Внутрішній холодний водопровід

В житловому будинку запроектована система холодного водопостачання із сталевих труб.

Будинок мас 3 поверхи, кількість квартир - 9, в кожній з яких проживає по 4 чоловіки. Загальна кількість жителів - 36 чоловік. Загальна кількість санітарно-технічних приладів в будинку - 36. Квартири обладнані такими типами санвузлів:

1 – унітаз, ванна і умивальник.

На кухні розташована мийка.

В будинок подається холодна вода. Приготування гарячої води

здійснюється в індивідуальних газових нагрівачах. В будинку централізоване холодне і гаряче водопостачання.

1.1.Визначення розрахункових витрат води

Розрахункові витрати холодної води на вводі (максимально секундні) становлять:

, л / с

де α – коефіцієнт, який залежить від ймовірності одночасної дії санітарно – технічних приладів Р_c та їх кількості N[1, додаток 4];

– витрата холодної води одним санітарно-технічним приладом в л/с.[1, додаток 3].

=0,2л / с

Ймовірність одночасної дії санітарно-технічних приладів становить

де - норма витрат холодної води одним споживачем в годину найбільшого водоспоживання [1, дод. 3],

u- кількість споживачів, чол.

Ймовірність одночасної дії санітарно-технічних приладів становить

м³/год.

Максимальні годинні витрати холодної води в будинку:

м³/год

де л/год – годинні витрати холодної води санітарно-технічним приладом, л/год [1, дод. 3];

– коефіцієнт, який визначається залежно від загальної кількості приладів N і ймовірності їх одночасного використання Р^с.

Ймовірність використання санітарно-технічних приладів:

Середньогодинні витрати холодної води в будинку при добовій нормі водопостачання (л добу)/люд. [1, дод. 3] становлять:

м³/год

Добові витрати холодної води у будинку за добу з найбільшім водоспоживанням складають:

- на господарсько-питні потреби:

де – норма витрат води в добу максимального водоспоживання;

- на поливання прилеглої території:

де =50…90 - витрати води на полив території.

- загальні:

1.2.Трасування водопровідної мережі та її

аксонометрична схема

Для подачі води на господарсько-питні потреби проектуємо в житловому 3-х поверховому будинку систему холодного господарсько-питного водопроводу.

В курсовому проекті проектуємо тупикову водопровідну мережу будинку з нижнім розведенням магістральних ліній. Магістральні лінії проектуємо у

підвалі на висоті 0,5 м від стелі таким чином, щоб об’єднати всі стояки і трубопровід, що подає воду у будинок. Для спуску води магістралі проектуємо з похилом і=0,003 в бік вводу або водорозбірних точок. В нижніх точках мережі проектуємо водовипускні пристрої (трійник із заглушкою). Стояки і підведення до приладів проектуємо відкритими. Трубопроводи проектуємо паралельно стінкам і лініям колон, за можливістю прямолінійно, враховуючи місця розташування найбільшої кількості водорозбірних приладів, щоб кількість стояків і довжина підведень до санітарних приладів були мінімальними. Водопровідна мережа будинку проектується зі сталевих водогазопровідних оцинкованих труб ГОСТ 3262-75, які кріпляться до будівельних конструкцій за допомогою гаків, хомутів. При перетині трубопроводів із перекриттями на трубах передбачається влаштування гільз з толю або обрізків з труб.

Проектування водопровідних мереж починається від водорозбірних приладів: на плані типового поверху призначаємо місця прокладання труб, що подають воду, до приладів й стояків. Запроектовані стояки переносимо на план підвалу і проектуємо магістральні трубопроводи.

У підвальному приміщенні запроектований водомірний вузол. Проектуємо один ввід водопроводу. По виконаному трасуванню будуємо аксонометричну схему внутрішнього водопроводу. На даній схемі позначаємо всі трубопроводи, прилади, запірну та регулюючу арматуру, водомірні крани, наносимо позначки поверхні землі біля будинку, підлоги, підвалу, вводу, водорозбірного крану.

1.3.Гідравлічний розрахунок внутрішнього холодного

водопроводу

Метою гідравлічного розрахунку є визначення діаметрів труб на кожній з ділянок з врахуванням витрат води, які проходять цими ділянками, при дотриманні допустимих швидкостей руху води (0,9-1,2 м/с. максимальна швидкість не більше 3 м/с), а також визначення загальних втрат напору при пропуску даних витрат води. Спочатку визначаємо розрахунковий напрямок – від вводу до диктуючого водорозбірного приладу. Для отриманих ділянок визначаємо секундні витрати холодної води.

Далі визначаємо діаметри ділянок, швидкість руху води та одиничні втрати напору на них.

Втрати напору на ділянках визначаємо за формулою

де l_i– довжини ділянок, м.

Гідравлічний розрахунок виконуємо в табличній формі (табл. 1).

Таблиця 1.Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі

1.4.Підбір лічильників холодної води

Лічильник холодної води підбирають за трьома умовами:

1) Середньо годинні витрати води не повинні перевищувати експлуатаційні витрати води лічильника за паспортом

,м³/год

де - норма споживання води,

2) Втрати напору у лічильнику не повинні перевищувати 2,5 м для крильчастих лічильників.

м

де S – гідравлічний опір лічильника,

q –витрата води, яка проходить через лічильник, л/с.

3) Мінімальні витрати води повинні перевищувати поріг чутливості лічильника.

У житловому будинку лічильник ставиться на вводі, відгалуженнях на гаряче водопостачання, холодне водопостачання і у кожній квартирі.

Таблиця 2.

Технічні характеристики швидкісних лічильників ВСКМ (ГОСТ 6019-83)

Лічильник на вводі ВСКМ-25

1) м³/год

2) h^заг _ліч=2,64*0,53²=0,74 м

Лічильник в квартирі ВСКМ-15

1) м³/год

2) h^кв_ліч= 14.5*0.21²=0.64 м

1.5.Визначення потрібного напору

Після обчислення загальних втрат напору на розрахунковому напрямку визначаємо загальний потрібний напір для холодного водопостачання будинку

H_потр=h_г+h_вод+h_вод^кв+∑H₁+h_р=10+0,74+0,64+6,13+3=20,51 м

де h_г – геометрична висота підйому води, визначається як різниця відміток в диктуючій точці і на вводі, h_г =27-17=10 м.

h_вод – втрати напору у лічильнику води на вводі, h_вод =0,74 м

h_вод^кв – втрати напору у квартирному лічильнику води, h_вод^кв =0.64 м

∑H₁ – загальні втрати напору на розрахункових ділянках, ∑H₁ = 6,13 м

– робочий напір диктуючого приладу,

Гарантований напір у міському водопроводі становить м. Різниця між потрібним і гарантованим напорами становить

2. ВНУТРІШНЯ КАНАЛІЗАЦІЯ

2.1.Трасування внутрішньої каналізаційної мережі

Каналізаційні стояки прокладені у будинку відкрито (ст. К1-1, ст. К1-3,ст.К1-4) і приховано у стіні (ст. К1-2); розміщення стояків прийнято на одній осі з унітазом. Всього у будинку запроектовано 4 каналізаційних стояка. До каналізаційних стояків на кожному поверсі приєднані поверхові відвідні трубопроводи, що збирають стічну воду від санітарно-технічних приладів, які в свою чергу приєднані до цих трубопроводів через гідравлічні затвори. Відвідні трубопроводи приєднані до стояка за допомогою косих трійників. Верхня частина стояка виведена вище даху на 0,5 м. Прокладання поверхових відвідних труб запроектовано відкритим на відстані 0,1 м від підлоги поверху.

Каналізаційні стояки об'єднані в один випуск, який приєднується до дворової мережі в колодязі, що розміщений на відстані 5 м від фасаду будинку.

В основі кожного стояка влаштовано прочистку. На кожному стояку на першому і третьому поверхах влаштовано ревізію на висоті 1 м від підлоги поверху.

Внутрішня каналізаційна мережа запроектована з пластмасових труб.

Для випуску побудовано аксонометричну схему в масштабі 1:50. На схемі вказано всі фасонні частини, гідрозатвори, прочистки і ревізії, відмітки, на яких розташовані окремі елементи каналізації, верх витяжної труби, фасонні частини для приєднання труб до стояка, положення випуску і дворового колодязя. Для чіткості читання акcонометрії приєднання санітарно- технічних приладів до стояка показано лише на останньому поверсі, на решті поверхів - тільки фасонні частини для приєднання відвідних труб.

2.2.Визначення діаметрів трубопроводів внутрішньої каналізації.

При проведенні розрахунків внутрішніх каналізаційних мереж визначаємо діаметр і похил трубопроводу, а також перевіряємо пропускну здатність мереж. Правильно запроектована мережа забезпечує нормальне водовідведення розрахункових витрат стічних вод.

Розрахункові витрати стічних вод визначаємо за формулою

q_s=q_tot+q_0s,л/с,

де q_tot = 0,3 л/с — витрати води на відповідній розрахунковій ділянці водопроводу, л/с [1, додаток 3]; q_оs - найбільші секундні витрати стічних вод від санітарних приладів [1, додаток 2].

Ймовірність одночасної дії санітарно-технічних приладів становить

P₌ (q_hr.tot *U)/(3600 q_0tot *N)=0.014

Де-q_hr.tot= 15,6 л/гoд — норма витрат води одним споживачем в годину найбільшого водоспоживання [1, дод. 3],U— кількість споживачів, чол.

Діаметри і похили відвідних труб від санітарних приладів приймаємо без розрахунку. Відвідні лінії від унітазів приймаємо 100 мм, похил 0,03, від решти санприладів - 50 мм, похил 0,03.

Гідравлічний розрахунок каналізаційних стояків і випуску виконуємо в табличній формі (таблиця 3, таблиця 4).

Діаметр випуску приймаємо рівний діаметру стояків. При цьому визначальним фактором є швидкість руху стічних вод V (не менше 0,7 м/с) і наповнення h/d (0,3-0,7). Гідравлічний розрахунок внутрішніх каналізаційних труб проводимо за таблицями гідравлічного розрахунку каналізаційних мереж. При розрахунку мереж повинна виконуватись умова незамулюваності:

V * к,

де: К = 0,5 - для трубопроводів із пластмаси та скла і 0,6 м - для трубопроводів з інших матеріалів.

Для дворової каналізаційної мережі приймаємо діаметр труб 150 мм, похил 0,008.

Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 762; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!