Обществознание

З урахуванням реалізації запропонованих заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану ПП «Грона» припустимо основні доходи і витрати в 2009 році. Як наслідок активної діяльності відділу маркетингу, реалізації заходів підвищувальних якість, зовнішній вигляд, асортимент продукції планується підвищити обсяг реалізації продукції, при цьому недоліку чи потужностей недостачі оборотних коштів для виконання плану не відбудеться. Оскільки збільшення реалізації продукції вимагає незначних додаткових витрат, то збільшення собівартості реалізованої продукції буде прямо пропорційно збільшенню обсягу реалізації.

При веденні автоматизованого обліку бухгалтерська служба має можливість швидко обробляти потрібну інформацію та одержувати проміжні результати діяльності, необхідні для потреб управління.

При цьому ведення автоматизованого обліку в більшості випадків само собою виключає неправильне рознесення первинних даних на об­лікові регістри, оскільки коректність бухгалтерських записів контролюється програмою при введенні первинної документації в ПЕОМ. Зникає також можливість допущення помилки при підведенні підсумків (оборотів) та виведенні кінцевих результатів діяльності. Помилки можуть виникати лише у випадках, коли неправильно визначається економічна суть господарських операцій.

Комп'ютери зберігають величезні масиви даних і забезпечують доступ до них, виконують математичну обробку даних, здійснюють відбір даних згідно з встановленими критеріями, своєчасно оновлю­ють і модифікують дані. Завдяки цьому їх використовують як засіб дослідження при визначенні характеристик і встановленні взаємозалежностей між різними даними. Комп'ютер також використовується для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

На підприємстві ПП «Грона» використовується комп’ютерна бухгалтерська програма "1С: Підприємство".

Даний аспект, тобто використання комплексної програми "1С: Підприємство", дає змогу вести наступний облік, чим покращує фінансовий стан підприємства:

- бухгалтерський облік відповідно до законодавства України та національних П(С)БО;

- оперативний облік наявності та руху запасів, стану взаєморозрахунків з контрагентами;

- облік руху працівників підприємства, реєстрацію кадрових змін та розрахунок заробітної плати;

- податковий облік відповідно до податкового законодавства України.

Програма "1С: Підприємство" забезпечує одночасну роботу праців­ників різних підрозділів підприємства: бухгалтерії, складу, відділу кадрів та інших, кожен з яких має доступ лише до своєї бази даних. Зведена інформація та загальна база даних доступні лише головному бухгалтеру.

Документ „Інвентаризація” використовується для формування і друку інвентаризаційної відомості при проведенні інвентаризації на підприємствах, а також виписки на його основі актів списання і оприбуткування лишків товарів при наявності невідповідності реальної і документальної наявності товарів.

Форму документу, яка визивається із меню „Документи” / „Складські” / „Акт інвентаризації”, потрібно почати з вибору в реквізиті „Тип запасів” значення „товари”.

За допомогою опцій заповнення (в реквізиті „Тип інвентаризації”): „по фірмі в цілому”, „по складу”, „по комітенту” або „по реалізатору”, можно автоматично внести в документ дані про обліковій наявності товарів кнопкою „Заповнити”. Вибір потрібного контрагента-комітента або реалізатора здійснюється в полі „Контрагент”. Облікова кількість товару буде відображена в стрічці „К-ть облік.” і недосяжене для редагування. В стрічці „Вартість” буде представлена облікова вартість товарного залишку в гривнях.

Реальні залишки товарів на складах, що виявлені в результаті проведення інвентаризації, заносяться в стрічку „Факт. к-ть”.

Проведення документа не призводить до руху в реєстрах, але по результатам інвентаризації можна виписати залежні документи: акт списання товарів і акт оприбуткування лишків (тільки в тому випадку, якщо „Інвентаризація” оформлюється по складу). Склад цих документів буде заповнений відповідно результатам проведення інвентаризації товарів, тобто до складу актів оприбуткування занесуться лишки товарів, виявлені в результаті інвентаризації, а до складу акту списання – ті товари, які необхідно списати по результатам проведеної інвентаризації. Після проведення цих документів, кількість товару на складі буде дорівнювати реальній кількості товарів, що зафіксовано в інвентаризаційній відомості.

Отже, як бачимо на підприємстві ПП «Грона» використовується комп’ютерна бухгалтерська програма "1С: Підприємство", що дає змогу вести бухгалтерський облік відповідно до законодавства України та національних П(С)БО. В комплексну конфігурацію програми на підприємстві включені ділянки обліку Зарплата+Кадри, що дозволяє повністю комп’ютеризувати бухгалтерський облік і максимально полегшити роботу бухгалтера.

Згідно із Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика підприємства – це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей). Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління обліком, а в вузькому – як сукупність способів ведення обліку (вибір підприємством конкретних методик ведення обліку).

На вибір облікової політики підприємства впливають наступні фактори:

- форма власності та організаційно-правова форма;

- галузь або вид діяльності;

- система оподаткування;

- ступінь свободи дій в умовах переходу до ринку;

- стратегія фінансово-господарського розвитку;

- наявність матеріальної бази;

- система інформаційного забезпечення підприємства;

- рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості, ініціативності та підприємливості керівників;

- система матеріальної зацікавленості працівників в ефективності роботи підприємства та матеріальної відповідальності за виконання своїх обов’язків;

- обсяг діяльності, середньоспискова чисельність працівників;

- господарська ситуація (стан господарського, податкового та бухгалтерського законодавства, сприятливість інвестиційного клімату, стан розрахункової дисципліни, наявність власних оборотних коштів тощо).

Облікова політика може формуватися на двох рівнях: макрорівні та мікрорівні. Рівні облікової політики зображено на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - Рівні облікової політики

Облікова політика охоплю принципи, методи та процедури, прийняті на даному підприємстві для складання та подання фінансових звітів.

Принципи – це основні, базові положення цієї політики, те, на основі чого будується політика.

Методи – це способи вирішення конкретних завдань, які постають перед підприємством при ведені бухгалтерського обліку.

Формування облікової політики полягає в тому, що з усіх сукупності способів реалізації названих прийомів обираються придатні на даний момент за конкретних умов. Обрані способи ведення бухгалтерського обліку повинні забезпечувати процес, в результаті якого формується повна і достовірна картина майнового і фінансового стану підприємства.

До способів ведення бухгалтерського обліку належать способи групування та оцінки фактів господарської діяльності, відшкодування вартості майна, що амортизується, організація документообігу, інвентаризація, способи застосування рахунків бухгалтерського обліку, системи регістрів бухгалтерського обліку, обробки інформації та інші відповідні способи та прийоми.

Безпосередню участь при формуванні облікової політики, а також відповідальність за її формування, як правило, беруть на себе директор і головний бухгалтер. Інженерно-технічна, планово-економічна та інші служби підприємства, відповідальні за планування таких важливих показників, як собівартість виробленої і реалізованої продукції, класифікації витрат, амортизації тощо, розробляють і вносять свої пропозиції з питань формування облікової політики.

З обліковою політикою підприємства повинні бути ознайомлені:

- керівник підприємства, який несе відповідальність за її формування;

- бухгалтер підприємства, за участю якого можна грамотно та всебічно обґрунтувати зміст облікової політики;

- аудитор, оскільки облікова політика є одним з об’єктів дослідження, з вивченням яких розпочинається процес аудиторської перевірки;

- податковий інспектор, адже від багатьох принципів облікової політики залежить формування того чи іншого об’єкту оподаткування.

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політика повинна відповідати вимогам повноти, обачності, принципам превалювання сутності над формою, послідовності, безперервності, періодичності та іншим принципам, передбаченим Законом України „Про бухглтерький облік а фінансову звітність в Україні”.

У широкому розумінні облікова політика підприємства оформлюється системою внутрішньої документації за різними ділянками облікової роботи, її зміст частково розкривається і в установчих документах підприємства, які закладають основи побудови всієї господарської і управлінської системи підприємства. Облікова політика конкретного підприємства затверджується наказом керівника. Процес формування Наказу про облікову політику наведений на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 - Схема формування Наказу про облікову політику

До документів, якими оформлюють облікову політику, належать не лише накази і розпорядження керівника підприємства, але й різноманітні внутрішні правила, інструкції, положення і процедури, рушення власникі (загальних зборів акціонерів) тощо. Вибір конкретного типу документу залежить від внутрішнього розпорядження підприємства і характеру питання облікової політики.

Велике значення для оформлення облікової політики мають проектні матеріали з організації бухгалтерського обліку, серед яких – графіки документообігу, план організації бухгалтерського обліку, робочі проекти автоматизованого ведення обліку, посадові інструкції тощо. Мета їх видання – оформити порядок застосування тих чи інших способів ведення, обраних підприємством; визначити, як технічно повинні використовуватися різні елементи облікової політики.

Наказ про облікову політику є одним з перших документів, які використовуються податковою інспекцією, аудитоськими фірмами та іншими відповідними службами при перевірці діяльності підприємства.

Положення облікової політики фіксуються в наказі керівника підприємства, що передбачає наступні розділи:

1. Організація роботи бухгалтерської служби.

2. Методика бухгалтерського обліку.

3. Організаційно-технічні аспекти організації обліку.

Враховуючи те, що фінансова звітність складається для певного кола користувачів і повинна бути зрозумілою для нього, вона повинна містити вичерпні відомості про підприємство. У зв’язку з цим до наказу про облікову політику підприємства повинна бути включена наступна інформація:

- назва, організаційно-правова форма і місцезнаходження підприємства;

- короткий опис основної діяльності підприємства;

- назва органу управління, у віданні якого знаходиться підприємство чи назва його материнської компанії;

- середня чисельність персоналу протягом звітного періоду.

Перший розділ присвячений питанню регламентації порядку організації роботи облікового апарату: вказується форма організації бухгалтерського обліку, права та обов’язки головного бухгалтера, взаємодія з іншими підрозділами.

В другому розділі наказу „Методика бухгалтерського обліку” визначаються способи ведення бухгалтерського обліку, які суттєво впливають на оцінку і прийняття рішень користувачами бухгалтеської звітності. До них відносять:

- оцінку запасів, товарів, незавершеного виробництва і готової продукції;

- методи амортизації основних засобів;

- методи амортизації нематеріальних активів та інших необоротних активів;

- визначення доходів та витрат від реалізації продукції, робіт і послуг;

- варіанти ведення обліку витрат виробництва;

- інші способи, що відповідають вимогам суттєвості.

Третій розділ наказу присвячується організаційно-технічним питанням бухгалтерського обліку. В ньому визначаються:

- форма ведення бухгалтерського обліку;

- розробка та затвердження робочого плану рахунків;

- розробка систем і форм управлінського (внутрішньогосподарського) обліку, звітності і контролю;

- затвердження правил документообігу і технології обробки облікової інформації та регістрів аналітичного обліку;

- кількість і дати проведення інвентаризації.

Оскільки способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством, повинні застосовувати з 1-го січня, то документація, якою оформлюються зміни в обліковій політиці, повинна підготовлюватися і затверджуватися до цієї дати. Цю роботу доцільно проводити в четвертому кварталі паралельно з підготовкою до складання річного бухгалтерського звіту. В той же час доцільно готувати відповідний розділ приміток до річної фінансової звітності з поясненням облікової політики, прийнятої у звітному році.

Таблиця 3.1 – Оцінка ефективності прийнятих рішень

Як бачимо на підприємстві ПП «Грона» використовується комп’ютерна бухгалтерська програма "1С: Підприємство", що дає змогу вести бухгалтерський облік відповідно до законодавства України та національних П(С)БО. В комплексну конфігурацію програми на підприємстві включені ділянки обліку „Зарплата+Кадри, що дозволяє повністю комп’ютеризувати бухгалтерський облік і максимально полегшити роботу бухгалтера.

Прибуток від реалізації розраховується виходячи з обсягів реалізації і собівартості реалізованої продукції.

Отже, облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Основної її метою є забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, що є необхідною для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Отже, в результаті третього розділу можна зробити наступні висновки.

Як бачимо на підприємстві ПП «Грона» використовується комп’ютерна бухгалтерська програма "1С: Підприємство", що дає змогу вести бухгалтерський облік відповідно до законодавства України та національних П(С)БО. В комплексну конфігурацію програми на підприємстві включені ділянки обліку „Зарплата+Кадри, що дозволяє повністю комп’ютеризувати бухгалтерський облік і максимально полегшити роботу бухгалтера. На підприємстві ПП «Грона» використовується комп’ютерна бухгалтерська програма "1С: Підприємство".

Даний аспект, тобто використання комплексної програми "1С: Підприємство", дає змогу вести наступний облік, чим покращує фінансовий стан підприємства:

- бухгалтерський облік відповідно до законодавства України та національних П(С)БО;

- оперативний облік наявності та руху запасів, стану взаєморозрахунків з контрагентами;

- облік руху працівників підприємства, реєстрацію кадрових змін та розрахунок заробітної плати;

- податковий облік відповідно до податкового законодавства України.

При веденні автоматизованого обліку бухгалтерська служба має можливість швидко обробляти потрібну інформацію та одержувати проміжні результати діяльності, необхідні для потреб управління.

ВИСНОВОК

Проведений у роботі аналіз теми дає змогу розглянути основні методологічні особливості санаційного управління підприємством. Розглянута економічна сутність санації підприємств.

Отже, санація - це система фінансово- економiчнux, виробничо-технiчнux, органiзацiйно-право­вих та соцiальнux заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, лiквiдностi, прибутковості i конкурентоспроможності пiдприемства-боржника в довгостроковому періоді. Тобто санація - це сукупність ycix мож­ливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

Основною метою санаційного управління підприємством є розробка і першочергова реалізація заходів, спрямованих на нейтралізацію найбільш небезпечних ланок у ланцюгах економічних явищ, які призводять до кризового стану, заходів, спрямованих на швидке поновлення платоспроможності й відновлення достатнього рівня фінансової стійкості підприємства, що забезпечить його вихід із кризового фінансового стану. Управління має поєднати стратегічний і тактичний аспекти. Суть стратегічного управління полягає у вживані заходів, що дають змогу запобігти настанню кризи. Тактичне управління має на меті розробку й реалізації. Заходів для виведення підприємства з кризового стану і ліквідації його наслідків.

Санаційні заходи поділяються на: соціальні, організаційно-правові, виробничо-технічні, фінансово-економічні.

Процес організації фінансової санації підприємств можна подати трьома основними функціональними блоками:

1. Розробка санаційної концепції та плану санації.

2. Проведення санаційного аудиту.

3. Менеджмент санації.

Функціональні сфери менеджменту санації можна розглядати як окремі фази управлінського циклу, причому у процесі санації підприємства такі цикли перманентно повторюються при досягненні окремих стратегічних чи тактичних цілей.

До функціональних сфер менеджменту санації слід віднести такі:

1. постановка цілей;

2. формування та аналіз проблеми (головна проблема – фінансова криза);

3. пошук альтернатив, прогнозування та оцінювання їх реалізації (добір і оцінювання необхідного каталогу санаційних заходів);

4. прийняття рішення;

5. реалізація (проведення конкретних санаційних заходів);

6. контроль;

7. аналіз відхилень.

Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики чи на умовах власності; на поворотній чи безповоротній основі.

Першочерговий завданням фінансової служби підприємства є фінансовий контроль за виконанням планів та завдань по випуску високорентабельної, конкуренто-спроможної продукції за зниженням витрат на виробництва, запровадження режиму економії матеріальних ресурсів та управління виробництвом.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої комерційної і фінансової діяльності, що вищі показники виробництва і реалізації продукції робіт і послуг, нижча їх собівартість, то вища рентабельність і вищий прибуток, то кращим є фінансовий стан підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану з виробництва і реалізації відбувається підвищення собівартості продукції, робіт, послуг, зменшення виторгу і суми прибутку і, як наслідок, - погіршення фінансового стану підприємства його платоспроможності.

В об’єктивній оцінці фінансового стану зацікавлені всі користувачі бухгалтерської (фінансово) звітності, які в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку об’єднані в три основні групи, а саме:

- особи, які безпосередньо займаються бізнесом на даному підприємстві;

- особи, які не працюють на підприємстві, але мають пряму фінансову зацікавленість у даному бізнесі (наприклад, власники акцій);

- особи, які мають не пряму фінансову зацікавленість у даному бізнесі, тобто податкові служби, фондові біржі, що займаються купівлею-продажем цінних паперів, органи, які контролюють ціни, експорт і імпорт, профспілки, преса та інші.

Залежно від інформаційного забезпечення та поділу на різні групи користувачів у вивченні окремих питань аналізу фінансового стану останній поділяється на внутрішньо-господарський та зовнішній фінансовий стан підприємства.

Фінансовий стан будь-якого підприємства виражається у співвідношенні структур його активів і пасивів, тобто засобів підприємства і їх джерел.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підготовка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Ці завдання вирішуються на основі дослідження динаміки абсолютних та відносних фінансовий показників і розподіляються на такі аналітичні блоки, як:

- структурний аналіз активів і пасивів підприємства;

- аналіз фінансової стійкості;

- аналіз платоспроможності, здатності (ліквідності);

- аналіз необхідного прирості власного капіталу.

Інформаційними джерелами для розрахунку показників і проведення аналізу і річна і квартальна бухгалтерська звітність: Ф-1 “Баланс”, Ф-2 “Звіт про фінансові результати”, Ф-3 “Звіт про рух грошових коштів”, Ф-4 “Звіт про власний капітал”, Ф-5 “примітки для річної фінансової звітності”, а також дані бухгалтерського обліку і необхідні аналітичні розшифрування руху і залишків за синтетичними рахунками.

До основних методів аналізу фінансового стану відносять:

- горизонтальний, тобто визначення абсолютних і відносних змін величин різних статей балансу за певний період;

- вертикальний – обчислення питомої ваги окремих статей у підсумку балансу, тобто визначення структури активів і пасивів на певну дату;

- трендовий полягає у зіставленні величин балансових статей за кілька років для виявлення тенденцій, що переважають у динаміці показників;

- коефіцієнтний зводиться до вивчення рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану, які вираховують, як співвідношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників одержаних на основі звітності і даних бухгалтерського обліку. При аналізу фінансових коефіцієнтів їх значення зіставляють з базовими величинами, а також вивчають динаміку за звітний період і за кілька суміжних звітних періодів.

Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

При цьому першочерговими завданнями аналізу насамперед є:

- загальна оцінка фінансового стану та чинників, що його зумовлюють;

- вивчення відповідності між коштами і джерелами регіональності їх розміщення та ефективності використання;

- визначення причинно-наслідкових зв’язків між різними показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності і на основі цього оцінка виконання плану, щодо надходження фінансових ресурсів та їх використання з позиції зміцнення фінансового стану підприємства;

- дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни;

- визначення ліквідності і фінансової стабільності підприємства;

- прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і залучених коштів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;

- розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Це коло завдань визначається керівництвом підприємства і вирішується внутрішнім аналізом.

Отже, в результаті дипломної роботи мною було виконано і досягнуто основних завдань.

Що стосується аналізованого підприємства, відмічаємо позитивне зменшення дебіторської заборгованості за розрахунками, але разом із цим, в результаті зростання дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги зростало витрачання коштів, що і зумовило збільшення потреби підприємства в оборотних коштах. Варто відмітити, взаємопов'язані процеси розвитку джерел фінансування і розміщення додатково утворених коштів в активах відповідають загальній стратегії підприємства щодо збільшення обсягів і підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності на основі зростання техніко-технологічного рівня виробництва. В свою чергу, на негативну оцінку заслуговують втрати від участі в капіталі, які підприємство отримувало в 2008-2009–рр. В 2008-му і 2009-му роках підприємство отримувало доход від участі в капіталі, але його розмір перевищував витрати лише в 2008-му році.

Грошові кошти є найбільш обмеженим ресурсом в перехідній до ринку економіці, і успіх підприємства у виробничо-комерційній діяльності визначається здатністю керівництва мобілізувати ці засоби і ефективно їх використовувати.

Проведення розрахунково-касових операцій через банк дозволяє державі всебічно контролювати господарчо-фінансову діяльність підприємств. Банк контролює підприємства й у частині дотримання ними установлених фондів заробітної плати, лімітів на відрядження і господарські витрати, стежить за своєчасністю розрахунків підприємств із бюджетом по податках і платежам, за своєчасною оплатою рахунків і платіжних вимог постачальників, видає підприємству позички на різні цілі, під визначені забезпечення і спостерігає за поверненням цих позичок у встановлений термін і т.п.

Тема: «Экономика»

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 98; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!