Ознаки віднесення емітента цінних паперів до певних класів

Закінчення табл. 6.7

Якщо емітент не відповідає принаймні половині перелічених показників відповідного класу, то такий емітент відноситься до класу, що є нижчим. Банк зобов'язаний надавати інформацію, на підставі якої було визначено клас емітента, представникам орга­ну банківського нагляду на перший запит. Ненадання такої інфо­рмації є підставою для застосування заходів впливу відповідно до законодавства України.

6.6. Оцінка взаємозв'язку дохідності і ризику цінних паперів

Інвестиційний ризик неоднорідний за своїм змістом і визначається як сукупність диверсифікованого та недиверсифіко-ваного ризиків. Будь-який інвестиційний менеджер може усунути диверсифікований ризик шляхом формування оптимального портфеля цінних паперів, тому єдиним ризиком, про який слід постійно пам'ятати, є недиверсифікований (систематичний) ри­зик. На практиці як міра ризику цінних паперів використовують­ся показники дисперсії і стандартного відхилення. Стандартне відхилення показує величину та ймовірність відхилення дохідно­сті цінного папера від середньої величини за певний проміжок часу.

Для визначення залежності зміни дохідності цінних паперів використовуються коефіцієнти кореляції та коваріації.

1. Показник коваріації є систематичною мірою взаємодії двох випадкових змінних, у даному разі дохідностей двох цінних па­перів, і розраховується за формулою

(6.4)

де — коваріація дохідності цінних паперів А і В;

— середня дохідність цінного папера А за п періодів;

— середня дохідність цінного папера В за п періодів;

— дохідність цінного папера А в і-му періоді;

— дохідність цінного папера В в і-му періоді;

п — число періодів, в яких визначається дохідність цінних па­перів А і В.

2. Кореляція (р або ) є показником ступеня взаємо­
зв'язку дохідностей двох цінних паперів, розраховується за фор­
мулою

(6.5)

де — стандартне відхилення дохідності цінного папера А;

— стандартне відхилення дохідності цінного папера В.
Показник кореляції змінюється у межах від -1 до +1. Додатне

значення коефіцієнта свідчить про те, що дохідності активів змі­нюються в одному напрямку при зміні кон'юнктури ринку, від'ємне— у протилежному напрямку. При нульовому значенні коефіцієнта кореляція між дохідностями активів відсутня. Абсо­лютно позитивні кореляційні ряди змінюються паралельно один до одного, і об'єднання таких активів в один портфель не дає змоги скористатися можливостями диверсифікації для зниження ризику. При зміні кон'юнктури дохідності таких портфелів змі­нюватимуться в одному і тому ж напрямку. Абсолютно від'ємні кореляційні ряди змінюються в протилежному напрямку. А отже, об'єднання в портфель цінних паперів із кореляцією -1 або на­ближеною до неї дає змогу зменшити ризик портфеля порівняно з ризиком кожного окремого цінного папера.

Ризик портфеля, що складається з кількох цінних паперів, мо­жна визначити за формулою

(6.6)

де — ризик портфеля;

— питома вага і-ro цінного папера в портфелі;

— питома вагау j-го цінного папера в портфелі;
— коваріація дохідностей і-го і j-го цінних паперів.

Рекомендації щодо формування портфеля цінних паперів: чим менша кореляція дохідностей цінних паперів, що включаються в портфель, тим менший ризик портфеля, якщо в портфель об'єднати цінні папери з кореляцією-1, то можна сформувати портфель без ризику, якщо в портфель об'єднати активи з коре­ляцією менше ніж +1, то його ризик зменшується при збереженні незмінного значення очікуваної дохідності.

3. Оцінка систематичного ризику. Основними компонентами
оцінки ризику і дохідності при портфельному інвестуванні є: фа-

ктор , який використовується як міра ризику вкладень у цінні папери; модель оцінки дохідності активів, що пов'язує оцінку ри­зику з рівнем очікуваної дохідності фінансових інструментів, ви­користовуючи при цьому фактор .

Фактор , або коефіцієнт чутливості, є мірою недиверсифко­ваного ризику і свідчить про залежність між дохідністю цінного папера (портфеля) і дохідністю ринку. Під дохідністю ринку ро­зуміють дохідність ринкового портфеля, за який, як правило, бе­реться індекс із широкою базою. Бета-коефіцієнт свідчить про реакцію курсу конкретного цінного папера на загальні зміни рин­ку і відображає взаємозв'язок фактичної дохідності цінного па­пера і середньої дохідності ринку в цілому.

Коефіцієнт розраховується як відношення диверсифікова-ного ризику цінного папера до ризику ринкового портфеля

чень бета-коефіцієнтів цінних паперів можна подати у вигляді табл. 6.8.

Таблиця 6.8

Дата добавления: 2015-07-02; Просмотров: 374; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!