Загальні положення. Методы минимизации логических функций

ВСТУП

Методы минимизации логических функций.

Дизъюнктивная и конъюнктивная нормальные формы.

Аналитическое представление логических функций.

Устойчивости графа.

Определение чисел внутренней и внешней

Решение уравнений в алгебре множеств.

Ответственность

Требования безопасности по окончании работы

Требования безопасности в аварийной обстановке

4.1. Выключить ПЭВМ, при необходимости выключить рубильник.

4.2. Сообщить о случившемся преподавателю.

4.3. Не пользоваться ПЭВМ до полного устранения неисправности.

4.4. При получении травмы и внезапном заболевании немедленно известить руководителя.

5.1. Выключить ПЭВМ.

5.2. Привести в порядок рабочее место, сдать рабочее место преподавателю.

5.2. О всех замечаниях и недостатках в работе ПЭВМ сообщить преподавателю.

6.1. Ответственность за выполнение инструкции несет зав. кабинетом (лабораторией).

С

Лабораторная работа N1………………………………………3

Лабораторная работа N2………………………………………9

Определение компонент сильной связности произвольного графа.

Лабораторная работа N3........................................................ 19

Практическая работа N1........................................................ 27

Практическая работа N2 …………………………………….29

Техника безопасности при выполнении лабораторных работ…………………………………………………………..33

Литература……………………………………………………32

Технічний рівень розвитку всіх галузей народного господарства пов’язаний і в значній мірі визначається рівнем розвитку машинобудування.

Тільки при умові насичення всіх галузей господарства високопродуктивними машинами, переоснащення машинобудівних підприємств новим металообробним обладнанням, створення нових машин, приладів, апаратів дозволить “підняти” (машинобудування) економіку країни.

Розв’язання багатьох задач у значній мірі залежить від технічно грамотних кадрів.

Висока технічна підготовка молодших спеціалістів не може бути досягнута при відсутності достатніх знань в області загально технічних дисциплін, серед яких значне місце займає „Технічна механіка”.

Дисципліна “Технічна механіка” складається з трьох модулів: теоретична механіка, опір матеріалів, деталі машин. Після завершення курсу студенти виконують курсовий проект, робота над яким вимагає тривалого часу, а також знань теоретичного матеріалу.

Проектування вимагає всебічного аналізу поставленої задачі, врахування низки факторів і умов роботи деталей, вузлів, машин.

Спроектована деталь повинна бути міцною, економічною в виготовленні та роботі, безпечною при обслуговуванні. Розміри деталей визначаються не лише розрахунком, але і відповідно існуючим стандартам, технологією виробництва, умовами експлуатації і техніки безпеки.

Курс “Деталі машин” має прищепити навички розрахунку і конструювання типових деталей і складальних одиниць машин загального призначення, навчити раціонально вибирати матеріал і форму деталей, правильно визначати ступінь точності і якість обробки поверхонь, виконувати розрахунки, виходячи із заданих умов роботи деталей у машині. Креслення деталей має стати основою для наскрізного проектування по фаховим дисциплінам та дипломного проектування.

Виконання курсового проекту необхідно починати одночасно з початком вивчення механічних передач. Тільки після здачі і захисту проекту студенти допускаються до іспиту з дисципліни „Технічна механіка”.

Дані методичні вказівки призначені допомогти студентам спеціальності 5.05050302 „Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях” при виконанні курсового проекту.

Вказівки містять загальні положення, завдання до курсового проекту, необхідні теоретичні та довідкові матеріали до технічно – розрахункового розділу та рекомендації щодо оформлення курсового проекту.

1.1 Метою курсового проекту (далі - КП) є закріплення та систематизація знань студентів, одержаних при вивченні дисципліни “Технічна механіка”(модуль „Деталі машин”), що розвиває у студентів навички самостійного інженерного конструювання та використання практичних розрахунків при проектуванні машин. Це створює можливості творчого осмислення знань, що набуті за часи вивчення фундаментальних та загально - технічних дисциплін.

Зміст цієї роботи передбачає також зближення теоретичних знань з їх практичним застосуванням, що сприяє посиленню мотивації у навчанні з технічних дисциплін.

Завданням курсового проекту є розрахунок і проектування одноступінчатого зубчастого або черв’ячного редуктора для механічного приводу транспортера або технологічної машини.

В процесі проектування студент повинен навчитися розробляти розрахунки механічних передач. Для виконання проекту студенту необхідно мати значну кількість довідкового матеріалу. Тому основною метою методичних рекомендацій є ознайомлення студентів із вимогами, що пред’являються до змісту, об’єму розділів проекту, методики їх виконання, оформлення пояснювальної записки у відповідності до вимог стандартів і надання основного довідкового матеріалу, необхідного для правильного виконання проекту.

Зміст і оформлення курсового проекту повинен відповідати вимогам Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) і національним стандартам.

1.2 Курсовий проект складається з:

- пояснювальної записки, що включає опис будови виробу та розрахункову частину проекту.

- графічної частини, що складається зі складального кресленика проектуємого об’єкта – редуктора і робочих креслеників двох деталей: веденого валу і колеса (обсягом у 1 аркуш (формату А1), двох аркушів (формату А3) відповідно).

- специфікації, що визначає склад специфікованого виробу та розробленого до нього креслеників деталей.

1.3 Пояснювальна записка (далі - ПЗ) має такі структурні елементи:

- титульний аркуш;

- бланк із завданням;

- зміст;

- розділи пояснювальної записки;

- список використаних джерел;

- додатки.

1.4 Зміст включає розділи:

1 Вступ

2 Технічно - розрахунковий розділ

2.1 Вихідні дані

2.2 Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок

2.3 Розрахунок пасової передачі

2.4 Розрахунок зубчатої передачі редуктора

2.5 Проектний розрахунок валів редуктора

2.6 Конструктивні розміри зубчатої пари

2.7 Конструктивні розміри корпуса і кришки редуктора

2.8 Перший етап компановки редуктора

2.9 Підбір підшипників для валів редуктора

2.10 Другий етап ескізної компановки редуктора

2.11 Підбір шпонок і перевірочний розрахунок шпонко

вих з’єднань

2.12 Розрахунок на втомленість валів редуктора

2.13 Вибір посадок основних деталей редуктора

2.14 Вибір сорта мастила та оливи

2.15 Складання редуктора

2.16 Вибір муфти

2.17 Вибір запобіжної муфти

1.5 Приступаючи до виконання проекту, кожен студент з керівником повинні скласти індивідуальний план виконання курсового проекту з визначенням строків початку та закінчення окремих етапів роботи.

2 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ТЕХНІЧНО –

РОЗРАХУНКОВОГО РОЗДІЛУ ПРОЕКТУ

2.1 Вихідні дані.

Варіанти завдань до курсового проекту вибираємо згідно з додатком Б.

2.2 Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок

Література /2/ с. 4-8, 290-291, таблиця П1, П2.

Під час виконання кінематичного розрахунку обов’язково приймають стандартні значення передаточних чисел для редукторів. Рекомендовано для циліндричних редукторів приймати: 2.0; 2.5; 3.15; 4.0; 5.0; для черв’ячних редукторів приймати: 14; 16; 18; 20; 25; 31.5, орієнтуючись на = 2. Для клинопасових і ланцюгових передач в межах

= 2...5.

При визначенні обертового моменту на валу електродвигуна в формулу підставляють необхідну потужність електродвигуна у кіловатах:

          ,         (2.1)

а не потужність вибраного електродвигуна.

2.3 Розрахунок пасової передачі

Література /2/ с. 118 – 157, 330 - 332.

2.4 Розрахунок зубчастої (черв’ячної) передачі редуктора

Література /2/ с. 27 - 58, 292 -296.

2.4.1 Вибір матеріалу зубчастих коліс

Вибирати бажано одну марку сталі для шестірні та колеса з різною твердістю в мегапаскалях. Необхідно дотримуватися умови:

HB = , для прямозубих коліс

HB = , для косозубих і шевронних.

Вибираємо матеріал коліс по /2/ таблиця 3.3.

При виборі матеріалу черв’ячних коліс визначають швидкість ковзання м/с:

, (2.2)

де - кутова швидкість ведучого валу, с ;

- обертовий момент на валу черв’ячного колесу, Нм.

При обирають олов’яну бронзу, а при швидкості – безолов’яну.

2.4.2 Знаходження допустимих напружень

При довгостроковій експлуатації передачі коефіцієнт довговічності і .

Коефіцієнт безпеки вибирають - для коліс із нормалізованої та поліпшеної сталі, при об’ємній закальці - при поверхневому зміцненні зубців.

Допустиме контактне напруження визначають за формулою 3.8/2/ §3.2 ; для шестірні , для колеса . - гранична витривалість за /2/ с.34 таблиця 3.2. Для прямозубих зубчастих коліс розрахункове допустиме контактне напруження , для не прямозубих коліс необхідно виконання умови:

2.4.3 Виконання проектного та перевірного розрахунків зубчастої пари

Проектний розрахунок закритої зубчатої передачі виконують по допустимим контактним напруженням з метою визначення геометричних параметрів редукторної пари.

Визначаємо міжосьову відстань у міліметрах:

        ,       (2.3)

де - коефіцієнт, який враховує параметри передачі:

для косозубих і шевронних коліс, - для прямозубих коліс (див. /2/ с. 32);

- передаточне відношення редуктора,

- обертовий момент на валу зубчатого колеса, Нмм.

- коефіцієнт ширини вінця зубчастих коліс вибирають зі

стандартного ряду:

0,1;0,125; 0,16; 0,25; 0,315; 0,40; 0,50; 0,63; 0,80; 1,00; 1,25 мм.

рекомендовано: - для прямозубих коліс

- для косозубих коліс

- для шевронних коліс

- коефіцієнт, який враховує нерівномірність розподілу

навантаження по ширині вінця (див. /2/ таблиця 3.5).

Приймаємо = 1,25, якщо з боку клинопасової

передачі діють сили, що викликають додаткову

деформацію ведучого валу та погіршують контакт

зубців.

Величину міжосьової відстані та модуль зачеплення для циліндричної зубчастої передачі округляють до стандартного значення за /2/, с. 36.

Для прямозубих передач кут нахилу , тому . Для косозубих циліндричних передач , для шевронних .

В косозубих та шевронних передачах потрібно знайти уточнене значення для кута нахилу .

Для черв’ячних передач дозволяють приймати нестандартне значення міжосьової відстані при обов’язковому співвідношенні модуля і коефіцієнта діаметра черв’яка.

2.5 Проектний розрахунок валів редуктора

Література /2/ с. 158 -175, 296 -297.

Якщо між електродвигуном і редуктором встановлено клинопасову передачу, то для ведучого валу при визначенні діаметру вихідного кінця необхідно прийняти допустиме напруження МПа, а для веденого валу - МПа. Якщо ведучий вал редуктора обертається валом двигуна через муфту, то діаметр вихідного кінця цього валу необхідно узгодити з діаметром валу двигуна:

, (2.4)

Якщо на ведучому валу знаходиться шків пасової передачі, то діаметри валів близькі до діаметру валу електродвигуна.

Діаметри ступенів валів після обчислення округляють до стандартних величин (див. /2/ с.161). При ступінчастій конструкції валу:

; (2.5)

; (2.6)

. (2.7)

Довжини вихідних кінців валів під ступиці шківа пасової передачі, зірочки ланцюгової передачі можна прийняти відповідно:

; (2.8)

. (2.9)

2.6 Конструктивні розміри зубчастої (черв’ячної) пари

Література /2/ с. 230 -238, 297 -298.

Вал – шестерня (черв’як) по технологічним рекомендаціям виготовляють як одне ціле з валом.

Шестірню (див. рисунок 2.1) виконують окремо, якщо ,

де - коловий модуль, мм;

, (2.10)

де діаметр кола впадин, мм;

,

- діаметр валу у місці посадки колеса на вал, мм;

- вибираємо по /2/с.169 таблиця 8.9 в залежності від

діаметру вала .

Для шевронних зубчастих коліс ширину канавки визначають по /2/ с.46 таблиця 4.2.

Рисунок 2.1 – Конструкція шестерні

2.7 Конструктивні розміри корпуса і кришки редуктора

Література /2/ с.297 -298.

2.8 Перший етап компановки редуктора

Література /2/ с. 301 -303.

Компановку циліндричного редуктора виконують по одній проекції – розріз по осям валів, черв’ячного - по двом проекціям – розріз по осям вала черв’яка і вала колеса. Кресленик виконують в масштабі (М 1:1) на міліметровому папері формату А1.

На кресленику обов’язково показують відстані між точкою прикладення сил в зачепленні і точками прикладення радіальних реакцій підшипників на ведучому і веденому валах редуктора. У приводах з пасовою, або ланцюговою передачами – показують відстань від точки прикладення радіальної реакції підшипника до точки прикладення сили від натяжіння пасу та до точки прикладення консольної сили від ланцюгової передачі . В обох приводах орієнтовно можна прийняти в міліметрах

.

Ширину мастилостримуючих кілець орієнтовно прийняти мм. Відстань між дном корпуса і поверхнею коліс приймають 4 .

, (2.11)

де L – найбільша відстань між зовнішніми поверхнями деталей

передачі, мм.

2.9 Підбір підшипників для валів редуктора

Література /2/ с. 304 – 307.

Підбираючи підшипники необхідно враховувати окрім сил, що діють в зубчастому зачепленні, також консольні сили що діють на вали редуктора від пасової та ланцюгової передач. Їх напрям прийняти в сторону протилежну дії колової сили на зубчастому колесі .

2.10 Другий етап ескізної компановки редуктора

Література /2/ с. 307 – 310.

Другий етап є продовженням першого і заключається в конструктивному оформленні підшипникових вузлів, кріплення підшипників на валах і в корпусі редуктора, їх посадці і регулюванні, кінцевому конструктивному оформленні зубчастих (черв’ячних) пар. Компановки обов’язково брошуруються до пояснювальної записки.

2.11 Підбір шпонок і перевірний розрахунок шпонкових з’єднань.

Підібрати і перевірити шпонки для вихідного кінця ведучого вала і для веденого вала в місці з’єднання зубчастого (черв’ячного) колеса з валом.

Література /2/ с.168 – 175, 310.

2.12 Розрахунок на втомленість валів редуктора

Виконати перевірочний розрахунок ведучого вала у місці з’єднання шпонкою шківа пасової передачі з валом та веденого вала редуктора – під зубчастим (черв’ячним) колесом, та в місцях посадки підшипників, на що вказує побудована епюра напружень.

Література /2/ с. 311 – 317

(Тепловий розрахунок тільки для черв’ячного редуктора)

Література /5/ с.382

2.13 Вибір посадок основних деталей редуктора

Література /5/ с. 317

2.14 Вибір сорта масла

Об’єм масляної ванни визначають з розрахунку 0,25 мастила на 1кВт потужності, що передається.

Література /5/ с. 321

Дата добавления: 2017-01-13; Просмотров: 192; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!