Види економічної діагностики

Економічна діагностика поділяється на окремі її різновиди в залежності від ряду ознак, до яких відносять: суб’єктів, які проводять діагностику, рівень об’єктів діагностики, характер досліджень, ступінь агрегації, види зіставлень, часовий діапазон, періодичність, осяжність, цільова спрямованість.

Залежно від суб’єктів, які виконують роботи в сфері економічної діагностики, її можна поділити на дві частини: внутрішню діагностику та зовнішню діагностику. Зовнішня діагностика проводиться з залученням незалежних спеціалістів. Внутрішня діагностика проводиться силами власних фахівців.

В залежності від характеру дослідження можна виділити такі види діагностики, як: етіологічна діагностика; симптоматична діагностика.

Етіологічна діагностика система аналізу економічної діяльності підприємства, що побудована за принципом «від причини до симптому», тобто, за принципом зосередження основної уваги дослідника на встановленні причинно-наслідкових зв'язків між подіями внутрішнього та зовнішнього середовища. Така система діагностики дає змогу передбачати розвиток позитивних чи, навпаки, деструктивних процесів.

Симптоматична діагностика — це система аналізу, що передовсім фіксує позитивні чи негативні прояви дії різноманітних чинників, а потім досліджує їхні причинно-наслідкові зв'язки. За умови створення такої системи аналітики основну увагу приділяють достовірності та повноті фіксації змін внутрішнього та зовнішнього середовища, тобто слідують «від симптому до причини».

За рівнем об’єкта, який підлягає діагностиці, можна виділити такі її різновиди: діагностика країни, діагностика економіки країни, діагностика галузі, діагностика підприємства. Діагностика країни це оцінка здатності країни, її державних інститутів забезпечити своїм громадянам нормальні умови життєдіяльності. Діагностика економіки - оцінка економічної функції країни, її економічних, науково-технічних, виробничих, управлінських можливостей щодо створення переваг в різних сферах діяльності. Діагностика галузі - оцінка економічних, технічних, організаційних умов галузі для створення виробництва і збуту, конкурентних переваг на ринках. Діагностика підприємства це оцінка здатності виробляти і реалізовувати товари швидко, дешево, якісно, а також спроможності ефективно розпоряджатись ресурсами,створювати конкурентні переваги, забезпечувати стабільне існування та розвиток.

Процедура економічної діагностики класифікується також в залежності від ступеня агрегації, на якому вона відбувається як: глобальна, макродіагностична, мікродіагностична. На глобальному рівні здійснюється діагностика світових лідерів, світових ринків, на макрорівні - діагностика галузі, сектору економіки, товару. На мікрорівні можна виділити: діагностику корпорації, діагностику холдингу, діагностику підприємства, діагностику структурного підрозділу, філії, дочірнього підприємства тощо.

За видами діагностичних зіставлень, в результаті яких встановлюється «діагноз», розрізняють наступні: стандартні, класифікаційні, особливі. Стандартні зіставлення передбачають порівняння стану об’єкта, що діагностується, з певним стандартом (еталоном, нормативним рівнем, нормою, середнім рівнем, кращим досягненням тощо) і допомагають встановити відхилення від нормального стану. Класифікаційні зіставлення - виявлення нових ознак явища, процесу, об'єкта та надання їм узагальненої кількісної та якісної оцінки, що дозволяє віднести об’єкт, що діагностується, до певного класифікаційного стану або групи. Особливі зіставлення описують об’єкт діагностики як унікальне співвідношення ознак і допомагають виявити унікальні характеристики та розцінити їх як перевагу або недолік.

За часовим діапазоном діагностика може бути стратегічною (перспективною), оперативною (поточною), ретроспективною (за минулий період).

За періодичністю проведення виділяють діагностику - періодичну, разову, моніторинг (постійне спостереження).

За осяжністю проблеми економічна діагностика може бути - комплексною (повна діагностика об'єкта, виходячи з різних його сторін), тематичною - діагностика окремих товарів, процесів, функцій, станів (діагностика конкурентоспроможності товару, діагностика потенціалу підприємства, фінансова діагностика); системною - діагностика об'єкта як складної системи, в якій всі об’єкти, функції, процеси, стани пов'язані між собою і не можуть існувати одна без одної.

За цільовою спрямованістю вирізняють економічну діагностику: загальну - як розгляд узагальнюючих, результативних характеристик (результатів господарської діяльності, фінансових результатів), елементну - як діагностику окремих елементів, що є складовими об’єкта, процесу, явища за допомогою спеціальних методик (діагностика майна, кризового стану, ризику тощо).

Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 2080; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!