Зображально-музичного монтажу

В німому кінематографі автори намагалися надати ба-гатозначності зображуваному за допомогою зображально-пластичних засобів - монтажу, ракурсу, освітлення, компо-зиції... У звуковому кіно цю роль значною мірою почала виконувати музика. Робить вона це багатьма способами.

Так, розвиток принципів використання закадрової му-зики відбувався, насамперед, як розширення її драматур-гічних функцій.

Не заглиблюючись надто у проблему - це завдання спе-ціальної розмови - зазначимо, що музика може виступати як самостійний фактор розвитку сюжету або доповнювати його.

У фільмі «Вир» С. Клименка гармошка заграла мело-дію пісні «Їхав козак на війноньку», і кадри селян біля зі-браних докупи возів визначаються як таке, що відбувають-ся проводи на фронт.

Берези на фоні неба. Небо чорніє. Титри з назвою філь-му «Всюди є небо».

Після тривало-напружених кадрів нічних польотів, ка-тастрофи, очікування тата «з роботи» мала Тетянка йде до льотного поля його зустрічати. Мама залишається вдома сама. Чекає...

Лунає дзвоник. Мама йде до дверей, відчиняє (крупно лише її обличчя). Скрик.

Встик:

Залите сльозами надкрупне зображення обличя Мами, яка картає себе за те, що «вперше не провела до дверей» (рис. 4.1). Обережно з`являються звуки рояля, які стають темою скорботи. Ці звуки не уриваються зі зміною кадру. Вони продовжуються на тривалій панорамі облич готових до польоту льотчиків у довгій стройовій шерензі. Вони не-мовби проводжають в останню путь товариша і водночас, завдяки фонограмі голосів, які доповідають по радіозв`яз-ку про готовність до зльоту, про висоту, курс тощо, вже немовби знаходяться в небі, продовжуючи справу - свою і загиблого.

Часто музику використовують, щоб драматургічно по-в`язати декілька подій.

У фільмі Р. Росселіні «Рим - відкрите місто» (1945) фа-шисти катують італійських патріотів. А поруч, за дверима, окупанти тішаться звуками салонної фортепіанної музики.

Музика в даному разі своїм контрастом підсилює емо-ційність основної сцени - тортур, але й вводить в неї другий план - цією музикою кати намагаються заглушити звуки, стогін своїх жертв.

Ще одна драматургічна функція музики в тому, що вона виражає переживання, почуття персонажів.

У фільмі М. Калатозова «Летять журавлі» (1957) Веро-ніка виходить з бомбосховища і біжить додому. Вона чує сирени пожежних машин. До їх звуку додається драма-тична музика, що відтворює передчуття нещастя. Вероніка біжить і... її передчуття справджуються. Двері домівки від-чиняються - перед нею... провалля. Батьки загинули.

У фільмі американського режисера У. Уайлера «Кращі роки нашого життя» (1946) колишній льотчик Фред опи-няється на звалищі військових літаків. Він залазить до ка-біни колишнього бомбардувальника. Музика, що імітує гуркіт моторів, виявляє стан людини, яка відчула себе «в сідлі»...

Ще раз підкреслимо безкінечність драматургічних можливостей музики. Конструктивні принципи поєднання її з зображенням виникають, виходячи з тих функцій, які музика має виконати в тому чи іншому разі. Проте орга-нічність поєднання залежить не тільки від тематично-змістової спорідненості в зображуваному і музичному ря-дах.

Для створення відчуття природності необхідно дотри-муватись ще деяких умов. Розглянемо деякі конструктивні принципи сполучення музики з зображенням.

4.3. Асоціативно-образні особливості

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 89; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!