Термомеханічна обробка металів

Як уже відмічалось, при термомеханічній обробці (ТМО) властивості металів і сплавів змінюються внаслідок зміни їх будови, а будова змінюється обробкою теплом і пластичною деформацією (наклепом) поверхні деталі.

Суть наклепу полягає в тому, що при пластичній деформації змінюється структура металу, внаслідок чого метал стає міцнішим. Найбільша міцність металу настає тоді, коли структура буде волокнистою.

З’ясувалося, що найкращий результат досягається, коли наклеп сталі здійснюється в аустенітному стані. Аустеніт в результаті пластичної деформації набуває змін, які в значній мірі передаються мартенситу. В результаті сталь змінюється, як за рахунок обробки теплом, так і за рахунок збільшення дефектів, які успадкував мартенсит від деформованого аустеніту.

Виділяють два основних види ТМО – високотемпературну і низькотемпературну.

При високотемпературній ТМО аустеніт наклепують при температурах вище критичних точок A ₃ і A ₁, а при низькотемпературній – нижче ліній точок A 1 (дуже переохолоджений аустеніт (рис. 4.12).

На рисунку процес пластичної деформації показаний зигзагоподібною лінією.

Рис. 4.12

Пластичну деформацію поверхні деталі проводять шляхом масованих ударів маленькими кульками з сталі або білого чавуну за допомогою дробоструминної установки. Рідше обкатують поверхню деталей роликом. В результаті дробоструминної обробки утворюється наклепаний шар глибиною 0,2 – 0,4 мм. Крім того, за рахунок збільшення об’єму наклепаного шару на поверхні виробу з’являються залишкові напруги стискування, які дуже підвищують міцність на втому. Наприклад, термін служби пружин автомобіля, які працюють в умовах перевантаження, підвищується в 50 – 60 разів, а колінчатих валів – у 25 – 30 разів.

Література

1. Алаи С. И. Технология конструкционных материалов / Под ред. А. Н. Ростовцева – М.: Просвещение, 1986. – 302 с.

2. Бялік О.М. та ін. Металознавство. – К.: Політехніка, 2002. – 383 с.

3. Гуляев А. П. Металловедение. – М.: Металлургия, 1987. – 456 с.

4. Дьогтєв Г. Ф. Матеріалознавство. – К.: Вища школа, 1975. – 350 с.

5. Основы материаловедения / Под ред. И. И. Сидорина. – М.: Машиностроение, 1976. – 439 с.

6. Травин О. В., Травина Н. Г. Материаловедение. – М.: Металлургия, 1989. – 382 с.

7. Технология конструкционных материалов / Под ред. Г. А. Прейса. – К.: Вища школа, 1991. – 390 с.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 43; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!