Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розділ четвертий. Методика розслідування злочинів 14 страница




г) “бойовики” - особи, які безпосередньо виконують акт вимагання, для яких характерне гарне фізичне підготування, агресивність, знання психології “супротивника”;

д) особи, які забезпечують доставку групи на місце вчинення злочину;

є) особи, які забезпечують спостереження й охорону “бойовиків” під час учинення злочинної акції.

У організованих злочинних групах об’єднуються як правило перевірені, надійні люди, ті хто добре знають один одного по спільному проживанні у мікрорайоні, заняттям спортом (характерно для “бойовиків”) або на підставі бізнесу чи злочинних зв’язків (організатори і лідери).

Погрози, що висловлюють вимагачі, різноманітні за характером і пов’язані, головним чином, із застосуванням насильства, (95% випадків): від побоїв до вбивства потерпілих та їх близьких, згвалтувань, викрадення, взяття в заручники. При цьому виконання погроз, пов’язаних із насильством, має як правило жорстокий характер: потерпілих б’ють, приковують наручниками до бампера автомашини, що рухається, підвішують униз головою, надівають на голову поліетиленові пакети, припікають паяльною лампою, праскою та ін. Вимагачі погрожують потерпілим знищенням майна: підпалом дверей квартири або офісу, спаленням дачі або торгового об’єкта, вибухом автомобіля, знищенням товару, а також розголошенням ганебних для потерпілих та їхніх близьких відомостей (дані з особистого життя, їхньої діяльності в сфері бізнесу).

У криміналістичній характеристиці вимагання місцем учинення злочинного діяння виступають: місце, де висловлювалися та здійснювалися погрози (для організованих злочинних груп характерний вивіз потерпілих у спеціально підготовлені для цього місця - за місто, у підвали окремо розташованих будинків тощо); місце, де відбулося викрадення потерпілих (якщо таке мало місце) і де вони утримувалися; місце передачі грошей (найчастіше воно збігається з місцем роботи потерпілого - ринки, магазини, різноманітні торговельні майданчики, офіси приватних фірм, у таксистів і осіб, що займаються перевезенням вантажів, гроші вимагали в автомашині); місце повернення викрадених людей; місце знищення майна потерпілих; місце затримання вимагачів.

У процесі розслідування вимагання підлягають встановленню такі обставини:

1. Час учинення вимагання:

а) коли конкретно вперше була пред’явлена вимога вимагачами;

б) скільки разів висувалися вимоги і на який предмет (той самий або різні) вони були спрямовані;

в) який термін було встановлено для передачі предмета вимагання;

г) коли потерпілий передав вимагачам необхідне або вчинив майнові дії в їхню користь;

r) чи супроводжувалися вимоги вимагачів погрозами на адресу потерпілого та коли вони були висловлені;

д) коли саме вимагачі здійснили реалізацію своїх погроз;

е) якщо вимагачі зробили потерпілому яку не будь послугу (допомогу або підтримку), то коли саме і скільки разів;

є) коли відбулася домовленість між співучасниками або лідерами злочинних груп про спільну діяльність щодо здійсненнявимагання;

ж) коли відбулося затримання вимагачів.

2. Місце здійснення вимагання:

а) в якому місці потерпілому були висунуті вимоги;

б) якщо потерпілий виконав вимоги злочинців, то де саме передав їм предмет вимагання;

в) у випадку відмови потерпілого від виконання вимог вимагачів: де були вчинені насильницькі дії щодо нього або його рідних та близьких, де знаходилось знищене чи пошкоджене майно, де утримувалися заручники;

г) де були затримані вимагачі.

3. Спосіб учинення вимагання:

а) яким чином вимагачі пред’явили вимоги потерпілому – потелефонувавши, письмово чи при особистому контакту;

б) які конкретно вимоги пред’явили вимагачі - сплата готівкою; передача конкретних речей, цінностей; перерахування коштів на банківські рахунки членів злочинної групи; сплата грошей фірмі, на яку вказали вимагачі за поставку товару, якого не існує або за поставку товару за завищеними цінами чи за рахунок погашення фіктивного боргу; купівля товару у потерпілого за заниженими цінами; фіктивне працевлаштування підставних осіб у фірму потерпілого з метою виплати їм високої заробітної платні; інвестування потерпілим коштів у підприємства, що контролюються вимагачами на невигідних для нього умовах; здача у оренду приміщення на пільгових умовах або передача його у користування вимагачів безоплатно; отримання частки прибутку; входження до складу засновників товариства тощо;

в) який характер мали погрози з боку вимагачів - убивство потерпілого, його родичів, близьких, нанесення їм тілесних ушкоджень, згвалтування; знищення майна, захоплення заручників, здійснення перешкод у підприємницькій та іншій діяльності; розголошення ганебних відомостей (яких саме, тих що стосуються честі та гідності потерпілого або його родичів, їхня об’єктивність, а також джерело походження і шлях можливої передачі вимагачам);

г) зміст обіцянок вимагачів у випадку задоволення потерпілим їхніх вимог - допомога у охороні від інших вимагачів; сприяння у поставці товару, сировини, в тому числі контрабандного, та його охороні на шляху проходження; допомога в збуті готової продукції, в здачі в оренду приміщення, необхідного потерпілому, у зниженні податків, в забезпечені невтручання в діяльність потерпілого з боку представників влади, податкової служби, у захисті від конкурентів тощо;

r) які конкретно погрози здійснили вимагачі - побиття жертви, розголошення ганебних для потерпілих і їхніх близьких відомостей, спалення дачі, будинку або торгового об’єкта, вибух автомобіля, знищенням товару тощо;

д) з ким конкретно з представників влади, правоохоронних органів, податкових служб мали корумпований зв’язок вимагачі та в чому він виявлявся;

е) конкретні дії кожного з учасників злочину та його роль у реалізації злочинного наміру - хто був організатором даного злочину; хто був навідником, яким чином від здобув інформацію про фінансовий стан потерпілого (був із ним знайомий, спеціально вкорінений в організацію, де працював потерпілий або працюючи там, вже пізніше став членом групи, здобув ці відомості випадково);

є) хто конкретно займався розробкою плану вчинення злочину; яку роль виконував кожний з учасників групи відповідно до плану і хто розподіляв ці ролі; які конкретно дії виконував кожний учасник групи в процесі вчинення вимагання (вів переговори з потерпілим; стежив за поводженням потерпілого; одержував від потерпілого предмет вимагання; здійснив висловлені на адресу потерпілого погрози після його відмови виконати вимоги злочинців; здійснював приховання, абонаступну реалізацію, отриманих шляхом вимагання речей і цінностей; забезпечував виконавців транспортом, зброєю, форменим обмундируванням співробітників міліції, необхідними документами, технічними засобами; захоплював заручників, викрадав і позбавляв волі потерпілого та здійснював його охорону; впливав на співробітників правоохоронних органів у випадку арешту членів групи, забезпечував зв’язок із ними, у тому числі зі слідчого ізолятора тощо);

ж) яка конкретно зброя була використана під час вимагання - вогнепальна, холодна або вибуховий пристрій; кому з членів групи вона належала і хто, де, коли її застосовував, які наслідки її застосування; чи мали власники зброї право на її носіння, збереження; яким чином зброя потрапила до членів злочинної групи (куплена легально, у незнайомих осіб, взята в родичів або знайомих, здобута злочинним шляхом);

з) за допомогою яких знарядь здійснювався фізичний вплив на потерпілого (катування) - праски, паяльники, лампи, спеціальні інструменти;

і) який транспортний засіб використовували вимагачі - марка, колір, державний номерний знак, номер двигуна, кузова, дата випуску; із якою метою (для ведення переговорів із потерпілим, для транспортування предметів вимагання, переміщення заручників); кому належав даний транспортний засіб (водію, родичам або знайомим) або керування здійснювалося на підставі доручення, здобутого злочинним шляхом.

4. Предмет вимагання:

а) кошти, дорогоцінності, інші цінні предмети;

б) право на майно, що закріплено у відповідних документах (видача генерального доручення на право керування автомашиною потерпілого; передача цінних паперів (векселів, сертифікатів, акцій, депозитних рахунків тощо - із передатним записом на користь вимагачів; видача розписки про відмову від права на майно; передача вимагачам права на орендоване потерпілим приміщення);

в) різноманітні документи - ліцензії на здійснення експортно-імпортних операцій, акти щодо відведення земель та оцінки вартості приватизованих об’єктів тощо.

5. Особа вимагача:

а) стать, вік, місце роботи або навчання, якщо не працював і не навчався, то чому, протягом якого часу і на які кошти існував;

б) судимість, за якими конкретно статтях КК України, чи не погашена судимість, чи не знята вона актом амністії, помилування;

в) місце проживання - був постійним жителем місцевості, де вчинено вимагання, або “заїжджим гастролером”;

г) як характеризувався вимагач за місцем проживання і роботи;

r) мотив учинення злочину.

Якщо вимагання вчинене організованими злочинними угрупуваннями, то додатково слід з’ясувати такі обставини:

а) як давно функціонує це злочинне угрупування;

б) хто був ініціатором його створення, а надалі став лідером;

в) який процес формування групи (добровільний вступ або залучення);

г) принцип розподілу обов’язків серед учасників злочинної групи;

r) рольова участь і злочинна активність кожного з членів групи (хто проявляв ініціативу, брав участь у більшості злочинних акцій, разом з організатором розробляв план учинення вимагання; хто був другорядним членом групи (“навідник”, надавав транспортні засоби, квартиру для злочинних сходок і утримання заручників та ін.);

д) які взаємовідносини були між учасниками групи (симпатії, антипатії), хто кому підпорядковувався;

е) чи існувала в групі система заохочень і покарань, у чому вона полягала;

є) чи є дана група самостійної або належить до іншого більш потужного злочинного співтовариства;

ж) які інші злочини, крім вимагання, учинені даною злочинною групою або окремими її членами;

з) чи розроблявся в групі план поведінки її учасників на слідстві у випадку їхнього арешту, у чому він полягав, хто його розробляв;

и) чи займалася дана злочинна група комерційною діяльністю, якою саме, у якій організаційно-правовій формі, які рахунки та вяких банках були відкриі, яким майном легально володіли, з якими суб’єктами підприємницької діяльності мали фінансові стосунки.

6. Особу потерпілого:

а) соціально-психологічний портрет (стать, вік, службовий та матеріальний стан);

б) характер взаємовідносин з вимагачами - знайомий; раніше мав з вимагачами чи особами, які діють від їх імені, ділові контакти; познайомився у зв’язку з даним злочином; чи піддавався раніше вимаганню з боку даних суб’єктів, якщо піддавався, то коли, скільки разів, які погрози висловлювалися на випадок незадоволення їхніх вимог, що передавав якпредмет вимагання, де, кому і як пояснив цей факт; які обіцянки давали вимагачі натомість задоволення їхніх вимог, що одержав потерпілий, задовольнивши вимоги вимагачів; кого з членів злочинної групи прийняв на роботу до своєї організації, на яку посаду та з яким окладом; чому розцінював погрози, висловлені вимагачами, як реальні;

в) чи вживав потерпілий контрзаходи проти вимагачівта подавав заяви в правоохоронні органи про факт вимагання (звертався по допомогу до приватних охоронних структур, друзів, знайомих, інших злочинних угруповань, наскільки ефективна була цядопомога); чи намагалася самостійно звільнити заручників, із яким результатом, яким чином дізнався про місце їхнього перебування, кого залучав до цього;

г) які тілесні ушкодження були нанесені потерпілому, ступінь їх тяжкості;

ґ) яке саме майно потерпілого (пошкоджено) вимагачами, розмір матеріального збитку, які інші негативні наслідки наступили для потерпілого в результаті злочинних дій (припинення роботи його фірми, банкрутство тощо);

д) чи мали вимагачі які-небудь відомості про потерпілого або його близьких, котрі вони погрожували оприлюднити як ганебні, наклепницькі, проте потерпілий намагався зберегти їх у таємниці;

ж) чи мали місце контакти потерпілого зі спільниками затриманих вимагачів, коли, з ким конкретно та з якою метою (по телефону, письмово, особиста зустріч), про що йшла мова.

§2. Початковий етап розслідування вимагання

Порушення кримінальних справ про вимагання, планування та організація їх розслідування пов’язані зі специфікою даної категорії злочинів і тими слідчими ситуаціями, що складаються на даній стадії кримінального процесу. Приводом до порушення кримінальної справи є заява особи, щодо якої застосовувалось вимагання або її близьких чи знайомих; повідомлення службових осіб державних органів або громадських організацій; повідомлення в засобах масової інформації; явка з повинною, а також безпосередня ініціатива правоохоронних органів. Типовими версіями на початковому етапі розслідування вимагання будить такі: 1) вимагання дійсно мало місце; 2) інсценування вимагання. Інформація, яка є на цьому етапі, підлягає ретельній перевірці, оскільки не виключено, що особа, яка її надала, намагалася або таким чином усунути конкурента, котрий фактично вимаганням не займався, або ж погроза є мнимою і на меті не переслідувала майнової вигоди, а була лише засобом застерегти. У зв’язку з цим кримінальні справи аналізованої категорії, як правило, порушуються після проведення перевірочних дій відповідно до ст. 97 КПК України, метою яких є встановлення ознак вимагання.

На початковому етапі розслідування вимагання можуть складатися такі типові слідчі ситуації:

1) у правоохоронні органи надійшла інформація про те, що вимагачами сформульовані певні вимоги до потерпілого, висловлені в його адресу погрози або вже початі дії насильницького характеру чи потерпілим дана згода на передачупредметів вимагання, обговорені час і місце передачі;

2) потерпілий погоджується на вимоги вимагачів і передає їм предмет вимагання, після чого звертається з заявою в правоохоронні органи;

3) вимагання має довготерміновий характер, здійснюється організованими злочинними групами, проте жертва не звертається вправоохоронні органи, а про факт вимагання стає відомо з інших, у тому числі оперативних джерел;

4) отримана інформація свідчить про утримання вимагачами заручників або викрадення ними людей.

Перша ситуація припускає вжиття перевірочних заходів спрямованих на підтвердження факту вимагання і детальну підготувкудо затримання вимагачів "на гарячому". План таких дій передбачає вивчення особи потерпілого і характеру його діяльності (якщо вимагачі відомі, то також вивчення їхніх особистостей і зв’язків); з’ясовування можливих засобів для фіксації злочинних дій вимагачів (відео- і фотозйомка, звукозапис, прослуховування телефонних розмов потерпілого із вимагачами, використання хімічних маркерів та ін.), документування цих дій.

У планованих заходах особливе місце посідає підготовка оперативної групи для здійснення затримання вимагачів "на гарячому". При цьому повинні враховуватися такі рекомендації:

1) забезпечити конфіденційність майбутніх дій і вжити заходів щодо запобігання можливого витоку інформації, для чого необхідно: а) коло осіб, сповіщених про оперативну розробку, у тому числі тих, що беруть участь в оперативних нарадах, має бути мінімальним; б) документи, що стосуються обставин вимагання, по можливості не розмножувати, а при необхідності копіювати виконавцем особисто в обмеженій кількості примірників; в) співробітників, що беруть участь в оперативних заходах, поінформувати про загальну мету операції; г) усім співробітникам, що беруть участь у затриманні вимагачів "на гарячому", поставити конкретні задачі безпосередньо перед виїздом на місце;

2) попередньо тайно вивчити місце майбутнього затримання, з огляду на те, що злочинці можуть здійснювати спостереженняза цим місцем;

3) визначити необхідну кількість учасників затримання, дислокацію осіб, що забезпечують захоплення, підстрахування, прикриття, спостереження, відеофіксування, переслідування вимагачів по маршруту їхньої можливої втечі, з урахуванням того, що злочинці можуть мати у своєму розпорядженні вогнепальну зброю та володіти навичками бойових єдиноборств;

4) провести інструктаж із заявником: про дії під час зустрічі із вимагачами, (наприклад, попередити його, щоб він не сідав в автомашину із вимагачами, не давав себе обшукувати (за наявності диктофона або радіомікрофона) і передавав гроші або інший предмет вимагання таким чином, щоб це достатньо добре могло сприйматися учасниками операції); про поводження в момент захоплення злочинців "на гарячому". За потреби забезпечити потерпілого портативним диктофоном або радіомікрофоном, розповісти про порядок поводження із звукозаписною апаратурою. Відпрацювати його запитання до вимагачів, зміст яких спрямований на провокування злочинців щодо повідомлення потрібних для процесу доказування відомостей, (наприклад: чому ви вимагаєте в мене гроші (речі, послуги), адже я вам нічого не винний і нічим не зобов’язаний?Я хочу переговорити з вашим керівником про зниження необхідної суми, як його звуть і де він знаходиться? Що буде якщо я не виконаю ваші вимоги? Як я повинний сплачувати вам гроші: щомісяця або одноразово? Як мені зв’язатися з вами, якщо в мене будуть вимагати гроші інші вимагачі? Який спосіб передачі коштів? На які рахунки я повинен переказати гроші?).

При проведенні операції затримання "на гарячому" доцільно:

1) затримати одержувачів у момент узяття ними предмета вимагання, а у випадку його оброблення хімічними маркерами, то після контакту предмета зі шкірою рук чи одягом;

2) присікти спробу сховати, а також позбутися отриманих предметів, наявної зброї, наркотичних речовин, документів;

3) запобігти застосуванню злочинцями зброї, вибухових пристроїв, а також по можливості звернутися за допомогою доспільників, що спостерігали за процесом передачі предмета вимагання;

4) зафіксувати акт затримання за допомогою відеозапису;

5) вжити заходів щодо виявлення та затримання спільників одержувача, що тайно спостерігали за тим, що відбувається.

З метою надання отриманому оперативним шляхом звукозапису або відеозйомці, а також переданому злочинцю предмету вимагання статусу судового доказу необхідно оформити такі документи:

1) протокол передачі потерпілим коштів із зазначенням вартості купюр та їхніх номерів або інших предметів вимагання зописом їхніх індивідуальних ознак і засобу маркірування. У випадку використання “ляльки” (даний засіб ефективний при безконтактній передачі грошей або при їхній передачі в автомобілі, коли злочинці прагнуть якнайшвидше покинути місце події і не доречний, якщо “передача” здійснюється в квартирі або офісі, де потерпілому може бути запропоновано самому перерахувати гроші) складається протокол, у якому зазначається вартість, кількість і номери грошових купюр, які знаходяться зверху, вид паперу внутрішнього використання, реквізити банківських упаковок (якщо такі є), зовнішня упаковка, а при застосуванні хімічного маркера - вид, місце розташування, текст написів;

2) протокол вилучення у злочинця переданого йому предмета вимагання в момент затримання "на гарячому" оперативнимиспівробітниками;

3) протокол огляду вимагача, а також вилучення одягу та його огляд у випадку застосування хімічного маркера;

4) протокол огляду вилучення у злочинця предмета вимагання;

5) протокол передачі потерпілому диктофона та встановлення його у визначеному місці;

6) протокол огляду звуко- або відеозаписуючих пристроїв;

7) протокол огляду звуко- або відеозаписуючих пристроїв після прослуховування магнітної плівки або перегляду відеокасети;

8) протокол допиту потерпілого (з метою підтвердження факту звукозапису), а також оперативних співробітників, що видали йому диктофон або здійснювали відеозапис. Якщо ж потерпілий самостійно вів запис переговорів зі злочинцями, плівкаоглядається і прослуховується окремо.

Предмети, вилучені у злочинця, а також касети зі звуко- або відеозаписом додаються до матеріалів кримінальної справи якречові докази згідно з постановою слідчого.

У другій слідчій ситуації встановлення і затримання вимагачів здійснюється на підставі відомостей про прикмети їхньоїзовнішності,що повідомлені заявниками. У такій слідчій ситуації перед затримкою доцільно:

а) детально опитати потерпілого, а також свідків-очевидців, якщо вони є, про прикмети зовнішності вимагачів, сутність їхніхвимог, висловлених погроз;

б) скласти фотороботи гаданих злочинців або здійснити їхнє упізнання за фотознімками;

в) організувати збір даних про підозрюваних (оперативні розробки, дані про судимість, копії вироків, повідомлення з психоневрологічних диспансерів тощо);

г) організувати патрулювання з потерпілим або свідками-очевидцями по тим місцях, де вірогідніше знаходяться вимагачі.

У випадку виявлення вимагачів проводиться їхнє затримання та особистий обшук. При цьому особлива увага приділяється пошуку у злочинців речей, що належать потерпілому, документів, записних книжок, а також наркотиків, зброї тощо.

Третя слідча ситуація вважається найскладнішою як в інформаційному так і в організаційному плані оскільки мова йде про дії організованої групи вимагачів, відсутність заяв потерпілих або відмову останніх підтвердити факт вимагання через страх перед злочинцями або небажання розголошення власних протиправних або аморальних вчинків. У даній слідчій ситуації необхідно передбачити такі дії та оперативно-розшукові заходи, які б стимулюювали потерпілого до офіційного повідомлення про факт вимагання. Насамперед про дії, які спрямовані на виявлення предмета вимагання, знарядь і засобів злочину:

1) вогнепальної та холодної зброї, вибухових устроїв чи речовин;

2) засобів фізичного впливу на потерпілого (предметів, що використовувалися злочинцями при катуваннях, нападі чи побитті жертви);

3) документів загрозливого характеру;

4) грошей, цінностей або іншого майна, що стали предметом вимагання; частини їхнього упаковування;

5) фонозаписів переговорів жертви із вимагачами, здійснених з метою спонукання жертви до виконання їхніх вимог;

6) медичних документів, що підтверджують побої, катування або іншу фізичну шкоду здоров’ю потерпілого.

У даній ситуації вирішення питання про порушення кримінальної справи ускладнюється і тією обставиною, що вимагачі розробляють “легенди” про те, які показання давати на слідстві на випадок провалу. Насамперед, це твердження про те, що вимагання не було, що вони вимагали сплату боргу або оплату певних послуг. Безумовно, такого роду твердження підлягають перевірці.

У четвертій слідчій ситуації основна увага слідчих органів повинна бути спрямована на визначення місця перебування заручників і планування операції по їхньому звільненню.

§3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Огляд місця події. При розслідуванні фактів вимагання місцем події може бути: місце пред’явлення вимагачами своїх вимог потерпілому; місце затримання вимагачів "на гарячому"; місце утримання заручників або викраденої особи; місце перебування спільників вимагачів, що здійснювали спостереження за передачею предмета вимагання.

Місце пред’явлення вимагачами своїх вимог (насамперед, це службове приміщення або квартира потерпілого) являє собоюоб’єкт огляду, якщо:

а) потерпілий негайно подав заяву у правоохоронні органи щодо висловлених на його адресу вимог з боку вимагачів. Уданому випадку огляд проводиться негайно, а до його початку заявник попереджається про неприпустимість внесення змін в речову обстановку приміщення, вилучення з нього будь-яких предметів. Завданнями огляду є виявлення та вилучення залишених злочинцями слідів (рук, мікрочастинок, запаху, кинутих або випадково залишених предметів) аби одержати доказову інформацію, якою підтверджується факт знаходження вимагачів у цьому приміщенні;

б) на досудовому слідстві вимагачі визнають себе винними у вчиненому та докладно описують обстановку місця, де ними були висловлені погрози і вимоги до потерпілого. У цьому випадку огляд проводиться для того, щоб пересвідчитися управдивості показань обвинувачуваних і, як правило передує перевірці показань на місці. Якщо до огляду в обстановку приміщення внесені які-небудь зміни, то результати огляду оцінюються в зіставленні з показаннями потерпілого і свідків, що спостерігали обстановку приміщення до внесення до неї змін.

Огляд місця затримання вимагачів "на гарячому" проводиться негайно після їхньої затримання. Завданням огляду є виявлення викинутих або загублених вимагачами предметів, аби надалі довести факт їхньої приналежності злочинцям або тимчасовогоперебування злочинців у цьому приміщенні. Предметами, від яких вони намагатимуться позбутися, можуть бути: переданий потерпілим об’єкт вимагання (найчастіше пакет із грошима), зброя, наркотики. При цьому межа огляду визначається тим приміщенням, автомашиною або ділянкою вулиці, місцевості, де відбувалося затримання. Якщо кому-небудь із злочинців вдається зникнути, то слід виявити, зафіксувати і вилучити сліди взуття або протектора шин транспортного засобу, а також проб грунту для забезпечення подальшого ідентифікаційного дослідження (наприклад, для порівняння проб грунту з місця події з забрудненнями на взутті підозрюваного або на педалях керування і на килимі автомобіля). Якщо при затриманнівимагачів відбулася перестрілка, то всі кулі та гільзи, що залишилися на місці, повинні бути виявлені та вилучені для можливого ототожнення зброї, застосованої злочинцями.

Огляд місця утримання заручника або викраденої особи має на меті виявити:

а) сліди перебування інших злочинців, крім осіб, затриманих при звільненні потерпілих (сліди рук, паління, слини, мікрочастинки, забуті або кинуті предмети);

б) предмети, що використовувалися для захоплення, утримання і катувань потерпілих (мотузки, наручники, маски, праски, паяльники, ножі, спеціальні інструменти, гумові кийки, оголені з одного кінця електричні проводи, на яких можуть бути сліди крові, волосся, шкірного епітелію жертви);

в) зброю, наркотики, вибухові пристрої;

г) відео- або аудіоапаратуру, із записом звернення до родичів заручника про надання викупу.

З метою забезпечення безпеки в момент передачі предмета вимагання злочинці можуть організувати спостереження за поведінкою жертви та оточуючих, вчасно уникнути затримання та зникнути. При виникненні небезпеки або затриманнібезпосередніх виконавців "на гарячому" спостерігачі ніяк себе не виявляють і намагаються непомітно піти. Якщо за показниками свідків або іншими ознаками місце, із якого проводилося спостереження, стало відомо, то його слідь ретельнооглянути, оскільки там можуть бути виявлені сліди (взуття, паління, слини тощо), які дозволяють згодом встановити особуспостерігача.

Огляд предметів. Огляду підлягають всі виявлені та вилучені під час огляду місця події, обшуку, виїмки або добровільної видачі предмети. При розслідуванні вимагання такими предметами можуть бути:

1) пакунки, пакети з грошима або іншими предмети вимагання;

2) аудіопристрої (магнітофон, диктофон), які були використані при проведенні оперативно-пошукових заходів, а також магнітна плівка з записом переговорів потерпілого з вимагачами;

3) фінансові та господарські документи, що були передані вимагачам раніше, а також документи, укладені потерпілим на їхню користь;

4) документи, що характеризують організовану злочинну групу та її діяльність;

5) зброя (вогнепальна і газова), вибухові пристрої, наркотичні речовини (оглядаються за участю спеціаліста), а також предмети маскування зовнішності, фальшиві документи.

Обшук при розслідуванні вимагання є невідкладною слідчою дією, під час здійснення якої максимально повинен бути використаний чинник раптовості при мінімальному витоку інформації про терміни і місце проведення.

Під час здійснення обшуку слід шукати:

1) отримані від потерпілого дорогоцінності, аудіо- і відеоапаратуру, антикварні речі, ікони, картини, цінні папери на пред’явника;

2) документи, що надають вимагачам будь-які блага і складені потерпілим під погрозою (доручення, у тому числі генеральні, заповіти, акти дарування, боргові розписки, письмові відмови потерпілого від одержання боргу, договори про право на оренду, постачання товарів тощо);

3) документи, що підтверджують одержання від потерпілого об’єкта вимагання (квитанції перекладів, товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові ордери та ін.);

4) цінні папери (акції, сертифікати, векселя), приватизаційні посвідчення на нерухомість;

5) зброю (вогнепальну і газову), боєприпаси, вибухові пристрої, електрошокову апаратуру, наручники;

6) засоби маскування зовнішності (перуки, маски, формена одежа співробітників органів МВС);

7) фальшиві документи, що дають право на здійснення владних повноважень;

8) чисті бланки документів суворої звітності (незаповнені технічні паспорти на автомашини, дипломи вищих навчальних закладів), печатки, штампи, бланки сторонніх організацій;

9) фальшиві гроші;

10) наркотичні препарати, напівфабрикати для їхнього виробництва, лікарські препарати, вилучені з обороту;




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 62; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.