КАТЕГОРИИ:
Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
|
|
|
|
Практичні завдання
План
Прийоми вступу до промови
Практичне заняття № 3.
1. Прийоми вступу до промови.
2. Способи подання матеріалу
3. Типові помилки в аргументації та критиці.
4. Прийоми завершення промови.
1. До однієї із тем, поданих в практичних завданнях до теми №4 «Інвенція» застосувати у вступній частині прийом «привертання уваги аудиторії», прийом «початок здалеку», та прийом «несподіваний вступ».
2. Навести в текстовому вираженні помилки: «підміна тези», «втрата тези», «необгрунтований аргумент», «випередження основи» «коло в обгрунтуванні», «безпідставний аргумент».
3. В завершальній частині промови навести приклад прийому «формулювання висновків». «розгляд перспективи», «апелювання».
1. Професійна лексика корекційного педагога.
Диспозиція (від лат. "dispositio " - "розташування") - це розділ риторики, який вивчає структуру ораторської промови.
На цьому етапі оратор повинен організувати матеріал, винайдений у процесі інвенції, тобто розчленувати його та забезпечити певну послідовність у промові. Характерною рисою будь-якого мовлення є лінійність, тому оратору і потрібно так розташувати попередньо відібраний матеріал.
Якщо на етапі інвенції головним було визначення стратегії, то на наступних етапах, починаючи з диспозиції, головним є визначення тактики. Вона передбачає систему дій для ефективної реалізації стратегії. На етапі диспозиції тактика полягає в тому, щоб структурувати матеріал та забезпечити зв'язок між окремими положеннями ораторської промови. У результаті промова представлятиме собою єдине ціле.
Ще в класичній риториці існувало чимало поглядів щодо кількості необхідних частин ораторської промови. Деякі теоретики вказували на чотири обов'язкові частини (Наприклад: Арістотель, Ісократ), інші - на сім тощо.
На сьогоднішній день оптимальною вважається така структура промови:
1. Вступ.
2. Головна частина.
3. Завершення.
Окремі частини промови та положення в межах самих частин мають бути пов'язані між собою. Тобто промова повинна мати так звану блочну структуру, в якій між блоками існує певний взаємозв'язок, а не просте нагромадження матеріалу. Зв'язок досягається завдяки використанню спеціальних слів чи словосполучень, які й забезпечують перехід. Ці "слова-перехідники" можна поділити на такі групи:
o заперечувальні;
o підтверджувальні;
o нейтральні.
Заперечувальні перехідні конструкції - це вирази, що покликані послабити ті положення, які оратор хоче розкритикувати. Наприклад: "але..."; "однак..."; "на жаль..."; "здавалось, що..."; "і все ж варто визнати, що..."; "фактично ж..."; "ніхто не очікував, що."; "цілком несподівано ми дізнаємось, що." тощо.
Підтверджувальні перехідні конструкції - це вирази, покликані посилити ті положення, які оратор захищає. Наприклад: "до речі."; "окрім того."; "на користь цього свідчить й те, що."; "варто додати також і те, що."; "це можна підтвердити й тим, що."; "відомо також, що."; "а це означає, що." тощо.
Нейтральні перехідні конструкції - це вирази, які виконують суто технічну роль зв'язку. Як правило, це вставні слова або речення. Наприклад: "цікаво, що."; "виявляється, що."; "слід відзначити, що."; "слід підкреслити, що."; "не варто забувати, що."; "по-перше., по-друге., по-третє."; "а тепер дозвольте перейти до наступного питання" тощо.
Завдяки використанню різноманітних перехідних конструкцій промова оратора набуває цілісного вигляду, де кожний елемент слугує загальній меті - впливу на аудиторію.
Оратор може також застосовувати як перехідні конструкції вирази, що містять пряме звернення до слухачів. Наприклад: "а тепер давайте разом подумаємо над тим, що."; "давайте пригадаємо, що."; "спробуйте уявити собі, що."; "зверніть увагу на те, що."; "давайте замислимось над питанням про те, що."; "а щоб ви робили у випадку." тощо.
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 72; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!