КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поняття організації
Організація – це об’єднання або група людей, діяльність яких усвідомлено координується для досягнення спільної мети. Існують формальні й неформальні організації. Формальні організації підпорядковуються узаконеній системі норм, правил, принципів діяльності, стандартам поведінки членів організації. В їх основі лежить принцип доцільності, свідомого руху до мети. У неформальних організаціях взаємодії між людьми носять регулярний, але спонтанний характер (наприклад, натовп, черга). Усі фірми належать до формальних організацій, але всередині можуть виникати неформальні об’єднання співробітників. Ключові характеристики організацій: 1) наявність цілей – довгострокових і короткострокових; 2) забезпеченість ресурсами, необхідними для досягнення певних результатів, а саме: персоналом, капіталом, матеріалами, технологіями, інформацією тощо; 3) залежність від зовнішнього середовища; 4) поділ праці всередині організації: · горизонтальний: між членами організації з метою збільшення обсягів виробництва продукції або надання послуг; результатом є створення внутрішніх підрозділів (відділів, секторів, служб тощо), діяльність яких свідомо спрямовується і контролюється у процесі реалізації загальної мети; · вертикальний, який виокремлює роботу з координації дій інших людей від самих дій. Остання й становить суть управління. Усі організації з позицій системного підходу є: а) соціотехнічними системами, оскільки об’єднують соціальні (люди, структура, цілі, завдання, культура) та технічні (засоби виробництва, технологія) компоненти; б) відкритими системами, бо взаємодіють і залежать від зовнішнього середовища, тобто: 1) одержують від нього ресурси („входи”) свого функціонування (інформацію, матеріали, капітал, людські ресурси); 2) після перетворення ресурсів на про-дукцію або послуги („виходи”) останні відносять в навколишнє середовище. Ефективність управління при цьому вимірюється так званою „додатковою вартістю входів” – економічним або соціальним ефектом (рис. 2.1). З огляду на це всі організації змушені пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі; в) у своїй більшості складними системами, тобто такими, що мають внутрішні системи (підрозділи, відділи, управління та ін.), які, у свою чергу, членуються на власні дрібніші підсистеми. Функціонування кожної з них впливає на систему в цілому.
Рис. 2.1. Організація як відкрита система
В управлінській літературі існують різні класифікації організацій: – щодо влади: урядові й неурядові; – щодо джерел фінансування: бюджетні й небюджетні; – за формою власності: державні, муніципальні, громадські, приватні та організації із змішаною формою власності; – за галузевою належністю: промислові, транспортні, сільськогосподарські, торговельні тощо; – за розміром і чисельністю членів організації: великі, середні, малі; – щодо прибутку: комерційні й некомерційні; – за функціональними ознаками: · ділові, або економічні, які створюються підприємцями, державою або місцевою владою з метою одержання доходу (господарські товариства, виробничі кооперативи, унітарні підприємства); · спілкові, членство в яких забезпечує реалізацію соціальних, політичних, творчих та інших інтересів людини (громадські організації, партії, релігійні організації, благодійні фонди); · асоціативні, які будуються на взаємному задоволенні інтересів, при цьому цілі суб’єктів, що утворюють асоціацію, не суперечать одна одній (сім’я, наукова школа, неформальна група); · поселенські, для яких об’єднуючим фактором є територія (хутір, село, місто тощо). Далі ми приділимо більше уваги діловим (економічним) організаціям.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 80; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |