлом) називають електромагнітні хвилі, дія яких на сітківку ока людини створює зорові відчуття.

Погляд на світло як на хвилі укорінився завдяки Гюйгенсу, Френелю і, особливо, Максвеллу, який довів електромагнітну природу світла. На відміну від звука, світло характеризується дуже вузьким діапазоном: від ≈780 нм (довгохвильова межа червоного світла) до ≈ 400 нм (коротко­хвильова межа фіолетового світла). Оскільки межі діапазону звукових хвиль прийнято характеризувати частотами, наведемо, для порівняння, в частотах і межі світлового діапазону: 3,8*10¹⁴ Гц - 7,5*10¹⁴ Гц.

Геометрична (променева) оптика

Це — розділ оптики, який вивчає процеси поширення світла, виходячи з уявлень про світлові промені.

В однорідних середовищах світло поширюється прямолінійно. Наприклад, якщо між маленьким (точковим) джерелом світла і екраном розташувати не­прозорий предмет, на екрані утворюється чітка тінь цього предмета, що повторює його форму.

Деякий напрям у просторі, вздовж якого поширюється світло — світловий промінь.

Кут між падаючим променем 1 і нормаллю до відбиваючої ("дзеркаль­ної") поверхні у точці падіння променя називається кутом падіння а, а між відбитим променем 2 і нормаллю — кутом відбивання .

Два закони відбивання:

а) .

б) Промені 1, 2 і нормаль знаходяться в одній і тій же площині.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 46; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!