Стилі української мови. Офіційно - діловий стиль

План.

REVISION: Join the author and the literary period.

REVISION: Do the crossword. Who authored the literary works below?

1. ___ ___|___|___ - Mrs. Dalloway

2. ___ ___ ___ ___|___|___ ___ ___ - School for Scandal

3. ___ ___ ___|___|___ ___ - Paradise Lost

4. ___ ___|___|___ ___ ___ ___ - Hymn of Creation

5. ___ ___|___|___ ___ ___ ___ - The Tragical History of Dr. Faustus

6. ___ ___|___|___ ___ ___ ___ ___ ___ - Vanity Fair

7. ___ ___ ___|___|___ - Ivanhoe

8. ___ ___ ___|___|___ ___ ___ - The Canterbury Tales

9. ___ ___|___|___ ___ - Lara

10.___ ___ ___ ___|___|___ ___ - The Bleak House

___ 1. Edmund Spenser	a. Modernism (20th century)
___ 2. Jane Austen	b. 17th century (1625 – 1700)
___ 3. Doris Lessing	c. Renaissance (1485 – 1625)
___ 4. Cynewulf	d. The Middle Ages (1066 – 1485)
___ 5. Jonathan Swift	e. The Victorian Age (1837 – 1901)
___ 6. George Bernard Shaw	f. Postmodernism (20th century)
___ 7. William Langland	g. Classicism (1700 – 1798)
___ 8. Charles Dickens	h. Old English literature (650 – 1066)
___ 9. John Donne	i. Romanticism (1798 – 1837)

1. Поняття «літературна мова» і національна.

2. Культура ділового спілкування.

Література

1. Загнітко А.П., Українське ділове мовлення, Донецьк, 2008, стор. 7-8

Мовна мова.

Мовна норма - це сукупність загально визначених мовних засобів, що вважаються правильними та зразковими на певному історичному етапі. Один із показників досконалості кожної літературної мови - сталість її норм, які є обов'язковими для всіх її носіїв. Мовні норми найповніше й у певній системі фіксуються у правописі, словниках, довідниках, підручниках і посібниках з української мови.

Норма літературної мови - це реальний, історично зумовлений і порівняно стабільний мовний факт, що відповідає системі та нормі мови і становить єдину можливість або найкращий для даного конкретного випадку варіантів, відібраний суспільством на певному етапі його розвитку із співчинних фактів національної мови у процесі спілкування.

Критерії, на основі яких формується і встановлюється літературна мова:

1) системний критерій, який ґрунтується на відповідності мовних явищ іконам, системі мови;

2) національний критерій, що бере до уваги відповідність мовного явища національного характеру," народному духові".

3) естетичний критерій, який базується на закономірностях функціонально-стилістичної доцільності (доречності) певної форми, її відповідності вимогам певного стилю;

4) критерій мови авторитетних письменників і визнаних зразків, що передбачає нормативність мовних фактів тоді, коли їх можна підтвердити посилання на твори авторитетних письменників минулого і сучасності, а також на визнанні добірних зразків, позбавлених виразного авторства (наукова і науково-навчальна література, державно-урядові документи, правописні кодекси і словники, вимова провідних акторів, дикторів);

5) статистичний критерій, що ґрунтується на врахуванні регулярності вживання мовного явища;

6) культурно-історичний (територіальний) критерій, при якому береться до уваги належність мовних фактів до мови населення чітко окресленої території, на якій побутують певні мовно-літературні традиції.

При визначеності викінченості певної форми критерії нормативності застосовуються завжди комплексно. Нормативність мови виявляється на усіх рівнях мовної системи: орфоепії, орфографії, акцентуації, лексики, фразеології, морфології, синтаксису, стилістики, пунктуації. За ярусами мовної системи здійснюється і класифікація мовних норм, з-поміж яких вирізняються:

а) орфоепічні - нормативна мова звуків і звукосполучень;

б) акцентуації - регулюють вибір варіантів розташування і переміщення наголошеного складу серед ненаголошених;

в) графічні - нормативна передача звуків на письмі;

г) орфографічні нормативне написання слів;

г) лексичні та фразеологічні - правильне вживання слів та фраз;

д) словотворення - регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі нового слова;

е) морфологічні - правильне вживання морфем, морфологічних форм та їхніх варіантів; є) синтаксичні - усталені зразки побудови словосполучень і речень;

ж) стилістичні - відбір мовних елементі відповідно до умов спілкування;

з) пунктуаційні - нормативне вживання розділових знаків. Норми словотворення, морфологічні та синтаксичні норми іноді об'єднують в одну групу - граматичні норми.

Виділяють теоретичну і практичну стилістику. Перша, що постає із її назви, досліджує загальні принципи використання мовних засобів у різних умовах, різних "життєвих ситуаціях" відповідно до мети і характеру висловлення. Основним поняттям теоретичної стилістики є стиль. Цей багатозначний термін, що використовується також у літературознавстві, архітектурі, соціології, запозичений через французьку (style) з латинської мови (stilus, stylus), де він означав "загострена паличка для письма". Енциклопедія "Українська мова" так визначає мовний стиль: " Це різновид, видозміна літературної мови; манера мовного вираження у різних сферах, умовах, формах (усній і писемній) спілкування, мистецтво слова". Це не єдине визначення стилю - порівняйте, що про нього говорить В.В. Виноградов: " Стиль - це суспільно усвідомлена, функціонально зумовлена і внутрішньо об'єднана сукупність прийомів уживання, відбору і поєднання засобів мовного спілкування у сфері тієї чи іншої загальнонародної, загальнонаціональної мови, співвідносна з іншими такими ж способами вираження, що служать для інших цілей, виконують інші функції в мовній суспільній практиці цього народу."

Класифікація функціональних стилів становить відкриту проблему, оскільки може ґрунтуватися на різних засадах і сягати різної глибини аналізу мовних явищ. Перешкоджає виробленню єдиної типології також наявність у складі кожного зі стилів певних загально мовних елементів, конструкцій, які, власне, складають левову його частку. Отже, функціональні стилі не характеризуються відірваністю, відокремленістю один від одного, а співіснують як складові однієї системи, зберігаючи за собою специфічні стилістичні ознаки.

Все це дозволяє виділити в сучасній українській літературній мові дві історично сформовані функціонально-стильові сфери - книжне мовлення і розмовне мовлення. У межах розмовного мовлення (його ще називають усним різновидом літературної мови) розрізняються такі функціональні стилі:

1. Побутовий.

2. Світський.

3. Ораторський.

4. Усної народної творчості.

У сфері книжного мовлення (або писемного різновиду літературної мови)

виділяються такі функціональні стилі:

1. Художній.

2. Науковий.

3. Публіцистичний.

4. Офіційно - діловий.

5. Конфесійний.

<== предыдущая лекция	\|	следующая лекция ==>
Ex. 6. Do the crossword	\|	Светодиодный световой короб

Поделиться с друзьями:

Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 65; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление

Генерация страницы за: 0.011 сек.