Запитання йзавдання 4 страница

Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

може бути закладена шкілка саджанців, що вирощуються з насіння іс­торичних та знаменитих дерев.

У підсобному приміщенні зберігаються сільськогосподарський ін­вентар і механізми, аптечка першої допомоги. Добрива зберігаються відповідно до вимог виробничої санітарії в спеціальній тарі з чіткими написами назв. Біля підсобного приміщення встановлюється протипо­жежний інвентар.

Садивний і засівний матеріали, вирощена продукція зберігаються на території земельної ділянки школи в спеціальному сховищі.

Навчально-дослідна земельна ділянка забезпечується сільськогос­подарським інвентарем відповідно до місцевих умов та вимог агротех­нічного обробітку грунту.

У районах, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, роботи на навчально-дослідній земельній ділянці проводяться в закритому ґрунті за умови завезення ґрунту з екологічно чистих зон.

Зміст та організація роботи учнів на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці

спостереження за їхнім ростом і розвитком, проведення сільськогоспо­дарських дослідів згідно з програмами трудового навчання, природо­знавства, біології, занять у гуртках.

Дослідно-практичні роботи на земельній ділянці здійснюються на базі знань, яких учні набувають у процесі вивчення основ наук, із ши­роким використанням досягнень сучасної науки й досвіду вирощуван­ня якісної сільськогосподарської продукції.

Для роботи на земельній ділянці з учнів кожного класу формуються ланки. їхня робота організовується відповідно до плану, який є складо­вою частиною загального навчально-виховного плану школи.

До плану роботи на навчально-дослідній земельній ділянці доціль­но включити такі розділи:

• планування території навчальпо-дослідної земельної ділянки (роз­міщення відділків, полів сівозміни, розподіл території ділянки між класами, ланками, гуртками, групами продовженого дня); для ефек-

................ .„„,,,„,„.... „■-,»,.... 520

14.5 Зміст та організація роботи учнів на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці

тивної роботи на ділянці учні (юннати) організовуються в гуртки, клуби, ланки та інші форми учнівських об'єднань;

• зміст та організація роботи (перелік рослин, що вирощуються на
земельній ділянці, тварин; тематика спостережень і дослідів для
класів, ланок, гуртків; список навчально-наочних посібників, що
виготовлятимуться; календарні строки й порядок виконання учня­
ми робіт, розклад навчальних і гурткових занять, графік зайнятості
учнів у суспільно корисній праці, зокрема в період літніх канікул);

• керівництво роботою учнів на земельній ділянці (закріплення вчи­
телів, класних керівників, вихователів груп продовженого дня за
відділками ділянки, графік їхньої роботи в період літніх канікул);

• матеріальне забезпечення роботи на земельній ділянці (визначення
потреб в інвентарі, обладнанні, добривах, засівному й садивному
матеріалах, кормах для тварин та ін.).

Навчально-виховна та дослідна робота в теплиці здійснюється за окремим планом, який є складовою частиною загального плану роботи на навчально-дослідній земельній ділянці.

Кошти закладів та установ освіти й науки, що повністю або частко­во фінансуються з бюджету, одержані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої їхніми статутними документами, не вважа­ються прибутком і не оподатковуються.

На початку кожного навчального року підбиваються підсумки робіт на земельній ділянці, організовується виставка, проводиться Свято врожаю тощо.

Заступник директора з господарської частини вживає заходів щодо своєчасного забезпечення навчально-дослідної земельної ділянки ін­вентарем, засівним і садивним матеріалами, кормами для тварин, во­дою для поливу рослин, організовує реалізацію продукції, одержаної з навчально-дослідної земельної ділянки, охорону ділянок. Завідувач навчально-дослідної земельної ділянки за його бажанням може бути звільнений від обов'язків класного керівника.

Завідування навчально-дослідною земельною ділянкою додатково оплачується відповідно до «Інструкції про порядок нарахування заро­бітної плати працівників освіти» (1993).

Обов'язки завідувача навчально-дослідною земель­ною ділянкою:

/ відповідає за стан навчально-дослідної земельної ділянки, орга­нізацію роботи учнів на ній;

Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

/ організовує змагання між класами, ланками, окремими учнями та юннатами на краще проведення дослідної роботи й одержання ви­сокого врожаю сільськогосподарських культур; щоосені після зби­рання врожаю підбиває підсумки роботи учнів на навчально-дос­лідній земельній ділянці, проводить Свято врожаю та інші масові натуралістичні заходи; організовує виставку, на якій демонстру­ються результати роботи всіх учнів і гуртків юних натуралістів; час­тина матеріалів оформляється як наочні посібники (натуральні екс­понати, гербарії, щоденники спостережень тощо);

/ координує роботу вчителів початкових класів, хімії, географії та тру­дового навчання на навчально-дослідній земельній ділянці, консуль­тує вчителів, керівників гуртків юних натуралістів та класних керівни­ків під час складання ними планів проведення дослідів і спостережень на навчально-дослідній ділянці, інструктивних карток тощо;

/ складає на початку навчального року річний план роботи та госпо­дарсько-фінансовий кошторис ділянки на підставі загального плану школи;

/ інструктує вчителів, працівників позашкільних закладів, лаборан­тів, яких залучає під час літніх канікул до керівництва роботою уч­нів на земельній ділянці, ознайомлює їх із планом роботи, методи­кою й технікою проведення робіт;

/ створює на навчально-дослідній ділянці умови, що відповідають правилам техніки безпеки й санітарно-гігієнічним вимогам;

/ разом із класним керівником, керівником гуртка юннатів контро­лює виконання кожним класом та гуртком плану робіт на земельній ділянці й забезпечує ведення обліку дослідної роботи;

У надсилає найкращі експонати на районні, обласні та всеукраїнські виставки;

/ допомагає вчителям у виготовленні наочних посібників та роздат-кового матеріалу;

У подає пропозиції директорові навчального закладу, педагогічній ра­ді щодо використання коштів, виручених від реалізації продукції, яку вирощено на навчально-дослідній земельній ділянці, про від­значення найкращих класів, ланок, гуртків, учнів;

/ складає річний звіт про навчальну й дослідну роботу на ділянці та подає його на розгляд педагогічної ради.

14.5 Зміст та організація роботи учнів на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці

Вчителі, які залучаються до керівництва заняттями, роботою учнів на навчально-дослідній земельній ділянці, навчають їх агротехнічним прийомам, забезпечують дотримання школярами правил техніки без­пеки й санітарно-гігієнічного режиму, а також наглядають за станом і безпечною експлуатацією обладнання, інвентарю.

У процесі роботи на земельній ділянці має забезпечуватися раціо­нальний режим праці й відпочинку учнів.

Якщо в школі немає земельної ділянки, робота учнів переноситься на земельні ділянки станції юних натуралістів, у господарства, парки, ботанічні сади тощо.

Згідно з «Правилами охорони праці в сільському господарстві» (1995) та «Правилами внутрішнього розпорядку», що діють у загально­освітніх школах та позашкільних навчально-виховних закладах, з уч­нями, зайнятими дослідною роботою та виробничою діяльністю на навчально-дослідній ділянці, проводяться відповідні заняття, які орга­нізовує спеціаліст (учитель біології або інший відповідальний за робо­ту на ділянці).

Для кожної ділянки має бути розроблена й затверджена директором освітнього закладу Інструкція з техніки безпеки (окремо з усіх видів робіт, що проводяться).

Діти допускаються до роботи після проведення з ними інструктажу та перевірки їхніх знань з охорони праці. Учні працюють лише в ден­ний час. їм заборонено працювати з отрутохімікатами.

Учителі та спеціалісти сільського господарства, залучені до керів­ництва роботою на навчально-дослідній ділянці, здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства, правил, норм, інструкцій із техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки.

Для проведення метеорологічних спостережень на навчально-дос­лідній земельній ділянці має бути метеорологічний майданчик. Перш ніж організовувати його та обладнувати метеорологічну станцію шко­ли, слід відвідати місцеву метеорологічну станцію й проконсультува­тися щодо розміщення приладів, порядку проведення спостережень тощо.

Для обладнання шкільного метеорологічного майданчика треба ма­ти такі прилади (рис. 14.7): опадомір із вимірювальним стаканом; флю­гер із покажчиком сили вітру; барометр-анероїд, психрометр у будці для самописців; термометри зовнішні ртутні, термометри мінімальні, термометри максимальні, розміщені в метеорологічній будці; грунтові

Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

Підсумки

очні посібники, лабораторне обладнання, а та­кож навчально-методичний комплект. Наявність такої матеріальної бази дає змогу залучити учнів до виконання різноманітних самостійних твор­чих, науково-дослідних робіт.

Кабінет біології відрізняється від інших шкіль­них кабінетів тим, що поряд із різноманітними обладнанням і пристроями для використання ау­діовізуальних засобів навчання, таблиць, схем тощо в ньому мають бути створені умови для спостережень, дослідів і демонстрування живих об'єктів природи (рослин і тварин). Таким чи­ном, шкільний кабінет біології слід розглядати як систему матеріальних засобів, зосереджених у класі-лабораторії, препараторській кімнаті та куточку живої природи. Базою для поповнення кабінету необхідним матеріалом мають бути шкільна навчально-дослідна земельна ділянка, теплиця, природне оточення школи.

На навчально-дослідній земельній ділянці став­лять досліди навчального характеру, які дають змогу конкретизувати й полегшити засвоєння та­ких понять, як гібридологічний метод, закони спадковості, гетерозис, поліплоїдія, мутагенез, методи селекції, взаємозв'язки організму й до­вкілля.

Проведення дослідів дає змогу якнайповніше ре­алізувати принцип зв'язку теорії з практикою. Досліди, спостереження за ростом та розвитком рослин і тварин, поставлені за певних умов, пере­конують учнів у тому, що наукові теоретичні по­ложення мають величезне значення для практи­ки сільськогосподарського виробництва. Опора на теоретичні знання в процесі практичної діяль­ності надає роботі учнів осмисленого характеру.

Найефективнішим способом зв'язку учнів із природою є постійне й систематичне вивчення її за допомогою фенологічних спостережень: саме

„,525

Розділ 14 Матеріальна база навчання біології

вони дають знання, спрямовані на раціональне використання природних ресурсів та збереження тваринного й рослинного світу.

9.

10.

11.

12.

Яка структура матеріальної бази навчання біології? Які вимоги ставляться до кабінету біології? Що входить до оснащення кабінету біології? Яка система зберігання навчальних посібників у кабінеті біології?

Що таке навчальио-методичний комплект? Як молена використати в навчанні біології куточок жи­вої природи?

З яких частин має складатися куточок живої природи? Які живі об 'єкти утримуються в куточку живої приро­ди й чим визначається їх вибір?

Які відділки мають бути на шкільній навчально-дослід­ній земельній ділянці?

Які основні напрями діяльності учнів на навчально-дос­лідній земельній ділянці?

Які розділи доцільно включати до плану роботи на навча­льно-дослідній земельній ділянці?

Вивчіть матеріальну базу конкретної школи. Оцініть її стан. Дайте рекомендації щодо її вдосконалення.

Запитання до дискусії

1. Вас направили працювати в загальноосвітній нав-
^;: чальний заклад, в якому майже немає, матеріаль­
ної бази з біології. Ваші перші кроки щодо її ство­
рення?

2, Що більше сприяє засвоєнню знань учнів: матері­
альна база з біології чи педагогічна майстерність
учителя? Відповідь обгрунтуйте, використовуючи
матеріали педагогічної практики в школі.

ля політичної ситуації, що нині склалася в.нашій країні, характерні дві домінантні тен­денції: відродження національної самосвідомості народу, виховання громадянина України та прагнення до інтеграції в європейське й світо­ве співтовариство. Це зумовлює необхідність формування нової інте­лектуальної еліти держави, діяльність якої дасть змогу Україні посісти належне місце у світі.

Законом України «Про освіту» (п. 6, ст. 36) передбачено, що саме для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються гім­назії, ліцеї, колегіуми — навчальні заклади, покликані відродити й примножити інтелектуальний потенціал України, дати змогу учням здобувати знання понад обов'язковий загальноосвітній рівень, розкри­вати індивідуальні творчі здібності та обдарування дітей і сприяти їх реалізації. Тому центром концепції розвитку навчальних закладів но­вого типу є творча та обдарована особистість, тобто така, яка самостій­но обирає свої дії та рішення, досягає високого рівня розумового роз­витку й професійної майстерності порівняно зі своїми ровесниками, здатна до науково обгрунтованих і виражених дій у нестандартних си­туаціях, усвідомлює відповідальність перед собою, родиною, колекти­вом і суспільством.

,528

15.1 Загальна характеристика діяльності закладів нового типу

Під обдарованістю розуміють індивідуальний когнітивний (пізна­вальний), мотиваційний і соціально-особистісний потенціал людини, завдяки якому вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяль­ності. Розрізняють обдарованість технічну, наукову, музичну, поетич­ну, художню, артистичну та ін. Обдаровані діти найяскравіше проявля­ють себе в інтелектуальній, науковій, творчій (креативній), руховій сферах, у спілкуванні, художній діяльності.

В інтелектуальній сфері обдарована дитина вирізняється хорошою пам'яттю, жвавим мисленням, допитливістю. Вона якісно розв'язує різ­ні завдання, зв'язно викладає думки, може мати здібності до практично­го застосування знань. У науковій сфері дитина виявляє успіхи в опану­ванні основ наук. У творчій сфері обдарованій дитині притаманні незалежність думки, винахідливість, здатність до продукування ори­гінальних ідей. У сфері спілкування вона добре пристосовується до нових ситуацій, легко знаходить спільну мову з дорослими й однолітка­ми, в іграх — лідирує, бере на себе відповідальність. У сфері художньої діяльності обдарована дитина виявляє великий інтерес до візуальної інформації, цікавиться музикою, легко запам'ятовує мелодії, із задово­ленням співає, намагається самостійно творити. її праці оригінальні.

Зміна акцентів в освіті з академічних досягнень учня на його особис­тість вимагає інших принципів організації навчально-ви­ховного процесу, а саме:

• гуманізації, що передбачає біоцентристський погляд на людину, її
сутність і місце в природі, суспільстві, спрямування стратегії вихо­
вання на розвиток обдарувань, здібностей, інтересів, нахилів дитини;

• єдності загальнолюдського й національного, що має на меті сфор­
мувати високу духовну культуру людини, гуманістичне мислення
категоріями «вічних» цінностей, які засвоюються крізь призму на­
ціонального;

• розвивального характеру навчання, спрямованого на саморозвиток
особистості, що вимагає переорієнтації процесу навчання з предмет­
ного на процесуальний і мотиваційні аспекти освіти. Розвивальним
є навчання, що забезпечує якісні зміни в інтелектуальній, емоцій­
но-вольовій і дійово-практичній сферах особистості. При цьому
творче мислення учнів формується за такими етапами: нагромад­
ження (кумуляція) досвіду творчої діяльності; мотивація; діагнос­
тика; усвідомлення; застосування; практика; узагальнення; перене­
сення в нові умови;

Розділ 15 Особливості вивчення біології в навчальних закладах різних типів

• співробітництва, співтворчості вчителя та учня, спрямованих на
опанування ним усіх складових культури — знань, досвіду діяльнос­
ті, людських взаємин. Педагог і вихованці — активні співучасники
процесу навчання на всіх його етапах — від планування мети до
здобуття й контролю результатів;

• диференціації та індивідуалізації навчання, що повніше забезпечує
творчий розвиток кожного учня з урахуванням особливості його ін­
телектуальної, емоційно-вольової та дійово-практичної сфер, фізич­
ного й психічного стану. Індивідуалізація навчання завершує дифе­
ренціацію й означає перехід обдарованої дитини на власні план і
програму роботи й відповідні навчальні посібники. Школи нового
типу передбачають також «зони вільного розвитку», коли дитина
навчається за власним планом із застосуванням пошуково-дослід­
ницьких методів;

• оптимізації навчально-виховного процесу, що передбачає досягнен­
ня кожним учнем найвищого саме для нього рівня розвитку творчих
здібностей, обдарованості, знань, умінь і навичок, психічних функ­
цій, способів діяльності, можливих у даному віці для даної особис­
тості й у даних умовах, за рахунок добору форм і методів навчання й
за якнайменших затрат часу;

• відкритості й динамічності альтернативної освіти, тобто її по­
стійного розвитку, самооновлення й саморегуляції.

В Україні створена, функціонує й зростає мережа шкіл нового ти­пу — гімназій, ліцеїв, колегіумів. Як показує світовий досвід, у таких навчальних закладах мають навчатися не менше ніж 5 % учнів. В Укра­їні цей показник становить лише 2,7 %. Тому в умовах переходу до профільної старшої школи Міністерство освіти і науки України стиму­лює процес створення зазначених навчальних закладів і профільних класів у кожному районі всіх областей. У сільських школах, де можли­вості для організації шкіл нового типу набагато менші, профільне нав­чання, крім традиційних форм, може здійснюватись або у створених опорних середніх загальноосвітніх школах із пришкільними інтерната­ми, або з використанням різних форм дистанційного навчання із залу­ченням наукового потенціалу вищих навчальних закладів, що є важли­вим фактором забезпечення якості профільного навчання.

Альтернативні (нові) заклади освіти є відкритими педагогічними системами, вільними від догматів і чутливими до прогресивних ідей та інновацій. Кожний із них має свою концепцію, яку випробовує на прак­тиці. Повноцінна реалізація профільного навчання потребує цілеспря-

15.1 Загальна характеристика діяльності закладів нового типу

мованого формування контингенту учнів, створення відповідного нав­чально-методичного забезпечення для кожного напряму навчання, ви­користання специфічних форм і методів навчання для роботи з учнями зі сформованішою мотивацією до навчання та підготовки вчителів.

Гімназія, ліцей, колегіум діють на підставі власного статуту, що розробляється навчальним закладом. У статуті мають ураховуватися специфіка роботи й профілі навчального закладу, його регіональні особливості, передбачатися поєднання навчально-виховної роботи з науково-методичною, науково-дослідною та експериментальною, ви­користання поряд із традиційними формами й методами навчання та виховання інноваційних педагогічних технологій. Ці заклади можуть проводити експериментальну роботу та набувати статусу експеримен­тально-навчального закладу відповідно до «Положення про експери­ментальний загальноосвітній навчальний заклад» (2002). У цьому разі навчальні заклади працюють за експериментальними робочими нав­чальними планами. Відповідно до навчального плану добираються нав­чальні програми, підручники, а також науково-методична література, навчально-наочні посібники та обладнання, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Авторські навчальні програ­ми й посібники, розроблені педагогічними колективами гімназій, ліце­їв, колегіумів, вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, можуть використовуватися під час вивчення варіативної складової нав­чального плану після відповідного рецензування, схвалення наукови­ми радами певного профілю та погодження в обласних інститутах піс-лядипломної педагогічної освіти.

Особливу увагу необхідно приділяти організації та проходженню учнями навчальної практики, використанню таких форм діяльності, як наукові експедиції, краєзнавчі пошуки, робота в архівах, науково-дос­лідних установах, музеях тощо. Навчальну практику можна проводити під час навчального року, однак з обов'язковим обліком її в класних журналах. Учням, які досягли значних успіхів у навчанні, рішенням ра­ди навчального закладу може бути призначена стипендія за рахунок власних коштів закладу або додаткових джерел фінансування.

Відповідно до ст. 18 закону України «Про загальну середню освіту» приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спе­ціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) державної та комунальної власності здійснюється на конкурсній основі й визначається «Інструкцією про по­рядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліце­їв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)» (2003).

» 531

Розділ 15 Особливості вивчення біології в навчальних закладах різних типів

Проаналізуємо діяльність закладів нового типу.

Гімназія. її діяльність регламентується «Інструкцією про організа­цію та діяльність гімназії» (1995). Гімназія — це середній загальноос­вітній навчально-виховний заклад II —/// ступенів, що забезпечує нау­ково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку обда­рованих і здібних дітей.

Головні завдання гімназії:

• виховання морально й фізично здорового покоління;

• створення умов для здобуття загальної середньої освіти на рівні
державних стандартів;

• розвиток природних позитивних нахилів, здібностей та обдарувань,
творчого мислення, потреби й уміння самовдосконалюватися;

• формування громадянської позиції, виховання почуття власної гід­
ності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії;

• створення сприятливих умов для самовираження особистості учнів
у різних видах діяльності, їхнього повноцінного, морального, пси­
хічного, фізичного розвитку;

• надання учням можливості для реалізації індивідуальних творчих
потреб;

• пошук і відбір для навчання обдарованих і здібних дітей;

• оновлення змісту освіти, розробка й апробація нових педагогічних
технологій, методів і форм навчання та виховання.

Гімназія створюється відповідно до соціально-економічних, націо­нальних, культурно-освітніх потреб у ній і за наявності концепції ді­яльності (наукового обґрунтування, комплексу провідних ідей, конс­труктивних принципів). її діяльність грунтується на принципах гума­нізму, демократизму, незалежності від політичних, громадських і релігійних організацій та об'єднань, взаємозв'язку розумового, мо­рального, фізичного й естетичного виховання, органічного поєднання загальнолюдських духовних цінностей із загальною історією й культу­рою, диференціації та оптимізації змісту й форм освіти, науковості, розвивального характеру навчання та його індивідуалізації.

Гімназія створюється у складі 1—7 класів (відповідно 5—11 класи середньої загальноосвітньої школи) для учнів віком від 10 до 17 (18) років. До 1 класу гімназії зараховуються учні, які закінчили початкову школу й витримали конкурсний відбір, незалежно від місця проживан­ня. Поглиблена підготовка учнів досягається в результаті вивчення

_._,ь„_ в,»*»»»,,™™»»,™,»™ 532

15.1 Загальна характеристика діяльності закладів нового типу

спеціальних курсів, факультативів, курсів за вибором, а також відвіду­вання занять у клубах, студіях, гуртках, творчих об'єднаннях, товарист­вах тощо. В гімназії може проводитися підготовка учнів за індивідуаль­ними навчальними планами, пошукова та навчально-дослідна робота.

Типовим для гімназій є створення наукових товариств учнів. Це творче об'єднання старшокласників, що забезпечує їхній інтелектуа­льний і духовний розвиток, підготовку до активної діяльності в галузі науки та сприяє самовизначенню в майбутній професії.

Головні завдання наукового товариства учнів гім-

назії:

• створення умов для творчого самовдосконалення учнів;

. виявлення, розвиток і підтримка юних талантів та обдарувань;

• сприяння додатковій освіті учнів залученням до систематичної нау­
ково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та вина­
хідницької діяльності в різних галузях науки;

. створення умов для творчої співпраці з науковцями вищих навчаль­них закладів та інших установ;

. пропаганда наукових досліджень і досягнень гімназистів шляхом випуску періодичних видань, збірників, тез, участі в різноманітних наукових конкурсах, конференціях тощо;

• моральне й матеріальне заохочення учнів за творчі досягнення та
наукових керівників;

. формування позитивного іміджу гімназії як середнього загальноос­вітнього закладу для обдарованих і здібних дітей, який забезпечує їх­ню науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку;

. створення інформаційного банку даних, який складається з учнівсь­ких науково-дослідних робіт і використовується в подальшій роботі як учнями, так і вчителями гімназії.

Наукове товариство учнів навчального закладу зазвичай складаєть­ся зі слухачів, кандидатів та дійсних членів. Слухачами можуть бути учні 4—5 гімназійних класів, які бажають займатися науково-дослід­ною роботою. Кандидатами можуть бути учні 5—7 класів, які виявили здібності в оволодінні знаннями з позашкільної програми, схильність до творчої діяльності, були учасниками І та II етапів конкурсу науко­во-дослідних робіт. Дійсними членами наукового товариства можуть бути призери II та III етапів конкурсу науково-дослідних робіт Малої академії наук (МАН).

Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 859; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!