На відміну від звичайного попиту на товарних ринках, який формується як потік куплених товарів за певний період, попит на грошівиступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент.
Таблиця 3.1
Мотив
Суть мотиву
Трансакційний мотив
Постійне відчуття економічними суб’єктами потреби у грошах для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на належному рівні своє особисте та виробниче споживання
Мотив завбачливості
Бажання юридичних і фізичних осіб мати запас грошей як ресурсу купівельної спроможності, з тим щоб у будь-який час мати можливість задовольнити свої непередбачені потреби чи скористатися перевагами несподіваних можливостей
Спекулятивний мотив
Бажання економічних суб’єктів мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, з тим щоб за сприятливих умов перетворити їх у високодохідні фінансові інструменти
Механізм базується на тому, що запаси грошей і запаси фінансових інструментів розглядаються як альтернативні види активів (багатства), які дають не однаковий дохід і містять у собі не однакові ризики. Актив у формі грошей приносить мінімальний (часто нульовий) дохід і має максимальний захист від ризику. Зберігаючи гроші, індивіди втрачають доходи – альтернативну вартість зберігання грошей
Мотив капіталізації
Визначення альтернативної вартості зберігання грошей (у готівці та на поточних рахунках), її вплив на бажання мати такий запас грошей і на
попит на гроші в цілому (послаблений спекулятивний аспект і посилений аспект дохідності активів взагалі)
У міру зростання процента та інших доходів на активи бажання суб’єктів мати високоліквідні активи буде посилюватися. А попит на високоліквідні форми грошей (попит на гроші), навпаки – послаблюватиметься
studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление