Додаткові теоретичні відомості. 4. 6. 1. Лабораторна робота дослідження нелінійних властивостей провідності шкіри жаби

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМІ

4.6.1. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА "Дослідження нелінійних властивостей провідності шкіри жаби"

Мета роботи: Вивчити теоретичні основи транспорту речовин через багатошарові клітинні структури; провести дослідження нелінійних властивостей провідності шкіри жаби (зняти її вольт-амперну характеристику).

Питання для підготовки до лабораторної роботи

1. Сучасні уявлення про будову мембрани (структурні елементи та їх фізичні властивості, моделі мембрани).

2. Пасивний транспорт (дифузія) незаряджених частинок. Рівняння Фіка.

3. Проникність мембрани.

4. Електродифузійні рівняння Нернста-Планка, Теорелла.

5. Особливості пасивного транспорту через мембрани (дифузія крізь пори, дифузія за допомогою переносників).

6. Активний транспорт. Види активного транспорту.

7. Спряження потоків при активному транспорті на прикладі К+ - Na+-насоса.

8. Транспорт речовин через епітелій тканин та органів.

Додаткова література

1. Владимиров Ю.А. и др. Биофизика. - М.: Медицина, 1983. - Гл. 5, 6, 7. - С. 95-144.

2. Костюк П.Г. и др. Биофизика. - К.: Вища школа, 1988.

3. Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. - М.: Висшая школа, 1998. - С. 244-265.

У цілому ряді органів людини та тварин транспорт різноманітних речовин здійснюється через декілька клітин­них шарів. Такий трансцелюлярний або трансепітеліальний транспорт може вміщувати в собі всі вищенаведені види транспорту через окрему мембрану. Речовини проходять через дві клітинні мембрани: з зовнішнього боку органу - апікальну мембрану (АМ) та з внутрішнього боку - базаль­ну мембрану (БМ) (рис. 4.40).

Розглянемо механізм такого транспорту на прикладі епітеліоциту тонкої кишки. Апікальна мембрана (АМ) епітеліоциту (ЕЦ) розташована з боку просвіту кишки і безпосередньо контактує із середовищем, де знаходяться поживні речовини, які надходять з їжею. Базальна мембрана (БМ) розташована на серозному боці, що примикає до кровоносних судин.

Субстрат (цукри, амінокислоти та інші речовини), які знаходяться в просвіті кишки, транспортуються крізь апікальну мембрану за допомогою спряженого з іонами полегшеного переносу. Перенос субстрата через мембрану здійснюється при спряженні потоку субстрата і потоку іонів безпосередньо на переноснику При цьому транспортується через АМ в область з меншою концентра­цією згідно з електрохімічним градієнтом.

Рис. 4.40. Схематичне зображення шкіри жаби і електрична схема для зняття вольт-амперної характеристики шкіри жаби. - види транспорту речовин через епітелій. ЕЦ, АМ, БМ — епітеліоцит, його апікальна та базальна мембрани, - система полегшеного транс­порту субстратів що спряжений з транспортом іонів насос, - відповідно потоки та субстрату, - відповідно трансмембранна і трансепітеліальна різниця потенціалів. II - струми натрію через епітелій, - струм натрію через епітелій (пасивний транспорт на АМ мембрані, активний транспорт на БМ мембрані), - струм іонів, що створюються зовнішнім джерелом (напрямок залежить від полярності джерела). III - електрична схема для зняття вольт-амперної характеристики шкіри, -електроди, П - перемикач полярності джерела.

Спряжені комплекси всередині клітини розпадаються. Цукри і амінокислоти проходять крізь БМ в область з меншою концентрацією в серозну частину та далі в кров.

Іони які увійшли до клітини, збільшують концентрацію всередині епітеліоциту. Вийти з клітини вони не можуть, тому що в просвіті кишки, а також з боку серозної поверхні концентрація іонів більша, ніж у клітині.

Тому збільшення концентрації всередині клітини компенсується його "відкачкою" за рахунок роботи насоса Для транспортування в область з більшою концентрацією необхідно витратити енергію яка

отримується при гідролізі молекул АТФ (аденозинтри фосфорної кислоти) з утворенням молекул АДФ (аденозин дифосфорної кислоти) та неорганічного фосфату Рушійна сила транспорту речовини у таких системах - хімічний потенціал АТФ, що визначається концентрацією АТФ у цитоплазмі. Потік іонів які входять всередину клітини внаслідок пасивного транспорту, а також потік іонів Na+, які виходять з клітини внаслідок роботи насоса утворюють трансепітеліальний потік іонів який можні зареєструвати, вимірюючи густину іонного струму Na+ крізь тканину (див. рис. 4.40):

Величину та напрямок цього струму можна змінювати за допомогою зовнішнього регульованого джерела напруги, який створює додатковий струм напрямок якого залежить від полярності зовнішнього джерела Такий метод, що його запропонували Уссінг та Юнг, дає змогу вивчати механізм активного транспорту та вплив на нього різних факторів. Методика спрощується при застосуванні в ролі такої моделі шкіри жаби, для якої характерна система транспорту, що описана вище.

У запропонованій роботі вивчаються деякі властивості багатомембранних систем, зокрема вимірюється вольт-ам-перна характеристика шкіри жаби. Характер залежності величини електричного струму від різниці потенціалів містить важливу інформацію про властивості біооб'єкта. Такі вольт-амперні характеристики (ВАХ) спостерігаються для ряду нелінійних елементів, наприклад вакуумного або напівпровідникового діодів.

Для одержання ВАХ шкіри відпрепарований шматок шкіри жаби розміщують на електродах вимірюючої схеми (див. рис. 4.40). Жива шкіра жаби функціонує аналогічно вище описаній системі транспорту через епітелій тонкої кишки. Зовнішня поверхня шкіри заряджена негативно по відношенню до внутрішньої Ця різниця потенціалів створюється за рахунок напрямленого струму іонів з мукозного боку до серозного. Таким чином, при проходженні електричного струму від джерела крізь шкіру в напрямку, що співпадає з напрямком іонного струму всередині шкіри, загальний струм дорівнює сумі струмів, тобто

При зміні полярності електродів загальний струм буде дорівнювати різниці цих струмів, тобто

Саме цим пояснюється характер залежності величини струму в колі від величини та полярності прикладеної напруги (рис. 4.41, крива 1). Якщо ство­рити умови, при яких різниця потенціалів на поверхні шкіри жаби не утворюється (наприклад, при пригніченні роботи насоса оубаіном), вигляд ВАХ змінюється. Відмінність кривих дає змогу визначити внесок вивчаючого фактора (роботи ) формування електродифузійних потоків. Крива 2 (рис. 4.41) відображає приблизний характер вольт-амперної характеристики у цьому випадку.

Рис. 4.41. Вольт-амперні характеристики шкіри жа­би: 1 - "жива" шкіра; 2 -шкіра після дії оубаіна ("мертва").

Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 395; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!