| Датувуання
| Події
|
| червень 1772 р.
| Перший поділ Польщі – приєднання Галичини, західної частини Волинського і Подільського воєводств до Австрії
|
| липень-серпень 1774 р.
| В результаті Кючук-Кайнарджійського мирного договору, що закріпив перемогу Росії та Австрії у війні проти Туреччини (1768-1774 рр.), Буковина увійшли до складу Австрійської імперії
|
| 1783 р.
| Відкриття у Львові української греко-католицької духовної семінарії
|
| 1808 р.
| Відновлення Галицької митрополії
|
| 1810-1815, 1831 рр.
| “Холерні бунти” в Закарпатті
|
| 1816 р.
| Заснування греко-католицьким священиком Іваном Могильницьким в Перемишлі “Клерикального товариства” – першої української освітньої організації, що ставила мету поширення релігійної літератури рідною мовою
|
| 1833-1837 рр.
| Діяльність у Львові напівлегального українського просвітницького та літературного гуртка “Руська трійця”
|
| 1837 р.
| Видання у Будапешті стараннями члена гуртка “Руської трійці” Якова Головацького літературного альманаху “Русалка Дністровая”
|
| 1843-1844 рр.
| Селянське повстання в Буковині під проводом Лук’яна Кобилиці
|
| березень 1848 р.
| Буржуазно-демократична революція в Австрійській імперії
|
| квітень 1848 р.
| Скасування панщини в Східній Галичині та Буковині
|
| 2 травня 1848 р.
| Утворення у Львові першої української політичної організації – Головної руської ради, головною вимогою якої було досягнення автономії Східної Галичини, де більшість населення були українцями
|
| 15 травня 1848 р.
| У Львові вперше вийшов україномовний тижневик “Зоря Галицька”
|
| червень 1848 р.
| Скликання у Празі Слов’янського конгресу – з’їзду представників слов’янських народів Австрійської імперії, з метою досягти єдності у боротьбі за національну незалежність
|
| 16 липня 1848 р.
| Заснування у Львові культурно-освітнього товариства “Галицько-руська матиця”
|
| 1-2 листопада 1848 р.
| Збройне революційне антиурядове повстання у Львові, придушене австрійським військом
|
| 1848-1851 рр.
| Діяльність у Львові першої української політичної організації “Головна Руська рада”
|
| 1848-1849 рр.
| Народне повстання під проводом депутата австрійського парламенту Лук’яна Кобилиці в Путильщині (Буковина)
|
| 1849 р.
| Буковина стає окремим коронним краєм Австрійської імперії; відкриття Народного Дому у Львові
|
| 1856-1916 рр.
| Роки життя Івана Яковича Франка
|
| 1859-1861 рр.
| Будівництво першої в Україні залізниці Перемишль-Львів
|
| січень 1861 р.
| Заснування у Львові культурно-освітнього товариства “Руська бесіда”
|
| 1861 р.
| Виникнення у Львові першої студентської “Громади” в Східній Галичині, від якої бере початок народовська (українофільська) течія в західноукраїнському політичному русі
|
| 1861-1918 рр.
| Функціонування у Львові Галицького крайового сейму – представницько-законодавчого органу австрійської провінції Королівство Галіції і Лодомерії з Великим князівством Краківським, князівством Освенцімським і князівством Заторським, більшість в якому постійно мали поляки; функціонування у Чернівцях Буковинського крайового сейму – місцевого представницького органу австрійської влади
|
| 15 березня 1867 р.
| Імператор Франц Йосиф І затверджує угоду, згідно з якою унітарна Австрійська імперія перетворюється на двоєдину (дуалістичну) державу – Австро-Угорську імперію
|
| 8 грудня 1868 р.
| Створення у Львові першого осередку культурно-освітнього товариства “Просвіта”
|
| грудень 1873 р.
| Створення у Львові Літературного товариства ім. Шевченка (з 1892 р. – Наукове товариство імені Тараса Шевченка)
|
| 4 жовтня 1875 р.
| Заснування в Чернівцях університету (тепер Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).
|
| 1883 р.
| Відкриття у Львові першого українського кооперативного підприємства “Народна торгівля”
|
| 1885 р.
| Створення у Львові політичного Товариства “Народна Рада”
|
| 1 травня 1890 р.
| Першотравневий мітинг і демонстрація робітників у Львові – перша “майовка” в Україні
|
| 4 жовтня 1890 р.
| Утворення у Львові Іваном Франком, Михайлом Павликом, Кирилом Трильовським та ін. Русько-української радикальної партії – першої української політичної партії європейського зразка
|
| 11 лютого 1894 р.
| Створення у Львові першої фізкультурної організації галицької української молоді “Сокіл”
|
| 31 травня 1894 р.
| Пущено в експлуатацію другу на території України – та першу в Австро-Угорській імперії – львівську електричну трамвайну систему. Перший маршрут проходив від залізничного вокзалу до Стрийського парку; 30 листопада почався регулярний рух по основній лінії Вокзал-вул. Личаківська, довжиною 5,3 км
|
| 17 вересня 1899 р.
| Утворення у Львові Миколою Ганкевичем, Семеном Вітиком, Юліаном Бачинським та ін. Української соціал-демократичної партії в Галичині, як складової частини Австрійської соціал-демократичної партії
|
| 20 грудня 1899 р.
| Утворення у Львові Юліаном Романчуком, Володимиром Охримовичем, В’ячеславом Будзиновським та ін. Української національно-демократичної партії в Галичині, яка проголосила мету здобути національну соборність і незалежність України
|
| 90-ті рр. ХІХ ст. – початок ХХ ст.
| Масова еміграція українських селян із Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття до Північної та Південної Америк
|
| 5 травня 1900 р.
| Заснування в Східній Галичині першої спортивно-протипожежно-фізкультурної організації української молоді “Січ”
|
| весна-літо 1902 р.
| Піднесення масового селянського руху в Східній Галичині; перші міські барикадні бої робітників Львова
|
| 12 квітня 1908 р.
| Замах українського студента Мирослава Січинського на Австрійського намісника Галичини графа Анджея Потоцького
|
| 1 липня 1910 р.
| Студентська демонстрація у Львові з вимогою відкриття українського університету під час якої загинув від кулі польського шовініста студентський діяч Адам Коцко
|
| осінь 1911 р.
| Утворення у Львові першого гуртка інтелектуального, морального та фізичного виховання молоді скаутського типу “Пласт”
|
| 18 березня 1913 р.
| Утворення у Львові з ініціативи українських діячів Східної Галичини військово-патріотичного товариства “Січові стрільці”
|
| 28 червня 1914 р.
| Шевченківський здвиг “Січей” і “Соколів” у Львові – перший парад українських парамілітарних формувань
|