РозділII. Структура курсової роботи

РОЗДІЛ І.

Критерии оценки кейсов

Составитель:

Доцент, кандидат пед. наук С.С.Брикунова

14 апреля 20 16 г.

ПІДГОТОВКА КУРСОВИХ РОБІТ ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ ВИДІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Курсові роботи є однією з провідних форм навчального процесу, є кваліфікаційними навчально-науковими документами, що підтверджують отримання студентами теоретичних знань та практичних навичок.

Курсова робота - це самостійна науково-дослідницька робота студента, мета якої полягає у набутті студентом знань з відповідної дисципліни, вмінь і навичок працювати зі спеціальною науковою літературою та нормативно-правовими актами, самостійно аналізувати і узагальнювати матеріал, робити і формулювати висновки, правильно оформляти бібліографічні описи та посилання.

Кращі наукові роботи можуть бути рекомендовані для участі в конкурсах наукових студентських робіт всіх рівнів.

Робота над курсовим дослідженням традиційно включає в себе певні етапи. Серед них слід виділити перш за все:

• вибір теми та її реєстрація на кафедрі;

• підбір, вивчення спеціальної наукової літератури та нормативно-правових актів;

• складання плану курсової роботи;

• саме написання курсової роботи, викладання її змісту;

• оформлення курсової роботи

• захист курсової роботи.

Вибір теми та напрямку дослідження є дуже відповідальним кроком і здійснюється студентом самостійно. Формулювання геми не повинно мати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів "Дослідження питання...", "Дослідження деяких шляхів..", "Матеріали до вивчення..." і таке інше, в яких не відбито в достатній мірі сутність проблеми.

Природно, що на цьому етапі необхідно консультуватися у фахівців, визначитися щодо можливого майбутнього наукового керівника. На кафедрі правознавства МДГУ розроблено приблизну тематику курсових робіт, які враховують державні вимоги стосовно підготовки фахівців в галузі правознавства, коло особистих науково-дослідницьких інтересів викладачів та напрямок кафедральних колективних наукових розробок. Але наявність таких приблизних переліків тем робіт не повинна обмежувати творчий пошук студентів.

Студенти 1-го курсу пишуть курсові роботи з теорії держави і права; 2-го курсу з конституційного права; 3-го курсу з цивільного, кримінального права (особлива частина), державного будівництва та місцевого самоврядування; 4-го курсу - з цивільного процесу, кримінального процесу, трудового права; 5-ю курсу з будь-якої галузі за власним вибором.

Після формулювання та узгодження теми з майбутнім науковим керівником, студент повинен зареєструвати у лаборанта кафедри тему роботи з вказанням прізвища майбутнього наукового керівника. Обрані студентами теми курсових робіт підлягають затвердженню на черговому засіданні кафедри.

Після того, як тема обрана, студент має з'ясувати приблизне коло питань які вона охоплює. Перш за все необхідно отримати консультації у наукового керівника, ознайомитися з навчальними посібниками.

Підбір, вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів є важливою складовою виконання курсової роботи. Інформацію про літературу стосовно обраної теми курсової роботи, в першу чергу, можна одержати на кафедрі. Крім цього, необхідно опрацювати такі журнали, як: "Право України", 'Тосударство и право", "Держава і право", "Правова держава", "Юридический вестник", "Митна справа", "Вісник Академії правових наук України", "Юридичний журнал", "Правоведение" та ін. Як майбутнім юристам, студентам серйозної уваги слід приділити підбору і вивченню нормативно-правових актів, які публікуються в таких офіційних виданнях, як: Офіційний вісник України, Відомості Верховної Ради України, Закони України, Вісник

Конституційного Суду України, Вісник Верховного Суду України, Урядовий кур'єр, Голос України та ін.

Після першого ознайомлення з джерелами і літературою слід сформулювати конкретну мету студентського дослідження і спираючись на це, розробити план роботи. Глибоке вивчення джерел та літератури слід закінчити розподілом зібраного матеріалу згідно з планом роботи.

Розробка теми студентського дослідження базується на багатомірному використанні юридичних, історичних, статистичних, та інших джерел. Зміст роботи повинен бути конкретним, висновки повинні витікати з всебічного аналізу зібраних та опрацьованих матеріалів. Найголовніша вимога щодо студентських робіт - яко мога більша самостійність у пошуку необхідної інформації, її систематизації, узагальненнях і аріумептованості висновків. Виписки з джерел та літератури доцільно робити на окремих листах паперу або картках. Це дозволить підвищити якість їх використання, бо не обмежує можливості систематизації. Слід не забувати на кожній окремій картці вказувати її тему, а також - відомості про те, звідки саме взята ця конкретна інформація. Такий ретельний підхід дозволяє зекономити час і точно оформити посилання та список використаних джерел та літератури під час написання курсової роботи.

Формулюючи визначення проблеми, треба з'ясувати весь категорійно-понятійний апарат, зазначити методи дослідження, розробити структуру, що складається не тільки з заголовків розділів, але й підрозділів. Треба скласти список використаних джерел, що мають бути залучені.

Студентська науково-дослідницька діяльність сприяє збудженню творчої наснаги і ініціативи. Науковий керівник лише допомагає виявити головний напрямок роботи, в якому студентські здібності дадуть максимальний результат.

Обсяг курсової роботи традиційно обмежується 1-1,5 авторських листа (що дорівнює приблизно 25-30 друкованих, або 25-35 сторінок написаних від руки формату А-4). В цей обсяг не входить список використаних джерел, додатки та ін.

Не припустимою є підготовка курсових робіт в зошитах, або на листах формату А-4, що заповнені з обох сторінок.

Курсова робота повинна мати деякі обов'язкові елементи структури:

• титульний аркуш;

• зміст роботи, з вказанням сторінок;

• перелік умовних скорочень (якщо в цьому є необхідність);

• вступ;

• основна частина (складається з кількох розділів);

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

Титульний аркуш курсової роботи обов'язково містить найменування Міністерства освіти і науки України, Маріупольського державного гуманітарного університету, економіко-правового факультету (факультету заочного навчання) та кафедри правознавства, назву роботи, прізвище та ініціали автора роботи; прізвище, ініціали, науковий ступень та посаду наукового керівника; місто і рік (див. Додаток 1)

Зміст подають після титульного аркушу на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають окремий заголовок), висновків, списку використаних джерел, додатків та ін. (див. Додаток 2).

Коли в роботі вжита певна специфічна термінологія, або використані маловідомі скорочення, нові символи, позначення і такс інше, то їх загальний перелік може бути поданий окремим списком на початку роботи. Якщо спеціальні терміни, скорочення і таке інше повторюється менше трьох разів, окремого переліку складати не треба, а їх розшифрування подається у тексті роботи при першому згадуванні.

Вступ традиційно вважається як найбільш складна і дуже важлива частина дослідження. У вступі розкривається сутність і стан розробки наукової проблеми, до якої звертається студент, формулюються мета та завдання дослідження, робиться обґрунтування необхідності подальших досліджень, аналізується методологія дослідження та джерельна база, визначається структура роботи. Як свідчить практика написання курсових робіт, глибокий вступ можливо написати лише після того як ретельно вивчені, проаналізовані та опрацьовані усі наявні джерела, література.

Вступ, як правило складає 15 -20% загального обсягу роботи. Він повинен мати певну структуру, яка обумовлена науковою логікою:

• актуальність геми;

• ступень її вивченості в спеціальній науковій літературі;

• об'єкт та предмет дослідження;

• визначення мети та завдань дослідження;

• методи дослідження;

• практичне значення отриманих результатів (апробація, публікації, якщо є);

• структура роботи.

На початку роботи студент пояснює свою мотивацію вибору конкретної теми, її місце і значення в правовій науці, її актуальність та доцільність. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Чітко встановлюються об'єкт та предмет дослідження. Об'єкт - це процес або явище, що породжує певні відносини. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет студентського дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка визначається на титульному аркуші.

В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової юридичної думки за своєю проблемою. 11 (об все це зробити Грунтовно, треба ознайомитися з максимально можливою кількістю робіт, що мають як пряме, так і опосередковане відношення до окреслених питань. Це можуть бути не лише монографічні дослідження, а й статті, брошури, рецензії, автореферати дисертацій та ін. Огляд літератури не повинен бути простим переліком опрацьованої літератури і переказом змісту. Стисло, критично висвітлюючи роботи дослідників, студент повинен назвати ті питання, що залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Як правило, в тексті вступу фіксуються автори робіт, або йдеться лише про конкретні наукові проблеми. Щодо бібліографічної інформації, то вона може подаватися в посиланнях. Огляд літератури можна робити за проблемним критерієм. Ця частина вступу завершується висновком про ступень висвітлення обраної теми. На підставі цього логічною виглядає необхідність сформулювати мсту та завдання дослідження.

Мста наукового дослідження формулюється на основі обраної теми роботи. Завдання повинні бути чіткими та конкретними, як правило 2-4, їх вирішення здійснюється в окремих розділах роботи. Цим пояснюється певне співпадання формулювання завдань та назв розділів у змісті. Досягнення поставлених мети та завдань можливо лише спираючись на широке залучення усіх можливих джерел.

У вступі обов'язково подасться методологічна основа роботи. Подають перелік методів дослідження, які використовувались, для досягнення поставленої в роботі мети. Перелік здійснюється не відірвано від змісту роботи, коротко і змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це надасть можливість пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

У вступі також міститься коротке обґрунтування структури курсової роботи, яка визначена метою та завданнями дослідження.

в основній частині курсової роботи систематизується та викладається теоретичний та практичний матеріал. В розділах слід глибоко дослідити причинно-наслідкові зв'язки, показати вміння орієнтуватися у використаному матеріалі і переконливо відстоювати свою точку зору, посилаючись на досягнення вітчизняної та зарубіжної юридичної думки. Важливою умовою написання якісної роботи є послідовність у викладенні запланованого матеріалу. Порушення цього принципу призводить до повторів таких само положень та висновків, відсутності логіки в роботі. Бажано, щоб студент зосередився саме на власних дослідженнях, на їх порівнянні з результатами інших вітчизняних та зарубіжних авторів. Виклад матеріалів в основній частині повинен бути підпорядкований предмету дослідження, який чітко визначений студентом.

При написанні курсової роботи студент повинен посилатися на джерела, нормативно-правові акти, правові доктрини тощо. Такі посилання дають змогу відшукати нормативно-правові акти, наукові дослідження і перевірити достовірність відомостей про цінування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають і'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Використання відомостей, матеріалів з монографій, наукових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок обумовлює необхідність точно вказувати номери сторінок.

Для підтвердження власних аргументів, посилання на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого нормативно-правового акту або наукової праці слід наводити цитати.

Науковий етикет вимагає точного відтворювання цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеної цитати може змінити зміст, закладений автором.

Пропонуємо загальні вимоги до цитування:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій
граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей
авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не
виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих
випадках використовується вираз "так званий":

б) цитування мас бути повним, без скорочення авторського тексту і без
перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні
допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь якому місці цитати (на початку, в середині, на кінці);

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) якщо необхідно виявиш ставлення автора студентської роботи до
окремих слів, або думок з цитованою тексту, то після них у круглих дужках
ставлять знак оклику або знак питання.

Під час використання цитат необхідно мати на увазі декілька рекомендацій:

• не слід вживати дві і більш цитат підряд;

• немає потреби за допомогою посилань на авторитети підтверджувати всім відомі істини;

• немає сенсу використовувати занадто великі цитати;

• не бажано приводити цитати з одного джерела, монографії, статті (за винятком випадків, коли досліджується одно джерело).

Кількість розділів (підрозділів) у курсовій роботі, як правило, не регламентується. Це обумовлено обсягом і змістом зібраного матеріалу. Практика підказує, що оптимальна кількість розділів у дипломній чи курсовій роботі коливається з 2 до 4. При необхідності розділи слід поділяти на підрозділи. Назви розділів не повинні дублювати загальну назву роботи, а назви підрозділів - назви розділів. Як правило, зміст розділів розкриває завдання, що були сформульовані у вступі. Наприкінці розділів і підрозділів обов'язково повинні бузи короткі висновки, що забезпечують логічний зв'язок викладеного матеріалу.

Висновки - це третя остання частина курсового дослідження. Вони повинні бути відносно невеликими за обсягом (10-15%), але глибокими за змістом. Висновки викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, що одержані в роботі.

Список використаних джерел слід розміщувати в одному з способів: 1) у порядку появи посилань у тексті, 2) в алфавітному порядку перших авторів.

або заголовків. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавницької справи, (див. Додаток 3).

До додатків за необхідністю доцільно включати допоміжний матеріал, який є необхідним для сприйняття студентського дослідження (авторські проекти нормативно-правових актів національного права та міжнародно-правових документів, таблиці допоміжних цифрових даних, розрахунки, зразки анкет, інструкції і методики, ілюстрації допоміжного характеру та інше).

Текст курсової роботи повинен бути написаний згідно з загальновизнаними нормами сучасної української чи російської мови.

Доцільно дотримуватись наступних вказівок:

• в науковій та навчальній літературі слід писати, як правило, від третьої особи (не можна "за моєю думкою", треба "за думкою автора", "на нашу думку"), слід використовувати єдину термінологію (загальновідому) і не займатися словотворенням;

• треба позбавлятися канцеляризмів та слів і висловів що мають жаргонний характер;

• небажані дуже великі (більш 3-4 строк) і занадто маленькі речення;

• не слід використовувати скорочень, які не є загальновизнаними. Доцільні, наприклад скорочення - р. (рік), м. (місто), ст. (стаття);

• під час використання в тексті прізвищ вчених, політиків, інших людей, ініціали слід писати перед прізвищем, але не навпаки.

Перед тим як здати курсову на кафедру її слід добре вичитати, перевірити вірність цитування, оформлення посилань та списку використаних джерел.

крапками. Вони ставляться в будь якому місці цитати (на початку, в середині, на кінці);

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) якщо необхідно виявиш ставлення автора студентської роботи до
окремих слів, або думок з цитованою тексту, то після них у круглих дужках
ставлять знак оклику або знак питання.

Під час використання цитат необхідно мати на увазі декілька рекомендацій:

• не слід вживати дві і більш цитат підряд;

• немає потреби за допомогою посилань на авторитети підтверджувати всім відомі істини;

• немає сенсу використовувати занадто великі цитати;

• не бажано приводити цитати з одного джерела, монографії, статті (за винятком випадків, коли досліджується одно джерело).

Кількість розділів (підрозділів) у курсовій роботі, як правило, не регламентується. Це обумовлено обсягом і змістом зібраного матеріалу. Практика підказує, що оптимальна кількість розділів у дипломній чи курсовій роботі коливається з 2 до 4. При необхідності розділи слід поділяти на підрозділи. Назви розділів не повинні дублювати загальну назву роботи, а назви підрозділів - назви розділів. Як правило, зміст розділів розкриває завдання, що були сформульовані у вступі. Наприкінці розділів і підрозділів обов'язково повинні бузи короткі висновки, що забезпечують логічний зв'язок викладеного матеріалу.

Висновки - це третя остання частина курсового дослідження. Вони повинні бути відносно невеликими за обсягом (10-15%), але глибокими за змістом. Висновки викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, що одержані в роботі.

Список використаних джерел слід розміщувати в одному з способів: 1) у порядку появи посилань у тексті, 2) в алфавітному порядку перших авторів.

або заголовків. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавницької справи, (див. Додаток 3).

До додатків за необхідністю доцільно включати допоміжний матеріал, який є необхідним для сприйняття студентського дослідження (авторські проекти нормативно-правових актів національного права та міжнародно-правових документів, таблиці допоміжних цифрових даних, розрахунки, зразки анкет, інструкції і методики, ілюстрації допоміжного характеру та інше).

Текст курсової роботи повинен бути написаний згідно з загальновизнаними нормами сучасної української чи російської мови.

Доцільно дотримуватись наступних вказівок:

• в науковій та навчальній літературі слід писати, як правило, від третьої особи (не можна "за моєю думкою", треба "за думкою автора", "на нашу думку"), слід використовувати єдину термінологію (загальновідому) і не займатися словотворенням;

• треба позбавлятися канцеляризмів та слів і висловів що мають жаргонний характер;

• небажані дуже великі (більш 3-4 строк) і занадто маленькі речення;

• не слід використовувати скорочень, які не є загальновизнаними. Доцільні, наприклад скорочення - р. (рік), м. (місто), ст. (стаття);

• під час використання в тексті прізвищ вчених, політиків, інших людей, ініціали слід писати перед прізвищем, але не навпаки.

Перед тим як здати курсову на кафедру її слід добре вичитати, перевірити вірність цитування, оформлення посилань та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ III.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсові роботи як правило, друкують за допомогою принтера на одній стороні аркуша білого паперу формату А-4 (210x297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора ТІМЕЗ N8^' РОМЕН розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. І Іісля друкованого тексту мають бути таких розмірів: праве - не менше 10 мм, верхнє, нижнє, ліве - не менше 20 мм. Шрифт друку має бути чітким, стрічка чорного кольору середньої жирності. Цільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою. Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна лише чорнилом, тушшю, пастою виключно чорного кольору.

Друкарські помилки, описки, графічні неточності можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту.

Заголовки структурних частин курсової роботи "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядні в підбір до тексту. В кінці заголовка, що надруковано в підбір до тексту, ставиться крапка. Кожну структурну частину курсової роботи слід починати з нової сторінки.

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, але всі сторінки зазначених елементів студентського дослідження підлягають нумерації на загальних засадах. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць треба подавати арабськими цифрами без знака "№". Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу.

Ілюстрації (фотографії, схеми) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, слід включати до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 2.1 (перший рисунок другого розділу).

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати свою назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 3.2" (друга таблиця третього розділу). Якщо в роботі (пише одна таблиця, то її нумерують за загальним и правилами.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вкачують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "примітки" ставлять двокрапку, наприклад: Примітки:

І.

2.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх в порядку посилань в тексті дослідження. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої

великої друкується слово "Додаток " і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, наприклад додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток а.

РОЗДІЛ IV.

ПОДАННЯ ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Термін подання курсової роботи на кафедру денної форми навчання студентами 1-4 курсів (з обов'язковою реєстрацією в спеціальному журналі) -не пізніше 15 квітня поточного навчального року, студентами 5 курсу - 1 березня (для денної форми навчання).

Порушення встановлених вимог звітності по курсовій роботі передбачає впровадження керівником відповідних санкцій. Зниження оцінки за курсову роботу може провадиться за такими критеріями:

1. Порушення терміну представлення курсової роботи па кафедру:

-один - три тижні - 1 бал, чотири і більше тижнів пізніше терміну 2 бали. Винятки можливі тільки з поважних причин, ступень яких оцінює науковий керівник.

2. Порушення обсягу курсової роботи (значно більше або менше 20 сторінок) - мінус 1 бал.

Після того, як курсова робота передана, у визначені деканатом строки, для реєстрації (студентами денної форми навчання — лаборантам кафедр, студентами заочної форми навчання методисту факультету заочного навчання), вона передається науковому керівнику для рецензування.

Курсова робота з рецензією викладача передається студентові для ознайомлення із рецензією для підготовки до захисту. День і час захисту призначає викладач, який рецензував роботу, з погодженням завідуючою кафедри.

В рецензії зазначається актуальність обраної теми, позитивні риси самої роботи, а також недоліки і вказуються питання, на які необхідно звернути увагу при підготовці до захисту. Курсова робота може бути не допущена до захисту у випадку, якщо:

• в роботі відсутня хоча б одна з обов'язкових структурних частин;

• зміст роботи не відповідає обраній темі, або викладений матеріал не

відповідає визначеному предмету дослідження;

• в роботі зроблений аналіз виключно на нечинних нормативних актах;

• при виявленні фактів переписування матеріалу з інших джерел

без посилань;

• робота написана на тему, яка не передбачена у списку рекомендованих тем

або не погоджена з науковим керівником роботи.

Захист курсової проводиться спеціалізованою комісією в межах основного розкладу занять по курсам і зриває не більше 10-15 хвилин для кожного студента. До захисту мають бути допущені студенти які мають позитивно оцінену науковим керівником курсову роботу та залікову книжку.

Курсова робота оцінюється: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно". Студент, який згідно з навчальним планом, повинен був захистити курсову роботу і не захистив її (незалежно від причин) не допускається до екзаменаційно-залікової сесії.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 57; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!