Фінансовий ринок у системі економічних відносин

Державне регулювання у сфері страхування

Необхідність державного регулювання страхової справи диктується двома факторами:

Þ необхідністю захисту страхувальника;

Þ економічною політикою щодо страхової діяльності.

Державне регулювання страхової діяльності повинно:

Þ сприяти діяльності на страховому ринку компаній, що мають міцну фінансову і правову основу;

Þ не допускати на ринок фіктивні компанії, які можуть нанести збиток як страхувальникам, так і страховій справі у цілому;

Þ забезпечувати формування і розвиток ефективно функціонуючого ринку страхових послуг.

Спеціальним уповноваженим державним органом у сфері страхування є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, функціями якої є:

- нормативно-правове регулювання у сфері страхування (розробка нормативних документів, встановлення правил формування, обліку і розміщення резервів);

- нагляд за учасниками страхового ринку (реєстрація страховиків, ліцензування страхової діяльності, контрольно-наглядова функція);

- організаційне та методичне забезпечення діяльності у сфері страхування (проведення навчання, підготовка кадрів, міжнародне співробітництво).

Питання для самоконтролю

1. Чим зумовлена необхідність страхового захисту?

2. Функції страхування.

3. Принципи страхування.

4. Основні ознаки страхового захисту.

5. Класифікація страхування за об’єктами.

6. Форми страхування.

7. Поняття страхового ринку.

8. Суб’єкти страхового ринку в Україні.

9. Структура страхового ринку.

10. Необхідність і завдання державного регулювання страхової діяльності в Україні.

11. Основні функції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

ТЕМА 15. ФІНАНСОВИЙ РИНОК

15.1. Фінансовий ринок у системі економічних відносин

15.2. Структура фінансового ринку

15.3. Інструменти фінансового ринку

15.4. Фінансові посередники

Фінансовий ринок – особлива форма організації руху грошових ресурсів в економіці; сукупність економічних відносин, які виникають між його учасниками при формуванні попиту і пропозиції на специфічні товари – фінансові послуги, пов’язані з купівлею-продажем фінансових активів, які знаходяться у власності економічних суб’єктів національної, регіональної та світової економіки. З організаційного погляду, в ін включає сукупність фінансових інституцій, які спрямовують потоки грошових коштів від їх власників до позичальників і навпаки (тобто банківських установ, валютних та фондових бірж, інвестиційних фондів, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній).

Об’єктивна передумова функціонування фінансового ринку – неспівпадіння потреби в фінансових ресурсах у того чи іншого суб’єкта ринку з їх наявністю. Призначення фінансового ринку полягає в акумулювання тимчасово вільних коштів та їх ефективному розміщенні.

За економічною суттю фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин, пов’язаних з перерозподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.

Державне регулювання у сфері фінансового ринку полягає у здійсненні комплексних заходів щодо впорядкування, контролю, нагляду за діяльністю, а також запобігання зловживанням і порушенням на ринку. Органами, що здійснюють державний нагляд у сфері фінансового ринку є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Функції фінансового ринку відображені на рис. 15.1.

Рис. 15.1 Функції фінансового ринку

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 40; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!