Категорії пана і господаря у бусідо

Розділ 2. Категорії життя і смерті у бусідо

Кожен самурай належав певному господареві, саме ж слово самурай в перекладі з японської означає "людина, яка служить". Коли починалася війна, то практично всі самураї були рядовими членами армії, а не знатними воєначальниками, що стоять на чолі.

Бути слугою - це не що інше, як слідувати за своїм паном, надавати підтримку, довіряючи йому вирішувати, що добре і що погано, і зрікаючись власних інтересів. Якщо знайдеться всього два або три людини подібного роду, володінню пана ніщо не загрожує.

Самурай повинен бути не тільки зразковим сином, але і вірнопідданим.

Самурай, сповнений почуття справжньої синівської шанобливості, надходячи на службу до пана, глибоко розуміє Шлях вірності і проявить його не тільки тоді, коли його пан процвітає, але і коли той в біді, він не залишить пана навіть у тому випадку, якщо число васалів його скоротиться зі ста до десяти і з десяти до одного. Вірність, справедливість і мужність суть істиної чесноти самурая.

Хороший слуга насамперед думає про свого пана. Це вища категорія слуг. Якщо людина належить до відомого роду, історія якого налічує не одне покоління, важливо, щоб він глибоко усвідомив борг перед своїми предками, віддав своєму панові тіло і душу і щиро поважав його. надавати підтримку своєму панові, довіряючи йому всі свої сподівання і відрікаючись від особистої вигоди.

Для слуги у відносинах з господарем головне - відданість. Хоча відданість може спочатку здаватися тобі недоступною, насправді вона у тебе перед очима. Якщо ти одного разу вирішиш довіритися, то ту ж саму мить ти станеш бездоганним слугою.

Щоранку слід вклонитися панові і батькам, а потім божествам покровителям і буддам захисникам, які прихильні до пана. Якщо на перше місце поставити свого пана, то батьки зрадіють, а боги і будди віднесуться до цього з схваленням. Для воїна не існує інших думок, крім думок про свого пана. Якщо вирішити це для себе раз і назавжди, то будеш думати тільки про свого пана і не залишиш його ні на мить. Існує дві речі, яку роблять слугу недосконалим, це багатство і шана.

Коли б то самурай не лягав спати, ноги його ні на мить не повинні бути звернені у бік його пана. Де б він не встановлював солом'яну мішень для вправ у стрільбі з лука, стріли ніколи не повинні летіти в бік його пана. Коли він кладе на землю спис або алебарду, вістря їх також не повинно бути направлено у бік пана. А якщо він почує розмову про свого пана, або ж сам що-небудь говорить про нього, він повинен негайно скочити, якщо він лежить, і випрямитися, якщо він сидить, бо в цьому полягає Шлях самурая.

Самурай, що служить у пана, ніколи не повинен нишком засуджувати помилки своїх товаришів, які він бачив або про які чув. Бо людині не дано зрозуміти, наскільки він може помилятися в таких речах чи не розуміти їх.

Самурай у великому боргу перед своїм паном, який він не може відшкодувати інакше, як зробивши дзюнсі (вбивство через вірность) і пішовши у смерті за ним.

Якщо самурай робить щось для свого пана, він повинен вести себе так, як ніби це його остання можливість довести пану свою відданість

Самурай, що знаходиться на службі, навіть останній приєднався васал, а тим більше ветеран, повинен добре знати історію сім'ї свого пана, її походження, відомості про його предків і опису героїчних вчинків. Про все це він зобов'язаний запитати у старших членів клану. В іншому випадку, якщо під час розмови з ким-небудь з чужих людей він проявить незнання цих речей, то його вважатимуть недостойною людиною, навіть якщо в усьому іншому він є хорошим васалом.

Більшість самураїв під час частих міжусобиць постійно змінювало своїх господарів. Якщо феодал чимось не влаштовував або несвоєчасно платив, то воїн попросту переходив на інший бік. При цьому ніяких докорів сумління він не відчував і вже тим більше не здійснюючи харакірі. Правда, наказ господаря самураєм виконувався беззаперечно. Навіть якщо це було веління позбавити себе життя або виступити проти переважаючого силами противника.

Також був такий клас воїнів як роніни, це самураї що втратили заступництво свого сюзерена, або не зуміли уберегти свого пана від смерті і залишився без господаря. Слово ронін буквально означає «блукаюча людина» які вже не мали статусу і можливостей самурая.

Відповідно до японськими культурними традиціями, ронін був часто фігурою ганебної, підданої глузуванням і приниженням. Статус ронінів був незавидним, так як вони не отримували постійного платні від своїх панів, що, в свою чергу, було необхідною умовою для кожного справжнього самурая.

Існувала навіть приказка «Сім падінь, вісім підйомів», що означала право самурая піти у мандри строком на рік сім разів за час служіння, щоразу повертаючись на службу до свого господаря. Непривабливість положення роніна, очевидно, підігрівалася самураями, які, будучи жорстко обтяжені своїми обов'язками, обурювалися особистою свободою ронінів. Існувало багато переказів про простого роніна, захищавших бідних поселян від зарозумілого самурая, здатного вбити будь-кого, який посмів йому заперечити.

У середньовічній Японії втрата самураєм свого господаря було звичайною справою. Однак поняття "ронін" включає в себе щось більше. Наприклад, самурай, що задумав помститись, міг покинути свого господаря за його ж вимогою. Адже така дія могла кинути тінь на самого господаря. Ставши роніном, самурай міг не боятися, що його колишній клан буде покараний. Іноді воїни ставали ронінами, щоб змінити рід діяльності, відправитися в подорожі. Часто роніни ставали охоронцями. У результаті навіть син самурая, що став роніном, вважався ним же з моменту свого народження.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 46; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!