Виміри системних параметрів

Мета роботи: придбати практичні навички щодо вміння робити виміри системних параметрів.

Теоретична частина

Системні ознаки мають певні властивості. Властивість – це категорія, що полягає з поняття предмета й відносини. Властивість – це функція одномісної характеристики системи (предикат). Властивості мають не тільки виходи системи, але й входи. Аналогічно властивості мають і внутрішні зв'язки системи. Тому, виміряти параметри системи необхідно. Вони можуть бути отримані за допомогою якісних і кількісних вимірників. Кількісні – це ті, які виражаються певним числом. Якісні – це ті, які, характеризують певним рівнем (високо – низько, добре – погано, пекуче – холодно). Рівень якісної характеристики може стати кількісною характеристикою, якщо ввести певні шкали. Якісні характеристики не можна розрахувати по певних формулах або обчислити. Їм можна дати лише логічну або абстрактну оцінку. Для того, щоб вирішувати дослідницькі завдання, переходять від якісних вимірників до кількісних.

Кількісні вимірники системних параметрів поділяються на прості, складні і структурні. До простих відносяться середнє арифметичне, гармонічне і геометричне. До складних відноситься середнє арифметичне зважене. До структурних відносяться мода і медіана.

Мода () – одна з найважливіших характеристик сукупності, являє собою варіант, що найбільше часто зустрічається, у даному варіаційному ряді (модальна ціна одиниці товару, модальний розмір взуття і т.д.). Для дискретного ряду мода визначається по частотах варіантів і відповідає варіанту з найбільшою частотою f_i.

Наприклад - мода для ряду: 66 55 55 44 3 2 1 відповідає 5.

Медіана – значення ознаки, що варіює і доводиться на середину ранжируваної (упорядкованої) сукупності (). Медіана ділить ряд навпіл.

Наприклад – 66 55 431 (медіана – 5), якщо n – непарне число одиниць ряду, то медіана рівна середньої арифметичної із двох середніх значень варіантів: 6 6 5 5 5 5 4 4 3 1 .

Структурний ряд може бути представлений у вигляді гістограми. Гістограма варіаційного ряду – графічне зображення інтервального варіаційного ряду у вигляді прямокутників різної висоти, основи яких – відрізки осі абсцис, що відповідають інтервалам зміни ознаки. Висоти прямокутників пропорційні при рівності інтервалів частотам (fi) [5].

Вихідні дані

Вихідні дані для розрахунків вибираються та коректуються згідно з номером залікової книжки. В таблиці 5.1 до значень параметрів системи (х та у) додаються значення номеру варіанта з таблиці 5.2.

Таблиця 5.1 – Вибір номеру варіанта для визначення значень параметрів системи (х та у).

Продовження табл. 5.1

Примітка Вибір варіанту проводиться згідно з шифром двох останніх цифр залікової книжки

Таблиця 5.2 - Параметри системи

Етапи виконання завдання

1. У ході роботи потрібно розрахувати прості відносні величини (арифметичні, геометричні, гармонічні та квадратичні середні).

2. Знайти середню зважену.

3. Знайти структурні середні.

4. Знайти медіану.

5. Зробити висновки по роботі.

Методичні вказівки до виконання роботи

1. Розрахувати прості відносні величини (арифметичні, геометричні, гармонічні та квадратичні середні).

Розрахунки провести по формулах:

- середнє арифметичне:

(5.1)

(5.2)

де - кількість станів системи;

, - відповідно вхідний та вихідний параметр системи відповідного стану.

- середнє геометричне:

(5.3)

(5.4)

- середнє гармонічне:

(5.5)

(5.6)

- середнє квадратичне:

(5.7)

(5.8)

2. Розрахувати середнє зважене значення варіаційного ряду з урахуванням інтервалу розподілу.

Середнє зважене значення варіаційного ряду визначаємо за формулою:

(5.9)

(5.10)

де , - величина інтервалів з урахуванням значення варіаційного ряду.

3. Величину інтервалів з урахуванням значення варіаційного ряду розраховуємо за формулою:

; (5.11)

, (5.12)

де , - величина інтервалу з урахуванням розмаху варіації відповідно вхідного і вихідного параметру системи.

Величину інтервалу розраховуємо за формулою:

(5.13)

(5.14)

де , - максимальні значення в варіаційному ряді відповідно вхідного і вихідного параметра системи;

, - мінімальні значення в варіаційному ряді відповідно вхідного і вихідного параметра системи.

4. Визначити моду і медіану у варіаційному ряді.

Варіаційний ряд складається з чисел, які отримані з таблиці 5.2 після перетворення згідно з варіантом.

Для визначення медіани варіаційний ряд слід відкоригувати з урахуванням параметрів , і середньозваженого відхилення.

Значення медіани , відповідно вхідного і вихідного параметра системи відповідного стану у варіаційному ряді визначається за формулою:

, (5.15)

, (5.16)

де , медіана, що приходиться на середину варіаційного ряду;

, - максимальне значення , що, знаходиться попереду або після медіанного інтервалу (стан системи №5) в варіаційному ряді;

, - мінімальне значення , що, знаходиться попереду або після медіанного інтервалу (стан системи №5) в варіаційному ряді.

Оформити результати роботи у вигляді звіту. Зробити висновки.

Питання до перевірки знань:

1. Що називається системою?

2. Як оцінюється цілісність системи?

3. Що розуміють під функцією системи?

4. Що таке структура системи?

Практичне заняття №6

Дата добавления: 2015-04-29; Просмотров: 1154; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!