Методика визначення ефективності використання авансованого капіталу

Будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певного результату, але на однакову кількість витрачених ресурсів підприємство може одержати далеко не однакові за величиною результати. Тоді кажуть, що підприємства ведуть виробництва з різною ефективністю.

Ефективність – це економічна категорія, зо відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами.

В економіці категорія «ефективність» трансформується у поняття «економічна ефективність» саме тому, що при її вимірюванні співставляється ефект від економічної діяльності суб’єктів господарювання і витраченими на його одержання економічними ресурсами (економічними тому, що вони є обмежені і вимагають свого постійного відтворення).

Отже, економічна ефективність – це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. [1, ст. 399]

Для досягнення об’єктивного вимірювання економічної ефективності важливо обґрунтовано розв’язати питання характеру побудови її показників. Відправною точкою для такого розв’язання можуть служити фундаментальні положення теорії кругообігу капіталу. Відомо, що з метою виробництва продукції підприємства авансують кошти в основні засоби, предмети праці і саму працю. Дані ресурси можна назвати як застосовувані, тобто такі, що забезпечують здійснення процесу виробництва. На другій стадії кругообігу (перша і третя стадії – це сфера обігу) здійснюється виробниче споживання застосовуваних (авансованих) ресурсів і вони набувають форму виробничих витрат. Отже, ресурси мають дві форми свого існування: застосовувані і виробничо спожиті. [2, ст. 50-51].

Для оцінки ефективності використання авансованого капіталу доцільно використовувати часткові й узагальнюючі (інтегральні) показники. Часткові показники характеризують ефективність використання окремих виробничих ресурсів – як застосовуваних, так і спожитих. Водночас за їх допомогою визначають ефективність додаткових вкладень у збільшення відповідного ресурсу з метою нарощування масштабів виробництва.

Залежно від економічного змісту та цільового призначення часткових показників ефективності використання окремих виробничих ресурсів при об’єктивному вимірі її рівня доцільно згадані показники об’єднати в чотири групи.

1. Показники абсолютної ефективності виробництва. Вони характеризують ефективність використання головного ресурсу підприємства – землі і визначаються окремим діленням валової продукції, чистої продукції, товарної продукції та прибутку на фізичну площу сільськогосподарських угідь.

2. Відносні показники ефективності використання застосовуваний ресурсів. До них відносять продуктивність (фондовіддачу) основних виробничих засобів (відношення валової продукції до середньорічної вартості основних засобів), продуктивність (фондовіддачу) оборотного капіталу (відношення валової продукції до середньорічної вартості оборотного капіталу), річну продуктивність праці (визначається діленням валової продукції на середньооблікову кількість працівників) і землевіддачу, що визначається відношенням валової продукції до вартості землі, на якій вироблена дана продукція.

3. Показники ефективності використання спожитих виробничих ресурсів. Як і друга група показників, вони також характеризують економічність виробництва. Серед них найважливіше значення мають такі показники, як зарплатовіддача (валова продукція, поділена на фактичний фонд оплати праці), амортовіддача (відношення валової продукції до амортизації), матеріаловіддача (валова продукція, поділена на матеріальні витрати, сформовані за рахунок спожитих оборотних фондів), коефіцієнт прибутковості як співвідношення прибутку до суми всіх поточних витрат, віднесених на реалізовану продукцію.

4. Показники ефективності додаткових вкладень у виробничі ресурси. Характеризуючи також економічність виробництва, вони водночас дають можливість визначити, наскільки вигідними підприємству були додаткові вкладення у збільшення окремих складових авансованого капіталу. Ці показники доцільно розраховувати за середньорічними даними на основі приростних величин. Серед можливих показників цієї групи практичний інтерес мають насамперед такі:

· коефіцієнт ефективності додаткових вкладень в авансований капітал (Как):

,

де – середньорічні обсяги виробництва валової продукції з 1 га сільськогосподарських угідь відповідно у звітному і базовому періодах (середньорічні дані доцільно обчислювати за періодами 3-5 років); - середньорічна величина авансованого капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь у зазначених періодах. За аналогічною методикою визначається ефективність додаткових вкладень в основний і оборотний капітал;

· коефіцієнт ефективності додаткових поточних виробничих витрат обчислюється відношенням приросту валової продукції до приросту поточних витрат у сільськогосподарському виробництві;

· коефіцієнт окупності прибутком додаткових поточних витрат визначається як відношення приросту прибутку у звітний період до приросту витрат на реалізовану продукцію в даний період.

Розглянуті показники можуть бути визначені у разі необхідності не лише за валовою продукцією і прибутком, а й за іншими видами загального ефекту – чистою і товарною продукцією. При чому по промислових підприємствах визначають ще й середньодобову потужність. Їх економічний зміст дає підстави стверджувати, що вони, з одного боку, характеризують окремі аспекти результативності виробництва, з різним ступенем виражаючи ефективність функціонування складної економічної системи, а з другого – розглянуті показники взаємопов’язані між собою. Так, обсяг виробництва товарної і кінцевої продукції, чистої продукції, прибутку залежить від обсягу виробництва валової продукції. Крім того, величина останньої впливає на відносні показники ефективності використання застосовуваних і спожитих ресурсів авансованого капітало – фондо-, земле-, аморт-, матераловіддачу тощо, оскільки при їх розрахунку в чисельнику беруть обсяг валової продукції. [1, ст. 368-369].

Серед показників економічної ефективності використання авансованого капіталу на особливу увагу заслуговують узагальнюючі показники економічної ефективності діяльності підприємства в цілому.

Показник рентабельності авансованого капіталу є дуже інформативними, оскільки елімінує вплив різних структур капіталу (власного і позичкового). Він також забезпечує порівнянність рівня рентабельності капіталу різних підприємств. [2, ст. 66]

Показник рентабельності авансованого капіталу доцільно розраховувати за декількома варіантами.

,

де ОП – операційний прибуток; АК – авансований капітал. Цей показник характеризує ефективність операційної діяльності підприємства, яка не включає в себе інвестиційну та фінансову діяльність. Отже, на його основі модна судити про ступінь раціональності використання виробничих ресурсів, задіяних в основну діяльність підприємства, яка забезпечує найбільшу частку доходу і є метою створення суб’єкта господарювання. [1, ст. 370].

,

де - прибуток до оподаткування; ПР – виплачені проценти за кредит.

Якщо від цього показника рентабельності авансованого капіталу відняти перший, то в результаті визначимо вплив структури капіталу (власного і позичкового) на ефективність виробництва (також вплив фінансової та інвестиційної діяльності підприємства).

Визначений показник рентабельності авансованого капіталу за прибутком до оподаткування плюс виплачені проценти здійснюються з метою врахування можливих відмінностей у системі оподаткування різних суб’єктів господарювання. Безпосередньо вплив цих відмінностей на рентабельність авансованого капіталу можна визначити, якщо від отриманого результату за попередньою формулою відняти результат, визначений за такою формулою:

,

де - прибуток після оподаткування.

Якщо підприємство взяло основний засіб у фінансову оренду і сплачує в зв’язку з цим лізингові платежі, а також якщо воно страхує майно, тоді рентабельність авансованого капіталу пропонується розраховувати з виразу:

,

де ЛМ – лізингова маржа (винагорода лізингодавцю); СП – страхові платежі.

Цей показник характеризує потенційну рентабельність авансованого капіталу, якої може досягти підприємство за умови, що воно поверне кредити і йому не потрібно буде сплачувати відсотки за них, не стане виплачувати лізингові платежі після завершення строку фінансового лізингу і коли ризик втрати майна братиме на себе.

Показник рентабельності авансованого капіталу доцільно визначати і за чистим прибутком, не скорегованим на надзвичайні доходи (витрати), оскільки вони є результатом випадкових подій, що не зумовлені звичайною діяльністю підприємств, тобто:

,

де - чистий прибуток, не скорегований на надзвичайні доходи та витрати.

Даний показник характеризує ефективність функціонування підприємства за всіма видами діяльності, здатність його адаптуватися до зовнішнього середовища, дає змогу судити про рівень менеджменту та конкурентоспроможність підприємства на ринку. Особливо важливим є те, що даний показник розглядається як один з головних критеріїв котирування акцій підприємства на біржі. [2, ст. 66-67].

Ефективне управління формуванням і використанням капіталу нерозривно пов’язано з теорією вартості (або ціни) капіталу. Саме на ній ґрунтуються концепції структури капіталу й ринкової вартості підприємства.

Ціна капіталу виконує дві функції: з позицій інвестора вона виступає нормою дохідності вкладеного капіталу, з позицій підприємства – нормою рентабельності інвестованого капіталу, яка сприяє прийняттю вірного рішення щодо доцільності його залучення.

Оцінити вплив структури капіталу підприємства на ефективність його використання можливо через показник середньозваженої вартості капіталу. Цей показник виступає важливим фінансовим індикатором мінімальної норми прибутку на авансований капітал, яку потрібно одержати підприємству, щоб забезпечити ефективне господарювання і нагромадження капіталу, та є оціночним критерієм доцільності використання позичкового капіталу. Якщо рентабельність капіталу нижча за середньозважену вартість капіталу, то це свідчить про недосконалу структуру фінансового капіталу підприємства, що призводить до зниження рівні рентабельності власного капіталу, а іноді й до зменшення його розмірів за рахунок одержаних збитків. [4, ст. 52].

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 73; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!