Вплив кліматичних факторів на організм людини

Екологія людини

Екологія (з грецьк. «ойкос» — житло і «логос» — наука) вивчає весь комплекс відношень живих організмів з на­вколишнім середовищем. Цілісність, сталість і, якщо воно відбувається, розселення людських груп базуються на взаємодії з навколишнім середовищем—безупинному обміні речовинами й енергією. Завдяки цьому обміну група одержує необхідні речо­вини та створює умови для свого існування.

Екологія людини — наука, Ідо вивчає взаємодію людини як біосоціальної істоти зі складним багатокомпонентним навколиш­нім світом, динамічними, постійно мінливими умовами існування.

Екологія в широкому сенсі означає динамічний взаємозв'язок співтовариства із середовищем, у якому воно знаходиться.

Пристосування, необхідні для успішного існування у певних умовах, називають адаптаціями. Середовище—це комплекс навколишніх умов, у яких перебуває співтовариство. До нього належать абіотичні (фактори неживої природи—фізичні й хімічні умови середовища), біотичні (фактори живої природи—міжви­дові й внутрішньовидові відносини) компоненти, у тому числі особливості рельєфу, клімат, тваринний і рослинний світ, і ант­ропогенні фактори—діяльність людини, що призводить до змін середовища проживання живих організмів.

Комплекс, що складається з певної групи живих істот і сере­довища, у якому ця група існує, називають екосистемою. Під екологією людини слід розуміти екологію всієї екосистеми в ціло­му, розглянутої з погляду ролі, яку відіграє в ній «людський ком­понент».

Екосистема — це «боротьба за існування», у якій успіх залежить від ефективності адаптаційних можливостей людини. Мета і значення адаптації полягають в збереженні біологічного гомеостазу, що являє собою сукупність стійких станів, підтри­муваних в організмі, і включає два взаємозалежних процеси — досягнення стійкої рівноваги і саморегуляцію.

Одним з найважливіших абіотичних факторів, що мають вплив на всі фізіологічні функції усіх живих організмів, є температура. На земній поверхні температура залежить від географічної широти і висоти над рівнем моря, а також від пори року, тому в навколишньому середовищі вона ніколи не буває постійною й організму необхідно пристосовуватися до її умов, що змінюються, адаптуватися.

Адаптивну функцію людини забезпечують основні теплові й холодові рецептори шкіри, рецепторні поля і центральна нерво­ва система. Їхня спільна діяльність одержала назву теплорегу­ляції, у процесі якої відбувається постійний обмін тепла між організмом і зовнішнім середовищем (тепловіддача), а також ут­ворення тепла в організмі людини в результаті окисних процесів (теплотворення). Існує певна залежність між температурою по­вітря й обміном речовин в організмі.

Так, при зниженні температури повітря утворення тепла в організмі підсилюється, при підвищенні — теплотворення змен­шується, і навпаки. Ці два взаємозалежних процеси регулю­ються дією центральної нервової системи, що супроводжуєть­ся змінами в діяльності ряду інших органів людського орга­нізму (кровоносних, дихальних) і посиленням чи уповільненням обміну речовин, за допомогою яких реалізуються його присто­сувальні можливості.

Адаптація до низьких температур виявляється в цілому ряді пристосувальних змін, що відбуваються в організмі, наприклад, тремтінні м'язів, посиленні обміну речовин, утворенні тепла в органах черевної порожнини — печінки і нирках, звуженні крово­носних судин та ін.

Адаптація до підвищення температури зовнішнього середо­вища виявляється в підвищенні тепловіддачі за допомогою роз­ширення судин, посилення кровообігу, інтенсивного потовиді­лення й ін.

Сприйняття температури виключно індивідуальне: одним лю­дям подобаються холодні й морозні дні, іншим — теплі й сухі. Здоров'я людини значною мірою залежить від погодних умов: узимку люди часто хворіють на простудні захворювання (грип, ангіна й ін.).

Адаптація, наприклад, при проживанні у високогірних районах, залежить вщ фізіологічних особливостей і натренованості організ­му. Відсутність таких якостей призводить до «гірської хвороби», що супроводжується слабістю, посиленням серцебиття, головним болем, пригнобленим станом, втратою свідомості тощо. Тому для тих, хто планує здійснити турпохід у гори, зайнятися скелелазін­ням, необхідне спеціальне тренування, консультація медиків.

Температура навколишнього середовища впливає на життя людської популяції: збільшення чи зниження густоти населення залежно від середньорічних температур у конкретних географіч­них зонах, сезонних температурних змін.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 62; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!