Розрахунок виробничої програми з ТО і ПР автомобілів

ЗіЛ - 431410

Коротка технiчна характеристика автомобiля

Табл. 2.3

Розрахунок починаємо з корегування періодичності технічних дій на автомобіль.

2.4.1. Визначаємо зкориговану періодичність ТО-1:

L ¢ =L_1H × k₁ × k₃;

де L_1H =4000 – нормативна періодичність пробігу до ТО-1, км;

км

k₁ =0,8 – коефіцієнт коригування нормативу періодичності залежно від умов експлуатації

k₃ = k₃× k₃= 1 - коефіцієнт коригування нормативу періодичносі залежно від природнокліматичних умов.

2.4.2. Визначаємо показник кратності пробігу до ТО-1 до середньодобового пробігу:

Приймаємо n₁=17

2.4.3. Уточнюємо періодичність ТО-1:

км

2.4.4. Коригуємо періодичність пробігу до ТО-2:

км

Де L_2H = 16000 км

2.4.5. Визначаємо показник кратності пробігу до ТО-2 до пробігу ТО-1:

Прмймаємо n₂=4

2.4.6. Уточнюємо періодичність пробігу до ТО-2:

км

2.4.7. Коригуємо пробіг за цикл нових автомобілів, які не пройшли КР:

км

Де L_крн – нормативний пробіг автомобіля до КР, км;

L_крн =350000 км

k₂ – коефіцієнткорегування нормативу залежно від модифікації рухомого складу та організації його роботи

k₂ =1

2.4.8. Визначаємо пробіг до КР автомобілів, які раніше пройшли КР:

км

де b =80 – відсоток пробігу автомобілів, які раніше пройшли КР.

2.4.9. Визначаємо середній скорегований пробіг автомобілів у підприємстві за цикл:

де А¢ _пр – кількість нових автомобілів з пробігом до капітального ремонту;

А¢¢ _пр - кількість автомобіцлів з пробігом після капітального ремонту.

А¢_пр=А_пр · 45%=150·45%=68

А_пр^′′=А_пр-А_пр^′=150-68=82

2.4.10. Визначаємо показник кратності пробігу за цикл до ТО-2:

Приймаємо n_k =33

2.4.11. Уточнюємо пробіг автомобілів за цикл:

км

4.2.12. Коригуємо максимально-допустимий простій автомобіля в ТО і ПР на 1000 км пробігу:

d_тор=d_торн×k¢_4ср=0,35∙1,1186=0,39151

де d_торн – нормативний простій автомобіля, ТО і ПР на 1000 км пробігу, дн/1000 км;

d_торн= 0,35 дн/1000 км;

k¢_4ср – коефіцієнт корегування тривалості простою на ТО і ремонт залежно від пробігу з початку експлуатації автомобілів.

Коефіцієнт k¢_4ср визначаємо за формулою:

де k_4H – середній коефіцієнт обліку автомобілів, які не пройшли КР;

k_4k – коефіцієнт обліку пробігу автомобілів, які пройшли КР.

2.4.13. Визначаємо плановий простій автомобіля в даному КР:

D _кр = 0

2.4.14. Визначаємо простій автомобіля в ТО і ПР за цикл:

дн.

2.4.15. Визначаємо кількість днів експлуатації автомобіля за цикл:

дн.

2.4.16. Визначаємо коефіцієнт технічної готовності авто-підприємства:

2.4.17. Визначаємо коефіцієнт використання автомобілів на підприємстві:

Де Д_ра – коефіцієнт врахування зниженя використання технічно-справних автомобілів у робочі дні автопідприємства з експлуатаційних причин.

к_в = 0,96

2.4.18. Визначаємо пробіг автомобілів підприємства за рік:

км

2.4.19. Визначаємо кількість капітальних ремонтів і списань за рік:

N_крс=А_пр×к_крс=150×0,09= 14од;

Де к_крс – коефіцієнт планування необхідності КР.

к_крс =0,09

2.4.20. Визначаємо кількість сезонних обслуговувань за рік:

N_co=2×A_пр =2×150=300

2.4.21. Визначаємо кількість ТО-2 за рік:

2.4.22. Визначаємо кількість ТО-1 за рік:

2.4.23. Контрольно діагностичні роботи – невідємна складова частина ТО, тому немає рації робити аналогічні розрахунки виробничої програми за видами діагностики Д-1 і Д-2. Кількість Д-1 і Д-2 дорівнює програмі ТО-1 і ТО-2 відповідно

2.4.24. Визначаємо кількість ЩО за рік:

де к_що – коефіцієнт виконання частоти ЩО;

к_що=0,6

2.4.25. Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-2:

де і_п=2 – число місяців виконання СО за рік;

i_r=12 – кількість календарних місяців за рік.

2.4.26. Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-1:

Визначаємо добову виробничу програму.

2.4.27. Визначаємо кількість ТО-2 за зміну:

де D_P2 – дні роботи зони ТО-2 за рік, дн.

Дні роботи зони обслуговування за рік можна взяти у межах 251-365 залежно від кількості вихідних і святкових днів у році.

2.4.28. Визначаємо кількість ТО-1 за зміну:

2.4.29. Визначаємо кількість ЩО за зміну:

2.5. Розрахунок виробничої програми в трудових показниках.

Для розрахунку загальної трудомісткості спочатку визначаємо зкориговану питому трудомісткість для кожного виду обслуговування.

2.5.1. Коригуємо питому трудомісткість ЩО:

люд/год

де - нормативна трудомісткість ЩО, люд. год.

=0,5

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від модифікації рухомого складу та організації його роботи.

=1

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості ТО і ПР залежно від кількості обслуговуваних і ремонтованих автомобілів на АТП та кількості технологічно сумісних груп рухомого складу.

=1,1

=0,5 – коефіцієнт, який враховує механізацію робіт.

2.5.2. Коригуємо питому трудомісткість ТО-1:

люд/год

де - нормативна трудомісткість ТО-1, люд. год.

=2,2

2.5.3. Коригуємо питому трудомісткість ТО-2:

люд/год

де - нормативна трудомісткість ТО-2, люд. год.

=10,8

2.5.4. Визначаємо питому трудомісткість СО:

люд/год

2.5.5. Коригуємо питому трудомісткість ПР:

люд. год./1000 км.

Де - нормативна трудомісткість ПР, люд. год./1000 км.

=3,6

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від умов експлуатації.

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від природокліматичних умов.

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від пробігу автомобілів з початку експлуатації.

Коефіцієнт визначаємо за формулою:

- коефіцієнт визначення трудомісткості для автомобілів, які не пройшли КР.

- коефіцієнт визначення трудомісткості для автомобілів, які пройшли КР.

2.5.6.Визначаємо питому трудомісткість Д-1:

люд/год.

- коефіцієнт розподілу трудомісткості ТО і ПР за видами робіт.

=10%=0,1

=2,42 - нормативна трудомісткість ТО-1, люд. год

2.5.7. Визначаємо питому трудомісткість Д-2:

люд/год.

де - коефіцієнт розподілу трудомісткості ТО і ПР за видами робіт.

=10%=0,1

- нормативна трудомісткість ТО-2, люд. год.

2.5.8. Визначаємо річну трудомісткість ЩО:

люд/год

2.5.9. Визначаємо річну трудомісткість ТО-1:

люд/год

2.5.10. Визначаємо річну трудомісткість ТО-2:

люд/год.

2.5.11. Визначаємо річну трудомісткість СО:

люд/год

2.5.12. Визначаємо річну трудомісткість поточного ремонту:

люд/год

2.5.13. Визначаємо загальну трудомісткість Д-1:

люд/год

2.5.14. Визначаємо загальну трудомісткість Д-2:

люд/год

2.5.15. Визначаємо загальну трудомісткість профілактичних робіт:

2.5.16. Визначаємо виробничу трудомісткість:

люд/год

2.5.17. Визначаємо трудомісткість допоміжних робіт, які складаються з робіт на самообслуговування Т_сам підприємства (поточний догляд за будівлями і спорудами, ремонт устаткування та інвентаря) і робіт загально виробничого характеру Т_заг (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запасними частинами, теплом).

люд/год

де - коефіцієнт допоміжних робіт (якщо в АТП до 200 автомобілів, то b=0,3; від 200 до 400 – b=0,25; понад 400 автомобілів – b=0,20.

2.5.18. Визначаємо трудомісткість робіт на самообслуговування підприємства:

люд/год

де 0,4-0,5 – коефіцієнт самообслуговування підприємства.

2.5.19. Визначаємо трудомісткість загальновиробничого характеру:

люд/год

де 0,5-0,6 – коефіцієнт загально-виробничого характеру.

2.5.20. Визначаємо сумарну трудомісткість робіт, що виконується на підприємстві.

люд/год

Виробничі роботи виконуються на робочих постах біля автомобіля і в цехах, де обслуговують і відновлюють деталі і вузли, зняті з автомобіля. Відповідно до цього загальну трудомісткість виробничих робіт поділяють на трудомісткість постових і цехових робіт.

2.5.21. Визначаємо виробничу трудомісткість постових робіт:

де С₂, С_пр – для постових робіт, що виконуються відповідно при ТО-2 і ПР (середні значення С₂=0,8-0,9; С_пр=0,4-0,55).

2.5.22. Визначаємо трудомісткість цехових робіт:

2.5.23. Визначаємо трудомісткість виробничих робіт:

2.5.24.Визначаємо річну трудомісткість дільниці:

де в- доля робіт від виробничої цехової трудомісткості.

2.6. Розрахунок річних фондів часу.

2.6.1. Визначаємо дійсний фонд часу урочого:

- коефіцієнт, який враховує втрати робочого часу за рік по поважних причинах (хвороба, виконання державних обов’язків і інше);

- кількість робочих днів протягом року;

- тривалість робочого дня, год.; = 8 год. – для нормальних умов праці,

- кількість робочих годин чергової відпустки.

Тривалість основної відпустки встановлена 18 робочих днів для нормальних умов праці;

2.6.2. Визначаємо номінальний річний фонд робочого місця при однозмінній роботі за формулою:

=2002

- кількість святкових днів за рік;

- втрати робочого часу в святковий день.

2.7.Розрахунок кількості робітників на дільниці, їх розподіл.

До виробничих робітників належать робітники різних зон і відділень, які безпосередньо виконують роботи з ТО і ремонту рухомого складу. При розрахунку відрізняють технологічно необхідну (явочну) і штатну (списочну) кількість робітників.

2.7.1. Визначаємо технологічно необхідну (явочну) кількість робітників:

де = 1,05¸1,2 - коефіцієнт перевиконання норм виробітку за рахунок впровадження прогресивної організації праці та механізації робіт протягом року;

- річна трудомісткість підрозділу, що проектуємо, люд. год.

2.7.2. Визначаємо штатну кількість робітників:

2.7.3. Розподіл робітників:

В залежності від типу дільниці,розподіл робітників може проводитися за вузлами,агрегатами,системами або видами робіт. Для цього потрібно вибрати (знати) долю, або відсоток, який припадає на даний вузол,агрегат,систему чи вид робіт. Вони вибираються з довідкової літератури(ГНТП АТП,СТО-01-91). При кількості робітників менше двох їх розподіл не проводиться.

2.8. Вибір технологічного обладнання і оснащення.

При виборі технологічного обладнання необхідно користуватись табелем технологічного обладнання АТП, каталогами, прейскурантами, довідками, типовими проектами робочих місць і дільниць. Вибране обладнання представляють в трьох таблицях. Як наприклад, розглянемо вибір обладнання для шиномонтажної дільниці.

2.8.1. Технологічне обладнання:

Табл. 2.8.1

2.8.2. Організаційне оснащення.

Табл. 2.8.2

2.8.3. Технологічне оснащення:

Табл. 2.8.3

Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 1242; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!