КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Приклад використання нечіткої бази знань для визначення діагнозу хворого
Розглянемо приклад визначення згідно до наведеного алгоритму діагнозу конкретного хворого. Для цього необхідно виконати процедуру класифікації, тобто віднесення об’єкту В до одного з класів b1, b2, …, bm з урахуванням його властивостей (або параметру стану) х1, х2,..., хn. Автоматичним класифікатором називається програмно-апаратний комплекс, який здатний самостійно розв’язувати конкретну задачу класифікації. Настройкою автоматичного класифікатора називається процес пошуку таких його параметрів, які забезпечують найменший відсоток помилок при класифікації.
Рисунок 1 – Блок схема класифікації Розглянемо систему нечіткого логічного виведення Сугено. Система нечіткого логічного виведення називається системою типу Сугено, якщо при відомій базі (1.5) знань вектору
де defuz – операція дефаззіфікації нечіткої множини [2]. Особливістю виведення за Сугено є об’єднання лінгвістичної оцінки вхідних факторів з лінійною моделлю “вхід-вихід”. Таке об’єднання стало можливим завдяки специфічній базі знань:
де
Для розрахунку по формулі (2.37) необхідно мати функції належності змінних Для параметрів функції належності скористаємось простою і зручною для настроювання аналітичною моделлю функції належності змінної x довільному нечіткому терму Т у вигляді:
де b і c - параметри настройки: b - координата максимуму функції,
Побудуємо, просту матрицю знань, скориставшись наявними історіями хвороб минулого періоду. 1. Визначимо множину можливих діагнозів: d1 – захворювання легкого ступеня важкості; d2 – захворювання середнього ступеня важкості; d3 – захворювання високого ступеня важкості. 2. Визначимо параметри стану хворого, на основі аналізу яких встановлюється діагноз: a – вік хворого; b – подвійний добуток пульсу на артеріальний тиск; c – толерантність до фізичного навантаження; d – максимальне споживання кисню на один кілограм маси тіла хворого; e – коефіцієнт співвідношення вмісту молочної та піровиноградної кислоти. 3. Зберемо експериментальні дані з історій хвороб:
1. Побудуємо терм-множини, які відповідають параметрам стану хворого, для чого: a. Визначимо з таблиці діапазони зміни значень параметрів для a – [31, 57]; для b – [202, 405]; для c – [130, 1200]; для d –[12.5, 40.9]; для e –[3.9, 22.8]. б. Визначимо потужність терм-множин для кожної змінної: а – “вік хворого”: молодий, середній, зрілий, старий; b – “подвійний добуток пульсу на артеріальний тиск”: низький, нижче середнього, середній, високий; c – “толерантність до фізичного навантаження”: низька, нижче середньої, середня, вище середньої, висока; d – “максимальне споживання кисню на один кілограм маси тіла хворого”: низьке, середнє, вище середнього, високе; е – “коефіцієнт співвідношення вмісту молочної та піровиноградної кислот”: низький, нижче середнього, середній, високий. в. Розподіл термів на базовій шкалі здійснюємо згідно загальних теоретичних положень та областей скупчення експериментальних даних: a [0-35; 35-45; 45-54; 54-57]; b [150-190; 190-270; 270-370; 370-400]; c [100-210: 210-510; 510-790; 790-1070; 1070-1200]; d [0-16; 16-27; 27-36; 36-41]; e [0-7; 7-14; 14-20; 20-23]. 5. На основі отриманих даних будуємо базу знань:
1. Нехай невідомому хворому відповідають наступні кількісні значення параметрів:
По базі знань
складаємо логічні рівняння:
2. Значення цих функцій належностей при фіксованих значеннях параметрів:
3. Підставляємо значення функцій належностей в рівняння (5.1) – (5.6) і знаходимо:
1
0.1
0
0
0
0
Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 222; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |