Лабораторна робота №1

«ПЛАНУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, ПРИЗНАЧЕНОЇ НА ЕКСПОРТ»

Мета роботи: вивчення ключових засад бюджетного планування на підприємстві шляхом формування калькуляції собівартості продукції та її ціни в умовах здійснення експортної діяльності.

Технічні засоби: програмне забезпечення MS Excel, форми для заповнення, калькулятор.

Ключові терміни:

Витрати (згідно економічного підходу) – це реальна вартість спожитих ресурсів, робіт та послуг, що формують собівартість продукції у чітко вираженому періоді. За цим підходом витрати традиційно класифікують за економічними елементами (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші витрати).

Загальновиробничі витрати – це витрати підприємства, котрі повинні бути понесені на управління виробництвом; амортизацію основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології і організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища тощо.

Адміністративні витрати – це витрати, котрі пов’язані із управлінням та обслуговуванням підприємства як цілісного комплексу. До них відносять: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, комунальні послуги, охорона); винагороду за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги; витрати на оплату послуг зв’язку; амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судах; плату за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків та ін.

Витрати на збут (Позавиробничі витрати) – це витрати, які не пов’язані безпосередньо з процесом виробництва: витрати на пакувальні матеріали (тару), доставку продукції до пункту призначення, навантаження та інші витрати на збут, включаючи витрати на рекламу. Ці витрати часто залежать від зміни обсягів продажу, тобто за суттю є змінними.

Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) – це різновид собівартості, що включає витрати підприємства, пов'язані безпосередньо із процесом виробництва продукції, що зумовлені особливостями його технології та організації (цехова собівартість), а також загальновиробничі витрати як елемент управлінських витрат.

Повна собівартість – включає виробничу собівартість і позавиробничі витрати (витрати на збут), пов'язані з реалізацією продукції.

Калькулювання – спосіб постатейного розрахунку складових загальних витрат, що дозволяє розрахувати собівартість одиниці виготовленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг (цехову, загальнозаводську та повну).

Відпускна ціна – ціна продукції зі складу товаровиробника без врахування непрямих податків.

Вільна відпускна ціна – ціна зі складу товаровиробника з урахуванням непрямих податків.

Фактурна ціна (фактурна вартість) – це вартість продукції, зазначена в рахунку-фактурі та зовнішньоекономічному договорі згідно з умовами поставки відповідно до термінів INCOTERMS 2000.

Митна вартість – ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, які підлягають митному оформленню, на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються фактурна ціна товару, а також інші фактичні витрати, понесені до кордону України (зокрема, витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Мито - непрямий податок, який стягується з товарів (інших предметів), які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом.

1.1. Зміст роботи:

1) Ознайомлення із основними виробничо-фінансовими показниками АТ «Автонавантажувач» у 20__ звітному році.

2) Розрахунок постатейних витрати у річному обрахуванні.

3) Визначення процентних показників для складання калькуляції щодо визначення ціни одиниці продукції.

4) Розрахунок основних видів собівартості одиниці продукції (виробничої та повної) на засадах визначених процентних показників.

5) Складання зведеної постатейної структур витрат в загальнорічному вираженні та калькуляції витрат на одиницю продукції у встановленій формі. Розрахунок вартості продукції за умови здійснення експортних поставок до Росії, а також розмірів мита та усіх необхідних митних платежів.

6) Формування висновків із наведенням рекомендацій щодо можливих шляхів зменшення собівартості продукції.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 54; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!