КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї
VIII Теми рефератів Питання для самоперевірки 1. Назвіть можливі аспекти наукового вивчення освіти. 2. Що є предметом соціології освіти? 3. Охарактеризуйте освіту як соціокультурний інститут. 4. Розкрийте зміст основних функцій освіти. 5. Охарактеризуйте основні концептуальні підходи до визначення змісту і функціонального значення діяльності інститутів освіти. 6. На яких соціальних принципах має базуватися освіта, щоб задовольняти сучасні вимоги? 7. У чому полягає сучасна криза освіти? 8. Що гальмує процес удосконалення системи освіти в Україні? 1. Історія розвитку освіти як соціального інституту. 2. Гуманітаризація та гуманізація освіти на сучасному етапі. 3. Альтернативна освіта за сучасних умов. 4. Характеристика системи освіти в Україні. & Використана і рекомендована література Астахов В. І. Вища школа України. — Харків, 1991. Герасіна Л. М. Оновлення сучасної вищої школи в контексті глобальних проблем освіти. — Харків, 1994. Нечаев В. Я. Социология образования. — М., 1992. Піча В. М. та ін. Соціологія. — К., 1996. Шерега Ф. Е., Харчева В. Г. Социальные проблемы вузовской науки // Социс. — 1996. — № 6. Якуба О. О. Соціологія: Навч. посібник. — Харків, 1996.
Сім’я — головна «комірка» суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує можливість його існування. У сім’ї створюється найбільше суспільне багатство — людина. Тут вона народжується і формується як особистість. Це та клітинка, з котрої розпочинається будь-яка держава. Немає такої країни, де була б відсутня сім’я, сімейно-родинні відносини. Без сім’ї неможливе відтворення населення, його соціалізація, і врешті-решт, неможливе утворення всіх інших соціальних інституцій. Саме рівень розвитку сім’ї разом із характером праці обумовлюють суспільний порядок, за яким живуть люди в різних державах, за різних історичних умов. Водночас функціонування сім’ї є результатом специфічних соціальних процесів, що відбуваються в суспільстві. Отже, сім’я — це ніби проміжний стан між суспільством та індивідом. З огляду на особливу значущість сім’ї для життєдіяльності суспільства соціологи приділяють багато уваги її вивченню. Відтоді, коли соціологія сім’ї сформувалася як самостійна наукова галузь, проведено вже кількадесят тисяч різних досліджень щодо найрізноманітніших сфер сімейного життя з найінтимнішими включно. Як складний і багатоплановий соціальний феномен, сім’я є об’єктом вивчення багатьох наук. Окрім соціології, її вивчають соціальна психологія, економіка, педагогіка, право, етика, історія, етнографія тощо. Кожна з цих наук має свій предмет вивчення. Так, соціальна психологія вивчає динаміку сімейних груп, сімейні конфлікти; економіка — сім’ю як головний споживчий, а за умов ринку й виробничий осередок; педагогіка зосереджує свою увагу на виховній функції сім’ї, право — на правових взаєминах членів сім’ї тощо. Соціологія сім’ї — це галузь соціологічної науки, котра вив- Соціологічний аналіз уможливлює виявлення суперечностей, що виникають у цій взаємодії, визначення способів їх розв’язання і пропонування наукових рекомендацій щодо сімейно-демографічної політики та культурно-освітньої діяльності державних і громадських організацій. У науковій літературі розрізняють поняття «шлюб» і «сім’я», що означають два найважливіші об’єкти вивчення соціології сім’ї. Термін «шлюб» відтворює сутність соціально-правової форми сімейно-родинних відносин як своєрідної насамперед, економічної угоди, що включає питання власності, фінансові й житлові. Санкціонуючи шлюб, держава бере на себе певну відповідальність за його існування, встановлює подружні й батьківські права та обов’язки, покладає на людей, що беруть шлюб, відповідальність за матеріальне забезпечення й виховання дітей, за майбутнє сім’ї. Отже, шлюб — це сімейний (духовний, економічний, сексуальний) союз (угода) між чоловіком і жінкою, що породжує їх права і обов’язки один до одного, до дітей та рідних. Суспільні ціннісні стандарти й морально-правові норми зумовлюють, передовсім, домінуючі типи шлюбу, які суттєво різняться в різних соціокультурних системах (таб.). Таблиця
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 328; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |