Яке лабораторне дослідження показане хворому у першу чергу? 1 страница

1. Хворий 35-ти років. При поступленні до протитуберкульозного
диспансеру скаржився на слабість, підвищену пітливість, кашель з
харкотинням слизового характеру. Рентгенологічно: у S1-2 лівої легені
виявлено ділянку затемнення слабкої інтенсивності з нечіткими
контурами.

Яке лосліхіження доцільно провести для підтвердження діагнозу туберкульозу?

A. Загальний аналіз крові.

B. Біохімічний аналіз крові.

C. Аналіз харкотиння на МБТ,

D. Імунологічне дослідження крові.

E. Аналіз харкотиння на вторинну флору.

2. Хворому 40 років. Перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з діагнозом:

ВДТБ (15.01.2004) верхньої частки правої легені (вогнищевий), Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТО, КатЗ Ког1(2004). Рентгенологічно: у Sl,2 правої легені визначено затемнення до 1 см у діаметрі слабкої інтенсивності.

Який аналігї кропі характерний для хворих на туберкульоз? Л.Ер. 4,6x1012, НЬ-134 г/л, Л-28x10% е-17%, п-3%,с-60%, л-15%, м -5%, ІПОЕ - 30 мм/год.

B. Ер,- 3,6x1012, НЬ - 128 г/л, Л - 15х10⁹, п- 7%, с -53%, л- 30%, м -

10%, ШОЕ - 70 мм/год.

C. Ер.- 4,6x1012, НЬ - 136 г/л, Л - 2,5x10% п- 1%, с -60%, л- 29%, м -

10%, ШОЕ - 40 мм/год.

D. Ер.- 4,2x1012, НЬ- 130 г/л, Л - 9,5x10°, п- 5%, с-67%, л- 20%, м-

5%, ШОЕ 20мм/год,

E. Ер.- 3,2x1012, НЬ - 120 г/л, Л - 4,5x10% є- 20, п-1%, с -49%, л- 25%,

м-5%, ШОЕ-2 мм/год.

3. Хворий 43-х років. Проходить курс антимікобактеріальної терапії з
приводу ХТБ (12.12.1998) верхньої частки лівої легені (фіброзно-
кавернозний, фаза інфільтрації і обсіменіння), Дестр+,
МБТ+М+К+РезистО, ГІСТО, Кат4 Ког4{2004).

Яке дослідження насамперед потрібно провести хворому для призначення оптимальної комбінації хіміопрепаратів?

A. Визначити вид МБТ.

B. Визначити наявність вторинної флори.

C. Визначити чутливість МБТ до антимікобактеріальних препаратів,

D. Визначити масивність бактеріовиділення.

E. Визначити вірулентність МБТ.

4. Хвора 36-ти років. Перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з діагнозом: ХТБ (23.11.1997) верхньої частки лівої легені
(фіброзно-кавернозний, фаза інфільтрації і обсіменіння), МБТ+М-
К+Резист+ (S,Z,E) РезистІІО, ГІСТО, Кат4 Ког4(2004).

Яке дослідження першочергово потрібно зробити хворій?

A. Гістологічне.

B. Люмінісцентну мікроскопію.

C. Визначити чутливість МБТ до хіміопрепаратів II ряду,

D. Імунологічне дослідження.

E. Біохімічне дослідження.

5. Хворий 25-ти років. Лікується в протитуберкульозному диспансері з
діагнозом: РТБ (2.02.2004) верхньої частки правої легені
(інфільтративний, фаза розпаду і обсіменіпия), Дестр+МБТ+М-К+
Резист+(Н,ІІ) РезистІІО, ГІСТО, Кат4Ког1(2004). Хворому призначено
відповідне лікування: H,R,S,Z. Через 2 міс. при проведенні
рентгенологічного контролю позитивної динаміки не визначено. Результат
визначення чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів отримано
через 2 місяці після поступлення хворого.

Яка основна причина неефективного лікування?

A. Наявність резистентності МБТ до антимікобактеріальних препаратів,

B. Куріння.

C. Періодичне вживання алкоголю.

D. Тривалий прийом хіміопрепаратів.

E. Відсутність п'ятого препарату.

6. Хвора 44-х років. Перебуває на лікуванні протягом 1 тижня.
Встановлено діагпоз: ВДТБ (15.01.2004) легень (дисемінований, фаза
інфільтрації і розпаду), Дестр+, МБТ+М+К+РезистО ГІСТО,
Кат1Ког1(2004). МБТ виявлено бактеріоскопічним методом у 3-х аналізах.

Яка найвірогідніша причина того, що в діагнозі зроблено запис К0?

A. Культуральиий аналіз не проводили.

B. Отримали негативний результат посіву харкотиння.

C. Недостатній строк для росту МБТ,

D. Відсутність МБТ в харкотинні.

E. Неправильно визначені результати бактеріоскопії.

7. Хпорий 20-ти років. Поступив до протитуберкульозного диспансеру із
скаргами на слабість, нездужання, кашель з харкотинням. На оглядовій
рентгенограмі виявлено інфільтративні зміни у верхній частці правої
легені з наявністю порожнини розпаду. У харкотинні бактеріоскопічним
методом виявлені МБТ.

Яка кількість МБТ має бути в 1 мл харкотиння (при перегляді 300 полів зору)?

A. 500.

B. 5000,

C. 1000.

D. 100.

E. 100000.

8. Хворий 42-х років. Скаржиться на слабість, поганий апетит і сон,
зниження маси тіла. Рентгенологічно: у S1 правої легені виявлено
інфільтративно-пневмонічне затемнення.

Загальний аналіз крові: ер.- 4,8x1012, НЬ - 146 г/л, Л - 8,5х10^е, е-

3%, и-7%, сї-66%, л-20%,м-4%, ШОЕ-22мм/год.

Яке дослідження слід зробити хворому з метою виявлення МБТ?

A. Забір промивних вод бронхів,

B. Томографію.

C. Пробу Манту з 2 ТО ППД-Л.

D. Дослідити харкотиння.

В. Провести імунологічне дослідження.

9. Хворий 43-х років. Пред'являє скарги на слабість, поганий апетит,
зниження маси тіла, субфебрильну температуру (37,1°-37,4"С), біль у
лівому боці. При рентгенологічному обстеженні у S1-2 лівої легені
виявлено обмежену дрібновогнищеву дисемінацію, донизу від IV ребра
ексудат. При бактеріоскопічному дослідженні рідини МБТ не знайдені.

Яке дослідження є оптимальним для підтвердження етіології виявлених змін у даного хворого?

A. Дослідження харкотиння.

B. Проведення бронхоскопії.

C. Імунологічне дослідження.

D. Біопсія плеври,

E. Цитологічне дослідження ексудату.

10. Хворий 36-ти років. Поступив до стаціонарного відділення
протитуберкульозного диспансеру із скаргами на кашель з харкотинням,
слабість, температуру - 38,0°С, сильний головний біль, нудоту та блювоту,
ЩО не приносить полегшення. Захворювання починалося поступово.
Звернувся до терапевта, після чого проведено рентгенологічне обстеження.
На оглядовій рентгенограмі впродовж легеневих полів відмічені дрібні (1-2
мм у діаметрі) множинні неінтенсивні тіні з нечіткими контурами.
Хворому пстановлено діагноз: ВДТБ (3.12.2003) легень (міліарний в фазі
інфільтрації і розпаду), Дестр+, МБТ+М-К+Резист-РезистІІО, ГІСТО,
Кат1Ког4(2003).

Яке дослідження найвірогідніше підтвердить можливість розвитку у хворого туберкульозного менінгіту?

A. Бактеріологічний аналіз харкотиння.

B. імунологічне дослідження,

C. Енцефалографія.

D. Бактеріоскопія спинномозкової рідини.

E. Біохімічний аналіз складу спинномозкової рідини,

11. Хворий 45-ти років. Перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з приводу РТБ (13.12.2003) верхньої частки правої легені
(інфільтративний, фаза розпаду і обсіменіння), Дестр+,
МБТ+М+К+Резист-РезистІІО, ГІСТО, Кат2 Ког4((2003). Алкоголь,

наркотичні засоби не вживає. Не курить. Незважаючи на адекватну хіміотерапію (H,R,S,E) у хворого спостерігається прогресування туберкульозу. На контрольних рентгенограмах визначено збільшення розмірів порожнини розпаду та появу вогнищ обсіменіння в лівій легені.

Яке дослідження потрібно провести хворому, щоб з'ясувати можливу причину неефективності лікування?

A. Загальний аналіз крові.

B. Біохімічний аналіз крові.

C. Пробу Коха.

D. Імунологічне дослідження,

E. Дослідження функції зовнішнього дихання.

1. Які біохімічні компоненти МБТ зумовлюють їх стійкість до кислот, лугів

і спиртів?

A. Білки.

B. Вуглеводи.

C. Ліпіди,

D. Полісахариди.

E. Мінеральні солі.

2. Які складові сполуки МБТ є основними носіями антигенних
властивостей?

A. Білки,

B. Вуглеводи.

C. Ліпіди.

D. Полісахариди.

E. Мінеральні солі. ';

3. Які мікобактерії називають L-формою?

A. Вакцинний штам МБТ.

B. Авізуальні форми МБТ.

C. Атипові МБТ.

D. МБТ, які частково втратили клітинну стінку,

E. Фільтрівні форми МБТ.

4. Яка причина виникнення первинної медикаментозної стійкості МБТ?

А. Несвоєчасне виявлення туберкульозу. В.Пізнє виявлення туберкульозу.

C. Нерегулярний прийом антимікобактеріальних препаратів.

D. Лікування заниженими дозами хіміопрепаратів.

E. Зараження стійкими штамами МБТ,

5. Яка частота первинної медикаментозної стійкості МБТ у хворих на

туберкульоз?

A. 0,5-1%.

B. 2 - 5 %.
СІ- 14%,

D. 15-20%.

E. 25-30%.

6. Як часто розвивається вторинна медикаментозна стійкість МБТ до

антимікобактеріальних препаратів у хворих на туберкульоз?

A. 1 - 5 %.

B. 5 - 10 %.

C. 10 - 20 %.

D. 20 - 40 %.

E. 50 - 60 %,

7. Що таке первинна лікарська стійкість МБТ?

A. Стійкість МБТ у вперше виявлених хворих, які ще не лікувались

антимікобактеріальними препаратами,

B. Стійкість МБТ у хворих з первинною формою туберкульозу.

C. Стійкість МБТ у хворих з хронічними формами туберкульозу.

D. Стійкість МБТ у хворих з рецидивами туберкульозу.

E. Стійкість МБТ у хворих з малими формами туберкульозу легень.

8. Який з видів МБТ є найпатогеннішим для людини?

A.M. africanum.

B. М. avium.

C. М. bovinus.

D. M. tuberculosis,

E. М. Kansasii.

9. Які мікобактерії викликають (спричинюють) мікобактеріоз?

A. L-форми мікобактерій.

B. М. tuberculosis.

C. Кислотостійкі сапрофіти.

D. Атипові мікобактерії,

E. МБТ, стійкі до антимікобактеріальних препаратів.

10. З метою виявлення МБТ хворому зробили посів харкотиння на твердесередовище.Про що свідчить поява колонії на 3-й день від посіву?

A. Ріст мікобактерій, що швидко розмножуються.

B. Ріст високо вірулентних мікобактерій.

C. Ріст атипових мікобактерій.

D. Ріст неспецифічної мікрофлор,

E. Ріст L-форм мікобактерій.

11. Яке харкотиння найхарактерніше для хворих на туберкульоз легень?

A. Слизово-гнійпс, без запаху, 10-50 мл на добу,

B. Гнійне з різким неприємним запахом, іржавого кольору, до 500 мл.

C. Гнійне без запаху, до 300 мл.

D. Слизово-водяїшстс, 50-100 мл.

E. Гнійпо-кроп'лішсте з неприємним запахом, 100-150 мл на добу.

12. Які строки появи росту мікобактерій туберкульозу на твердих
поживних середовищах?

A. 2-3 день.

B. 7-14 день.

C. 3-4 тижні,

D. 3-5 місяців.

E. 6 місяців.

13. У скількох відсотків людей туберкульоз викликається М. bovis?

A. 1-2%.

B. 3-5%,

C. 10-20%.

D. 25-30%.

E. 35-50%.

14. Який вид збудника, за класифікацією Runyon, відносять до атипових
мікобактерій?

A. М. bovis.

B. М. africanum.

C. Фільтрівні форми.

D. M. Rvium,

E. М. tuberculosis.

1. Які дані не молена одержати при дослідженні зовнішнього дихання у
хворого на туберкульоз?

A. Ступінь втрати працездатності.

B. Можливість оперативного втручання.

C. Наявність супутнього обструктивного процесу у бронхах.

D. Ефективність лікування.

E. Наявність деструкції у легенях,

2. Який критерій бронхіальної обструкції використовується в теперішній час

A. Зниження,

B. Зниження ЖЄЛ.

C. Зниження РД.

D. Підвищення ХОД.

E. Зниження МВЛ.

3. Який критерій рестрикції легенів в теперішній час?

A. Зниження ОФВ.

B. Зниження ЖЄЛ,

C. Зниження ПОШ.

D. Підвищення ХОД..

E. Зниження МВЛ.

4. Який показник досліджується при пневмотахометрії?

A. ПОШ,

B. ОФВ_Х

C. ЖЄЛ.

D. ХОД.
. Е. МВЛ.

5. Про що свідчить зменшення ЖЄЛ?

A. Наявність порушення прохідності дрібних бронхів.

B. Наявність обструктивного типу вентиляційної недостатності.

C. Наявність рестриктивіюго типу вентиляційної недостатності,

D. Наявність порушення дифузії газів.

E. Наявність змішаного типу вентиляційної недостатності.

6. Який характер має крива "потік-об'єм' при обструкції великих бронхів?

A. Значне зниження пікової об'ємної швидкості та прогин дистальних

відділів кривої.

B. Помірне зниження пікової об'ємної швидкості та сплощення
дистальних відділів кривої.

C. Значне зниження пікової об'ємної швидкості та сплощення
дистальних відділів кривої,

D. Помірне зниження пікової об'ємної швидкості прогин дистальних

відділів кривої.

E. Підвищення пікової об'ємної швидкості та прогин дистальних
відділів кривої.

7. Який характер має крива "потік-об'єм" при обструкції дрібних бропхів?

A. Значне зниження пікової об'ємної швидкості та прогин дистальних

відділів кривої.

B. Помірне зниження пікової об'ємної швидкості та сплощення
дистальних відділів кривої.

C. Значне зниження пікової об'ємної швидкості та сплощення
дистальних відділів кривої.

D. Помірне зниження пікової об'ємної швидкості та прогин дистальних

відділів кривої,

E. Підвищення пікової об'ємної швидкості та прогин дистальних
відділів кривої

8. В лікуванні якого захворювання динамічне визначення ПОШпротягом

доби є потрібним?

A. Пневмонія.

B. Туберкульоз легенів.

C. Фіброзуючий альвеоліт.

D. Бронхіальна астма,

E. Хронічний обструктивний бронхіт.

9. За допомогою якого методу досліджують вміст газів в крові?

A. Спірометрія.

B. Пневмотахометрія.

C. Пневмотахографія.

D. Метод Аструпа,

E. Плетізмографія.

10. При якому захворюванні зниження швидкісних показників дихання є
головним критерієм важкості?

A. Пневмонія.

B. Туберкульоз легенів.

C. Фіброзуючий альвеоліт.

D. Ексудативний плеврит.

E. Хронічний обструктивний бронхіт,

11. Про яке ускладнення може свідчити виявлення ознак бронхіальної
обструкції у хворого, який раніше не страждав на обструктивні
захворювання легенів?

A. Про туберкульоз плеври.

B. Про лімфогенну дисемінацію.

C. Про гематогенну дисемінацію.

D. Про туберкульозне ураження бронхів,

E. Про прогресування туберкульозного процесу у легенях.

12. При якій клінічній формі туберкульозу практично завжди
виявляються ознаки бронхіальної обструкції?

A. При вогнищевому туберкульозі.

B. При інфільтративному туберкульозі.

C. При казеозній пневмонії.

D. При фіброзно-кавернозному туберкульозі,

E. При міліарному туберкульозі.

13. При якому захворюванні виявляються найвираженіші рестриктивні
порушення?

A. При пневмонії.

B. При інфільтративному туберкульозі легенів.

C. При фіброзугочому альвеоліті,

D. При ексудативному плевриті.

E. При хронічному обструктивному бронхіті.

14. Який клінічний симптом допомагає виявити порушення функції
зовнішнього дихання?

A. Кашель.

B. Задишка.

C. Вологі хрипи на ділянці легенів,

D. Притуплення перкуторного звуку.

E. Послаблення голосового тремтіння.

15. Які компенсаторні зміни можуть бути виявлені при дихальній недостатності II ступеня?

A. Збільшення ОФВі-

B. Збільшення НОШ.

C. Збільшення ЖЄЛ.
D. Збільшення ХОД,
Е. Збільшення ФЖЄЛ.

1. У хворого 32-х років вперше діагностовано фіброзно-кавернозний
туберкульоз обох легень в фазі інфільтрації та обсіменіння, МБТ+.
Скаржиться на кашель з виділенням мокротиння, задишку в спокої.
Показники функції зовнішнього дихання (у порівнянні з нормальними
показниками) становлять: ОФВ]^ - 21%, МОШ₂5 " 14%, ^МОШ50 ~ ^12%>
МОШ₇₅-42%.

Як оцінити стан бронхіальної прохідності у хворого?

2. У хворого 26-ти років вперше виявлено інфільтративний туберкульоз
верхньої частки правої легені у фазі розпаду, МБТ-, ДН II ступеню за
обструктивним типом. Показники функції зовнішнього дихання
становлять: ОФВ_Х - 65%, МОШ₂₅ - 39%, МОШ₅₀ - 71%, МОПІ75 - 118%.

На якому ріпні дихальних шляхів визначено бронхообструктивні порушення?

3. У хворої 39-ти років вперше встановлено діагноз: вогнищевий
туберкульоз верхньої частки лівої легені, МБТ-, ВН І ступеню за
обструктивним типом, з переважним ураженням дистальних відділів
дихальних шляхів. Показники функції зовнішнього дихання (ФЗД) при
поступленні становлять: ОФВ_Х - 43%, МОШ₂5 " 40%, МОШ₅о " 46%,
МОШ75 ' 46%. Показники ФЗД через ЗО хвилин після проведення
функціональної проби з бронхолітиком: ОФВ^ - 106%, МОШ25 ~ 75%,
МОШ₅₀ - 86%, МОШ₇₅ - 97%.

Як оцінити стан бронхіальної прохідності до застосування бронхолітичного засобу?

4. У хворого 50-ти років вперше діагностовано інфільтративний
туберкульоз верхньої частки правої легені та 6 сегменту лівої легені в фазі
розпаду, МБТ+, ВН II ступеню за обструктивним типом з переважним
порушенням прохідності верхніх і середніх відділів дихальних шляхів.
Показники функції зовнішнього дихання (ФЗД) до проведення
функціональної проби з бронхолітиком становили: ОФВ^ - 59%,
МОШ₂₅ - 30%, МОІІІ50 - 59%, МОШ₇₅ - 86%. Показники ФЗД через 40
хвилин після проведення функціональної проби з бронхолітиком:
ОФВ! - 91%, МОШ₂₅ - 45%, МОШ₅о ~ 72%, МОШ₇₅ - 108%.

Як оцінити вплив бронхолітичного засобу на стан бронхіальної прохідності за даними спіротесту?

5. У хворого 50-ти років вперше діагностовано інфільтративний
туберкульоз верхньої частки правої легені та 6 сегменту лівої легені в фазі
розпаду, МБТ+, ВН II ступеню за обструктивним типом з переважним
порушенням прохідності верхніх і середніх відділів дихальних шляхів.
Показники ФЗД при поступленні становили: ОФВ^ - 59%, МОШ₂5 - 30%,

МОШ₅о - 59%, МОШ₇₅ - 86%. Показники ФЗД після закінчення 2-місячного курсу лікування: із застосуванням бронхолітичного засобу: ОФВ_Х - 102%, МОШ₂₅ ~ 68%, МОШ₅₀ - 94%, МОШ₇₅ - 115%.

Як оцінити ефективність лікування бронхообструктивних порушень

у хворого?

1. Хворій 38 років. Лікується з приводу ХТБ (21.06.2000) верхньої
частки лівої легені (фіброзно-кавернозний, фаза інфільтрації та
обсіменіння), Деотр+, МБТ+М+К+Резист-РезистІІО, ГІСТО, Кат4КогЗ
(2003). На оглядовій рентгенограмі визначається декілька порожнин
розпаду, одна з яких - гігантська (6,0x6,0 см). У зв'язку з цим хворій
запропоновано оперативне втручання.

Який показник спіротесту враховують для оцінки можливості оперативного втручання?

A. Хвилинний об'єм дихання.

B. Максимальна вентиляція легень.

C. Життєва смпість легень,

D. Резервний об'єм вдиху.

E. Дихальний об'єм.

2. Хворий 50-ти років. Скаржиться на задишку, біль в лівій половині
грудної клітки. За останні півроку задишка збільшилась і турбує хворого в
стані спокою. Рентгенологічно: у верхній частці правої легені визначається
неоднорідне інтенсивне затемнення, верхня частка зменшена в об'ємі,
корінь правої легені підтягнутий угору.

Яке дослідження першочергово потрібно провести хворому, щоб
з'ясувати причину збільшення задишки?

A. Імунологічне.

B. Пробу Манту з 2 ТО.

C. Дослідження функції зовнішнього дихання,

І). Коронарографію.

Е. Фонокардіографію.

3. Хворий 53-х років. Спрямований на МСЕК для визначення групи
інвалідності. Хворому зроблено запис спіротесту, за даними якого
виявлено зміну показника МОШ величина якого становить 45% від
належної величини.

Про що свідчить зміна цього показника?

A. Порушення прохідності великих бронхів.

B. Зміну еластичності легеневої тканини.

C. Порушення газообміну в легенях.

D. Порушення прохідності дрібних бронхів,

E. Порушення прохідності трахеї.

4. Хвора 30-ти років. Лікується у протитуберкульозному диспансері з
діагнозом: ВДТБ(15.01.2005) S1-2 правої легені (інфільтративний),
Дестр+, МБТ+М-К+Резист-РезистІІО, ПСТО, ВН Іст., Каті Ког1(2004).
При поступленні у хворої проведено дослідження функції зовнішнього
дихання, у результаті якого виявлено зниження ЖЄЛ до 70% від належної
величини. Після 2-х місяців лікування відмічено збільшення показника до
85%.

Про що свідчить така динаміка ЖЄЛ?

A. Нормалізувалась бронхіальна прохідність.

B. Відновилась еластичність легеневої тканини,

C. Нормалізувалась концентрація кисню в крові.

D. Зменшилась рухомість діафрагми.

E. Відновилась функція аерогематичного бар'єру.

5. Хворий 38-ми років. Рік тому встановлено діагноз циротичного
туберкульозу легень. При звичному раніше фізичному навантаженні зараз
у хворого виникає задишка. Дані спіротесту: ХОД - 10л, ЖЄЛ - 60% (від
належної), OOBj - 60%, МОШ₂5 " 70%, МОШ₅₀ - 60%, МОШ₇₅ - 65%.

Який ступінь вентиляційної недостатності визначається у хворого?

A. Показники відповідають нормі.

B. І ст,

C. III ст.

D. II ст.

E. IV ст.

6. Хворий 45-ти років Проходить курс лікування в
протитуберкульозному диспансері з приводу РТБ (7.12.2003) легень
(дисемінований, фаза інфільтрації! розпаду), Дестр+, МБТ-ЬМ+К+Резист-
РезистІІО, ГІСТ?, ВН І ст., Кат1Ког4 (2003). Показники спіротесту: ЖЄЛ -
90% (від належної), ОФВ]^ - 50%, проба Тиффно - 55%, МОШ₂5 - 40%,
МОШ₅₀ - 50%, МОШ₇₅ - 75%.

Про що свідчить зниження ОФВ}, проби Тиффно, МО11І25> МОШ50?

A. Наявність обструктивного типу вентиляційної недостатності,

B. Наявність змішаного типу вентиляційної недостатності.

C. Наявність дихальної недостатності.

D. Наявність рестриктивного типу вентиляційної недостатності.

Е. Наявність порушення прохідності аерогематичного бар'єру.

7. Хвора 24-х років. Поступила до протитуберкульозного диспансеру із
скаргами на слабість, поганий апетит, кашель з харкотинням. Після
клініко-рентгенологічного обстеження встановлено клінічний діагноз:
ВДТБ (12.01.2005) легень (дисемінований, фаза інфільтрації і розпаду),
Дестр+, МБТ+М-К+Резист-РезистІІО, ГістО, ВН І ст., Кат1Ког1(2004).

При дослідженні функції зовнішнього дихання встановлено наступні зміни показників: ОФВ^ - 55% (від належної), MOUI^q -40%, МОІП75 40%. Через 4 місяці лікування відмічені наступні результати: ОФВі - 70%, МОПІ₅₀ - 65%, МОШ₇₅ - 60%.

Які зміни характеризує така динаміка даних показників?

A. Наявність органічних змін в бронхах.

B. Покращення еластичності легеневої тканини.

C. Наявність бронхоспазму,

D. Покращення екскурсії діафрагми.

E. Нормалізація дифузії газів.

8. Хворий 30-ти років перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з клінічним діагнозом: РТВ (7.12.2005) легень (дисемінований,
фаза інфільтрації і розпаду), Дестр+, МБТ+ М+К+Резист-РезистІІО, ГІСТ-,
ВН І ст., Каті Ког4 (2003). Показники спіротесту: ХОД - 7,5 л, ЖЄЛ - 60%
(від належної), проба Тиффно - 80%, МОІП₂₅ - 60%, МОШ50 ~ 70%,
МОШ₇₅-75%.

Про що спідчить зпижєння ЖЄЛ?

A. Наявність обструктивного типу вентиляційної недостатності.

B. Наявність змішаного типу вентиляційної недостатності.

C. Наявність дихальної недостатності.

D. Наявність рестриктивного типу вентиляційної недостатності,

E. Наявність порушення прохідності аерогематичного бар'єру.

9. Хворий 24-х років. Перебуває на лікуванні в протитуберкульозному
диспансері з діагнозом: РТБ (8.11.2004) верхньої частки правої легені
(фіброзно-кавериозний, фаза інфільтрації та обсіменіння)
МБТШ+К+Резист(Н,К.Б,Е) РезистІІ-, ГІСТО, Кат2КогЗ(2003). Після
завершення курсу антимікобактеріальної терапії планується провести
оперативне втручання.

Яка нижня межа життєвої ємності легень, що дозволить провести хірургічне втручання?

A. 90% від належної.

B. 80% від належної.

C. 50% від належної,

D. 20% від належної.

E. 30% від належної.

10. Хвора 65-ти років. Скаржиться на задишку при незначному
фізичному навантаженні, слабість, тахікардію. Поступила до
протитуберкульозного диспансеру з приводу ВДТБ (15.02.2005) верхньої

частки лівої легені (інфільтративний, фаза розпаду), Дестр+, МБТ+М-К+Резист-РезистІІО, ГІСТО, ексудативний плеврит нижньої частки лівої легені, ВН II ступеню рестриктивного типу, Кат1Ког1(2004). Інфільтративні зміни локалізуються у межах 2-х сегментів (Sl,2).

Які зміни є причиною вентиляційної недостатності рестриктивного типу?

A. Порушення прохідності бронхів.

B. Специфічні зміни у верхній частці лівої легені.

C. Наявність ексудативного плевриту,

D. Порушення газообміну в легенях.

E. Прискорення частоти серцевих скорочень.

1. Який осповиий метод діагностики порушень функції зовнішнього

дихання?

A. Бронхоскопія.

B. Фібробронхоскопія.

C. Бронхографія.

D. Комп'ютерна томографія.

E. Метод спіротесту,

2. Який об'єм анатомічного мертвого простору?

A. 10-25 мл.

B. 50-100 мл.

C. 140-150 мл,

D. 1400-1600 мл.

E. 3500-5000 мл.

3. Яка величина життєвої ємності легень у здорових людей?

A. 500-800 мл.

B. 1000-3000 мл.

C. 1500-3500 мл.

D. 3500-5000мл,

4. Яке співвідношення називається індексом Тиффно?

A. МВЛ і ХОД.

B. ОФ і ЖЄЛ,

C. ОВФ і МВЛ.
Б.ЖЄЛІМВЛ.

Е. ЖЄЛ і ХОД.

5. Які показники функції зовнішнього дихання вважають
найінформативнішими?

A.ЖЄЛіМВЛ.

B. ОФВ, індекс Тиффно.

C. ЖЄЛ, ОФВ!, індекс Тиффно.,

D. МВЛ, індекс Тффно.

E. МОШ₂5' ПОПІ видиху.

6. У хворого 45-ти років діагностовано інфільтративний туберкульоз
правої легені, фаза розпаду та обсіменіння, МБТ(+). Скарги на кашель з
незначним виділенням харкотиння, задишку. При пневмотахометрії
констатовано зниження величини ПОШвид і МОШ₂5 ^ПР^И нормальних
показниках МОШ і МОШ

Ураження яких бронхів характеризується такими даними пневмотахометрії?

A. Великі бронхи,

B. Середні бронхи.

C. Великі і середні бронхи.

D. Середні і дрібні бронхи.

E. Дрібні бронхи.

1. Яка проба використовується п Україні при масових обстеженнях дітей
та підлітків на наявність інфікованості туберкульозом?

A. Проба Коха.

B. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л.

C. Проба Манту пі 100 ТО ППД-Л.

D. Еозитнофільно-туберкулінова.

E. Градуйована шкірна проба.

2. Через який час оцінюють результати проби Манту з 2 ТО ППД-Л?

A. Через 48 годин.

B. Через 72 години.

C. Через 1 тиждень.

D. Через 24 години.

E. Через 1 годину.

3. Якому контингентові за результатами скришигової
туберкулін од і а гностики дообстеження та спостереження фтизіатром
не показано?

A. Давно інфікованим дітям та підліткам за умов відсутності у них будь-

яких факторів ризику щодо туберкульозу.

B. Дітям (підліткам) з "віражем" туберкулінової проби.

C. Давно інфікованим особам із гіперергічною чутливістю за пробою

Манту з 2 ТО ППД-Л.

D. Особам із підвищенням інтенсивності попередньо сумнівних або
позитивних реакцій на туберкулін на 6 мм і більше.

E. Давно інфікованим дітям та підліткам незалежно від діаметра папули

за пробою Мапту з 2 ТО ППД-Л, якщо є відомості про недавній контакт із хворим на туберкульоз.

4. Дитині 5 років. Вакцинована у пологовому будинку вакциною БЦЖ.
Шоляприщепний знак 5мм. Динаміка туберкулінової чутливості: 1 рік
життя - інфільтрат діаметром 8 мм, 2 роки - інфільтрат діаметром 5 мм, З
роки - інфільтрат діаметром 3 мм, 4 роки - гіперемія, 5 років - інфільтрат
діаметром 10 мм.

Який висновок потрібно зробити відповідно до цих даних?

A. Здорова, не інфікована на туберкульоз дитина.

B. Післявакцинальиа алергія.

C. "Віраж" туберкулінових реакцій.

D. Хвора на туберкульоз дитина.

E. Інфікованість із гіперергічною реакцією за пробою Манту.

5. Яку реакцію за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л потрібно вважати
сумнівною?

A. Папула діаметром 2-4 mm або лише гіперемія будь-якого розміру.

B. Повна відсутність папули.

C. Папула з діаметром 5 мм.

D. Папула з діаметром 17мм та більше.

E. Папула будь-якого розміру з наявністю везикул, некрозу, лімфангіту.

6. Яку реакцію за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л потрібно вважати

позитивною?

A. Гіперемія будь-якого розміру без утворення папули.

Дата добавления: 2015-04-30; Просмотров: 1108; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!