Календарно-обрядова народна творчість

Урок 5. Народна творчість: обрядова та епічна

Тема II. Музична культура

РОЗДІЛ І. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІ СТ.

Вирішення завдань

Поправка на стрій та серію

1. Розрахувати кут прицілу для 1го літака (φп);

2. Розрахувати довжину серії I=i(n-1);

3. Розрахувати кут прицілювання з обліком поправки на серію:

4. Розрахувати поправку на серію у відсотках від висоти:

5. Розрахувати кут прицілювання з врахуванням поправки на глибину бойового ладу (на стрій):

6. Розрахувати поправку на буд у відсотках від висоти:

7. Розрахувати кут прицілювання з врахуванням поправки на серію і стрій:

8. Розрахувати поправку на серію і буд у відсотках від висоти.

Умови завдань:

Відповіді:

Ще до виникнення Київської Русі наші предки мали багату усну творчість. Музична культура східних слов’ян відображала специфіку їх вірувань. Язичницький культ передбачав здійснення численних обрядів, які супроводжувались музикою – співом, танцями, хороводами в супроводі музичних інструментів. Серед обрядових музичних творів виділяють календарні або землеробські, та родинні пісні.

Календарно-обрядовi пiснi – це лiричнi твори, якими супроводжуються обряди та ритуали, пов’язанi з циклiчнiстю природи, зi змiною пiр року.

Календарно-обрядові пісні виникли ще в первісному суспільстві під час виконання обрядів. Серед них можна виділити трудові, ігрові, хороводні, величальні пісні, заклички, тобто твори різного обрядового призначення. Більш поширеним є поділ обрядових пісень за сезонними циклами – весняний, літній, осінній, зимовий.

Весняний цикл: веснянки, гаївки, ігри-хороводи, риндзівки та ін. Веснянки виконували під час весняних обрядів. Це – закличні пісні, вони мали закликати весну і добрий врожай. До найвідоміших веснянок належать такі: «Благослови, мати», «Подоляночка», «Ой, уже весна».

Літній цикл: русальні, троїцькі кустові, царинні, петрівчані, купальські, косарські, гребовицькі та ін. Під час «русального тижня», у кінці травня – на початку червня, коли починало колоситися жито, виконувалися русальні пісні. Наші пращури хотіли забезпечити високий урожай і вплинути на міфічних русалок, аби вони не шкодили посівам, умилостивити їх, щоб не ловили і не залоскочували дівчат та хлопців. В ніч перед святом Івана Купала виконували купальські пісні: хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду й дивилися, куди вони попливуть, — звідти й прийде суджений, топили в річці чи спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік.

Літньо-осінній цикл: зажинкові, жнивні, обжинкові, пісні на збирання врожаю. Жниварські пісні — обрядові величальні пісні, які виконували під час жнив. День їх закінчення перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Воно проходило радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за врожай.

Зимовий цикл: колядки, щедрівки, іорданські пісні. Під час обряду колядування на Різдвяні свята виконують колядки, а у щедрий вечір, під Новий рік – щедрівки. Гурти молоді обходили домівки, під Новий рік з «козою» (один із щедрувальників у вивернутому кожусі і з дерев’яною головою кози), величали піснями господарів, бажаючи їм усіляких щедрот і достатку, а за це, жартуючи, просили винагороду.

Провідні риси календарно-обрядової пісенності:

- звукова малооб’ємність;

- тетрахордальна основа (тетрахорд – чотири ступені звукоряду в діапазоні кварти);

- точна і змінена повторність фраз;

- однорідність наспівів;

- наявність структурних елементів заспів-приспів;

- незакріпленість наспівів – формул за певними текстами;

- типи мелодій: магічна, святкова,заклична, величальна.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 63; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!