Оптоволоконний кабель

Вита пара

У сучасній технології Ethernet для підключення пристроїв найчастіше використовується тип кабелю з мідними провідниками, що називається “витою парою” (ВП). Оскільки Ethernet є основою більшості локальних мереж, ВП – найпоширеніший тип мережевого кабелю.

Виті пари складаються з однієї або декількох пар ізольованих мідних проводів, скручених разом й захованих у захисну оболонку. В залежності від кроку скрутки, ці кабелі поділяються на категорії. При малому кроці скрутки кабель набуває додаткових властивостей: різко зростає завадостійкість, і він може обслуговувати високошвидкісні з'єднання. Кількість витків на одиницю довжини витої пари впливає на опірність кабелю до перешкод. У витих парах, які підходять для телефонних ліній, і називаються CAT3, на 30,48 см довжини йде 3-4 оберти, тому вони не відрізняються стійкістю. У кабелях, придатних для передачі даних (CAT5), 3-4 оберти йде на кожні 2,5 см тому їхня стійкість вища. Як і кабелі з мідними провідниками, виті пари передають дані у вигляді електричних імпульсів.

Перешкоди й шуми позначаються на передачі даних і можуть зменшити потенційно можливу швидкість кабелю. Вита пара чутлива до електромагнітного випромінювання (ЕМВ), одного з типів перешкод.

Існує три типи витих пар: захищена, незахищена та екранована.

Незахищена вита пара (UTP) – найпоширеніший у Північній Америці й багатьох інших країнах тип мережевого кабелю.

Неекранована вита пара (НВП, UTP) – використовуються кабелі категорій 5, 5e або 6 без додаткового екрану, але більш дешеві. Кабелі не слід прокладати поруч із джерелами електричних перешкод. У середовищі Ethernet максимальна довжина такого кабелю не повинна перевищувати 100 метрів.

Екранована вита пара (ЕВП, STP) – використовуються кабелі категорій 5, 5e або 6 з екраном з фольги, що захищає від зовнішніх електромагнітних перешкод (ЕМП). У середовищі Ethernet максимальна довжина такого кабелю не повинна перевищувати 100 метрів.

Коаксіальний кабель.

Коаксіальні кабелі на відміну від симетричних кабелів (UTP та STP) - несиметричні. Один провідник (центральна жила) розміщується в середині іншого (сплетіння тонких провідників або трубка). Головною перевагою коаксіального кабелю є висока завадостійкість, що зростає із ростом частоти сигналів, які передаються. Це пояснюється тим, що центральна жила такого кабелю знаходиться в оточенні діелектрика, а обгортка відіграє для неї роль екрана. Ось чому, коаксіальний кабель може працювати в області високих частот, та по ньому можна передавати в десятки більше інформації, ніж по симетричних кабелях. Коаксіальні кабелі також використовуються в мережах кабельного телебачення, в антено-фідерних трактах апаратури телебачення та радіозв’язку. На жаль, коаксіальні кабелі також є досить дорогими для побудови структурованих кабельних систем. Радіус згину є досить великим, до того ж, виникає ряд проблем, пов’язаних із під’єднанням до таких кабелів, вирішення яких веде до значного зростання загальної вартості системи.

Оптичний кабель представляє собою двошарове скляне волокно, по якому передаються світлові імпульси, що утворюються при модуляції джерела когерентного випромінювання (лазера або світлодіода). Список переваг волоконно-оптичних кабелів є досить великий. Серед них висока завадостійкість, що дозволяє їх використання в умовах сильних електромагнітних випромінюваннях. Використання світлової енергії забезпечує високий захист інформації та надійну електромагнітну сумісність. В конструкції кабелів майже повністю відсутні дорогі кольорові та дорогоцінні метали (мідь, срібло, тощо). Затухання сигналу в оптичних кабелях значно менше, ніж в електричних, тому значно скорочується кількість регенераторів, що відновлюють передаючий сигнал. Їх можна встановлювати не частіше, ніж через 70-100 км (В традиційних системах передавання регенератори необхідно було встановлювати через кожні 3-5 км). В основному оптоволоконні кабелі знаходять своє використання у побудові магістральних ліній зв’язку.

Існує два види оптоволоконних кабелів: багатомодовий і одномодовий.

Багатомодовий кабель

Із двох видів оптоволоконних кабелів багатомодовий дешевший й більш розповсюджений. Звичайно імпульси світла подає світловипромінюючий діод СД (LED, Light-emitting diode). Кабель називається багатомодовим, оскільки по ньому одночасно проходить кілька променів світла, що передають дані. Кожен промінь проходить через серцевину кабелю по своєму шляху. Звичайно багатомодові кабелі використовуються в кабелепроводах довжиною до 2000 метрів. З удосконалюванням технологій ця відстань постійно збільшується.

Одномодовий кабель

Конструкція одномодового оптоволоконного кабелю така, що промінь проходить через волокно тільки одним шляхом. Джерелом світла для таких кабелів є світлодіодний лазер, значно дорожчий від звичайних СД. Завдяки інтенсивності лазера досягається більша швидкість і дальність передачі даних. Одномодові кабелі передають дані приблизно на десятки кілометрів. Вони використовуються в магістральних кабелепроводах. З удосконалюванням технологій ця відстань також постійно збільшується. В таблиці 1.2 приведено порівняння показників типових середовищ передачі даних.

Таблиця 1.2

Показники трьох типових середовищ передачі даних

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 91; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!