Загальні положення. Для дома рассматриваемой формы (оболочка задана уравнением ) при совместном действии собственного веса и снеговой нагрузки в окружном направлении не

Вывод

Для дома рассматриваемой формы (оболочка задана уравнением ) при совместном действии собственного веса и снеговой нагрузки в окружном направлении не возникают растягивающие окружные напряжения. Максимальное сжимающее напряжение равно 2 т/м² при расчетном сопротивлении газобетона плотности 600 кг/м³ сжатию не менее 64 т/м².

Геометрию оболочки надо выбрать по соображениям удобства разрезки оболочки на блоки. Плотность газобетона можно понизить. Толщина блоков определяется теплотехническим расчетом.

Местные напряжения.

Нагрузка от веса человека вызывает изгибающий погонный момент в оболочке порядка 0.05 тм/м, то есть краевое напряжение порядка т/м², при толщине блока d=300 мм. Такие напряжения не превосходят расчетное сопротивление газобетона растяжению (не менее 6 т/м²).

Более подробный расчет требует изготовления раскладки блоков под принятую геометрию оболочки.

Для створення гігієнічно раціонального освітлення на виробництві до нього пред’являються певні вимоги, що відбивають як кількісні, так і якісні характеристики. Кількісний показник – освітленість робочої поверхні Е в люксах (лк) оцінюється поверхневою щільністю світлового потоку:

,

де Ф – світловий потік, що падає на робочу поверхню, лм;

S – площа робочої поверхні, м².

До гігієнічних вимог, що відбивають якість виробничого освітлення, належать такі показники:

- рівномірний розподіл яскравості у полі зору й обмеження тіней;

- обмеження прямої і відбитої блискості.

У виробничих приміщеннях використовується три види освітлення: природне, штучне і сполучене (характеризується одночасним сполученням природного і штучного освітлення).

Природне освітлення створюється природними джерелами: прямими сонячними променями і дифузійним (розсіяним) світлом небозводу. Інтенсивність і спектральний склад природного освітлення змінюються залежно від географічної широти, часу доби, ступеня хмарності і прозорості атмосфери, ступеня забруднення атмосферного повітря, періоду року. Цей вид освітлення біологічно найбільш цінний, до нього максимально пристосоване око людини. Дія природного освітлення визначається високою інтенсивністю світлового потоку і сприятливим спектральним складом.

Залежно від конструктивного виконання і розташування прорізів для пропущення світла природне освітлення підрозділяється на: бічне, якщо світлові прорізи (вікна) розташовані в зовнішніх стінах; верхнє, якщо світлові прорізи розташовані в перекритті; верхнє освітлення здійснюється і через ліхтарі – спеціальні будівельні конструктивні деталі на дахах або у місцях перепаду висот суміжних будинків; комбіноване – сполучення верхнього і бічного освітлення.

Природне освітлення верхнім чи комбінованим світлом забезпечує більшу рівномірність рівня освітленості, ніж бічне. При застосуванні тільки бічного освітлення створюється висока освітленість поблизу світлових прорізів і низька в глибині цеху, і при цьому можливе утворення тіней від обладнання великих розмірів.

Основною величиною для розрахунку і нормування природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості (КПО) е, що визначається відношенням освітленості Е _в, створюваної в деякій точці (заданої площини усередині приміщення світлом неба (безпосереднім чи після відбиття), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості Е _з, створюваної світлом цілком відкритого небозводу.

На величину КПО впливають розмір і конфігурація приміщення, розміри і розташування світлових прорізів, здатність внутрішніх поверхонь приміщення і об’єктів, що його затінюють, відбивати світловий потік.

Нормовані значення КПО для будинків, розташованих у I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначаються за формулою:

,

де - значення КПО для будинків, розташованих у III поясі світлового клімату;

m – коефіцієнт світлового клімату;

с – коефіцієнт сонячності клімату.

Для забезпечення нормованого значення КПО при бічному освітленні необхідна сумарна площа світлових прорізів у залежності від площі підлоги становить:

де e _н^{I, II, IV, V} – нормоване значення КПО;

S _в, S _л – площа світлових прорізів (у світлі) при бічному і верхньому освітленні відповідно, м²;

S _п – площа підлоги приміщення, м²;

h_в – світлова характеристика вікон;

К_б – коефіцієнт, що враховує затінення вікон конфронтуючими будинками;

К_з – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в процесі експлуатації, скління і залежить від концентрації шкідливостей у повітряному середовищі робочої зони та розташування світлопропускаючого матеріалу;

t_з – загальний коефіцієнт світлопропускання, визначений за формулою

t_з = t₁×t₂×t₃×t₄×t₅=0,8*0,8*0,8*1,0*0,9=0,4608,

де t₁ – коефіцієнт, що враховує втрати світла у світлопропускаючому матеріалі;

t₂ – коефіцієнт, що враховує втрати світла в плетіннях світлових прорізів;

t₃ – коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях (при бічному освітленні t₃ = 1);

t₄ - коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях;

t₅ – коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями, прийнятий рівним 0,9;

r ₁ – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення і підстильного шару, прилягаючого до будинку;

h_л – світлова характеристика ліхтаря або світлового прорізу в площині покриття;

r ₂ – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при верхньому освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення;

К_л – коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря.

За розрахунковою площею світлових прорізів визначають їх розмір.

Висновок: для забезпечення нормативного значення КПО при бічному освітленні сумарна площа світлових прорізів залежно від площі підлоги становить 8,34 м². При цьому загальна кількість вікон становить 3 одиниці розмірами 3 м² (1,26х2 м).

Характерний поперечний розріз і план приміщення для розрахунку коефіцієнта природної освітленості при бічному освітленні:

В – глибина приміщення; А – довжина приміщення; h ₁ – висота верху вікна над робочою поверхнею; l – відстань розрахункової точки від зовнішньої стени

Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 481; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!