Волобуєв Михайло Симонович

Волобуєв Михайло Симонович (* 11 січня (24 січня) 1903, Миколаїв — † 20 червня 1972) — український економіст.

Народився y Миколаєві. Навчався у гімназії, закінчив екон. відділ Харківського інституту профосвіти. 1921-22 — заст. зав. Миколаївського, 1922 — Вінницького губернського відділів освіти. З 1923 працював у Харкові у Головполітосвіті, викладав у Харківському фармацевтичному технікумі, Інституті нар. освіти, фін.-екон. технікумі; згодом — професор політ. економії Харківського механіко-машинобудівного інституту (1930-33 — зав. кафедри). 1928 у журн. «Більшовик України» (№ 2-3) було вміщено статтю «До проблеми української економіки», в якій спростовував думку радянських ідеологів про повну єдність дореволюційної російської економіки. Навпаки ж Україна, на переконання М.Волобуєва, являє собою єдиний господарський комплекс й тому вона мусить готуватися до вступу у світове господарство у випадку перемоги світової революції на земній кулі як рівноправна частина цього світового комплексу. За ці погляди економіст був підданий репресіям радянського тоталітарного режиму. Незважаючи на те, що В. 1928 у журн. «Більшовик України» надрукував листа, в якому оголосив свою позицію помилковою, а в 1930 вмістив там же «самокритичну» статтю «Проти економічної платформи націоналізму. (До критики волобуївщини)», брутальні звинувачення на його адресу не припинялися. 7.12.1933 В. був заарештований за обвинуваченням в участі в «українській контрреволюційній організації», був засуджений до 5 років виправних таборів (вирок замінений на заслання до Казахстану). Після відбуття терміну жив у Краснодарському краї. Під час війни з нацистською Німеччиною виконував спец. завдання рад. розвідки. 1948 переїхав до Ростова-на-Дону, де працював зав. кафедри у Ростовському фін.-екон. інституті. У серпні 1957 офіційно реабілітований, 1961 переїхав до Донецька, де викладав у Д. торг. інституті. В останні роки життя — на викладацькій роботі у Ростові-на-Дону.

Микола Григорович Хвильовий (Фітільов 1893 – 1933)

Микола Григорович Хвильовий – письменник, публіцист, громадський і політичний діяч. З 1919 р. – член КП(б)У. Один із засновників (1923) Спілки пролетарських письменників «Гарт», 1925 р. – ВАПЛІТЕ. Автор творів «Санаторійна зона», «Іван Іванович», «Ревізор», «Вальдшнепи», Україна чи Малоросія», «Камо грядеши», «Думки проти течії», Апологети писаризму». Ініціатор літературної дискусії в 1925 – 1928 рр. Висунув гасло перестати наслідувати Москву, а орієнтуватися на Європу. Сталін охарактеризував виступи Хвильового як прояви антиросійських настроїв в Україні. Щоб врятувати ВАПЛІТЕ, Хвильовий визнав свої помилки й вийшов із організації. У січні у 1928 р. у своєму листі до газети «Комуніст» засудив своє гасло «Геть від Москви». Фактично ж продовжував відстоювати свої погляди у створених ним журналах «Літературний ярмарок» (1928 – 1939) та «Політфронт» (1930 – 1931). Після закриття цих видань був ізольований від літературного життя. 13 травня 1933 р. наклав на себе руки. Його твори були заборонені.

Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 2726; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!