КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Визначення поточної вартості внесків потенційних партнерів до статутного фонду підприємства 1 страница
Поточне (сучасне) значення вартості певної майбутньої суми грошей визначається за допомогою формули дисконтування:
PV = FV/ (1+r)^n (1.1)
де PV — поточна вартість грошей; FV — майбутня вартість грошей; n — кількість періодів часу, на яку проводиться вкладення; r — процентна ставка. Враховуючі розрахункові данні, знайдемо поточну вартість: PV = 50+60 / (1+0, 0913) ^1 = 104,98 (тис. євро)
Визначемо долі партнерів у статутному фонді: ü Доля українського підприємства дорівнює: 50 / 104,98 * 100% = 47,6% ü Доля французького підприємства дорівнює: (104,98 – 50) / 104,98 * 100% = 52,4% Це свідчить про те, що обидві компанії мають однаковий вплив на діяльність майбутнього спільного підприємства. Тобто обидва підприємства можуть приймати рішення стосовно сп в однаковій мірі. Прибуто також буде розділено на дві майже однакові частини. Підсумувавши усе вищесказане можна зробити висновок, що споживання картону і паперу в Україні знаходиться майже на останньому місці в Європі. Але рівень експорту та імпорту паперу значно виріс з 2000 року. За висновком зарубіжних експертів, український ринок картонно-паперової продукції вважається досить перспективним для залучення інвестицій і отримання реального прибутку. Серед існуючих проблем у галузі, перш за все, необхідно відзначити проблему сировинного забезпечення виробництва картонно-паперової продукції. Хімічна промисловість у Франції добре розвинена, у ній діє значна кількість великих підприємств. Але виробництво хімічної продукції значно збільшилось за останні роки. Основні цілі та завдання створення спільного підприємства полягають у залученні в країну передових технологій, прогресивного збуту організації та управління виробництвом, іноземного капіталу, наповнення внутрішнього ринку, освоєння нових ринків. Після аналізу обох галузей було обрано стратегію вертикальної інтеграції. Також було виділено її плюси на мінуси. Було вирішено аби українська фірма постачала картон та папір французькому підприємству у вигляді тари. Була розрахована доля компаній а також поточна вартість внесків потенційних партнерів до статутного фонду підприємства.
2 Аналіз факторів макросередовища СП Макросередовище включає загальні фактори, які не стосуються безпосередньо короткостроковій діяльності підприємства, але можуть впливати на його довгострокові рішення. Стратегічними факторами макросередовища вважаються такі напрямки її розвитку, які, по-перше, мають високу ймовірність реалізації і, по-друге, високу ймовірність впливу на функціонування підприємства. Зміни макросередовища впливають на стратегічні позиції підприємства на ринку, впливаючи на елементи мікросередовища. Тому метою аналізу макросередовища є відстеження (моніторинг) та аналіз тенденцій / подій в країні партнера, непідконтрольних підприємству, які можуть вплинути на потенційну ефективність його стратегії. Оскільки число можливих факторів макросередовища досить велика, то при аналізі макросередовища рекомендується розглянути чотири вузлових напрямки за допомогою PEST-аналізу (за першими літерами англійських слів political-legal (політико-правові), economic (економічні), sociocultural (соціокультурні), technological (технологічні фактори)). Мета PEST-аналізу відстеження (моніторинг) змін макросередовища по чотирьох вузловим напрямами та виявлення тенденцій, подій, не підконтрольних підприємству, але що роблять вплив на результати прийнятих стратегічних рішень. Характеристика факторів макросередовища наведено у таблиці 2.1 Таблиця 2.1
Ймовірність прояву факторів групи (наприклад, економічних) оцінюється шляхом присвоєння йому певної ваги в межах від 0 (низька ймовірність) до 1 (висока ймовірність). Сума ваг для кожної групи факторів повинна бути рівна одиниці. Ступінь впливу (значимість) фактора на господарську діяльність СП визначається за 5-бальною шкалою: 5- сильний вплив, серйозна небезпека; 1 - відсутність впливу, незначні загрози. Загальний вплив групи факторів на діяльність СП визначається шляхом помноження ймовірності прояву фактора на силу його впливу і підраховується сумарна і зважена оцінка для даного підприємства. Сумарна оцінка вказує на ступінь впливу на діяльність спільного підприємства і обумовлює необхідність визначення засобів реагування на поточні й прогнозовані фактори зовнішнього середовища. Оцінку загального впливу факторів зовнішнього середовища та заходи щодо врахування їх впливу наведено в таблиці 2.2 Таблиця 2.2
Після проведення PEST- аналізу можно зробити висновок, що усі фактори мають майже однаковий вплив на діяльність підприємства. Але на першому місці є політико-правовий із загальним впливом – 3,74 далі фактори розташувалися наступним чином: соціально культурний – 3,6, економічний – 3,18 і найменьш впливовий технологічний фактор – 3. А тепер розглянемо кожен з факторів більш детально. Політико правовий: у цьому факторі найбільший вплив має політика у сфері діяльності, яка сприяє стабільності у роботі підприємства. Соціально- культурний: найвпливовішим фактором є структура витрат та доходів споживачів, в котрій спостерігається збільшення добробуту та купівельної спроможності у населення. Економічний: слід звернути увагу на розвиток транспортної системи у державі, завдяки цьому транспортування продукції є швидким та ефективним. Технологічний: інноваційна діяльність є найвпливовішою у цьому факторі, країна витрачає на неї великі кошти, підприємство має змогу залучати якомога більше інновацій у виробничий процес. Підсумумвавши усе вищесказане ми бачимо, аби підприємство працювало ефективно усі фактори мають бути враховані.
3 Аналіз фінансового стану іноземного партнера
Прийняття рішення про створення СП з іноземним партнером вимагає аналізу його фінансового стану та визначення зони ризику його діяльності. Згідно з інформацією, якою володіє українська компанія, визначимо фінансовий стан іноземного партнера. Для цього необхідно розрахувати наступні показники: - коефіцієнт поточної ліквідності; - частка власних оборотних активів у загальній сумі активів; - коефіцієнт автономії; - рентабельність реалізації; - коефіцієнт оборотності оборотних активів; - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Результати розрахунків узагальнимо у таблицю 3.1.
Таблиця 3.1
А тепер більш детально розглянемо кожен коефіцієнт: Коефіцієнт поточної ліквідності (КПЛ)- показує здатність компанії погашати поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок тільки оборотних активів. Чим значення коефіцієнта більше, тим краще платоспроможність підприємства. Нормальним вважається значення коефіцієнта 1,5 - 2,5. Значення нижче 1 говорить про високий фінансовий ризик, пов'язаний з тим, що підприємство не в змозі стабільно оплачувати поточні рахунки. Значення більше 3 може свідчити про нераціональну структуру капіталу. У нашому випадку Кпот.лікв = 0,705, що свідчить про те, що підприємство має високий фінансовий ризик, пов'язаний з тим, що підприємство не в змозі стабільно оплачувати поточні рахунки. Частка власних оборотних активів (ВОАч) у загальній сумі активів показує їх питому вагу в майні підприємства. ВОАч = 0,32 Коефіцієнт автономії, характеризує частку коштів, вкладених власниками підприємства в загальну вартість майна. Нормальне мінімальне значення коефіцієнта автономії орієнтовано оцінюється на рівні 0,5, що припускає забезпеченість позикових коштів власними, тобто, реалізувавши майно, сформоване із власних джерел, підприємство зможе погасити зобов’язання. Кавт=0,55, тому можна зробити висновок, що фінансове становище підприємства є на належному рівні, борги можуть бути погашені за рахунок власних коштів. Рентабельність продажів показує, яку суму прибутку отримує підприємство з кожного євро проданої продукції. Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання. Показник рентабельності продажів характеризує найважливіший аспект діяльності компанії - реалізацію основної продукції, а також оцінює частку собівартості в продажах. Рп= 0,25 отже з одного євро проданої продукції підприємство отримує 25 центів операційного прибутку. Коефіцієнт оборотності оборотних активів визначає скільки оборотів можуть зробити оборотні засоби за певний рахунковий період часу, по визначенню, коефіцієнт оборотності оборотних активів має бути більшим за одиницю. КООК= 1,72, що свідчить про те, що на підприємстві оборотними активами було зроблено 1 повний оборот. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує скільки разів у середньому протягом року дебіторська заборгованість перетворювалась у грошові кошти. Висока оборотність дебіторської заборгованості відображає поліпшення платіжної дисципліни покупців (а також інших контрагентів) - своєчасне погашення покупцями заборгованості перед підприємством і скорочення продажів з відстрочкою платежу. КОдеб_заб =4,04 можна зробити висновок,що протягом року дебіторська заборгованість 4 рази перетворювалась у грошові кошти. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує скільки потрібно оборотів для оплати виставлених рахунків. Висока оборотність кредиторської заборгованості може свідчити про покращення платіжної дисципліни підприємства у відносинах з постачальниками, бюджетом, позабюджетними фондами, персоналом підприємства, іншими кредиторами - своєчасне погашення підприємством своєї заборгованості перед кредиторами і (або) скорочення покупок з відстрочкою платежу (комерційного кредиту постачальників). КОкред_заб =1,19, це свідчить про те,що фірмі необхідно зробити 1 оборот аби оплатити наявну заборгованість. Оборотність кредиторської заборгованості оцінюють спільно з оборотністю дебіторської заборгованості. Несприятливою для підприємства є ситуація, коли коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості значно більше коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості. У нашому випадку КОдеб_заб =4,04 > КОкред_заб =1,18 тому цю ситуацію можна вважати сприятливою для підприємства[34]. Після розрахунку коефіцієнтів, які характеризують фінансовий стан підприємства, аналізується їх відхилення від нормативного (рекомендованого) значення: q= Ir: In, (3.1)
Для визначення зони ризику діяльності партнера необхідно розрахувати груповий показник фінансового стану (W), який поєднує одиничні показники (qi) за допомогою встановлених вагових коефіцієнтів (ai):
W=Σ ai x qi (3.2)
Результати відповідних розрахунків навести в таблиці 3.2
Таблиця 3.2 – Визначення групового показника фінансового стану
Одержане значення групового показника W характеризує його фінансовий рейтинг. Залежно від фінансового рейтингу підприємства визначається ступінь ризику його господарської діяльності відповідно до зон ризику. Згідно з проведеними розрахункам W=77,07, тому можна зробити висновок, що підприємство знаходиться у зоні підвищеного ризику, яка характеризується погіршенням платіжної дисципліни. Підприємство стає більш залежним від зовнішніх джерел фінансування. Але завдяки належному рівню фінансового становища підприємства борги можуть бути погашені за рахунок власних коштів. Кошти вкладені в підприємство є ефективними так з одного євро проданої продукції підприємство отримує 25 центів операційного прибутку. Оборотні активи підприємства зробили 1 повний оборот, протягом року дебіторська заборгованість 4 рази перетворювалась у грошові кошти, але фірмі необхідно зробити лише 1 оборот аби оплатити наявну заборгованість.
4 Соціокультурні особливості ділового спілкування з іноземним партнером
Французька дипломатія - одна з основоположників сучасної світової дипломатії. Не применшуючи гідності дипломатії інших країн, варто сказати, що в рейтингу дипломатії першу трійку протягом декількох років посідали англійська, французька і східна. Французька мова, починаючи з XVIII ст., стала дипломатичною і замінила латину, якою до цього велися всі дипломатичні переговори і складалися документи. Франція зробила, мабуть, найбільший внесок у формування дипломатичного протоколу й етикету. Після Другої світової війни вона частково втратила свій політичний, економічний і культурний вплив у світі. Французька мова, яка не одне сторіччя була мовою дипломатичного листування і спілкування, витіснилась англійською. Американська економічна і культурна експансія дуже вражає національну гордість французів, тому в останні десятиліття вони надзвичайно ревно відстоюють свої культурні особливості [2, с. 126]. Перш ніж встановлювати ділові відносини з французькими фірмами, бажано чітко окреслити мету цих відносин: вихід на ринок зі своїми товарами або закупівля їх, налагодження співробітництва і науково-технічних зв´язків; створення спільного підприємства тощо. Французький етикет ділового спілкування, й зокрема ведення комерційних переговорів вирізняється тим, що французькі підприємці намагаються уникати офіційних обговорень конкретних питань "віч-на-віч", "один на один". На переговорах французькі бізнесмени щосили намагаються зберегти свою незалежність, утім, їхнє ставлення може різко змінитися залежно від того, з ким вони мають справу. Французи порівняно з американцями менш самостійні при ухваленні остаточних рішень. Вони орієнтуються більше на логічні докази і виходять з "найзагальніших принципів". Французькі підприємці, бізнесмени інколи доволі жорстко ведуть переговори і, як правило, не мають "запасної позиції". Обираючи найчастіше конфронтаційний тип взаємодії, вони прагнуть при цьому зберегти чемність, ввічливість, делікатність, люб´язність, схильність до гумору та жартів і невимушеність у спілкуванні. Якщо говорити о національних бізнесових традиціях франції можна виділити наступні: · трапляється, що під час обговорення французькі маркетологи, бізнесмени, підприємці переривають співрозмовника, висувають контраргументи або роблять критичні зауваження. Це не слід сприймати як вияв неповаги — так у них прийнято за діловим етикетом; · у Франції не прийнято звертатися до співрозмовника на ім´я, якщо тільки вони самі про це не просили. Зазвичай вживають "мсьє", звертаючись до чоловіків, і "мадам" — якщо йдеться про жінок, незалежно від їхнього сімейного стану; · Зазвичай контакти встановлюються за столом. Не варто критикувати страви, а особливо вино. У великих будинках в Парижі свої винні льохи, свої марки, і якщо ви похвалили вино господаря, це може бути першим кроком до встановлення добрих відносин (до речі, французи, на відміну від нас, не цокаються). · контакти встановлюються відповідно до ділової ієрархії, згідно з статусом, рангом, званням; · якщо французу потрібен діловий партнер, він йде з ним на контакт, якщо у француза до партнера пропав інтерес – він поводиться так, ніби і не знав людини, тобто домінуючим є принцип: “жодних зайвих контактів”; · французи не люблять запрошувати до себе додому, роблять це тільки у виняткових випадках або щодо осіб високого рангу, чи у випадку крайньої необхідності;
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 135; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |