Фактори виробництва

Благо – будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє людську потребу.

Блага

неуречевлені уречевлені неекономічні економічні

(сонячне світло, (їжа, одяг, житло) (дарові, необмежені, (обмежені)

здоров’я, спілкування надані природою)

знання)

Економічні потреби –це потреби в економічних благах.

Класифікація економічних потреб за критеріями:

І.За характером виникнення:

- первинні (базові), пов’язані із самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо.

- вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.

ІІ. За способом задоволення:

- матеріальні (потреби в матеріальних благах)

- нематеріальні(духовні потреби)

ІІІ. За нагальністю задоволення:

- першочергові (предмети першої необхідності)

- другорядні (предмети розкоші)

ІV.За можливостями задоволення:

- насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість повного задоволення)

- ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю).

V.За участю у відповідальному процесі:

- виробничі (потреби у засобах виробництва)

- невиробничі (потреби у споживчих благах)

VІ. За суб’єктами вияву:

- особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда)

- колективні, групові(потреби групи людей, колективу)

- суспільні(потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому)

VІІ. За кількістю визначеністю та мірою реалізації:

- абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку)

- дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду)

- платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом)

- фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).

Всезагальний економічний закон зростання потреб відображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв’язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення. Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб.

Взаємовплив потреб і виробництва

Проблема вибору як наслідок суперечності між безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів

Економічні інтереси – усвідомлене прагнення суб’єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об’єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

Класифікація економічних інтересів за категоріями:

За суб’єктами:

- особисті

- колективні, групові

- суспільні

За нагальністю, важливістю:

- головні, першочергові

- другорядні

За часовою ознакою:

- поточні

- перспективні

За суб’єктами:

- майнові

- фінансові

- інтелектуальні тощо.

За ступенем усвідомлення:

- дійсні

- уявні

За можливостями реалізації:

- реальні

- утопічні

Взаємозв’язок потреб і інтересів

Інтерес (від лат. interesse –мати важливе значення)- форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення.

Суб’єкти економічних інтересів – окремі індивіди, домогосподарства, колективи (групи) людей, суспільство в цілому.

Об’єкти економічних інтересів – економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).

Ієрархія інтересів економічних суб’єктів у командно-адміністративній системі

Координація інтересів економічних суб’єктів у ринковій економіці

Взаємозв’язок потреб, мотивів, стимулів та інтересів

Стимул (від лат. stimulus –збуджую, заохочую) –подразник, який викликає ту чи іншу реакцію, спонукання до дії.

Мотив (від лат. moveo –рухаю, штовхаю) –спонукальна причина дії і вчинків людини. Спонукання економічних суб’єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткового задоволення або незадоволення потреби, утворюючи таким чином логічний ланцюжок активної діяльності.

Потреби та інтереси як джерело активності економічних суб’єктів