Розглядання та бесідиза репродукціями художніх картин 1 страница

Г

Алла Богуш, Наталія Гавриш

позначками. У кожній шафі дві полички, верхня - для головних уборів, нижня - для взуття. На гачок вішають верхній одяг. Для зручності в роздягальній кімнаті є ослін­чики, килимки. Виховувати вміння самостійно одягатися, роздягатися, охайність.

Словник: роздягальна кімната, шафа, ослінчик, гачок, полички, одяг, взуття, лава.

"їдальня": знати, що їдальня знаходиться у груповій кімнаті, їдять діти за столами, кожний має своє місце. Роздає їжу і прибирає зі столів помічник вихователя Тамара Петрівна. Посуд зберігається у буфеті. У спеціальній кімнаті миють посуд. Виховувати охайність, уміння ко­ристуватися столовими приладами.

Словник: їдальня, сніданок, обід, полуденок, серветки, вечеря, ложка, хлібниця, чашка, смачного.

"Спальня": це простора, світла кімната, в якій діти сплять. У ній стоять ліжка з постільним приладдям. У спальні завжди тихо.

Словник: спальня, ліжко, спати, колискова.

"Наша ділянка" - познайомити дітей з ділянкою: май­данчик для ігор, пісочниця, колода, машина, пароплав, драбинка, гірка. Павільйон - веранда з лавами, ослінчи­ками. На ділянці багато квітів, дерев, кущів: горобина, ка­лина, явір, каштан. Виховувати любов до своєї ділянки, повагу до праці дорослих.

Словник: ділянка, майданчик, павільйон, колода, квіти, дерева.

Середня група (5-й рік життя)

"Книжкова шафа" - познайомити дітей з місцем, де зберігаються книжки, альбоми: книжкова шафа, вітрина. Показати різні види книжок (книжка-ширма, книжка з ілюстраціями, збірки, книжка-забава), альбоми, журнали, часописи, папки з ілюстраціями). Книжки розглядають у куточку книги за столами. Виховувати бережливе ставлення до книги.

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Словник: вітрина, обкладинка, ілюстрації, журнал, часопис, збірки.

"Вікно" - познайомити дітей з джерелом денного світла у групі. Пояснити будову вікна: дерев'яні рами, скло; кватирка, фрамуга, підвіконня, ручка. Знати, що скло повинно бути завжди чистим.

Словник: скло, рама, фрамуга, кватирка, підвіконня.

"Буфет"■- дати поняття про місце, де зберігається по­суд. Познайомити з назвою посуду: столовий; чайний; гли­бока, мілка тарілка; столова, десертна, чайна ложка; чашка, кружка, виделка, ніж, чайник, каструля, відро. Знати їх призначення. Виховувати повагу до праці помічника вихо­вателя.

"Куточок природи" - уточнити знання дітей про назву місця, де знаходяться рослини, тварини, птахи. Пригадати, які квіти є в куточку природи, тварини, птахи, риби, їх назву. Познайомити з новими квітами, рибками. Привчати дітей піклуватися про тварин, птахів, доглядати рослини.

Словник: вольєр, тераріум.

"Постіль" - уточнити, на чому діти сплять (ліжко, роз-кладушка), познайомити з постільними приналежностями: матрац, простирадло, ковдра, підодіяльник, подушка, наволочка; пояснити їх призначення, де вони зберігаються. Активізувати цими словами словник.

"Іграшки" - уточнити назву окремих іграшок, познайо­мити з місцем їх зберігання. Привчати дітей дотримуватися порядку в ігровому куточку, берегти іграшки.

Словник: іграшки, конструктор, настільно-друковані ігри, іграшки-вкладинки, мозаїка, транспортні іграшки.

"Музична зала" - уточнити знання дітей про примі­щення, у якому проходять музичні заняття. Знати, що в залі стоять піаніно (рояль), шафа з іграшками. Зала просто­ра, світла. На свята в залі проводять дитячі ранки.

Словник: музична зала, піаніно, музичний керівник, ранок.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

"Кабінет лікаря" - познайомити дітей з працею лікаря, медичної сестри: лікують, оглядають дітей, роблять щеп­лення, важать, слухають. Знати, що в кабінеті лікаря стоїть стіл, диван, ваги, шафа з медикаментами, ростомір. Уколи роблять шприцом.

Словник: медичні працівники, ваги, ростомір, медика­менти, шприц.

"Кухня" - познайомити з приміщенням, де готують їжу, обладнанням: столи, плитка, каструлі, дошки, машини та прилади, що полегшують працю людей (хліборізка, ово­черізка, м'ясорубка, картоплечистка). Знати, що їжу готує кухар, продукти привозить машина. Познайомити з працівниками кухні. Уточнити назву страв, що готують на кухні.

Словник: кухар, їжа, плитка, хліб, хліборізка, овоче­різка, м'ясорубка, картоплечистка, борщ, юшка, котлети, вареники.

Старша група (6-7 роки життя)

"Опалення" - познайомити з опаленням дошкільного закладу взимку: парове опалення, батареї (у сільській міс­цевості - пічки), їх розміщення, призначення, час опалення, гвинти для регулювання тепла, труби, котельня.

"Кабінет завідувача" - познайомити з роботою завідувача дошкільним закладом, її кабінетом. Завідувач піклується про дітей, дістає обладнання, іграшки, виписує продукти, приймає дітей до дошкільного закладу, відвідує заняття у групах, прогулянки, допомагає працівникам дошкільного закладу. У кабінеті є стіл, стільці, телефон, книжкова шафа, картини, комп'ютер, телефакс.

Словник: завідувач дошкільним навчальним закладом, кабінет завідувача, телефон, телефакс, комп'ютер.

"Піаніно" - дати поняття про музичний інструмент -піаніно, його будову: корпус, кришка, клавіші, струни, мо­лоточки, педалі, пюпітр, стоїть на коліщатах. Познайомити з маркою піаніно.

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Словник: корпус, клавіші, струни, пюпітр, ноти,

"Радіо" - познайомити з улаштуванням і роботою радіо: корпус, шнур, розетка, регулятор гучності. Вчити дітей користуватися радіо.

Словник: радіо, радіостанція, радіопередача, диктор, гучномовець.

"Електропраска" - познайомити дітей з електропраскою, її призначенням, принципом роботи. Праскою прасують білизну, одяг. Працює цей прилад від електрики, шнур уми­кають у розетку. Праску ставлять на спеціальну підставку, нона гаряча, можна обпектися, спалити білизну. Прасувати потрібно швидко. Виховувати обережність.

"Квітник" - дати поняття про квітник, місце на ділянці, де росте багато квітів. Закріпити назву садових квітів (айст­ри, жоржини, чорнобривці, мальви, кали, сальвія тощо). Квіти потребують догляду: їх треба поливати, підпушувати землю, виривати бур'ян. Виховувати любов і повагу до праці.

Словник: квітник, чорнобривці, мальви, жоржини, сальвія, кали, айстри.

"Педкабінет" - познайомити з роботою педагога (мето­диста) дошкільного закладу: він допомагає у роботі вихова­телям, дістає іграшки, книжки, посібники, відвідує занят­тя. Допомагає завідувачу дошкільним закладом. Педагогіч­ний кабінет та його обладнання: шафи, у яких зберігаються іграшки, книжки, дидактичний матеріал; картини і таблиці, ігри - все необхідне для занять. Виховувати повагу до праці методиста (старшого вихователя).

Словник: педагог-методист, педкабінет, посібники, на­очність, старший вихователь.

"Дошкільний навчальний заклад" - уточнити і закріпити знання дітей про влаштування та обладнання дошкільного закладу, призначення приміщень: групові кімнати, зала, вітальня, коридори, кабінет лікаря, завідувача, педкабінет,

________________ Алла Богуш, Наталія Гаериш _________________________

кухня, господарчий двір, пральня, її обладнання. Знати назву і номер дошкільного закладу, адресу. Працівники дошкільного закладу. Активізувати словник дітей.

"Пилосос" - електрична машина, що полегшує працю дорослих; будова: металевий корпус, мотор, отвір, через який втягується пил, торбинка для пилу, щітки, труби, шнур, що вмикається у розетку. Пилососом чистять килими, одяг, стіни, меблі. Вчити дітей користуватися пилососом.

Словник: пилосос, трубки, мотор.

"Пральна машина" - познайомити з маркою машини, її влаштуванням, призначенням: металевий корпус, мотор, бак, у який кладуть білизну, наливають гарячу воду з милом. У стінці бака є колесо, що обертає білизну, шланг, через який виливається вода. Працює від електрики, шнур вмикається у розетку. Виховувати повагу до праці прачки.

Словник: пральня, прати, обертати, білизна, прачка.

"Телефон2 - призначення і будова телефонного апа­рата: пластмасовий корпус, трубка, важелі, шнур, мікрофон, мембрана, диск з цифрами. Познайомити з принципом роботи. Привчати дітей обережно ставитися до телефонного апарата, вчити користуватися телефоном. Познайомити з телефоном-автоматом.

Словник: корпус, трубка, диск, мікрофон, мембрана, номер, апарат.

"Холодильник" - познайомити дітей з принципом роботи і влаштуванням холодильника: металевий корпус, шнур з вилкою, шафа, ручка, двері, морозильна шафа, лампочка, регулятор холоду. Вчити дітей користуватися холодильником.

Словник: холодильник, морозильна шафа, продукти.

"Газова плитка" - познайомити з принципом роботи і влаштуванням газової плитки: плитка працює від газу, що йде по трубах, газ небезпечний, легко загорається, вибухає, чадний. Устрій плитки: металевий корпус, кришка, горілки, духова шафа, крани. Виховувати обережність.

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Словник: газ, горілки, духова шафа, кран, вогонь, готувати.

"Мисник" - познайомити дітей з мисником-полицею для глиняного посуду, який вішають на стіну. На миснику стоїть глиняний посуд: миска, полумисок, горщик, горнятко, глечик, макітра. Розповісти про призначення посуду.

Словник: мисник, миска, полумисок, макітра, горнятко, глечик, горщик.

"Предмети хатнього вжитку" - познайомити дітей з предметами побуту давнього хатнього вжитку: коцюба, ро­гачі, мотовило, рубель, прядка, ткацький верстат, колиска. Розповісти про їх призначення.

Словник: коцюба, рогачі, мотовило, рубель, прядка, колиска, ткацький верстат.

Екскурсії-огляди плануються не частіше одного-двох разів на місяць в усіх вікових групах дошкільного закладу. Для проведення екскурсій-оглядів доцільніше групу дітей поділити на підгрупи по 10-15 осіб.

Практика засвідчила, що систематичне проведення таких занять збуджує інтерес у дітей до довкілля, викликає емоційні переживання, сприяє розвитку зв'язного мовлен­ня, прищеплює дітям певні навички користування предме­тами побуту.

Наводимо приклади конспектів окремих занять.

Екскурсія-огляд роздягальної кімнати (молодша група)

Мета: Уточнити знання дітей про роздягальну кімнату, познайомити з обладнанням кімнати.

Хід заняття: Вихователь повідомляє, що сьогодні до них ранком у гості прийшов ведмедик. Вітається з дітьми. "Ой, ведмедик гарчить, напевне, хоче сказати щось дітям (підносить до вуха). Ведмедик хоче гуляти, але не знає, де в нас одягаються. Ось ми зараз з вами підемо і покажемо ведмедику нашу роздягальну кімнату". Діти виходять у роздягальну кімнату. Ведмедика слід посадити на видному місці.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

— Куди ми з вами прийшли? Що у нас є в роздягальній
кімнаті?

— Скільки шаф у нас? Що ви бачите на дверцятах шафи?
(Діти називають свої картинки, показують ведмедику шафу).

Запитання до дітей:

— Що це? (показує на дверцята). Як відчиняють
дверцята? Що ви бачите в середині шафи? Що кладуть на
верхню поличку? А куди потрібно повісити пальто? Що
кладуть на нижню поличку?

— Зараз Тарасик покаже ведмедику, як він свої речі
складе в шафу.

Викликає дитину, виймає усі речі з шафи на стільчик і пропонує складати знову в шафу:

— Що ти спочатку візьмеш?

Усі дії дитини супроводжуються запитаннями і пояс­неннями вихователя. Викликає ще одну дитину скласти свої речі. Звертає увагу на ослінчики, лаву, велику вішалку.

— Ведмедик хоче піти не прогулянку, ось його одяг, але
він не знає, що спочатку потрібно одягати, допоможемо
йому.

Викликає дітей, одягають ведмедика. У кінці заняття вихователь чи хтось із дітей читає вірш О.Благініної "Навчу і брата чобітки взувати".

Екскурсія-огляд вікна (середня група)

Мета: познайомити дітей з джерелом світла у груповій кімнаті, його будовою.

Хід заняття: Діти сидять півколом обличчям до вікон. Вихователь загадує загадки: "Багато сусідів увесь вік разом живуть, а ніколи один одного не бачать" (вікна в будинку), "Береги скляні, а межі дерев'яні" (вікно). Пропонує дитині підійти і показати вікно.

— Скільки у нашій груповій кімнаті вікон? (Розглядають
їх). З чого складається вікно?

Якщо діти не називають, вихователь розповідає сама:

скло, дерев'яна рама (або металопластик), підвіконня, кватирка, фрамуга. Викликає дітей і пропонує показати.

— Для чого потрібне скло?

— Через скло в кімнату проходить світло, сонячні про­мені, кімната стає світлою, веселою. Скло потрібно часто мити, щоб воно було чистим, блищало на сонці.

— Для чого потрібне підвіконня? Чому воно так
називається? Для чого потрібні кватирки, фрамуги?

— Вікно можна відчиняти і зачиняти. Подивіться, що є
на рамах для цього? З чого зроблені ручки?

Для закріплення нових слів вихователь використовує ігровий прийом. На гостини до дітей прийшов зайчик і ско­чив на підвіконня.

— Куди скочив зайчик? Зайчик стукає у раму.

— Куди потрібно постукати?

Зайчик запитує у дітей, як називаються частини вікна. Наприкінці заняття вихователь читає вірш Л.Ніко-лаєнко "Вікна".

Екскурсія-огляд електропраски (старший дошкільний вік) Мета: Познайомити дітей з електропраскою, її призначенням, принципом роботи.

Хід заняття: Вихователь заздалегідь готує на столі 2 електропраски (велику і маленьку дорожну), одяг ляльчин (який перед цим діти прали разом з вихователем), підставку для електропраски. Загадує загадку. Показує велику електро­праску, запитує, що це? Повторюють слово "електропраска". —Для чого потрібна електропраска? Що можна нею прасувати? Діти (або вихователь) пригадують вірш І.Кульсь-кої "Параска прасує".

У Параски гарна праска, Попрасує все Параска: Сукні синії - лялькам, А нові хустинки - нам.

____________________ Алла Богуш, Наталія Гавриш _________________

— Сьогодні ми теж будемо прасувати ляльчин одяг. Але
передусім розглянемо праску, з чого вона складається.

Запитує у дітей і показує: маленький корпус, пластма­сова ручка, гладка нижня поверхня, шнур.

— Що потрібно зробити, щоб праска стала гарячою?
Так, увімкнути в розетку, поставити на підставку. Прасу­
вати потрібно на дошці.

Показує маленьку дорожну праску. Розглядають її, вихователь викликає дитину і пропонує увімкнути праску, підготувати дошку, ляльчин одяг. Першу сукню вихователь прасує сама. Надалі викликає дітей прасувати хусточки, стрічки. Звертає увагу на те, що потрібно з праскою бути дуже обережними. Як тільки праска нагрілась, її треба вимкнути, потім прасувати. Брати праску тільки за ручку, прасувати швидкими рухами. Діти складають випрасувані речі.

Екскурсія-огляд телефону (старший дошкільний вік)

Мета: Познайомити дітей з телефонним апаратом, його призначенням і будовою.

Хід заняття: 3 підгрупою дітей вихователь приходить до кабінету завідувача. Розсаджує їх так, щоб всім було видно апарат. Загадує загадку:

Через поле і лісок

Подається голосок,

Він біжить по проводах,

Скажеш тут, а чути там. (Телефон).

Або: "Нічого не бачу, а все чую".

Діти відгадують. Вихователь повідомляє мету заняття.

— Діти, у кого вдома є телефон? Для чого потрібен телефон? У нашій країні є багато міст, сіл, у яких живуть люди. Деякі міста дуже далеко знаходяться від нашого. Щоб щось терміново передати знайомим або родичам, лю­ди користуються телефоном. Телефон є в будинках, шко­лах, лікарнях, дошкільних закладах. У нашому дошкіль-

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

ному закладі також є телефон. Любов Федорівна телефонує до крамниці, замовляє іграшки, це значно швидше, ніж їхати трамваєм, тролейбусом. Телефон економить наш час. Розглядають будову телефонного апарата.

— З чого складається телефон? З якого матеріалу зро­блений?

— Телефон пластмасовий. Він складається з корпусу (показує). Зверху є важіль і трубка зі шнуром. Трубка натискує на важіль (показує). Якщо трубка буде лежати неправильно, не натисне на важіль, телефон можуть вимкнути.

Розглядають трубку.

— Що вам нагадують кінці трубки? Правильно,
чашечки без ручок.

— А якщо я поверну трубку ось так, що вона вам нага­дує? Правильно, місток. Верхня частина трубки називаєть­ся телефон (повторюють), нижня - мікрофон. У телефон ми чуємо, в мікрофон - говоримо. Подивіться, що ви бачите в нижній частині трубки? Правильно, дірочки. Всередині мікрофону є кругла пластинка (показує), називається вона мембрана. Діти, для чого потрібна ця пластинка? Що ви бачите на корпусі телефону? Диск з цифрами, диск з отво­рами. На диску написані цифри, вони потрібні, щоб наби­рати номер. Подивіться, як правильно потрібно набирати номер (набирає номер іншого дошкільного закладу, про­понує дитині поговорити).

— Хто знає свій квартирний номер телефону? (Наби­рають, діти розмовляють з батьками). Є такі номери, які всі повинні знати і ви теж. Ці номери в усіх містах однакові. (Вихователь називає номери швидкої допомоги - 03, по­жежної команди -01, міліції - 02. Запитує у дітей, чи знають вони, що це за номери).

— Для того, щоб набрати номер, необхідно зняти
трубку. Зараз ми з вами зателефонуємо Валентині Петрівні,
її номер 5-85-20.

Алла Вогуш, Наталія Гавриш

Вихователь набирає номер, розмовляє, дає трубку дітям.

Вихователь: діти, крім квартирних телефонів у ваших батьків є мобільні телефони (Показує). Коли ви виростите, підете до школи, ви теж зможете користуватися мобільним телефоном. Він дуже зручний, з будь-якого місця людина може зателефонувати додому, своїм друзям, на роботу.

У кінці заняття вихователь читає вірш про телефон.

Екскурсія-огляд холодильника (старший дошкільний вік)

Мета: Познайомити дітей з холодильником, його будовою, призначенням, принципом роботи.

Хід заняття: Вихователь повідомляє, що заняття буде проходити на кухні. Загадує загадку: «У нашій кухні цілий рік Дід Мороз живе у шафі».

— Сьогодні ми будемо розглядати з вами холодильник. Діти приходять на кухню. Запитання до дітей:

— Куди ми з вами прийшли? Що роблять на кухні? З чого готують страви? У чому зберігають м'ясо, молоко, масло, продукти, що не можуть довго зберігатися?

Підходять до холодильника, розглядають його.

— З якого матеріалу зроблений холодильник? З чого
складається холодильник? (Металевий корпус, шафа,
дверці). Що є на дверцятах холодильника? Ручка, назва
холодильника.

Повідомляє назву холодильника "Дніпро". Запитує в дітей, у кого з них є вдома холодильник і як він називається. З'ясовують, що холодильники бувають маленькі й великі. Відчиняють дверці холодильника. Вихователь звертає увагу на внутрішній бік дверцят холодильника.

— Що ви бачите на краях дверці? Для чого потрібна
гума? Правильно, щоб тепле повітря не проходило в
холодильник, а холодне не виходило.

Розглядають полички у дверцятах.

— Для чого потрібні полички на дверцятах? Що кла­
дуть на ці полички? Що мама вдома кладе на ці полички?

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Звертає увагу на морозильну шафу.

— Яке найхолодніше місце в холодильнику? Для чого
потрібна морозильна шафа?

Показує регулятор холоду. Розглядають полички в хо­лодильній шафі.

— За допомогою чого працює холодильник? Знайомить
дітей з тим, що холодильник працює від електроенергії, є
мотор, шнур з вилкою, що включається у розетку. Пояс­
нює, що холодильник не можна залишати відчиненим; по­
казує, як відчиняти і зачиняти дверцята. У кінці заняття
вихователь пропонує дітям розповісти про свій холодиль­
ник, назвати марку, та про те, як мама розкладає продукти
в холодильнику.

Екскурсія-огляд пилососа (старший дошкільний вік) Мета: Познайомити дітей з пилососом, його обладнан­ням, призначенням та принципом роботи.

Хід заняття: Діти сидять півколом. Вихователь прово­дить вступну бесіду.

— Куди вранці йдуть ваші мами? Повернувшись з
роботи, їм треба багато чого зробити. Що ваші мами роб­
лять вдома? (Перуть, готують обід, прибирають у кімнаті,
прасують). Для того, щоб допомогти вашим батькам
швидше виконати домашню роботу, існують спеціальні
машини, що полегшують їхню працю. Назвіть, будь ласка,
машини, що полегшують працю дорослих людей вдома
(Праска, газова плитка, полотер, пральна машина). Загадує
загадки про пральну машину, холодильник, праску.
Послухайте, діти, ще одну загадку: "Цілий день він пил ков­
тає, не хворіє і не чхає" (пилосос).

— У кого з вас вдома є пилосос? Хто вміє користуватися ним?
Читає вірш про пилосос.

— Чим же допомагає пилосос людям? Для чого він
потрібен у кімнаті? Сьогодні ми з вами розглянемо будову
пилососу, з чого він складається, як ним треба користуватися.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

— Що ж є у пилососа? Металевий корпус (показує).
Мотор. Мішечок для пилу. Є кнопка, яку треба натиснути,
й пилосос буде працювати.

Вихователь розбирає і збирає пилосос на столі, показує кожну частину дітям, пропонує назвати її. Пояснює, для чого потрібна кожна частина, деталь пилососу.

— Ось ми і зібрали пилосос, чи все готове до роботи? Ні, треба увімкнути в розетку і натиснути кнопку. У мене на столі багато папірців. Зараз я ввімкну пилосос і попробуємо зібрати їх (вмикає пилосос і збирає папірці, виключає).

— Тепер ви самі будете чистити килим, стіни, одяг. Вихователь викликає по черзі дітей, пропонує їм самостійно ввімкнути в розетку пилосос, натиснути кнопку і чистити стіни, пальто, шапку, килим. Відповідно змінюють щітки, трубки, розповідають порядок роботи.

— Діти, куди ж поділися папірці, крейда, пил? Давайте подивимося (Розбирають пилосос).

— Що потрібно зробити з пилососом після роботи? Ро­зібрати, витрусити торбинку, почистити його (Дивляться, що в мішечку: крейда, папірці).

Пропонується дітям витрусили торбинку у відро, склас­ти пилосос.

— Ви повинні вміти користуватися пилососом. Я зараз прочитаю вам вірш про дівчинку, яка не вміла користува­тися пилососом (читає вірш зі збірки С.Капутікян "Пилосос не винен"). Що трапилося з дівчинкою? Кого ж звинувати­ла дівчинка?

— Так, пилосос, а він зовсім не був винуватий. Усі речі треба покласти на місце. Я гадаю, що з вами такого не тра­питься, ви спочатку все зайве сховаєте, а потім будете чистити пилососом.

Аналогічно вихователь може проводити розглядання посуду (кухонного, столового, чайного), одягу (зимового, літнього, осіннього), національного посуду, національного одягу, розглядання оберегів, продуктів харчування тощо.

Метод ика ознайомлення дітей з довкіллям ___________________

З допомогою цього методу виконується зміст такої теми програми, як "Про предмети".

У другій молодшій групі програма вимагає у процесі ознайомлення з довкіллям закріплювати знання про призначення предметів домашнього вжитку, продовжувати вчити розрізняти і називати істотні деталі предметів (у стільця - ніжки, спинка, сидіння); учити розрізняти подібні предмети (стілець, табуретка, крісло) за формою, призначенням і назвою; учити порівнювати і групувати предмети за кольором, формою, матеріалом, призначен­ням, за наявністю чи відсутністю якихось особливостей (на кофті - ґудзики, на светрі їх немає); підводити дітей до засвоєння понять "іграшки", "одяг", "взуття", "меблі", "по­суд"; удосконалювати вміння самостійно встановлювати зв'язки між призначенням предмета і його будовою та матеріалом, з якого він зроблений.

У середній групі від вихователя вимагається вчити ді­тей називати навколишні предмети і матеріали, їх різно­манітні якості (форму, колір); орієнтуватись у різно­манітності предметів одного виду (сукні різних кольорів, фасонів, розмірів, з різноманітного матеріалу); вдоскона­лювати вміння групувати предмети за призначенням, будовою тощо шляхом порівняння пар і груп предметів різних видів; учити робити узагальнення (одяг, взуття, меблі, іграшки); диференціювати предмети в межах одного роду (посуд - чайний, столовий, кухонний); привертати увагу дітей до естетичних якостей предметів (кольору стін, підлоги, штор, форми і кольору іграшок, меблів, предметів мистецтва, побуту).

У старшій групі продовжують збагачувати знання дітей про предмети, їх характерні ознаки, вчити групувати, узагальнювати за цими ознаками предмети (продукти, меблі, інструменти). Діти повинні розуміти значення узагальнювальних слів, уміти пояснювати їх, спираючись на знання істотних ознак.

і^^—------------------------------- і--------------------------------------- -— --------------------------------------- мгигігжтпіі.-

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Для того, щоб виконати ці завдання, вихователь прово­дить в усіх вікових групах заняття - розглядання предметів та бесіда про них.

Вихователь показує предмет, звертається до дітей із запитаннями, зі словами спонуки, щоб викликати до нього інтерес, стимулювати активність. Такі звернення треба готувати заздалегідь, вони мають бути змістовними, логічними й емоційно виразними: "Подивіться, яке прозоре скло в буфеті! Блищить, мов дзеркало!" Чіткою дикцією, посиленою артикуляцією вихователь привертає увагу дітей до нового слова: прозоре. Нових назв повинно бути для молодших дошкільнят не більше чотирьох-п'яти, для старших - шість-вісім. Називаючи нові предмети, дії, якості, треба пояснювати значення слова: це автобус, автобус перевозить людей; це цукерниця, у ній цукор; це бавовна, вона біла, м'яка, пухка, росте на півдні.

Головне завдання - навчити дітей спостерігати, виділяти суттєві ознаки, частини цілого, особливості предмета чи явища. Наприклад, розглядають у спальній кімнаті пос­тіль. Вихователь: "Це подушка. Вона м'яка. Всередині по­душки пух. Він легкий, м'який. Чому вона так називається — подушка? Мабуть, тому, що кладуть її під вушко. А звідки беруть пух? Наталка сказала правильно: з курей, качок, гусей. Спостережливість розвивається ефективніше за умови, коли діти порівнюють явища, предмети, що розглядають. "Матрац, як і подушка, також постіль. На ньому сплять. Він так само м'який, пухкий? Ні, він не такий. А що в матраці? Вовна. Якого вона кольору? Подивіться. А пух якого кольору? Пух може бути різний, а бавовна тільки біла. Вовна не така пухка, як пух".

У старшому дошкільному віці діти, розглядаючи предме­ти, спостерігаючи явища, навчаються встановлювати при­чинні зв'язки, доходять висновків. Поступовий розвиток здатності послідовно спостерігати забезпечить у подальшо-

му засвоєння доступних дитячому розумінню закономір­ностей довкілля. Наводимо приклад заняття.

Молодша група. Розглядання верхнього зимового одягу¹.

Мета: Уточнити знання дітей про верхній зимовий одяг (назва, колір, форма, з чого зроблено). Знати його призначен­ня. Виховувати бережливе ставлення до одягу.

Словник: зимове пальто, хутряний комір, теплий шарф, шапка, рукавиці.

Хід заняття. Вступна бесіда.

— Яка зараз пора року? Яка сьогодні погода? Як одяга­ються діти взимку? Вихователь показує нове зимове паль­то: Що це? Яке це пальто? Чому ви думаєте, що зимове? Що це таке? (Показує на комір). З чого він зроблений? Для чого потрібний комір? Що ще є на пальті? Для чого потрібні ґудзики? А це що? Знайдіть у себе на одязі петлі. (Пропонує дитині повісити пальто в шафу. Показує шапку.) Що це? Для чого потрібна шапка? Як одягають шапку? (Викликає дитину показати, як одягають шапку.) А це що? Якого кольору шарф? Для чого потрібний шарф? Як треба попро­сити, щоб вам зав'язали шарф? Загадка: "У якому будиноч­ку всі брати живуть разом, а один окремо?" (Пропонує ди­тині підійти до столу і взяти рукавицю.) Для чого потрібні рукавиці? Якого вони кольору? Читання вірша Ю.Яковлє-ва "У хлопчика-невелички".

Цим методом виконуються програмні вимоги до теми "Народна творчість" у старшій групі. Наприклад: Розгля­дання української народної кераміки, вишивки.

Мета: Ознайомити дітей з виробами українських на­родних умільців: кераміка, вишивка, розписи, пісні, за-бавлянки. Виховувати повагу та любов до творів і праці народних умільців.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 113; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!