Список літератури 2 страница

“Будь-яка філософія є прагненням абсолютного” (Г. Гегель).

“Ваша ідея недостатньо божевільна, щоб бути вірною” (Н. Бор).

“Вільний той, хто може не брехати” (А. Камю).

“Віруй, щоб розуміти” (А. Августин).

“Вірую, бо це абсурдно” (К. Тертулліан).

“Влада однієї людини над іншою губить того, хто перш за все володарює” (Л. Толстой).

“Воля в нас завжди вільна, проте не завжди добра” (А. Августин).

“Все дійсне ‒ розумне, все розумне ‒ дійсне” (Г. Гегель).

“Все тече, все змінюється, і не можна двічі увійти в одну і ту ж річку” (Геракліт).

“Всяке визначення є обмеженням” (Б. Спіноза).

“Дві речі наповнюють душу... здивуванням і благоговінням ‒ це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені” (І. Кант).

«“Де наша мудрість, втрачена заради знань, де наші знання, втрачені заради інформації? ” (Т. Еліот).

“Демократія ‒ не найкращий винахід людства, але нічого кращого воно поки що не придумало” (В. Черчилль).

“Добро і істина ‒ одне” (Сократ).

Доведене прикладами ніколи не можна визнавати повністю доведеним” (Р. Ляйбніц).

“Душа людини за своєю природою християнка” (Тертулліан).

“Є лише одна по-справжньому серйозна філософська проблема проблема самогубства. Вирішити, варте чи не варте життя того, щоб його прожити, – означає відповісти на фундаментальне питання філософії” (А. Камю).

“Єдиний урок, який можна взяти з історії, полягає в тому, що люди не беруть з історії ніяких уроків” (Б. Шоу).

“Життя не в тому, щоб жити, а в тому щоб відчувати, що живеш” (В. Ключевський).

“Життя подібне до ігрищ: деякі приходять на них змагатися, деякі торгувати, а найщасливіші – дивитися” (Піфагор).

“Життя, не перевірене критикою, не вартує того, щоб його прожити” (Сократ).

“Жодна велика ідея кращого майбутнього в житті суспільства не вартує однієї сльозинки дитини” (Ф. Достоєвський).

“Знання – сила” (Ф. Бекон).

“Знищення одного є народженням іншого” (Аристотель).

“Існувати – означає бути сприйнятим” (Дж. Берклі).

“Істина ‒ це не те, що потрібно довести або спростувати, істина ‒ це те, що потрібно створити” (Ф. Ніцше).

“Коли дух веселий, думки спокійні, серце мирне, то і все світле, щасливе, блаженне. Ось це і є філософія” (Г. Сковорода).

“Краса врятує світ” (Ф. Достоєвський).

“Краща філософія: все оспорювати і ні про що не висловлювати певної думки” (Цицерон).

“Люби Бога ‒ і роби, як знаєш” (А. Августин).

“Любов до вітчизни ‒ прекрасна річ. Але ще вище ‒ любов до істини” (П. Чаадаєв).

“Люди ніколи не зустрічаються із смертю. Коли ми є, її немає. Коли вона є, нас вже немає” (Епікур).

“Людина ‒ тварина, що отримала веління стати богом”

(св. Василь Великий).

“Людина є мірою всіх речей” (Протагор).

“Людина є те, чим вона хоче бути” (Ж. Сартр).

“Людина за своєю природою тварина суспільна” (Аристотель).

“Людина людині бог” (Л. Фоєрбах).

“Мета виправдовує засоби” (Н. Макіавеллі).

“Світ ловив мене, але не спіймав... ” (Г. Сковорода).

“Багато знання розуму не навчає” (Геракліт).

“На користь всього людства, щоб існував Бог, який карав би те, що не в змозі придушити людське правосуддя” (Вольтер).

“На тому стою і не можу інакше. І хай допоможе мені Бог! ” (М. Лютер).

“Навряд чи люди стали б філософствувати, якби не було смерті” (А. Шопенгауер).

“Найважливіше ‒ це те, що невидимо” (А. Сент-Екзюпері).

“Насолода є початком і кінцем щасливого життя” (Епікур).

“Не в силі Бог, але в правді” (О. Невський).

“Не ганяйся за щастям: воно завжди знаходиться в тобі самому” (Піфагор).

“Не слідуй думці натовпу” (Піфагор).

“Немає нічого в розумі, чого перед тим не було у відчуттях” (Дж. Локк).

“Пекло ‒ це інші” (Ж. Сартр).

“Переконання повинне бути дороге тому тільки, що воно істинне, а зовсім не тому, що воно наше” (В. Бєлінський).

“Платон мені друг, але істина дорожча” (Аристотель).

“Поводься з тими, хто нижчий за тебе, так, як би ти хотів, щоб з тобою поводилися ті, хто вищий за тебе” (Сенека).

“Погано живе той, хто не вміє добре померти” (Сенека).

“Подібно до того, як буває милосердя, яке карає, так буває і жорстокість, яка милує” (А. Аврелій).

“Подякуємо мудрій природі за те, що потрібне вона зробила легким, а важке непотрібним” (Епікур).

“Позиція сили веде до катастрофічних наслідків” (А. Тойнбі).

“Поки люди живуть без загальної влади, яка тримає їх у страху, вони знаходяться у стані війни всіх проти всіх” (Т. Гоббс).

“Правильно поставити проблему ‒ вже наполовину її вирішити” (І. Кант).

“Призначення має рацію не в тому, щоб світ, в якому панує зло, перетворився на Царство Боже, але лише в тому, щоб він передчасно не звернувся в пекло” (В. Соловйов).

“Природа є причиною самої себе” (Б. Спіноза).

“Природу не можливо підкорити, не підкорившись їй” (Ф. Бекон).

“Раціоналізм не може заглушити відчуття, що остання істина – по той бік розуму” (Л. Шестов).

“Революцію готують генії, здійснюють фанатики, а плодами її користуються пройдисвіти” (О. Бісмарк).

“Релігія ‒ опіум для народу” (К. Маркс).

“Свобода є пізнаною необхідністю” (Б. Спіноза).

“Скільки людей, стільки і думок” (Теренцій).

“Спалити ‒ не означає спростувати! ” (Д. Бруно).

“Сумніваюся, отже, існую” (Р. Декарт).

“Суті не варто примножувати без необхідності” (У. Оккам).

“У відвертій любові до людства любиш майже завжди одного себе” (Ф. Достоєвський).

“У кожній природній науці поміщено стільки істини, скільки в ній математики” (І. Кант).

“Філософія ‒ служниця теології” (Т. Аквінський).

“Філософія ‒ це епоха, схоплена думкою” (Г. Гегель).

“Філософія починається із здивування” (Аристотель).

“Філософствувати – означає вчитися вмирати” (Аристотель).

“Хороший початок – половина справи” (Платон).

“Хто не любить самоти ‒ той не любить свободи, бо лише наодинці можна бути вільним” (А. Шопенгауер).

“Хтоясно мислить, той ясно висловлюється” (А. Шопенгауер).

“Чим більше я знаю, тим більше я нічого не знаю” (Сократ).

“Чини так, щоб ти завжди відносився до людства, і в своїй особі, і в особі всякого іншого, як до самоцілі, і ніколи б не відносився б до нього тільки як до засобу” (І. Кант).

“Чиста совість ‒ винахід диявола” (А. Швейцер).

“Я вважаю за краще батожити свою батьківщину, вважаю за краще засмучувати її, вважаю за краще принижувати її, аби її не одурювати” (П. Чаадаєв).

“Я знаю багато чудових наук, але науки, прекраснішої за філософію, не знаю” (Г. Гегель).

“Я знаю, що нічого не знаю, але інші не знають навіть цього” (Сократ).

“Я людина, і ніщо людське мені не чуже” (Теренцій).

“Я мислю, отже ‒ існую” (Р. Декарт).

“Я можу бути не згоден з Вашою думкою, але я готовий віддати життя за Ваше право висловлювати її” (Ф. Вольтер).

“Якби Бога не було, його слід було б вигадати” (Ф. Вольтер).

1. Андрущенко В.П., Антоненко В.Г., Балабанова Г.П., Бичко А.К., Бойченко І.В. Соціальна філософія: короткий енциклопедичний словник / Українська академія політичних наук / В.П. Андрущенко (заг. ред.), В.Г. Антоненко, Г.П. Балабанова, А.К. Бичко, І.В. Бойченко. – К.: Рубікон, 1997. ‒ 400 с.

2. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. / В.П. Андрущенко, М.І. Михальченко; вид. 2-ге, випр. й доп. ‒ К.: Генеза, 1996. ‒ 368 с.

3. Андрущенко В.П., Волович В.І., Горлач М.І., Головченко Г.Т., Губерський Л. В. Філософія: підруч. / В.П. Андрущенко, В.І. Волович, М.І. Горлач (заг. ред.), Г.Т. Головченко, Л.В. Губерський; вид. 2-ге, перероб. та доп. ‒ Х.: Консум, 2000. ‒ 672 с.

4. Андрущенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст): підручник для студ. вищих навч. закл. / В.П. Андрущенко. ‒ К.: Тандем, 2000. ‒ 406 с.

5. Афанасенко В.С., Горлач М.І., Данильян О.Г., Дзьобань О.П., Квіткін П.В. Соціальна філософія: підруч. для вищої шк. / В.С. Афанасенко., М.І. Горлач, О.Г. Данильян, О.П. Дзьобань, П.В. Квіткін. ‒ Х.: Прапор, 2007. ‒ 687 c.

6. Білодід Ю.М. Філософія. Український світоглядний акцент: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Ю.М. Білодід. ‒ К.: Кондор, 2006. ‒ 356 с.

7. Васянович Г.П. Вступ до філософії: навч. посіб. / Г.П. Васянович. ‒ Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України; Львівський держ. фінансово-економічний ін-т. ‒ Л.: Норма, 2001. ‒ 210с.

8. Волинка Г.І., Гусєв В.І., Огородник І.В., Федів Ю.О. Вступ до філософії. Історико-філософська пропедевтика: підр для студ. вищих закладів освіти / Г.І. Волинка (ред.), В.І. Гусєв, І.В. Огородник, Ю.О. Федів. ‒ К.: Вища школа, 1999. ‒ 623 с.

9. Волович В.И., Горлач Н.И., Головченко Г.Т., Губерский Л.В., Кремень В.Г. История философии: учебник для высшей школы / В.И. Волович, Н.И. Горлач (ред.), Г.Т. Головченко, Л.В. Губерський, В.Г. Кремень. ‒ Х.: Консум, 2002. ‒ 751 с.

10. Горський В.С. Історія української філософії: навч. посіб. / В.С. Горський; вид. 4-те, доп. ‒ К.: Наукова думка, 2001. ‒ 376 с.

11. Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В.П., Бойченко І.В. Філософія: навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний (ред.), В.П. Андрущенко, В.П. Розумний, І.В. Бойченко; вид. 6-те, виправ. і доп. ‒ К.: Вікар, 2006. ‒ 455 с.

12. Докаш В.І., Лешан В.Ю. Загальне релігієзнавство: навчальний посібник / В.І. Докаш, В.Ю. Лешан. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2005. – 376.

13. Ільїн В.В., Кулагін Ю.І. Філософія: підручник для вищ. навч. закл.: в 2 ч. / В.В. Ільїн, Ю.І. Кулагін. – К.: Альтерпрес, 2002. – 464 с.

14. Історія філософії: словник / В.І. Ярошовець (заг.ред.). ‒ К.: Знання України, 2005. ‒ 1199 с.

15. Кравець М.С. Культурологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації / М.С. Кравець. – Львів: Новий Світ-2000, 2007. – 320 с.

16. Кремень В.Г., Афанасенко В.С., Волович В.І., Горлач М.І., Головченко Г.Т. Історія філософії: підручник для вищої школи / В.Г. Кремень, В.С. Афанасенко, В.І. Волович, М.І. Горлач, Г.Т. Головченко; вид. 2-ге, перероб. та доп. – Х.: Прапор, 2003. – 768 с.

17. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: навчальний посібник / В.А. Малахов; 5-те вид. – К.: Либідь, 2004. – 384 с.

18. Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П., Буслинський В. А. Філософія: навч. посіб. для студ. і аспірантів гуманіт. спец. вищих навч. закладів / І.Ф. Надольний (ред.), В.П. Андрущенко, І.В. Бойченко, В.П. Розумний, В.А. Буслинський. – К.: Вікар, 1999. – 624 с.

19. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів освіти III-IV рівнів акредитації / В.Л. Петрушенко; вид. 2-ге., випр. і доп. – К.: Каравела, 2002. – 539 с.

20. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: навчальний посібник / Є.А. Подольська; видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – 624 с.

21. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: підручник. / Є.М. Причепій, А.М. Черній, Л.А. Чекаль; видання 2-ге, виправ., доп. – К.: Академвидав, 2007. — 591 с.

22. Сілаєва Т.О., Гнасевич Н.В., Орендарчук Г.О., Сокол З.С. Філософія: навчальний посібник / Т.О. Сілаєва (заг. ред.), Н.В. Гнасевич, Г.О. Орендарчук, З.С. Сокол – Тернопіль: Астон, 2008. – 360 с.

23. М.Г. Тофтул. Етика: навчальний посібник / Тофтул М.Г. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. – 415 с.

УДК 101.1/8(075)

ББК 87я73

Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 693; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!