ГОСТ 12.1.006-84 (1999) ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

ГОСТ 12.1.005-88 (2001) ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху санитарной зоны.

38. Про затвердження Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання".

39. Положення про атестацію робочих місць щодо відповідності нормативним актам про охорону праці

40. Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

41. Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.

42. Про комплексні заходи, спрямовані на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та оперативного реагування на них.

43. Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків.

44. Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій.

45. Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

46. Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях.

47. Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня.

4.2 Аналіз фінансування працеохоронних заходів та джерел фінансування

Згідно зі статті 19 Закону України «Про охорону праці»:

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Джерелами фінансування заходів щодо поліпшення умов праці на підприємстві можуть бути: власні кошти підприємства, фінансові ресурси від продажу акцій, кредити, бюджетні кошти держави, благодійні внески і пожертвування тощо.

Власні кошти підприємства, які спрямовуються на охорону праці, формуються за рахунок витрат виробництва (обігу) і (або) за рахунок прибутку.

Віднесення витрат на працеохоронні заходи до валових витрат виробництва (обігу) регламентується актами законодавства. Рішення про використання частини прибутку для поліпшення умов і безпеки праці приймає власник.

Фінансові ресурси, отримані за рахунок продажу акцій підприємства, вкладаються в охорону праці за умови обов'язкового отримання прибутку в розмірах, не менших від середніх дивідендів на ринку цінних паперів для підприємств аналогічного профілю.

Кредитний капітал, як джерело фінансування поліпшення умов праці, використовується за умови економічного обґрунтування його доцільності з урахуванням терміну повернення, плати за кредит і очікуваного ефекту.

Поліпшення умов праці потребує капітальних вкладень і поточних витрат.

ТОВ «Фрідом Фарм Терра» належить до не бюджетних установ, а отже витрати на охону праці здійснюються в сумі 0,5% від загального обсягу реалізованої продукції, робіт та послуг.

У таблиці 4.1 наведено аналіз витрат на охорону праці на ТОВ «Фрідом Фарм Терра» у період 2006-2010 рр.

Таблиця 4.1

Аналіз витрат на охорону праці підприємства

Згідно наведених розрахунків, ми бачимо, що зі збільшенням доходу від реалізації продукції збільшується і сума витрат на охорону праці у розмірі 0,5% від загальної суми за рік. Так у 2010 році сума витрат збільшилась на 800 грн. порівнюючи із 2009 роком, а якщо порівнювати 2010 із 2006 роком, то бачимо, що сума витрат зросла майже у 4 рази (на 8148 грн.)

Ці кошти є єдиним на даний час джерелом фінансування працеохоронних заходів.

4.3 Заходи з фінансування та розрахунок витрат підприємства на охорону праці

Кошториси витрат на покращення умов праці на підприємстві складаються кожний рік.

Вивчивши всі наявні дані, економіст або бухгалтер разом з інженером з охорони праці складають проект кошторису на охорону праці. Проект кошторису розглядається на спільному засіданні адміністрації та профспілки, корегується за їх зауваженнями і не пізніше 15 лютого затверджується на спільних зборах трудового колективу або зборів представників трудового колективу. Кошторис затверджується трудовим колективом в особі голови профспілки, від адміністрації - в особі власника підприємства.

При плануванні заходів щодо покращення умов праці необхідно дотримуватися спеціальних вимог.

Заходи записуються в кошторис за спеціальною формою:

- у кошторис включаються тільки ті заходи, які передбачені Переліком заходів та засобів з ОП, витрати на здійснення та придбання яких включається до валових витрат (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994):

- усі заходи занесені у кошторис, повинні бути забезпечені фінансуванням. Мінімальний обсяг фінансування визначається за Законом України «Про охорону праці», а додаткові витрати виходячи з умов виробництва та фінансових можливостей підприємства;

- у кошторис включаються тільки ті технічні заходи, які забезпечені технічною документацією, комплектуючими виробами та матеріалами;

- у кошторисі всі заходи повинні бути викладені чітко, конкретно з вказівкою що зробити і де зробити;

Забороняється у кошторис заходів включати:

- витрати на пільги та компенсації працівникам;

- витрати на ремонтні роботи, по підтримці основних фондів у нормальному стані;

- витрати на озеленення;

- витрати на очищення водного та повітряного басейнів; - інші природоохоронні заходи.

Вихідними даними для складання кошторису є:

1. аналіз захворюваності в усіх підрозділах підприємства;

2. аналіз травматизму, пов'язаного з виробництвом і невиробничого травматизму;

3. дані атестації постійних робочих місць за умовами праці;

4. комплексний план покращення умов праці на підприємстві;

5. санітарно-технічний паспорт підприємства;

6. пропозиції головних спеціалістів і керівників підрозділів по покращенню умов праці в галузях.

Кошторис витрат охорони праці на ТОВ «Фрідом Фарм Терра» на 2010 рік представлений у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Кошторис витрат охорони праці на підприємстві на 2010 рік

Згідно попередніх даних (табл.4.1) сума витрат на охорону праці по підприємству у 2010 році склала 10895 грн.

Аналізуючи дані таблиці 4.2 можемо зробити наступні висновки:

1. Витрати на охорону праці на підприємстві розподілений за кварталами, але не рівномірно:

1 квартал – 7550 грн.

2 квартал – 0 грн.

3 квартал – 0 грн.

4 квартал – 3345 грн.

2. У пункті 4, таблиці 4.2 не вказано які саме необхідно придбати засоби індивідуального захисту і в якій кількості.

3. Згідно переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, ми бачимо, що кошторис заходів складений вірно на загальну суму 10895 грн.

4.4 Фінансування заходів щодо попередження, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків

Фінансування заходів щодо попередження, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та господарювання, а також добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об'єднань громадян, інших не заборонених законодавством джерел.

Для ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків виділяються кошти з резервного фонду Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства України.

Порядок фінансування заходів щодо попередження, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків, відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, відшкодування матеріальних збитків тощо визначається згідно із Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» № 587-VI від 24 вересня 2008 року.

Фінансування медико-психологічної реабілітації постраждалих, а також осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, здійснюється за рахунок коштів, що виділяються на ліквідацію надзвичайних ситуацій з державного та місцевих бюджетів. Медико-психологічна реабілітація рятувальників державних аварійно-рятувальних служб (формувань) здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на утримання цих служб. Медико-психологічна реабілітація рятувальників інших аварійно-рятувальних служб (формувань) здійснюється за рахунок коштів, які виділяються на ліквідацію надзвичайних ситуацій з державного або місцевих бюджетів, або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій. Обсяги фінансування медико-психологічної реабілітації постраждалих, а також осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, визначаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я згідно із Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» № 587-VI від 24 вересня 2008 року.

Фінансування заходів медико-психологічної реабілітації неповнолітніх осіб, постраждалих у надзвичайній ситуації місцевого або об'єктового рівня, а також у яких внаслідок надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру загинув один із батьків або обоє батьків, здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також добровільних пожертвувань. Для ефективного планування та забезпечення медико-психологічної реабілітації зазначених неповнолітніх осіб місцеві органи виконавчої влади щорічно розробляють і забезпечують виконання відповідних регіональних програм, затверджених у встановленому законом порядку.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 57; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!