В.Б. Черноиванов

Форми держави

Основные принципы системного подхода

· Целостность, позволяющая рассматривать одновременно систему как единое целое и в то же время как подсистему для вышестоящих уровней.

· Иерархичность строения, то есть наличие множества (по крайней мере, двух) элементов, расположенных на основе подчинения элементов низшего уровня элементам высшего уровня. Реализация этого принципа хорошо видна на примере любой конкретной организации. Как известно, любая организация представляет собой взаимодействие двух подсистем: управляющей и управляемой. Одна подчиняется другой.

· Структуризация, позволяющая анализировать элементы системы и их взаимосвязи в рамках конкретной организационной структуры. Как правило, процесс функционирования системы обусловлен не столько свойствами её отдельных элементов, сколько свойствами самой структуры.

Множественность, позволяющая использовать множество кибернетических, экономических и математических моделей для описания отдельных элементов и системы в целом.

Системность, свойство объекта обладать всеми признаками системы.

Форма держави характеризує державу, визначає організацію державної влади і має відповідне правове закріплення. Усі її елементи фіксуються в конституції, законах і підзаконних актах. Існують форми правління, державного устрою та державно-правового режиму.

Форма правління — це організація верховної державної влади, порядок її утворення і діяльності, компетенція і взаємозв'язок її органів, а також їх взаємовідносини з народом.

Розрізняють дві форми державного правління: монархія і республіка (рис. 1.2).

Монархія — це форма правління, при якій джерелом влади є одна особа, яка отримує владу у спадок (фараон, шах, цар, імператор). Існують дві форми монархії:

• абсолютна монархія (історичний тип монархії, якому властива належність монарху необмеженої влади (Саудівська Аравія, Оман);

• обмежена монархія (форма правління, що передбачає чітке обмеження влади монарха конституцією чи парламентом). І Серед обмежених монархій розрізняють: дуалістичну (в руках і монарха зосереджена виконавча і, частково, законодавча влада (Йорданія, Марокко); конституційну (парламентську), яка характеризується певним співвідношенням повноважень монарха й парламенту (Англія, Данія, Швеція, Японія); виборну; теократичну (монархія, у якій релігійний лідер є одночасно і главою держави); принципат (форма рабовласницької монархії, за якої зберігаються республіканські установи, але влада фактично належить одній особі — принцепсові (першому у списку сенаторів).

Республіка — це форма правління, при якій джерелом влади є народна більшість, а вищі органи влади обираються громадянами. Залежно від особливостей повноважень глави держави та їх І співвідношення із повноваженнями парламенту розрізняють республіки:

• парламентські (характерне верховенство влади парламенту (Фінляндія, Індія, Туреччина, Італія, ФРН);

• президентські (характеризуються наявністю глави держави — президента, який поєднує повноваження глави держави та уряду (СІЛА, Російська Федерація, Аргентина, Мексика, Бразилія);

• змішані (характеризуються сильною президентською владою та контролем парламенту за діяльністю уряду (Франція);

• надпрезидентські (характеризуються зосередженням усієї повноти влади в руках президента (латиноамериканські країни, Білорусь, Туркменистан, Узбекистан та ін).

Форма державного устрою — це спосіб територіального устрою держави, який визначає порядок взаємодії центральної, регіональної та місцевої влад.

За формою державного устрою держави поділяються на прості і складні (див. рис. 1.3).

Простою, або унітарною є держава, яка не містить у собі відокремлених державних утворень, які користуються певною державною самостійністю (Україна, Франція, Китай, Японія, Польща). Вони, зокрема, характеризуються:

• цілковитою політичною єдністю;

• єдиною системою державних органів;

• єдиною системою законодавства;

• єдиним громадянством;

• можуть мати автономні утворення.

Складні держави формуються з окремих адміністративно-територіальних одиниць, які володіють певною державною самостійністю.

Федерація — це союзна держава, що складається з територій-суб'єктів, які мають обмежений суверенітет (США, Мексика, Росія, Канада). Для федерації характерні:

• наявність двох рівнів державного апарату;

• наявність двопалатного парламенту;

• наявність дворівневої системи законодавства;

• можливе подвійне громадянство та ін.

Конфедерація — це договірний союз держав, які об'єдналися для досягнення спільних цілей і зберігають свій суверенітет. Конфедерація характеризується:

• відсутністю єдиного громадянства;

• добровільним об'єднанням необхідних коштів для вирішення спільних справ;

• створенням спільних органів шляхом рівного представництва;

• має здебільшого лише історичний характер (Північна Америка XVIII ст., Німеччина XIX ст.).

Імперія — це складна держава, яка включає суверенну державу—метрополію — і підвладні їй несуверенні держави-колонії (російська імперія, Османська імперія та ін.).

Політичний режим — це сукупність методів і засобів здійснення державної влади, її взаємодії з населенням.

Залежно від наявності демократичних інститутів політичні режими поділяють на демократичні й антидемократичні (рис. 1.4).

Демократичні режими засновані на визнанні принципу рівності та свободи людей. Вони характеризуються:

• наявністю прямої та представницької демократії;

гарантованістю проголошених прав і свобод громадян;

• політичним плюралізмом;

• законністю і правопорядком;

• існуванням і рівноправністю всіх форм власності;

• незалежністю правосуддя;

• багатопартійністю та ін.

Для антидемократичних режимів характерні:

• існування тільки однієї офіційної ідеології;

• зведення до мінімуму політичних прав та свобод громадян;

• однопартійність;

• агресивність у зовнішній політиці;

• перевага однієї форми власності;

• культ особи вождя;

• месіанство;

• тотальний контроль з боку держави над усіма сферами суспільного життя.

1.6. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави

До основних сучасних концепцій соціологічного спрямування належать:

• теорія солідаризму, основоположником якої є Д. Дюгі. Держава, за цією теорією, — це спосіб забезпечення соціальної солідарності класів, організована сила суспільства;

• теорія "держава загального благоденства", за якою держава функціонує на благо всіх членів суспільства, а репресивно-каральні функції держави відмирають за рахунок розширення соціально-економічних функцій (Дж. Кейнс) [11, с.113];

• теорія плюралістичної демократії. Г. Ласкі, М. Дюверже, Г.Дарендорф та інші вважали, що соціальні групи та прошарки беруть участь у здійсненні політичної влади, а держава координує та узгоджує можливості всіх об'єднань громадян у реалізації державної влади;

• теорія еліт, згідно з якою Г. Моска і В. Парето вважали, і по народ нездатний управляти суспільством, а демократія — це утопія; політичне життя — це постійна боротьба еліт [11, с.114];

• теорія елітарної демократії. Представники цієї теорії вважають, що народоправство приречене на невдачу і веде до диктатури, тому суспільством має управляти компетентна еліта, яка) контролювалася народними масами і поповнювалася за рахунок вихідців з народу (Д. Сарторі, Г. Зейгдер);

• теорія конвергенції (Р. Арон, П. СорокіН, Я. Тінберген та ін.).| бутність цієї теорії зводиться до того, що дві існуючі в світі протилежні системи — капіталізм і соціалізм зближаються і зливаються і) постіндустріальне суспільство;

• доктрина технократії. Представники -- П. Веблен, Г. Скот, Тейлор, 3. Бжезінський стверджують, що в політиці повинні управляти інженери, менеджери, інші керівники науки і виробництва;

• теорія анархізму, представники якої (М. Штірнер, М. Баунін, П. Кропоткін) заперечують державність;

• теорія етатизму, якою визнається поширення повноважень держави на всі сфери життя (Н. Макіавеллі, Г. Гегель);

• концепції правової та соціальної держави (Дж. Локк, І. Кант, Б. Кістяківський).

• концепція національної держави [11, с.Пб].

1.7. Правова та соціальна держава

Ст. 1 Конституції України проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.

Правова держава — це така держава, в якій досягнуто пріоритету прав людини й законодавча, виконавча і судова гілки влади закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, народу і людства в повсякденній своїй діяльності.

Основними рисами правової держави вважають:

• панування права в усіх сферах суспільного життя;

· постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади;

• поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову;

• непорушність прав, свобод та законних інтересів людини і Громадянина, виконання ними своїх обов'язків перед іншими Людьми, державою і громадянським суспільством;

• врегулювання взаємовідносин особи і держави на засадах дозволеності особі робити все, що прямо не заборонено законом, а державним органам — тільки те, що прямо дозволено законом;

• взаємну відповідальність особи і держави;

• ефективну організацію контролю і нагляду за додержанням законів;

• високий рівень правосвідомості та правової культури громадян.

Соціальна держава — це держава сучасного демократичного типу в умовах відносно стабільної і розвинутої економіки, яка здатна забезпечувати сучасну соціальну політику, а саме: забезпечувати зайнятість населення, права людини, систему охорони здоров'я, соціального забезпечення, підтримувати малозабезпечені сім'ї тощо. У найбільш загальному вигляді сучасна юридична наука дає таке визначення соціальної держави.

Соціальна держава — це держава, в якій громадянам забезпечується гідне людини життя в царині її матеріальних статків і соціального захисту в цілому, особиста свобода, культивується і забезпечується цивілізованими засобами соціальна злагода, мирне вирішення протиріч, які виникають чи можуть виникнути.

1.8. Громадянське суспільство: поняття та ознаки

Громадянське суспільство розглядається як історично складена форма життєдіяльності людей, яка є сукупністю приватних відносин в економічній, соціальній, культурній сферах між вільними індивідами, що виникають у процесі їхньої діяльності чия задоволення історично обумовлених особистих інтересів і Потреб.

Громадянське суспільство - це суспільство з високо розвинутими економічним, культурними, правовими і політичними відносинами між його членами, незалежне від держави, але таке, що взаємодіє а нею, це суспільство громадян з високим соціальним, економічно-культурним і моральним статусом, які перебувають у розвинутих правовідносинах з державою.

Громадянському суспільству властиві такі характерні риси:

• визнання людини, її прав і свобод найвищою суспільною цінністю;

• пріоритет суспільства перед державою, яка існує, насамперед, як регулятор суспільних відносин і гарант здійснення прав особи;

• подолання відчуження людини від засобів виробництва,

знарядь праці і результатів своєї трудової діяльності;

• забезпечення економічної свободи громадян та їх об'єднань;

• наявність плюралізму (багатоманітності) в усіх сферах матеріального і духовного життя;

• надійна, якісна система соціального захисту особи;

• ідеологічна та політична свобода особистості, врахування і забезпечення здійснення різноманітних Інтересів Індивідів і соціальних груп.

1.9. Механізм держави

Кожна держава створює різноманітні організації для здійснення своїх завдань і функцій, які у юридичній науці називають механізмом держави.

Механізм держави — це система органів, організацій, інших державних інститутів, які складають її організаційну основу та беруть безпосередню участь у здійсненні завдань і функцій держави.

До механізму держави входять:

• органи державної влади;

• громадянство;

• територіальний устрій;

• бюджетна, грошова, банківська системи;

• Збройні сили та інші військові формування;

• державні символи тощо.

Апарат держави — це система всіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави.

Основними принципами діяльності державного апарату України є:

• демократизм;

• національна рівноправність;

• законність;

• суверенність;

• розподіл повноважень органів держави;

• поділ влади;

• соціальна справедливість;

• гуманізм і милосердя;

• поєднання переконання і примусу;

• гласність, відкритість, врахування громадської думки тощо. Основними елементами, що складають державний апарат, є

органи державної влади.

Орган держави — структурно організований елемент державного механізму, наділений владними повноваженнями та необхідними матеріальними засобами для здійснення завдань, пов'язаних із реалізацією тієї або іншої функції держави.

Державний орган характеризується наступними ознаками:

• виявляє державну волю;

• в його розпорядженні є державне майно, необхідне для реалізації його повноважень і функцій;

• фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету;

• виступає від імені держави;

• має свою компетенцію.

Ст. 6 Конституції України визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Тому у правовій науці існує така класифікація державних органів (див. рис. 1.5):

Отже, до системи держаних органів України належать: законодавчий орган — Верховна Рада України; глава держави - Президент України; органи виконавчої влади, що поділяються па вищі (Кабінет Міністрів України), центральні (міністерства, державні комітети), місцеві (обласні і районні, міст Києва й Севастополя державні адміністрації).

Органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селиш і міст, тобто обласні й районні ради, а також органи місцевого самоврядування: міські, сільські, селищні ради та їх виконавчі органи є самостійною системою об'єднань громадян у громадському СУСПІЛЬСТВІ.

Делеговані органами державної влади державні повноваження здійснюються також виконкомами й головами СІЛЬСЬКИХ, селищних, міських (міст районного та обласного підпорядкування) рад.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності і спеціалізації. Законом України "Про судоустрій" визначено таку систему судів загальної юрисдикції:

• місцеві суди;

• апеляційні суди, Апеляційний суд України;

• Касаційний суд України;

• вищі спеціалізовані суди;

• Верховний Суд України.

Відповідно до Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані.

У самостійну систему органів держави виокремлюються контрольно-наглядові органи України. До них належать Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори, податкові, санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції.

Компетенція органу чи посадової особи — це сукупність прав і обов'язків, що їх має державний орган чи посадова особа як уповноважений орган держави в процесі виконання державних функцій.

Державні підприємства — вид державних організацій, які безпосередньо реалізують функції та завдання держави у сфері матеріального виробництва.

Державні установи — вид державних організацій, на які покладено завдання з реалізації функцій держави у сфері нематеріального виробництва. До них слід віднести установи у сфері культури, освіти, охорони здоров'я тощо.

Питання для самоконтролю

1. Яка з теорій походження держави, на вашу думку, найбільш відповідає дійсності?

2. Назвіть причини виникнення держави і права.

3. Який критерій лежить в основі історичної типізації держав?

4. Охарактеризуйте основні ознаки держави.

5. В чому полягають функції сучасної держави? Дайте їх характеристику.

6. Дайте класифікацію держав за формою правління політичного режиму, державного устрою.

7. Охарактеризуйте основні концепції визначення сутності і соціального призначення держави.

8. Дайте визначення правової держави. Які шляхи її формування в Україні ви бачите?

9. У чому суть і призначення соціальної держави.?

10. Дайте визначення громадянського суспільства,? Які проблеми його формування в Україні?

!!!!! Завдання для практичних занять

1. Із перерахованих нижче вкажіть риси, які характеризують

парламентську республіку:

а) вибори президента парламентом;

б) вибори президента народом;

в) президент — глава держави;

г) президент має право розпускати парламент;

ґ) президент не має права розпускати парламент;

д) президент підзвітний парламенту;

є) президент підзвітний виборцям.

2. З перерахованих ознак укажіть ті, що належать державній владі:

а) не має політичного характеру;

б) право на оподаткування населення;

в) приймає загальнообов'язкові норми;

г) існує в рамках сім'ї;

ґ) має суверенітет;

д) створює спеціальні органи, що виконують законодавчі функції;

є) формує нові прогресивні звичаї та традиції;

є) здатна представляти інтереси домінуючої частини населення.

3. Вкажіть ознаки, які характеризують конституційну монархію:

а) глава держави — монарх;

б) глава уряду — монарх;

в) монарх — перша особа в політичній ієрархії держаки;

г) прем'єр-міністр — перша особа в політичній ієрархії;

ґ) монарх вирішує питання зовнішньої політики;

д) закони приймає парламент;

є) закони приймає монарх.

4. Заповніть таблицю, вказавши риси, що характеризують

республіки:

а) президент — глава держави;

б) президент — глава уряду;

в) президент обирається громадянами;

г) уряд підзвітний парламенту;

ґ) уряд підконтрольний президенту і підзвітний парламенту;

д) президент має право розпуску парламенту;

є) президент не має права розпуску парламенту;

є) президент має право оголосити надзвичайний і воєнний стан;

ж) інститут контрасигнатури;

з) довічне президентство;

и) уряд формується парламентською більшістю;

і) уряд формується президентом.

5. Заповніть таблицю, вказавши ознаки політичних режимів:

а) однопартійна система;

б) політичний плюралізм;

в) переважає одна форма власності;

г) економічний плюралізм;

ґ) вільний розвиток особистості;

д) тотальний контроль над усіма сферами життя суспільства;

є) культ особи;

є) месіанство;

ж) представницька і безпосередня демократія;

з) ідеологічний плюралізм;

и) агресивна зовнішня політика.

6. Вкажіть теорії, в основі яких покладено такі твердження,

та їх основоположників:

а) єдине громадянство;

б) подвійне громадянство;

в) однорівнева конституційна система;

г) єдина судова система;

ґ) державні адміністративні одиниці мають право приймати закони;

д) єдина система законодавства;

є) може мати автономні утворення.

8. Наведіть приклади держав, які відрізняються за формою правління:

9. В історії України були такі форми держави:...

10. Чи існувала в Україні абсолютна монархія? Свою думку обґрунтуйте.

Расписание учебных занятий на 1 учебную неделю 2016-2017 учебного года (01.09.16-07.09.16)

Диспетчер отделения «Музыкальное образование» Беззубова Н.В.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 58; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!