Тести для проміжного контролю до теми 1

Контрольні запитання до теми 1

1. Розкрийте поняття підприємницького права як галузі права.

2. Поясніть, чому підприємницьке право належить до комплексних галузей права?

3. Чим визначається зміст підприємницького права?

4. Назвіть завдання підприємницького права як галузі права.

5. За допомогою яких методів регулюються відносини у сфері підприємництва?

6. Дайте визначення поняття методу автономних рішень. Поясніть, яким чином цей метод впливає на регулювання підприємницьких відносин.

7. Назвіть основні принципи підприємницької діяльності і розкрийте їх зміст.

8. Дайте визначення поняття підприємницького права як науки та навчальної дисципліни.

9. Назвіть завдання науки підприємницького права.

10. Що таке джерела підприємницького права? Назвіть їх основні види та ознаки.

11. Розкрийте поняття системи господарського законодавства і її зміст.

12. Назвіть основні види джерел підприємницького права за юридичною силою та регулятивною ознакою.

13. Дайте визначення поняття підприємницьких правовідносин. Назвіть основні ознаки підприємницьких правовідносин.

14. Які є види підприємницьких правовідносин?

15. Дайте визначення поняття суб’єктів підприємницького права.

1. Підприємницьке право як галузь права – це:

а) система правових норм, які регулюють підприємницькі відносини;

б) наука, яка вивчає історію становлення та розвитку системи правового регулювання підприємницьких відносин;

в) сукупність знань і навичок правового регулювання підприємницької діяльності;

г) усі варіанти правильні.

2. Підприємницьке право як галузь права належить до групи:

а) базових галузей;

б) спеціальних галузей;

в) комплексних галузей;

г)процесуальних галузей.

3. Зміст підприємницьких відносин визначається:

а) предметом і методом підприємницького права;

б) принципами підприємницького права;

в) відносинами, які повинні регулювати норми підприємницького права;

г) завданнями, які воно зобов’язане виконувати в суспільстві.

4. Предметом підприємницького права є:

а) майнові й особисті немайнові відносини, що виникають між громадянами та іншими суб’єктами права;

б) фінансові відносини за участю суб’єктів господарювання, які виникають у процесі формування і контролю виконання бюджетів усіх рівнів;

в) відносини, що виникають з приводу безпосереднього здійснення підприємницької діяльності та/або керівництва нею із застосуванням різних методів правового регулювання;

г) адміністративні та інші відносини управління за участю суб’єктів господарювання, в яких орган державної влади не є суб’єктом, наділеним підприємницькою компетенцією.

5. Метод автономних рішень ґрунтується на тому, що:

а) дозволяє державі регулювати підприємницькі відносини шляхом рекомендації відповідних моделей цих відносин;

б) дозволяє державі регулювати підприємницькі відносини шляхом підпорядкування суб’єктів господарювання обов’язковим моделям правовідносин, визначених законом;

в) підприємства, фізичні особи – суб’єкти господарювання – мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України;

г) забезпечує прийняття юридично значущих рішень за згодою сторін.

6. Метод владних приписів ґрунтується на тому, що:

а) дозволяє державі регулювати підприємницькі відносини шляхом рекомендації відповідних моделей цих відносин;

б) дозволяє державі регулювати підприємницькі відносини шляхом підпорядкування суб’єктів господарювання обов’язковим моделям правовідносин, визначених законом;

в) підприємства, фізичні особи – суб’єкти господарювання – мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України;

г) забезпечує прийняття юридично значущих рішень за згодою сторін.

7. Метод координації ґрунтується на тому, що:

а) дозволяє державі регулювати підприємницькі відносини шляхом рекомендації відповідних моделей цих відносин;

б) дозволяє державі регулювати підприємницькі відносини шляхом підпорядкування суб’єктів господарювання обов’язковим моделям правовідносин, визначених законом;

в) підприємства, фізичні особи – суб’єкти господарювання – мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України;

г) забезпечує прийняття юридично значущих рішень за згодою сторін.

8. Метод рекомендацій ґрунтується на тому, що:

а) дозволяє державі регулювати підприємницькі відносини шляхом рекомендації відповідних моделей цих відносин;

б) дозволяє державі регулювати підприємницькі відносини шляхом підпорядкування суб’єктів господарювання обов’язковим моделям правовідносин, визначених законом;

в) підприємства, фізичні особи – суб’єкти господарювання – мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України;

г) забезпечує прийняття юридично значущих рішень за згодою сторін.

9. Самостійно планувати господарську діяльність дозволяє застосування методу:

а) автономних рішень;

б) владних приписів;

в) рекомендацій;

г) координації.

10. Укладання підприємницького договору є прикладом застосування методу:

а) автономних рішень;

б) владних приписів;

в) рекомендацій;

г) координації.

11. Обов’язковість дотримання заборон закону щодо здійснення підприємницької діяльності (державна реєстрація, ліцензії, квоти) – це інструменти методу:

а) автономних рішень;

б) владних приписів;

в) рекомендацій;

г) координації.

12. Зразкові форми договорів щодо окремих видів відносин, методичні рекомендації стосовно окремих видів діяльності у сфері господарювання – це приклади застосування державою методу:

а) автономних рішень;

б) владних приписів;

в) рекомендацій;

г) координації.

13. Принципи підприємницького права – це:

а) вектори, які вказують напрям розвитку підприємницького права щодо його вдосконалення;

б) система правових норм, яка регулює підприємницькі відносини;

в) способи впливу на підприємницькі відносини для їх урегулювання;

г) ознака, яка відрізняє підприємницьке право від інших галузей права.

14. Підприємницьке право як наука – це:

а) система правових норм, яка регулює підприємницькі відносини;

б) сукупність способів вивчення історії становлення й розвитку системи правового регулювання підприємницьких відносин;

в) сукупність знань і навичок правового регулювання підприємницької діяльності;

г) усі варіанти правильні.

15. Підприємницьке право як навчальна дисципліна – це:

а) система правових норм, яка регулює підприємницькі відносини;

б) сукупність способів вивчення історії становлення й розвитку системи правового регулювання підприємницьких відносин;

в) сукупність знань і навичок правового регулювання підприємницької діяльності;

г) усі варіанти правильні.

16. Джерелами підприємницького права є:

а) система норм права, яка регулює господарсько-правові відносини;

б) керівні базиси, які визначають характер правового регулювання відповідних відносин;

в) закони, які містять у собі норми підприємницького права;

г) сукупність нормативно-правових актів, які складають підприємницьке законодавство.

17. Значна розгалуженість і наявність великої кількості нормативних актів як ознака підприємницького права є:

а) позитивною, оскільки розкриває динамізм, багатоманітність, складність підприємницького життя і відповідно – правового регулювання;

б) негативною, оскільки розкриває наявність у господарському законодавстві великої кількості нормативно-правових актів обмеженої дії;

в) позитивною, оскільки показує кодифікованість підприємницького законодавства;

г) негативною, оскільки розкриває недостатню увагу до впорядкування підприємницького законодавства.

18. Вищу юридичну силу в господарському законодавстві має:

а) Господарський кодекс України;

б) Конституція України;

в) судове законодавство;

г) Закон України «Про господарські товариства».

19. Підприємницькі правовідносини – це:

а) майнові й особисті немайнові відносини, що виникають між громадянами та іншими суб’єктами права;

б) фінансові відносини за участю суб’єктів господарювання, які виникають у процесі формування і контролю виконання бюджетів усіх рівнів;

в) відносини, що виникають з приводу безпосереднього здійснення підприємницької діяльності та/або керівництва нею із застосуванням різних методів правового регулювання;

г) адміністративні та інші відносини управління за участю суб’єктів господарювання, в яких орган державної влади не є суб’єктом, наділеним підприємницькою компетенцією.

20. Підстави виникнення, зміни та припинення підприємницьких правовідносин – це:

а) об’єкти правовідносин;

б) суб’єкти правовідносин;

в) зміст правовідносин;

г) юридичний факт.

21. Юридичні та фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність і зареєстровані згідно із законом як господарюючі суб’єкти – це:

а) об’єкти правовідносин;

б) суб’єкти правовідносин;

в) зміст правовідносин;

г) юридичний факт.

22. Майнові та немайнові особисті права, заради яких виникають підприємницькі правовідносини – це:

а) об’єкти правовідносин;

б) суб’єкти правовідносин;

в) зміст правовідносин;

г) юридичний факт.

23. Сукупність юридичних прав та обов’язків, які реалізуються шляхом здійснення підприємницької діяльності – це:

а) об’єкти правовідносин;

б) суб’єкти правовідносин;

в) зміст правовідносин;

г) юридичний факт.

24. Відносини, що складаються під час безпосереднього здійснення підприємницької діяльності з виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг – це:

а) господарсько-виробничі відносини;

б) господарсько-організаційні відносини;

в) внутрішньопідприємницькі відносини;

г) цивільно-правові відносини.

25. Відносини, які виникають у сфері підприємницького управління, називаються:

а) організаційно-підприємницькі;

б) господарсько-виробничі;

в) вертикальні;

г) внутрішньогосподарські.

26. Відносини, які виникають у внутрішній виробничій сфері підприємств, – це:

а) організаційно-підприємницьківідносини;

б) господарсько-виробничі відносини;

в) вертикальні відносини;

г) внутрішньогосподарські відносини.

Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 498; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!