Библиотечное краеведение в Пустошке

Ваша стать

А) Чоловіча

Б) Жіноча

Обробка та аналіз даних:

В ході соціологічного дослідження було опитано 50 осіб: 25 жінок і 25 чоловіків. Зібрані дані були проаналізовані за допомогою засобів MS Excel. Таблиці з результатами відібраних даних та графіками, з кожного питання, наведені нижче.

Таблиця 1 – Джерела знань студентів з питань гендерної нерівності

Дані, отримані за результатами цього питання свідчать про недостатню поінформованість української молоді з питань гендерної нерівності.

Найбільша частина респондентів – 40% отримали інформацію випадково із ЗМІ або від знайомих. Досить велика частина респондентів ніколи не цікавилася цією проблемою – 34%. 4% респондентів зазначають, що даної проблеми не існує. Лише 2% опитаних отримали знання на лекціях в освітніх закладах чи, читаючи літературу з гендерної тематики.

Таблиця 2 – Відповідь на питання «Чи стикалися ви з випадками гендерної дискримінації?»

Отже значна частина респондентів – 40%, у своєму житті стикалася з прикладами гендерної дискримінації. Досить значна частина респондентів – 26% отримала таку інформацію із ЗМІ або знайомих. Звідси стає зрозумілим, що ця проблема реально існує в суспільстві і потребує вирішення. Лише 10% респондентів ніколи не зустрічалися з прикладами гендерної дискримінації.

Таблиця 3 – Відповідь на питання «Як Ви вважаєте, чи існують у нашому суспільстві суто жіночі або суто чоловічі проблеми?»

Отже найбільша кількість респондентів -56%, засвідчує, що важко розділити проблеми нашого суспільства на суто чоловічі та суто жіночі. Тобто молодь не розподіляє так жорстко сфери впливу тієї чи іншої статі. Деякі з опитаних зазначають, що існують і ті, і інші проблеми і 4 % опитаних вказують на існувати тільки суто чоловічих або суто жіночих проблем.

Таблиця 4 – Відповідь на питання «Як ви вважаєте чи можна розподілити домашні обов’язки на суто чоловічі і суто жіночі?»

Отже більшість опитаних -56% зазначають, що домашні обов’язки мають розподілятися за гендерною ознакою, однак в разі необхідності їх можна перерозподіляти. 34% респондентів стверджують, що обов’язки мають виконуватися спільно без будь-якого гендерного розподілу. Лише 10% опитаних наголошують на чіткому розподілі обов’язків. Це свідчить, що стереотип щодо ведення господарства лишу жінкою поступово долається.

Таблиця 5 – Відповідь на питання «Хто, на вашу думку, повинен займати основну роль у вихованні дітей?»

82% респондентів зазначають, що у вихованні дітей головну роль мають виконувати обоє батьків. Це свідчить про те, що суспільство досить успішно долає стереотип, що вихованням дитини повинна займатися жінка.

Таблиця 6 – Відповідь на питання «Як ви вважаєте чи вклад чоловіка в бюджет сім’ї повинен більшим ніж жінки?»

Можемо зробити висновок, що більша частина опитаних -74%, вважає, що чоловік має вносити більший вклад в бюджет родини. Отже досі існує стереотип, що родину має забезпечувати саме чоловік. До того ж перевагу цьому варіанту надали більша частина як опитаних чоловіків, так і жінок. Тобто думки з цього приводу майже співпадають.

24% вказали, що не має значення хто більше вкладає коштів у бюджет. Жінки більш активно обирали цей варіант, їх вдвічі більше ніж чоловіків.

Таблиця 7 – Відповідь на питання «Як ви гадаєте чи принижує гідність чоловіка посада дружини вища за його власну?»

Отже, 68% опитаних вважають, що чоловічу гідність принижує посада дружини вища за його власну. Майже однакова кількість чоловіків і жінок дали таку відповідь на питання. З цього можна зробити висновок, що наше суспільство досі вважає, що професійні досягнення чоловіка завжди повинні бути вищими за досягнення дружини.

Таблиця 8 – Відповідь на питання «Як ви гадаєте чи принижує гідність чоловіка виконувати домашні обов’язки?»

Отже 68% опитаних вважають, що чоловіча гідність не постраждає від виконання домашніх обов’язків. Це свідчить, що виконання домашніх обов’язків вже не є прерогативою жінки. Так відповіли більша частина опитаних чоловіків і дещо менше жінок.

Таблиця 9 – Відповідь на питання «Як ви гадаєте чи залежить компетентність викладача від його статі?»

Отримані дані свідчать, що 68% респондентів вважають, що компетентність викладачів не залежить від статі. Це дає змогу стверджувати, що стереотип щодо більшого професіоналізму чоловіків поступово зникає. 20% зазначили, все ж чоловіки є кращими викладачами і 12% не змогли визначитися з відповіддю.

Таблиця 10 – Відповідь на питання «Чи ви будете підкорятися наказам жінки – керівника в тій же мірі, що і керівника - чоловіка?».

Отже 66% опитаних зазначили, що стать керівника не має для них жодного значення. Отже стереотип, що чоловіки кращі керівники розвіюється. 20% респондентів відповіли, що не зможуть виконувати накази жінки в тій же мірі, що чоловіка, тобто жінка не є для них авторитетом. Це складає значну проблему, адже якщо стоятиме вибір між підвищенням жінки або чоловіка оберуть чоловіка, заради більшої старанності підлеглих, а не через професіоналізм.

Таблиця 11 – Відповідь на питання «Якби ви були керівником, то при прийомі на роботу нових співробітників чи ви б спиралися на фактор статі?»

Можна зробити висновок, що більшість опитаних у даній ситуації не спиралась би на фактор статі. 80% опитаних відповіли, що спиралися б на інші фактори. 14% респондентів зазначили, що фактор гендеру вплинув на них, оскільки вважається, що жінки більш ненадійні працівники, адже робота для них буде на другому місці після родини.

Таблиця 12 – Відповідь на питання «Чи згодні ви з твердженням, що на відміну від жінок, чоловіки менш емоційні, нездатні до співчуття й співпереживання?»

З отриманих результатів ми можемо зробити висновок, що стереотип щодо того, що чоловіки мають відчувати менше емоцій ніж жінки розвіюється. 48% опитаних відповіли, що чоловіки відчувають стільки ж емоцій як і жінки, але через виховання звикли приховувати їх. 26% респондентів відзначили, що емоції відчувають представники обох статей в однаковій мірі. 26% опитаних погодились з тим, що для чоловіків характерна менша емоційність.

Таблиця 13 – Відповідь на питання «Чи згодні ви із твердженням, що жінки від природи мають потребу у створенні сім’ї та народженні дітей, в той час як для чоловіків це зовсім не потрібно?»

Результати даного питання свідчать, що 56% респондентів усвідомлюють важливість родини для обох гендерів в однаковій мірі. 36% опитаних вважають, що останнім часом сім’я відходить на другий план, чоловіки і жінки більше займаються розвитком своєї кар’єри. Такий варіант відповіді дало вдвічі більше жінок ніж чоловіків, що свідчить про відчутність емансипації в нашому суспільстві і жінки більш прагнуть до здобуття кар’єри ніж створення родини.

Висновок:

Проведене нами соціологічне опитування не було репрезентативним, оскільки ми опитали незначну частку генеральної сукупності, що може недостовірно відображати думки усіх студентів.

Однак ми виявили гендерні стереотипи, які найбільш поширені серед студентів УАБС НБУ. Також ми визначили, які стереотипи і досі є міцними, а які поступово розвіюються. Отже можна сказати, що ми досягли мету яку поставили перед собою на початку дослідження.

8 декабря 2016 года в Пустошкинской центральной районной библиотеке прошла профессиональная мастерская «ПРОФИ» по теме «Библиотека и краеведение». В профессиональной мастерской приняли участие представители библиотек г. Пскова, Островского, Опочецкого, Новосокольнического, Псковского, Печорского, Пустошкинского районов Псковской области. В работе мастерской приняли участие заместитель Главы Администрации Пустошкинского района Алексеева Лариса Станиславовна и заместитель председателя комитета по образованию, культуре и спорту Власикова Татьяна Владимировна.

С приветствием к участникам мастерской обратилась заместитель Главы Администрации Алексеева Лариса Станиславовна, в своем выступлении она отметила, что Пустошкинский район - район с богатейшей историей, поэтому одним из приоритетных направлений в работе учреждений культуры является краеведческая деятельность. Активную и большую работу в этом направлении проводят муниципальные библиотеки. Ведь библиотечное краеведение - это, прежде всего, изучение истории родного края, поиск ранее неизвестных сведений о нём. Библиотека выступает в этом случае в роли организатора, берёт на себя библиографическое, методическое обеспечение изучаемых проблем. Конечным результатом библиотечного краеведения являются новые знания, первичные документы, сборники новых статей, брошюры. С 2002 года в районе ежегодно проводятся межрайонные краеведческие чтения. Необходимо отметить, что география и численность участников чтений из года в год расширяются. В них принимают участие краеведы не только Псковской области, но и из Москвы, Санкт-Петербурга, Таллинна. Лариса Станиславовна пожелала участникам профессиональной мастерской, успешной, интересной работы, новых открытий и воплощения идей и проектов.

Библиотечные специалисты Пустошкинского района познакомили со своей работой по библиотечному краеведению, со сложившимися традициями наработками. Работая по программе «Забвению вопреки», библиотека систематически выявляет источники, рассказывающие об истории края, составляет рекомендательные пособия и списки литературы о нем, выполняет большое количество запросов читателей по краеведению. Ведет систематическую работу по поиску исторических материалов в архивах, Интернете; анализирует, обобщает и систематизирует их, пополняя краеведческий фонд.

О проведении межведомственных научно-практических конференций по краеведению, которые проводятся в Пустошке с 2002 года и о краеведческих чтениях «В потоке времени» - этих культурно-исторических, научно-исследовательских и интеллектуальных мероприятиях подробно рассказала Гусарова Наталья Павловна, заместитель директора по библиотечной работе МБУК «Пустошкинский районный центр культуры», а Яковлева Тамара Ивановна, главный библиограф центральной районной библиотеки поделилась богатым опытом кропотливой исследовательской работы в области исторического краеведения, о разысканиях о родах Назимовых, Бахтиных, Нащокиных, Медунецких, а также о крепости Заволочье, которая впервые упоминается в «Повести временных лет» и т.п.

С 1968 года при районной библиотеке работает клуб друзей поэзии «Свеча», первым руководителем которого был В. Русаков, исследователь творчества А.С. Пушкина, в настоящее время клубом руководит Н.И. Корогод, ветеран педагогического труда. С участием членов клуба библиотека провела в Год псковской поэзии Фестиваль поэзии «Поэтические голоса псковского Поозерья». С интересной, творческой краеведческой работой познакомили участников профессиональной мастерской библиотекари Алольской модельной библиотеки Истифорова Татьяна Алексеевна и Забельской модельной библиотеки Петухова Галина Викторовна.

Также на профессиональной мастерской была представлена краеведческая деятельность библиотечных специалистов из соседнего Опочецкого района. С презентацией «Сокровища земли моей» по книге Г.А. Гореловского выступили Гуль Галина Васильевна, заведующая отделом обслуживания взрослых Опочецкой районной библиотеки им. А.С. Пушкина и Гореловская Наталья Васильевна, библиотекарь Крулихинской модельной библиотеки Опочецкого района.

С докладом о влиянии областной научной библиотеки на формирование региональной краеведческой политики, о создании электронной библиотеки «Псковиана» выступила заведующая отделом краеведческой литературы областной универсальной научной библиотеки Киселева Елена Григорьевна, а Гаврилова Инга Юрьевна, ведущий методист сектора методического обеспечения библиотек области по работе с детьми и юношеством отдела координации деятельности библиотек области областной научной библиотеки напомнила о региональных краеведческих проектах областной библиотеки для детей и юношества им. В.А. Каверина.

Участникам профессиональной мастерской показали два небольших видеофильма, созданных местным краеведом, ветераном педагогического труда Ивановой Ниной Алексеевной «Ветераны минувшей войны» и «Город детства». Предваряя показ фильмов, заместитель председателя комитета по образованию, культуре и спорту Татьяна Владимировна Власикова, сказала, что библиотеками и досуговыми объединениями ведется активная работа по сохранению связующей нити с прошлым, формированию преемственности поколений, любви к отчему дому, своему краю. Очень важно поддерживать взаимоотношения работников учреждений культуры и общественных деятелей, которые находят «изюминки» в жизни местного сообщества и создают произведения поистине исторической значимости, которые трогают душевные струны людей разных поколений. Тем самым происходит и формирование краеведческой муниципальной политики.

Итоги профессиональной мастерской «ПРОФИ» по теме «Библиотеки и краеведение» подвела заведующая отделом координации деятельности библиотек области Акинфиева Ольга Вадимовна. Она поблагодарила организаторов за большую исследовательскую работу и проведение профессиональной мастерской для библиотечных специалистов региона на высоком профессиональном уровне, всех выступающих за интересные и содержательные доклады, а участников мастерской за активность. Также она обратила внимание на то, что если, когда-нибудь в обозримом будущем электронная книга и потеснит бумажную, заменить библиотеку в поиске, сохранении и систематизации документов по истории родного края не способен даже самый мощный компьютер. Краеведение – это движение с демократическими традициями, дающее населению знания без «руководящих указаний» и минуя официальные каналы. Библиотекари проводят большую работу по сохранению культурного наследия своей малой родины, ведут исследовательскую работу.

Российская библиотечная ассоциация по инициативе секции «Краеведение в современных библиотеках» учредила почетную грамоту «За вклад в развитие библиотечного краеведения России» - как форму поощрения специалистов библиотек за многолетние успехи в профессиональной краеведческой деятельности. Вручение грамот происходит с 2015 года в неофициальный День краеведа 30 ноября. Такую грамоту в Псковской области уже получили Русанова Людмила Федоровна, заведующая историко-краеведческой библиотекой им. Василева ЦБС г. Пскова и Шувалова Вера Александровна, директор Печорской центральной районной библиотеки. Мы понимаем, что награды заслуживают многие библиотекари-краеведы нашей области, в том числе и в Пустошкинской районной библиотеке. Лучшие выступления на профессиональной мастерской будут опубликованы в сборнике «Территория 60: Библиотеки Псковской области», а также в специальном сборнике «Профессиональные мастерские «ПРОФИ», который готовится к выпуску в 2017 году. В заключение, О.В. Акинфиева призвала всех присутствующих принять участие в очно-заочном Круглом столе «НАУКА ПАМЯТЬ ХРАНИТЬ», который организовал журнал «Библиотека», начиная со второго номера в 2016 году. На Круглом столе коллеги делятся опытом литературного краеведения, продвижения местных авторов и организации фестивалей памяти писателей и поэтов; рассказывают о сотрудничестве с поисковыми отрядами, экскурсионной работе, информационном обеспечении туриндустрии, создании литературных карт. В дискуссии участвуют и небольшие сельские библиотеки, и крупные государственные. Давайте мы тоже примем участие, ведь нам есть о чем рассказать.
В ноябре 2016 года Забельской модельной библиотеке исполнилось 50 лет, О.В. Акинфиева вручила от Псковской областной универсальной научной библиотеки заведующей библиотекой Галине Викторовне Петуховой небольшую подборку книг для детей.

Завершилась профессиональная мастерская выступлением фольклорного ансамбля «Рябинушка», который исполнил несколько песен на стих местных поэтов.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 57; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!