Оформлення списку використаних джерел

ВСТУП

У програмі підготовки студентів за спеціальністю 7.050109 “Управління персоналом і економіка праці” дисципліна “Економіка праці й соціально-трудові відносини” спрямована на отримання знань з теорії та практики регулювання соціально-трудових відносин на різних рівнях управління економікою.

Навчальним планом передбачено виконання курсової роботи за цією дисципліною з метою поглиблення та закріплення теоретич­них, практичних знань, отриманих студентом у процесі вивчення курсу.

При її написанні студент повинен виявити глибокі знання за­конів України, постанов та декретів Уряду, спеціальної літерату­ри з вивчених питань.

Виконання курсової роботи дає можливість студенту навчи­тися самостійно працювати з різними інформаційними дже­релами, реферувати матеріали періодичної літератури, глиб­ше вивчати основні проблеми економіки праці і на підставі цього робити самостійні теоретичні і практичні висновки і прогнози.

1. ПОСЛІДОВНІСТЬ ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Підготовка курсової роботи включає такі етапи: вибір теми, складання попереднього плану, підбір літературних джерел і фак­тичного матеріалу, консультація з науковим керівником і уточ­нення плану роботи, написання та оформлення курсової роботи, подання її науковому керівнику для рецензування (студенти заочної форми навчання подають роботу до деканату), доопрацювання після рецензії, захист.

Перший етап виконання курсової роботи – вибір теми. Сту­дент обирає тему з переліку, наведеного в даних методичних рекомендаціях, згідно з номером за списком групи або може запропонувати свою тему курсової роботи, погоджену з викладачем.

На основі вивчення нормативних документів, статистичних збірників, спеціальної літератури, консультацій з викладачем сту­дент складає деталізований план кур­сової роботи, який у процесі подальшої роботи може доповнюва­тись і уточнюватись.

План – основа будь-якої роботи. Він визначає структуру, зміст, логічний взаємозв'язок частин роботи і повинен розкривати тему дослідження. План роботи та її основні положення необхідно узгоджувати з керівником роботи.

Літературу з питань курсової роботи студент підбирає само­стійно, використовуючи для цього бібліотечний каталог Інституту або інших бібліотек міста. Кон­сультацію з питань підбору літератури студент може отримати у керівника роботи чи у працівників бібліотеки. Рекомендований кафедрою перелік літератури міститься у даному виданні.

Особливу увагу слід звернути на першоджерела, що стосую­ться теми, періодичні видання (газети, журнали), наукові статті, передовий вітчизняний і зарубіжний досвід. Статистичну інфор­мацію можна знайти в спеціальних виданнях Держкомстату України, Мінекономіки України, Мінпраці та соціальної політики України та періодичних виданнях.

Після складання бібліографії студент повинен приступити до вивчення літератури.

Вивчивши та прореферувавши літературу, необхідно приступити до написання курсової роботи. Вимоги до структури курсової роботи наведені у третьому розділі, а до її оформлення – у четвертому розділі видання.

Виконуючи курсову роботу, студент повинен відвідувати керівника для консультацій, під час яких обговорює план, розбирає головні питання роботи, з’ясовує які недоліки необхідно усунути або переробити для підвищення якості курсової роботи.

Після завершення курсову роботу подають на кафедру (студенти заочної форми навчання подають роботу до деканату), де керівник її перевіряє і допускає, чи не допускає до захисту. Якщо робота не відповідає вимогам, керівник повертає її для доопрацювання, після якого вдруге перевіряє.

Після перевірки і допуску до захисту, робота повертається студенту, який у встановлений термін захищає її перед викладачем. На захисті студент повинен розкрити основний зміст роботи, обґрунтувати свій погляд на проблему, відповісти на запитання викладача.

2. ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ ТА ЇХ КОРОТКА АНОТАЦІЯ

У анотації до кожної теми наведено рекомендоване коло питань, які мають бути розкриті в курсовій роботі. Автор за погодженням з науковим керівником повинен сформувати власну концепцію викладення матеріалу, яка може включати й інші аспекти обраної теми.

Тама 1. Сучасний стан та перспективи розвитку соціально-трудових відносин в Україні.

Сутність соціально-трудових відносин як соціально-економічної категорії (історичний аспект та сучасне розуміння). Характеристика системи соціально-трудових відносин. Роль держави, найманих працівників та роботодавців в системі соціально-трудових відносин. Методи та засоби регулювання соціально-трудових відносин. Сучасний стан соціально-трудових відносин в Україні: колективно-договірні процеси; зайнятість і безробіття; оплата праці; умови і охорона праці; соціальне страхування і пенсійне забезпечення; професійна орієнтація, професійне навчання і перепідготовка. Проблеми та перспективи формування національної моделі соціально-трудових відносин.

Тема 2. Розвиток соціального партнерства в соціально-трудовій сфері.

Історичні умови виникнення соціального партнерства як особливого типу соціально-трудових відносин. Характеристика системи соціального партнерства: сутність та функції окремих елементів. Профспілки, спілки роботодавців, органи державної влади і місцевого самоврядування, представницькі органи в системі соціального партнерства. Зміст та практика застосування концепції соціального діалогу у соціально-трудовій сфері. Колективно-договірна система: теоретичні аспекти та практика функціонування. Світовий досвід соціального партнерства. Перспективи розвитку соціального партнерства в Україні.

Тема 3. Соціальна політика на ринку праці.

Ринок праці: сутність, структура, сегментація, виконувані функції, механізм функціонування. Сутність державної соціальної політики, її мета, завдання та напрями на ринку праці. Кількісна та якісна характеристика процесів реалізації соціальної політики на ринку праці: створення та збереження робочих місць; працевлаштування незайнятого населення; державне соціальне страхування; сприяння зайнятості населення, що потребує додаткових гарантій на ринку праці (молоді, інвалідів, жінок з дітьми); регулювання трудової міграції; професійне навчання і перепідготовка кадрів. Напрями удосконалення державної соціальної політики на ринку праці.

Тама 4. Роль внутрішнього ринку праці в діяльності підприємства.

Поняття внутрішнього ринку праці. Причини його виникнення та функціонування. Переваги, що дає внутрішній ринок праці для роботодавців і найманих працівників. Дисбаланс на внутрішньому ринку праці та шляхи його подолання. Складові внутрішнього ринку праці: кадрова політика; кадрове планування; підбір, відбір, адаптація персоналу; навчання та розвиток працівників; оцінка і контроль персоналу. Вплив зовнішнього середовища на функціонування та розвиток внутрішніх ринків праці.

Теоретичні положення необхідно проілюструвати прикладами функціонування внутрішніх ринків праці провідних вітчизняних та зарубіжних кампаній.

Тема 5. Вплив концепції людського капіталу на зміну підходів до управління персоналом.

Сутність концепції людського капіталу та історія її виникнення. Характеристика поняття “людський капітал”. Інвестиції в людський капітал та оцінка їх ефективності. Вплив застосування концепції людського капіталу на трансформацію системи управління трудовими ресурсами країни та персоналом фірми (проілюструвати прикладами вітчизняного або зарубіжного досвіду).

Тема 6. Управління продуктивністю праці на підприємстві.

Економічна природа продуктивності праці. Сутність управління продуктивністю праці на підприємстві. Програми управління продуктивністю праці. Показники та методи вимірювання продуктивності праці (проілюструвати прикладами розрахунків). Фактори і резерви продуктивності праці. Напрямки планування і аналізу продуктивності праці на підприємстві. Проаналізувати вітчизняний і зарубіжний досвід управління продуктивністю праці.

Тема 7. Аналіз і шляхи підвищення продуктивності праці.

Поняття продуктивності та ефективності праці. Завдання та напрямки аналізу продуктивності праці. На прикладі конкретного підприємства здійснити (навести методику та приклади розрахунків): аналіз виконання плану з продуктивності праці; аналіз трудомісткості продукції; аналіз використання робочого часу; аналіз впливу структури виробничої програми на продуктивність праці. Визначити можливі шляхи підвищення продуктивності праці на основі виявлення та використання резервів її зростання.

Тема 8. Аналіз і планування чисельності та руху персоналу.

Поняття виробничого колективу та його структура. Категорії персоналу згідно з Державним класифікатором. Сутність та завдання планування чисельності персоналу. Методи планування чисельності окремих категорій персоналу (проілюструвати прикладами розрахунків). Цілі та завдання аналізу чисельності працівників. Послідовність аналізу чисельності та структури персоналу (проілюструвати прикладами розрахунків). Аналіз руху персоналу: види руху; показники, що характеризують рух персоналу (проілюструвати прикладами розрахунків). Навести напрямки оптимізації чисельності та руху персоналу на внутрішньому ринку праці.

Тема 9. Аналіз причин плинності кадрів і шляхи їх усунення.

Поняття виробничого колективу та його структура. Категорії персоналу згідно з Державним класифікатором. Показники чисельності та руху персоналу (проілюструвати прикладами розрахунків). Поняття плинності кадрів та характеристика її причин в сучасних умовах. Вплив на плинність окремих причин (внутрішніх, зовнішніх). Наслідки плинності кадрів та шляхи їх подолання.

Тема 10. Удосконалення використання робочого часу керівників, професіоналів, фахівців на підприємстві.

Зміст та особливості трудових процесів керівників, професіоналів та фахівців. Поняття робочого часу. Класифікація витрат робочого часу працівника. Методи вивчення витрат робочого часу керівників, професіоналів, фахівців. Проаналізувати досвід провідних вітчизняних і зарубіжних кампаній в галузі управління робочим часом та навантаженням працівників. Визначити шляхи підвищення ефективності використання робочого часу керівників, професіоналів та фахівців.

Тема 11. Удосконалення використання робочого часу робітників.

Зміст та особливості трудових процесів робітників основного та допоміжного виробництва. Класифікація витрат робочого часу робітника та устаткування. Методи вивчення витрат робочого часу. Застосування фотографії, хронометражу та фотохронометражу у вивченні витрат робочого часу робітників (навести приклади розрахунків). Проаналізувати досвід провідних вітчизняних і зарубіжних кампаній в галузі управління робочим часом та навантаженням працівників. Визначити шляхи підвищення ефективності використання робочого часу робітників.

Тема 12. Шляхи підвищення рівня організації праці на підприємстві.

Поняття та основні напрямки організації праці. Цілі та завдання організації праці. Трудовий процес, його характеристика і види. Умови праці і фактори, що їх визначають. Оцінка стану та соціально-економічної ефективності організації праці (навести приклади розрахунків показників). Напрямки удосконалення організації праці на підприємстві.

Тема 13. Оптимізація витрат на персонал.

Поняття персоналу підприємства та його категорії. Вартість та ціна робочої сили та механізм їх формування на ринку праці. Поняття витрат на персонал та їх структура у вітчизняній та світовій практиці. Аналіз витрат на персонал на прикладі конкретного підприємства. Методи оцінки ефективності витрат на персонал. Напрямки оптимізації витрат на персонал.

Тема 14. Шляхи підвищення рівня життя населення.

Поняття населення, кількісні та якісні характеристики населення України (навести та проаналізувати статистичні дані). Поняття рівня життя населення та показники, що його характеризують (навести та проаналізувати статистичні дані). Доходи населення, їх структура та диференціація (навести та проаналізувати статистичні дані). Державна політика доходів. Напрями підвищення рівня життя населення.

Тема 15. Колективно-договірне регулювання оплати праці.

Поняття оплати праці та її значення в ринковій економіці. Зміст та сторони Генеральної, галузевих та регіональних тарифних угод. Поняття колективного трудового договору, сторони, що його укладають, процедура укладання. Питання регулювання оплати праці у колективному трудовому договорі. Обсяги та результативність колективно-договірного процесу в Україні (навести та проаналізувати статичні дані). Зарубіжний досвід колективно-договірного регулювання оплати праці.

Тема 16. Державне регулювання оплати праці.

Поняття оплати праці та її значення в ринковій економіці. Державна політика в галузі оплати праці. Механізм державного регулювання оплати праці. Сутність мінімальної заробітної плати, механізм її визначення, її значення в ринковій економіці (проаналізувати динаміку мінімальної заробітної плати в Україні). Державні гарантії в галузі оплати праці. Податкове регулювання заробітної плати. Визначення умов оплати праці в бюджетній сфері, на державній службі, а також для керівників державних підприємств. Вплив держави на зменшення заборгованості із заробітної плати (проаналізувати динаміку заборгованості за декілька років). Зарубіжний досвід та напрямки удосконалення державного регулювання оплати праці.

Тема 17. Механізм диференціації заробітної плати.

Поняття та сутність заробітної плати в ринковій економіці. Роль заробітної плати на внутрішньому та зовнішньому ринку праці. Поняття диференціації заробітної плати. Причини розбіжностей в рівні заробітної плати: відмінності в обсягах, складності та якості виконаних робіт; відмінності робочих місць; відмінності працівників; недосконалість ринку праці. Методи оцінки диференціації заробітної плати. Характеристика рівня заробітної плати та ступеню її диференціації в економіці України (навести та проаналізувати статистичні дані).

Тема 18. Удосконалення методів оцінки трудового внеску у колективний результат.

Сутність та передумови застосування колективної форми організації праці. Види бригад та їх характеристика. Переваги колективної форми організації праці в порівнянні з індивідуальною. Методи формування та розподілу колективного заробітку (проілюструвати прикладами розрахунків). Зарубіжний досвід та напрямки удосконалення колективних систем організації оплати праці.

Тема 19. Доходи населення та їх регулювання.

Доходи населення: поняття; види; джерела формування та напрямки використання. Політика доходів населення на макро- та мікрорівні. Державне регулювання доходів населення. Аналіз рівня, динаміки та структури доходів населення України. Диференціація доходів населення: методи вимірювання і фактори, що її визначають; аналіз статистичних даних диференціації доходів населення. Місце оплати праці в структурі доходів населення. Напрями вдосконалення регулювання доходів населення.

Тема 20. Тарифна система оплати праці та шляхи її удосконалення.

Сутність понять “оплата праці” та “заробітна плата”. Поняття тарифної системи та її призначення. Елементи тарифної системи та їх характеристика. Приклади розрахунків тарифної частини при індивідуальній та колективній формі організації праці. Практика застосування тарифних систем в окремих галузях економіки, на державних підприємствах, в бюджетній сфері. Проблеми функціонування та напрямки удосконалення тарифних систем.

Тема 21. Удосконалення форм і систем оплати праці працівників на підприємстві.

Поняття та функції заробітної плати на підприємстві, принципи її організації. Елементи організації заробітної плати. Форми оплати праці: сутність; сфери застосування; переваги та недоліки. Поняття системи оплати праці на підприємстві. Системи відрядної оплати праці та їх характеристика (кожну систему проілюструвати прикладами розрахунків). Системи почасової оплати праці та їх характеристика (кожну систему проілюструвати прикладами розрахунків). Комбіновані системи оплати праці та їх характеристика. Напрями удосконалення форм і систем оплати праці.

Тема 22. Оцінювання участі працівників у прибутку організації.

Сутність та види матеріального стимулювання працівників. Поняття та необхідність застосування систем участі працівників у прибутку у сучасних умовах господарювання. Види систем участі у прибутку та їх характеристика: оцінка заслуг; стимулювання конкретних обсягів робіт, продажу та ін.; участь в прибутку залежно від продуктивності; преміальні виплати, бонуси; колективне стимулювання; усть у власності підприємства. Характеристика вітчизняного та зарубіжного досвіду застосування систем участі працівників у прибутку.

Тема 23. Безтарифні системи оплати праці.

Поняття системи оплати праці. Сутність безтарифних систем оплати праці та сфери їх застосування. Основні принципи побудови безтарифних систем оплати праці. Характеристика конкретних безтарифних систем оплати праці. Переваги та недоліки безтарифних систем оплати праці у порівнянні з тарифними системами.

Тема 24. Удосконалення організації заробітної плати на підприємстві (в організації).

Поняття організації заробітної плати, її принципи. Характеристика елементів організації заробітної плати: державного та колективно-договірного регулювання; нормування праці; тарифної системи; способів врахування індивідуальних та колективних результатів при розрахунку заробітку; порядку аналізу, планування та внесення змін в системи заробітної плати. Характеристика організації заробітної плати на прикладі конкретного підприємства (організації). Напрямки удосконалення організації заробітної плати на досліджуваному підприємстві (в організації).

Тема 25. Удосконалення систем преміювання працівників.

Сутність преміювання та його роль у заохочуванні працівників до високопродуктиивної праці. Види премій та їх призначення. Зміст та структура положень про преміювання. Особливості преміювання керівників, професіоналів, спеціалістів, технічних службовців, робітників. Навести приклади конкретних систем преміювання, що діють на вітчизняних та зарубіжних підприємствах. Визначення економічної ефективності систем преміювання.

Тема 26. Роль чинного законодавства України у стимулюванні праці.

Зміст та напрямки державної політики в галузі стимулювання праці. Державне регулювання в галузі умов і оплати праці, зайнятості і безробіття, соціального страхування, пенсійного забезпечення. Аналіз чинного законодавства України про працю. Проблеми в галузі нормативно-правового регулювання соціально-трудових відносин. Напрямки удосконалення нормативно-правового забезпечення стимулювання праці.

Тема 27. Професійна орієнтація, навчання та перепідготовка кадрів.

Поняття людського капіталу та інвестиції в нього. Якість робочої сили та її складові. Система підготовки кадрів в Україні: вища та професійно-технічна освіта; перепідготовка безробітних Державною службою зайнятості (навести та проаналізувати статистичні дані). Місце навчання в системі управління персоналом підприємства. Організація роботи з навчання персоналу на підприємстві (проілюструвати прикладами конкретних підприємств). Методи навчання персоналу. Оцінка ефективності навчальних програм (навести приклади розрахунків). Аналіз зисків і витрат при інвестиціях в освіту.

Тема 28. Організація нормування праці на підприємстві.

Сутність та значення нормування праці в ринковій економіці. Функції нормування праці. Аналіз трудових процесів та витрат робочого часу (навести приклади). Система норм і нормативів з праці. Методи встановлення норм. Організація діяльності служб нормування праці на підприємстві (навести приклади підприємств). Оцінка стану та рівня нормування праці на підприємстві (навести приклади розрахунків). Аналіз якості діючих норм праці (навести приклади розрахунків).

Тема 29. Аудит трудової сфери організації.

Сутність та цілі аудиту у трудовій сфері. Місце аудиту в системі управління персоналом. Рівні проведення аудиту персоналу. Послідовність проведення аудиту: підготовчий етап аудиторської перевірки; збирання інформації; обробка та аналіз інформації. Ефективність аудиту в трудовій сфері.

Тема 30. Інформаційне забезпечення діяльності в галузі економіки праці.

Значення інформації в управлінській діяльності на підприємстві. Джерела інформації про стан соціально-трудової сфери. Сутність, завдання і напрямки моніторингу соціально-трудової сфери. Аналіз результатів моніторингу: економічної активності, зайнятості і безробіття; заробітної плати; умов життя населення; бідності. Аудит в трудовій сфері. Звітність з праці (державна статистична та внутрішня на підприємствах). Напрямки покращення інформаційного забезпечення в галузі економіки праці.

3. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна мати таку структуру:

1. Титульний аркуш.

2. Зміст.

3. Вступ.

4. Основна частина (поділяється на розділи, які за необхідністю можуть поділятись на підрозділи).

5. Висновки.

6. Список використаних джерел.

7. Додатки (у разі потреби).

Титульний аркуш виконується згідно з додатком А.

У вступі (1 cтop.) коротко обґрунтовується вибір теми, дається пояснення щодо актуальності та значення її у курсі “Економіка праці й соціально-трудові відносини”, наводяться мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження.

У змісті наводяться назви всіх структурних частин роботи та номери сторінок, з яких вони починаються.

В основній частині роботи розкриваються теоретичні аспекти обраної теми дослідження згідно з анотацією, наведеною у даних рекомендаціях. Зміст основної частини курсової роботи має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки. Студент повинен глибоко і всебічно висвітлити актуальні проблеми економіки праці, проаналізувати статистичні дані, навести приклади розрахунків.

Може бути, що в економічній літературі немає єдиної точки зору з питань, які досліджує студент. У цьому разі слід навести думки кількох авторів, дати критичну оцінку їхніх поглядів. Од­ночасно студент повинен викласти власні погляди з даного пи­тання. Це допомагає глибше засвоїти матеріал.

У висновках (1-2 cтop.) автор дає свої узагальнення по основних проблемах теми. Вони повинні бути чіткими і лаконічними.

Список використаних джерел охоплює всі джерела, які були використані студентами при виконанні курсової робота. Перелік виконується у наступній послідовності:

- Конституція України;

- закони України;

- міжнародні правові акти;

- укази Президента України;

- постанови та рішення Верховної Ради України;

- постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

- доповіді та виступи державних діячів України;

- спеціальна література.

Спеціальна література подається в алфавітному порядку за стандартами бібліографічного опису літературних джерел.

До додатків вміщують матеріал, який є необхідним для повноти розкриття теми, але включення його до основної частини може заважати сприйняттю змісту курсової роботи, або занадто збільшує обсяг. Позначення додатків здійснюється великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Слово “Додаток __ “ та його номер вказуються посередині рядка великими літерами, на наступному рядку по центру наводиться його назва. Ілюстрації, таблиці та формули, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Д.3 - третій рисунок додатку Д; таблиця А.2 - друга таблиця додатку А.

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

4.1. Загальні вимоги

Обсяг курсової роботи – 25-30 сторінок друкованого тексту, або 40-45 сторінок рукописного тексту. Додатки та список використаних джерел не входять у зазначений обсяг. Робота виконується державною мовою.

Текст курсової роботи розміщується з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці (приблизно по 60 знаків у рядку) з використанням стандартного шрифту Times New Roman розміром 14. Для виділення окремих місць допускаються також курсив, напівжирний курсив і напівжирний шрифт. При наборі формул, таблиць, схем, діаграм, рисунків тощо рекомендується використовувати відповідні редактори.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи відповідно береги таких розмірів: ліве – 35 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати 5 знакам (1,25-1,27 см).

Заголовки структурних частин дипломної роботи: “ЗМІСТ“, “ВСТУП“, “РОЗДІЛ...“, “ВИСНОВКИ“, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ“, “ДОДАТКИ“ друкують великими літерами напівжирним шрифтом симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту звичайним шрифтом. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам (один пропущений рядок). Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

4.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють. На наступних сторінках роботи номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Номер розділу проставляють після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (рисунки, креслення,діаграми,схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, які розміщені на окремих сторінках дипломної роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри яких більші за формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно вмежах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Наприклад:

Рис.3.1. Система органів виконавчої влади України

Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за тим же правилом.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що подані у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Якщо в курсовій роботі одна таблиця, її нумерують за тим же правилом. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”.

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, міжякими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад, перша формула третього розділу позначається наступним чином:

(3.1)

Використані джерела нумеруються арабськими цифрами без знака “№”.

4.3. Особливості оформлення окремих елементів курсової роботи

Ілюстрації повинні бути виконані за допомогою комп’ютерної техніки, чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері. Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. У разі необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковим текстом).

Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Приклад оформлення таблиці

Таблиця 1.2

Динаміка показників соціально-економічного розвитку України

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не меншою ніж 8 мм.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку сторінок дипломної роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, – то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять риску.

Написання формул рекомендується виконувати за допомогою стандартних математичних редакторів Microsoft Office або чорнилом, тушшю, пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

При написанні курсової роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали або окремі дані,ідеї та висновки, на основі яких розробляються проблеми, завдання, питання, яким присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід позначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: [1, 5, 7], [1–7]; [7, с. 45]; [7, с. 45; 9, с. 21-26].

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, “рис. 1.2”.

Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: “... у формулі (2.1) ”.

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця“ в тексті пишуть скорочено, наприклад: “...в табл. 1.2”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 1.3”; “див. рис. 2.1”.

Приклади оформлення списку використаних джерел.

1. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // Урядовий кур’єр. – 2001. – 29 серп. (№ 154). – С. 8–16.

2. Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості: [навч. посіб.] / В. С. Василенко. – К.: КНЕУ, 2003. – 252 с.

Якщо відомості про автора відсутні (наприклад, у збірнику документів чи статей), то бібліографічний опис подається за назвою. Відомості про осіб, які брали участь у виданні книги (редактор, укладач, перекладач та ін.) подаються з додатковими відомостями про назву. Якщо авторів декілька, то вказуються прізвища та ініціали лише двох з них (через кому, в алфавітному порядку), а після цього – “та ін.” (в російськомовному виданні, відповідно – “и др.”). Наприклад:

3. Актуальні питання ринкової трансформації економіки України: зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди; [редкол.: І. Ф. Прокопенко (голов. ред.) та ін.]. – Х.: ХДПУ, 1996. – 142 с.

4. Макконел К. Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика / К. Р. Макконел, С. Л. Брю. – В 2-х т.; [пер. с англ. 11-го изд.]. – М.: Республика, 1992. – Т. 1. – 399 с.; Т. 2.– 400 с.

5. Економіка міст: Україна і світовий досвід: навч. посіб. / [В. М. Вакуленко, Ю. Ф. Дехтяренко та ін.; за заг. ред. В. Макухи]. – К.: Основи, 2007. – 243 с.

Якщо до списку використаних джерел включається стаття чи інша публікація (замітка, повідомлення, документ тощо) з періодичного видання чи збірника, то вказуються її перша й остання сторінки (через тире). Назва статті відокремлюється від назви збірника чи періодичного видання двома нахиленими управо рисками. При бібліографічному описі збірника видавництво не вказується, а при описі періодичного видання, крім автора статті, назви статті та назви газети чи журналу, подаються рік видання, номер (чи випуск) видання і сторінки, де розміщено матеріал. При описі газети після року видання вказується ще й дата видання, а номер видання береться в дужки. Наприклад:

Бондарчук К. Профорієнтація як складова відтворення людського потенціалу України / К. Бондарчук // Україна: аспекти праці. – 2007. – № 7. – С. 26–34.

Приклад опису стандартів:

ДСТУ 3008–95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 38 с.

Приклад опису депонованих наукових праць:

Обзор аналитических методов расчета и оптимизации мультиресурсных систем обслуживания / А. З. Моликов, С. Н. Константинов; НПК “Киев. ин-т автоматики”. – К., 1996. – 44 с. – Рус. – Деп. в ГНТБ Украины 11.11.96, № 2210 – Ук 96 // Автоматизация производственных процессов. – № 2. – 1996.

Приклад опису тез доповідей:

Іваненко О. В. Взаємодія регіональних владних структур у вирішенні проблем зайнятості населення / О. В. Іваненко // Теорія та практика державного управління. – Вип. 2: Державне управління та місцеве самоврядування: Тези ІІІ Міжнар. наук. конгресу, 26 лютого 2003 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. – С. 152–154.

Приклад опису дисертації:

Гончарук Л. Я. Ефективність соціальної політики в умовах ринкових перетворень: проблеми соціалізації економічного розвитку: дис.... кандидата екон. наук: 08.09.01 / Л. Я. Гончарук. – Львів, 2001. – 172 с.

Приклад опису автореферату дисертації:

Гончарук Л. Я. Ефективність соціальної політики в умовах ринкових перетворень: проблеми соціалізації економічного розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.09.01 / Л. Я. Гончарук; НАН України, Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 2001. – 16 с.

Приклад опису звіту про науково-дослідну роботу:

Вдосконалення державних механізмів управління ефективністю використання трудового потенціалу регіону: Звіт про НДР (заключн.) /
ХарРІ НАДУ; № ДР 0105U002746. – Х., 2006. – 150 с.

Вимоги щодо бібліографічного опису іномовних видань в цілому такі ж самі, як і до вітчизняних видань.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

2. Закон України “Про зайнятість населення” // Голос України. – 1997. – 30 грудня. – С.10-25.

3. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття” // Праця. Обласний центр зайнятості. – 2000. – № 9. – 8 с.

4. Закон України “Про колективні договори і угоди” // Закони України, – Т. 6. – К.: Ін-т законодавства, 1997. – С.5-11.

5. Закон України “Про оплату праці” // Урядовий кур’єр. – 1995. – № 72 – 73.

6. Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” // ВВР України. – 2000. – № 48. – Ст.409.

7. Кодекс законів про працю України. – К.: Атіка, 2000. – 96 с.

8. Абрамов В.М. Нормування праці: підручник / В.М.Абрамов, В.М.Данюк, А.М.Гриненко; за ред. В.М.Данюка і В.М.Абрамова. – 1995. – 204 с.

9. Армстронг М. Оплата праці: Практичний посібник з побудови оптимальної системи оплати праці та винагороди персоналу / М.Армстронг, Т.Стівенс; пер. з англ. За наук. ред. Т.В.Герасимової. – Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2007. – 512 с.

10. Бараник З.П. Статистика праці: навч. посіб. / З.П.Бараник – К.; КНЕУ, 2008. – 246 с.

11. Богиня Д.П. Основи економіки праці: навч. посіб. (стереотипне видання) / Д.П.Богиня, О.А.Грішнова. – К.: Знання-Прес, 2002. – 313 с.

12. Васильченко В.С. Ринок праці: теоретичні основи і державна практика / В.С.Васильченко, П.М.Василенко. – К.: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 2005. – 317 с.

13. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / О.А.Грішнова. – К.: Знання, 2008. – 535 с.

14. Дячун О.В. Організація, нормування та оплата праці. навч. посіб. / О.В.Дячун – Львів, 2001. – 220 с.

15. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч.-метод. посібник / за заг. ред. проф. Качана Є. П. – Тернопіль: ТДЕУ, 2006. – 373 с.

16. Жадан О.В. Економіка праці і соціально-трудові відносини: навч. посіб. / О.В.Жадан. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008. – 360 с.

17. Жуков В. Соціальне партнерство в Україні: навч. посіб. / В.Жуков, В.Скуратівський. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 200 с.

18. Завіновська Г.Т. Економіка праці: навч. посіб. / Г.Т.Завіновська – К.: КНЕУ, 2005. – 300 с.

19. Калина А.В. Економіка праці: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А.В.Калина– К.: МАУП, 2004. – 272 с.

20. Ковальов В.М. Економіка праці і соціально-трудові відносини: навч. посіб. / В.М.Ковальов, В.С.Рижиков. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 256 с.

21. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: [монографія] / А.М.Колот. – К.: КНЕУ, 2005. – 230 с.

22. Лібанова Е.М. Ринок праці: навч. посіб. / Е.М.Лібанова – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.

23. Одегов Ю.Г. Аудит и контроллинг персонала: учеб. пособие / Ю.Г.Одегов, Т.В.Никонова. – М.: Издательство «Экзамен», 2002. – 448 с.

24. Рівень і якість життя населення: [монографія] / під заг. ред. Є.П.Кушнарьова. – Х.: Видавничий Дім “ІНЖЕК”, 2004. – 272 с.

25. Рощин С.Ю. Экономика труда: Экономическая теория труда: учеб. пособие / С.Ю.Рощин, Т.О.Разумова. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 400 с.

26. Скуратівський В.А. Соціальна політика / В.А.Скуратівський, О.М.Палій, Е.М.Лібанова. – К.: Вид-во УАДУ. 2003. – 360 с.

27. Экономика труда и социально-трудовые отношения / под ред. Г. Г. Меликьяна, Р. П. Колосовой. – М.: Изд-во МГУ, Изд-во ЧеРо, 1996.– 623 с.

ДОДАТОК А

Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Кафедра управління персоналом

і економіки праці

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Економіка праці й соціально-трудові відносини”

на тему “_________________”

^{(назва теми)}

Харків – 20__

Навчальне видання

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 61; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!