Тема 2. Фінансова система

Необхідність перерозподілу пов’язується із утриманням невиробничої сфери, забезпеченням держави фінансовими ресурсами для виконання нею своїх функцій – здійснення економічної політики, соціального захисту населення, державного управління, підтримки обороноздатності країни, міжнародної діяльності тощо.

Функції фінансів

Традиційно фінанси виконують дві функції:

Þ розподільчу;

Þ контрольну.

І. РОЗПОДІЛЬЧА - основна для фінансів і проявляється в процесі розподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу шляхом утворення фондів грошових ресурсів і використання їх за цільовим призначенням. Основними об’єктами фінансового розподілу є ВВП, НД, національне багатство, зовнішні надходження (рис 1.2). Механізм дії розподільчої функції фінансів включає первинний розподіл, перерозподіл і вторинний розподіл:

Первинний розподіл - розподіл вартості ВВП та формування первинних доходів суб’єктів, зайнятих у його створенні. До первинних доходів відносять:

- зарплату фізичних осіб;

- прибуток юридичних осіб;

- надходження від державних послуг, ресурсів, угідь, непрямі податки.

У процесі фінансового розподілу і перерозподілу беруть участь держава, юридичні і фізичні особи, міжнародні організації, інші держави (рис. 1.3).

Рис. 1.2. Об’єкти розподільчих відносин.

Рис. 1.3. Суб’єкти розподільчих відносин.

Перерозподіл - полягає у створенні і використанні централізованих фондів грошових ресурсів. За рівнем централізації виділяють такі фонди фінансових ресурсів:

- загальнодержавні (державний бюджет та цільові державні фонди);

- регіональні (місцеві бюджети);

- відомчі (фонди, створювані міністерствами та відомствами);

- корпоративні (фонди грошових ресурсів підприємств, об’єднань).

Вторинний розподіл - завершальний етап перерозподілу в частині формування доходів фізичних осіб, зайнятих у бюджетній сфері. У результаті вторинного розподілу формуються доходи в галузях невиробничої сфери: освіти, науки, охорони здоров’я, правоохоронної системи, оборони та ін.

ІІ. КОНТРОЛЬНА функція – породжена розподільчою природою фінансів.

Призначення фінансового контролю – у раціональному, цільовому та ефективному використанні фінансових ресурсів. Фінансовий контроль здійснюють відповідні фінансові органи (інституції), зокрема державні, до яких в Україні належать Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова адміністрація, а також недержавні: внутрішньовідомчий та внутрішньогосподарський контроль.

Об’єктомфінансового контролю є фінансова діяльність підприємницьких структур, бюджетних установ та організацій. Предметом контролю є фінансові операції, пов’язані зі створення та використання фондів фінансових ресурсів.

1.5. Фінансові ресурси: суть, структура та види

Фінансові ресурси є джерелом розвитку підприємств, держави і добробуту населення та характеризують фінансовий стан економіки. Фінансові ресурси виступають матеріальною основою фінансових відносин і відображають доходи і грошові нагромадження, які формуються у держави, юридичних осіб і домогосподарств у процесі розподілу і перерозподілу ВВП. Основним призначення фінансових ресурсів є фінансове забезпечення відтворювального процесу на макро- і мікроекономічному рівні. Основним джерелом формування фінансових ресурсів є ВВП.

Фінансові ресурси залежно від рівня, на якому проходить їх формування і використання, поділяють на:

У складі державних централізованих фінансових ресурсів зосереджуються податкові й неподаткові надходження до бюджету, надходження від продажу державного майна та ін. Методами, за допомогою яких держава може мобілізувати фінансові ресурси, є справляння податків, відрахування частини прибутку державних підприємств, обов'язкові відрахування до державних цільових фондів, продаж державою цінних паперів і свого майна, одержання кредитів, емісія грошей.

У складі децентралізованих фінансових ресурсів суб’єктів господарювання зосереджуються створені ними грошові фонди і та частина грошових коштів, яка використовується у нефондовій формі. Залежно від джерел і приналежності вони поділяються на власні, позичені і залучені. Власні грошові ресурси перебувають у повному розпорядженні підприємства і використовуються на статутні потреби. Позичений капітал підприємства виступає у формі довгострокових і короткострокових позичок банків та інших кредитних установ; залучений капітал – у формі комерційного кредиту та іншої кредиторської заборгованості.

В Україні складається Баланс фінансових ресурсів та витрат національної економіки – комплексний документ-прогноз, у якому відображається обсяг утворюваних фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки. Метою його розробки є визначення розміру фінансових ресурсів, що створюються в економіці і можуть бути використані для здійснення заходів економічного й соціального розвитку на плановий період. Баланс розробляється Міністерством економіки разом з Міністерством фінансів на основі прогнозу обсягу ВВП та НД; складається з двох розділів:

- доходи - фінансові ресурси, сконцентровані у державному бюджеті, у господарських структурах, в централізованих та децентралізованих цільових фондах, фінансових установах, частка доходів юридичних та фізичних осіб, залучені від іноземних кредиторів,

- витрати - на розвиток економіки, капіталовкладення, соціальні гарантії, культурні заходи, розвиток науки, пенсії, оборона, управління, зовнішньоекономічну діяльність, обслуговування боргу, інші.

Складовою частиною фінансових ресурсів є фінансові резерви. Фінансові резерви – це особлива група фондів грошових ресурсів держави чи підприємств, які покликані забезпечити стійкість фінансової системи, надійність фінансового забезпечення економічного розвитку у разі настання непередбачуваних обставин. Фінансові резерви поділяють на:

В Україні застосовуються такі способи формування фінансових резервів:

- бюджетний – створення в складі кожного бюджету бюджетних резервів; видами яких є резервний фонд Кабінету Міністрів України, оборотна касова готівка;

- галузевий – створення галузевих резервів за рахунок відрахувань від прибутку галузевих підприємств;

- госпрозрахунковий – формування фінансових резервів підприємствами, організаціями, установами;

- страховий – утворення фондів страхових організацій.

Питання для самоконтролю

1. Економічна суть фінансів.

2. Необхідність фінансів у суспільному виробництві.

3. Специфічні ознаки фінансів.

4. Суспільне призначення фінансів.

5. Поняття фінансових ресурсів.

6. Класифікація фінансових ресурсів за рівнем організації, джерелами формування та напрямами використання.

7. Функції фінансів та їх прояв.

8. Суть розподільчої функції фінансів та об'єкти фінансового розподілу.

9. Роль фінансів у формуванні й розвитку ринкової економіки.

2.1. Економічна суть і типи фінансової системи

2.2. Характеристика сфер і ланок фінансової системи

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 48; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!