Еволюція розвитку моделі корпоративного управління

Розділ 1. Секторкорпоративного управління як основа сучасної економіки

Останнім часом словосполучення «корпоративне управління» набуло неабиякого поширення, а особливо на пострадянському просторі. Власне ідея корпоративного об'єднання не нова. Життя змушувало людей об'єднувати їх розумові та фізичні зусилля, майно, грошові кошти для досягнення певної суспільної мети. На різних етапах розвитку суспільства можна було спостерігати певні ознаки об'єднання людей за фаховою або іншими діловими ознаками, серед яких найвідоміші аграрні, цехові (виробничі та сервісні) та судноплавні. З літератури відомо про існування такого явища ще у Стародавньому Китаї, Ассирії, Месопотамії, Фінікії, античній Греції та Римі. Наприклад, у Стародавньому Римі об'єднувалися цілі міста на кшталт акціонерного товариства з метою реалізації певних комерційних ідей. При цьому навіть найбідніші громадяни брали участь у розподілі як витрат і ризиків, так і прибутків залежно від розміру внеску. Права і обов'язки учасників такого прототипу акціонерного товариства відтворені ще в Римському праві, а також у законодавствах Візантії та інших країн, що успадкували його.

З поширенням міжнародної торгівлі торговці для запобігання пограбуванню в дорозі почали використовувати позикові кошти з укладенням відповідних договорів. Отже, кредитор ставав компаньйоном комерсанта, а якщо до того ж вони обидва були членами певного товариства, то це явище можна вважати прототипом транснаціональних компаній.

Також становить інтерес і залежність корпоративної діяльності від економічних, наукових та геополітичних чинників на різних етапах розвитку суспільства (табл. 1.1).

Початок промислової революції в розвинених країнах, а також колонізація Африки, Ост-Індії, Сибіру та інших територій спричинили до подальшого розвитку великих акціонерних компаній. При цьому наприкінці XVIII — на початку XIX ст. внаслідок високих темпів технічного прогресу та активної колонізації нових земель потребувало відповідних форм організації управління й виробництва та обігу капіталів. У результаті цих подій форма об'єднання, як повне товариство, поступилася формі акціонерного товариства, тобто з його членів знімалася відповідальність за борги, а ризик дорівнював вартості акцій, що їм належали.

Особливо набули масового поширення і мали велике значення акціонерні компанії у Російській імперії в першій половині XIX ст. вражає. Так, ринкова вартість акцій Першого страхового від вогню товариства, яке мало виключне право страхувати на 20 років майно від пожеж у Москві, Санкт-Петербурзі, Одесі Московській, Петербурзькій і Прибалтійській губерніях, за період з 1827 по 1846 р. з 70 підвищилась до 400 карбованців, а середній щорічний дивіденд за перші 20 років становив 45 %.

Наступоною новою формою корпоративних об'єднань став холдинг. Першими холдингами у США були Пенсільванська залізнична компанія та телефонна Компанія Бела, створені відповідно в 1870 та 1880 pp., а на початку XX ст. у США вже функціонувало 168 великих холдингових компаній.

Велике значення мав тісний зв'язок з фондовою біржею та комерційними банками щодо залучення різних коштів в акціонерні компанії. Саме в кінці ХІХ століття відбулось активне проникнення іноземних акціонерних товариств на територію Російської імперії. У 1898 р. там діяли "бельгійських, німецьких, англійських, французьких, австрійських, швейцарських та американських акціонерних товариств. Отже, в Російській імперії перед початком Першої світової війни налічувалось 3101 акціонерне товариство (не враховуючи залізничних корпорацій), загальний обсяг капіталу яких сягав 4538 млн. крб. Тоді більшість товариств характеризувалися стабільністю: як відомо з літературних джерел, кожне п'яте з цих товариств існувало понад двадцять років. Завдяки процесу корпоратизації відбувалось активне збільшення промислових підприємств та банків і створення великих фінансово-промислових груп. Тільки з початком Жовтневої революції 1917 p. був призупинений розвиток корпоративного управління, але акціонерні товариства не були повністю знищені, а в 1920-рр. (переважно в торговельно-промисловій сфері) спостерігалося навіть збільшення їх кількості, яка на початку 1925 р. перевищувала 150. Але вже в кінці 20-х років почав відбуватися процес реорганізації акціонерних товариств у державні об'єднання, внаслідок чого в СРСР залишалися тільки три акціонерних товариства — "Індержстрах СРСР", "Інтурист" і Банк зовнішньої торгівлі СРСР, тоді як у світовій економіці, і передусім у фінансовій сфері, починаючи з 20-х років XX ст. акціонерні товариства відігравали важливу роль (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 342; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!