Выбор темы курсовой работы

Біоритми

Біологічні ритми, або біоритми — це регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя: молекулярному, клітинному, тканинному, орган­ному, організмовому, популяційному і біосферному.

Вивченням біоритмів займається наука—хронобіологія (від грец. «хронос» — година, час). Ця галузь біології вивчає законо­мірності тимчасової організації живих систем.

У процесі еволюції протягом сотень мільйонів років йшов процес пристосування живих організмів до періодичної зміни дня і ночі, сезонів року, пов'язаних з основними ритмами Землі, результатом якого стали ритмічні процеси їх життєдіяльності — біоритмічні. Усі процеси мають свою циклічність, і зміни відбу­ваються як на клітинному, тканинному, органному, так і на орга­нізмовому структурних рівнях.

Внутрішні й зовнішні біоритми мають різну періодичність, що виражається в частках секунд, секундах, хвилинах, годинах, до-1 бах, місяцях, роках і декількох роках. Наприклад, ритми, що виз­начаються частками секунди, мають нервові імпульси — 0,001 с, серцевий цикл — 0,8 с, дихання (вдих-видих) — 8с, перисталь­тика голодного шлунка — 30 хв., добові (зміна дня і ночі), місячнії (менструальний цикл у жінок), річні (народження дитини) і т. д.

Дослідники прийшли до висновку, що повторювані цикли мають внутрішню (ендогенну) природу, іншими словами, організм має «внутрішній годинник», що якимось чином контро­лює добову активність. 24-добовий цикл, з яким ми стикаємося в повсякденному житті, пов'язаний з тим, що внутрішній годин­ник «корегується» зовнішніми подіями, особливо зміною дня і ночі, підвищенням та зниженням температури. У корегуванні внутрішніх годин людини важливу роль грають соціальні факто­ри, тобто підстроювання активності до розкладу роботи, режи­му дня, прийому їжі тощо.

Результати проведених досліджень показують, що і механізм роботи внутрішнього годинника пов'язаний з діяльністю гіпота­ламуса — найважливішого регуляторного центру мозку.

Нехтування добовими біоритмами може нанести шкоду здоро­в'ю людини. Наприклад, артеріальний тиск, як правило, нижчий зранку і зростає протягом дня. Якщо людина відвідує лікаря тіль­ки зранку, вона може вважати, що тиск у неї в нормі, тоді як насправ­ді вдень і ввечері він, можливо, значно підвищується, що небез­печно, оскільки така людина не одержує необхідного їй лікування.

Результати досліджень біологічних ритмів у людини показа­ли їх важливість для фізичного і психічного здоров'я. Звідси висновок, що ми повинні з великою увагою ставитися до влас­них ритмів, спокійніше сприймати пов'язані з ними природні підйоми та спади настрою і звертатися за допомогою до фахівців, коли зміна наших ритмів виходить за межі норми.

Зовнішні біоритми пов'язані з розташуванням Землі в кос­мічному просторі, головним фактором якого є сонячне випро­мінювання, що обумовлює сонячну активність (утворення со­нячних плям, сонячних спалахів, факелів, збільшення ультра­фіолетового випромінювання).

Сонячна активність діє на ряд фізико-хімічних процесів Землі: коливання атмосферного тиску, температури, вологості повітря та ін. А це у свою чергу впливає на стан серцево-судинної системи, нервової системи, психічних і поведінкових реакцій людини: порушується ритм життя, знижується працездатність, псується настрій і т. д.

Із сонячною активністю, її циклом пов'язані й стихійні лиха (землетруси, виверження вулканів, рух льодовиків, айсбергів та ін.), що безпосередньо чи опосередковано впливають на стан здоров'я.

З усього вищесказаного видно, що організм людини здатний адаптуватися до різних умов, і ця здатність ґрунтується на генетичних програмах організму. Тобто в будь-якому середовищі (гірському, океанічному, низьких температур) адаптуються тільки ті особи, генотип яких забезпечує існування в цьому середовищі їх і їхніх нащадків. Існують, звичайно і такі особи, що не здатні адаптуватися до нових умов, наприклад, при переїзді з теплої кліматичної зони в зону низьких температур.

Не можна плутати екстремальні умови з акліматизацією. При потраплянні в екстремальні умови проявляються індивіду­альні особливості організму, а при адаптації — його фізіо­логічні особливості.

Промышленность (обрабатывающие производства) является важнейшим видом экономической деятельности страны, она включает комплексную систему взаимосвязанных отраслей, производств и предприятий (объединений). Знание и правильное применение в практике деятельности основных подходов, выработанных в экономике промышленности является важным фактором успешной деятельности любого предприятия.

Курсовая работа по учебной дисциплине «Экономика промышленности» является важным этапом самостоятельной работы студентов. Ее подготовка обеспечивает закрепление и расширение теоретических знания, полученные на лекциях и практических занятиях. Цель выполнения курсовой работы – усвоение, систематизация и расширение объема знаний, полученных в рамках изучения дисциплины. Кроме того эта форма самостоятельной работы студентов направлена на приобретение и совершенствование навыков самостоятельной научно-исследовательской работы и применение полученных теоретических знаний на практике в условиях конкретной организации.

Выполнение курсовой работы начинается с выбора ее темы. Тема выбирается исходя из уровня теоретической и практической подготовки студента, научных интересов, навыков исследовательской и аналитической работы. При выборе темы необходимо учитывать степень освещенности ее в специальной литературе, а так же в научных и научно-практических статьях, доступность источников информации, включающих: литературные источники, публикации в научных и специальных изданиях, статистические данные, отчетность хозяйствующих субъектов, отраслевая и рыночная аналитика.

Тема конкретной курсовой работы выбирается из перечня примерных тем, приведенных в настоящих методических рекомендациях. При необходимости тема работы уточняется и конкретизируется (… на примере ООО «Три коровы») и согласовывается с руководителем курсовой работы. При выборе базовой организации, на примере которой будут рассматриваться теоретические вопросы и проводится анализ деятельности необходимо учитывать, что организация должна относиться к реальному сектору экономики и вести бухгалтерский учет в полном объеме (не использовать упрощенные формы учета).

Рекомендуется при выборе темы учитывать планируемую тематику выпускной квалификационной работы (ВКР), имеющееся либо потенциальное место работы. Облегчит подготовку курсовой работы использование в качестве базового предприятия (организации) того, где студент проходил практику или работает (для студентов очно-заочной и заочной форм обучения). Учет приведенных факторов при выборе темы дает возможность применения полученных знаний на практике, а написание курсовой работы может стать элементом подготовки ВКР.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 46; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!