Структурна організація креслення ескізу компонування ордерів у деталях

Ескіз компонування зображення архітектурних ордерів у деталях

Методичні вказівки до другої частини курсової роботи

Ескізу компонування та кінцевого креслення ордерів у масах

Після того як студент отримав затверджений консультантом ескіз компонування, можливо переходити вже безпосередньо до виконання креслення ордерів у масах. Як видно із схеми зіставлення зображень ескізу та остаточного креслення (малюнок 2.8), ескіз компонування визначає усі параметри майбутнього креслення, а саме:

- розміри усіх компонентів,які зображуються (тексту головного напису, зображень окремих ордері із усіма необхідними атрибутами, кутового штампу);

- їхні місця розташування у полі креслення;

- розміри вільних полів між компонентами креслення.

І тепер студенту залишається тільки охайно та чітко спираючись на ескіз компонування виконати чистове креслення дотримуючись вимог архітектурної графіки до даного типу креслень.

2.2 Друга частина курсової роботи: «Архітектурні ордери у деталях»

Зображення архітектурних ордерів у деталях виконується у складі двох ордерів: одного простого (тосканського або доричного), та одного складного (іонічного, коринфського або композитного), відповідно до отриманого варіанту завдання. Зображення ордерів у деталях на різницю від зображення ордерів у масах виконується не як схематичне, а із детальною проробкою та показом найдрібніших елементів – архітектурних профілів. Це у свою чергу потребує побудови зображень у більшому масштабі, а для цього використовується папір іншого формату А1. Для зручності виконання креслення використовується папір натягнутий на планшет формату 750 на 550 мм, що дозволяє отримати креслення високої якості. Робота на натягнутому папері із жорсткою основою у вигляді планшету дозволяє працювати із дрібними зображеннями з використанням креслярських інструментів та рейсшини із роликами, що прискорює процес креслення і надає додаткові зручності при зберіганні та транспортуванні креслення.

Перед викреслюванням зображень на планшеті (так само як і у випадку із ордерами у масах), спочатку виконується ескіз компонування з розміщенням усіх необхідних зображень креслень та текстів.

Розглянемо структурну організацію креслення ескізу компонування ордерів у деталях.

До складу зображень ескізу компонування входять:

- текст основного напису «Архітектурні ордери у деталях за …(ім'я автора)»;

- зображення ордерів: простого та складного, у двох проекціях («фасад» та план «плафону» – вид із низу);

- зображення масштабних лінійок (шкала із зображенням модулів та «головної частини» масштабу – із зображенням парт або хвилин);

- зображення розмірів - у модулях та партах або хвилинах (як на «фасаді» так і на плані «плафону»);

- назви ордерів;

- кутовий штамп.

Ескіз компонування виконується у масштабі м 1:1 відносно остаточного креслення, яке виконується на планшеті, тобто розміром 750 на 550 мм, із розташуванням аркушу горизонтально або вертикально (в залежності від особливостей отриманого варіанту завдання).

«Фасади» ордерів зображуються - у повну висоту із показом кутової колони. Можливі варіанти рішення: «із п'єдесталом» або «із інтерколумнієм». У випадку варіанту «із інтерколумнієм»: зображується кутова колона та суміжна із нею - рядова. «Плани плафонів» зображуються у проекційному зв’язку із «фасадами», відповідно до варіантів. Після зображення одинарної або праних колон – зображення обривається.

Кожне зображення супроводжується постановкою розмірів.

На «фасаді» показуються:

- розміри найдрібніших елементів ордеру (архітектурних профілів) - перший ланцюжок розмірів;

- розмір головних частин ордеру (як сума розмірів елементів) – другий ланцюжок розмірів;

- загальна висота ордеру – третій ланцюжок розмірів.

Окрім вертикальних розмірів на «фасаді» показуються горизонтальні розміри:

- виступ карнизу антаблементу;

- виступ полки архітраву;

- виступ абаки капітелі;

- діаметр колони у верхній частині;

- діаметр колони у нижній частині;

- виступ бази колони;

- виступ карнизу п’єдесталу;

- виступ бази п’єдесталу;

- інтерколумній.

На плані «плафону» показуються:

- ширина архітравної балки;

- діаметр колони у верхній частині;

- виступ абаки капітелі;

- виступ карнизу антаблементу.

Побудова ескізу компонування зображень ордерів починається із зображення формату майбутнього креслення – у нашому випадку при використанні масштабу М1:1 розмір формату складає 750 на 550 мм. В залежності від задуму компонування та особливостей отриманого варіанту завдання вибирається «вертикальне» або «горизонтальне» компонування креслення.

Перед виконанням ескізу компонування необхідно виконати попередню підготовчу роботу.

Після детального знайомства із текстами трактатів у процесі читання та вивчення текстових матеріалів заповнюються таблиці (таблиця 2.2 або 2.3), як і у випадку виконання першої частини курсової роботи.

На підставі заповнених таблиць виконується схематичне зображення ордерів.

Схематичне зображення ордерів у деталях виконане «від руки»

Це зображення повинно мати вигляд схеми – воно виконується без дотримання певного масштабу та точних розмірів. Його призначення графічно зобразити правильне розташування усіх компонентів ордеру із дотриманням правильної послідовності їхнього розташування. На цьому зображенні, виконаному «від руки», проставляються усі розміри, які потім будуть відтворені і на остаточному кресленні, без винятку та у повному обсязі. Ці схематичні зображення ордерів (4 зображення: простий ордер – «фасад» та план «плафону», і складний ордер – «фасад» та план «плафону») стануть «ядром» - основою ескізу компонування. Окрім самих зображень ордерів на ескізі компонування з'являться усі необхідні елементи які були перелічені раніше. Їх теж необхідно долучити до схематичного зображення.

Таким чином схематичне зображення, як модель майбутнього остаточного креслення вбирає до себе:

- поле формату креслення розміром 750 на 550 мм на якому розташовані інші елементи;

- текст основного напису;

- 4 зображення 2-х ордерів (два парних зображення ордерів – фасад, план «плафону») із постановкою усіх необхідних розмірів;

- зображення масштабних лінійок до кожного із ордерів;

- підписи назв ордерів;

- зображення кутового штампу.

- вільні поля між усіма зображеннями, які виникають в полі формату креслення:

- вільні поля між краями формату та елементами зображень;

- вільні поля між самими зображеннями - кресленнями та словами (малюнок 2.9 – на стор.23).

Ескіз компонування зображень ордерів у деталях в масштабі М 1:1

(відносно остаточного креслення на планшеті) формату 750 X 550 мм

(малюнок 2.10)

Ескіз компонування за своїм призначенням вирішує задачу визначення розмірів усіх складових зображення:

- креслень;

- текстів;

- вільних полів.

Що для цього необхідно виконати?

Для знаходження розмірів усіх компонентів креслення використаємо поняття про «структурну організацію креслення».

Так, що нам відомо (що вже визначено із самого початку)?

· Ми знаємо формат креслення – він дорівнює 750 на 550 мм і задає розміри загального робочого поля.

· Текст основного напису: наприклад, «Архітектурні ордери у деталях за Джакомо Бароцціо да Віньйола», який виконується шрифтом «Зодчого» (різновид шрифту «антиква»). Його необхідно представити у вигляді смислових блоків та встановити (призначити) розміри шрифту (висоту шрифту для кожного із блоків).

- фраза «Архітектурні ордери» може бути виконана шрифтом більшого розміру (шрифт 3),

- смисловий блок «у масах за Джакомо Бароцціо да Віньйола» - шрифтом меншого розміру (шрифт 2).

- окрім тексту основного напису в кресленні використовуються підписи – назви ордерів. Вони можуть бути виконані шрифтом ще меншого розміру

(шрифт 1).

Таким чином у нас при виконанні креслення будуть використані шрифти трьох розмірів.

Особливості шрифту «Зодчого» такі, що при викреслюванні літер, висота поля літери розбивається на 9 клітинок (9 модулів) і більшість літер мають квадратну форму, тобто пропорції основних літер мають відношення 9:9.

Таким образом при встановленні розмірів висот літер для трьох смислових блоків необхідно дотримуватися правила – висота літери повинна бути кратною 9. Ми маємо три типи розмірів літер, які повинні зорово відрізнятися один від одного. Пропонується співвідношення висот літер 3:2:1 та кратність 9 мм. Найменшу висоту будуть мати назви ордерів – шрифт 1 (9), подвійний розмір – текст «у деталях за Джакомо Бароцціо да Віньйола» - шрифт 2 (9 X 2 = 18), та найбільший розмір текст «Архітектурні ордери» - шрифт 3 (9 X 3 = 27). Якщо 1/9 висоти літери (т.б. модуль літери) для шрифту «Зодчого» прийняти такою, що дорівнює 1 мм, то ми отримаємо три типи розмірів для тексту основного напису та назв ордерів: 27 мм;18 мм;9 мм. Визначившись із висотами шрифтів та дотримуючись правил побудови літер шрифтом «Зодчого», можливо прорахувати розміри усіх слів які входять до складу смислових блоків тексту основного напису та назв ордерів. Призначивши інтервали між словами, смисловими блоками та інтервали між строками – ми отримаємо габарити полів, які будуть займати тексти креслення.

· Усі розміри та службові тексти, кутовий штамп виконуються «Архітектурним вузьким прямим шрифтом» висотою 5мм. Кутовий штамп має габарити: ширину – 100 мм, висоту – 20 мм, та вільні поля від краю формату по 10 мм.

· Ланцюжки розмірних ліній зображуються на відстані:

- перша розмірна лінія – від краю зображення – 15 мм,

- дві інші – через 10 мм – одна від одної;

- разом три ланцюжки розмірних ліній займають габарит – 35 мм (15 мм, 10 мм, 10 мм).

Таким чином при визначенні розмірів поля окремих зображень «фасаду», «плану плафону» необхідно враховувати габарит у 35 мм із тих сторін зображення де будуть зображуватися розміри.

· Розміри полів зображень ордерів мають структуру аналогічну тій, яка зображене на сторінці 20 малюнок 2.7. При їхньому визначені необхідно керуватися наступними правилами:

- При визначені параметрів зображення ордера необхідно спочатку встановити загальний габарит поля зображення ордера – висоту та ширину (малюнок 2.10).

- висота поля зображення ордера визначається як залишок який ми отримаємо якщо віднімемо від загальної висоти креслення:

рухаючись поглядом зверху в низ:

- відстань від верхнього краю формату креслення до головного напису;

- висоту головного напису;

- відстань від головного напису до поля зображення ордера,

рухаючись поглядом знизу у гору:

- відстань від нижнього краю формату креслення до кутового штампу;

- висоту кутового штампу;

- відстань від кутового штампу до поля зображення ордера.

- ширина поля зображення ордера визначається як залишок який ми отримаємо якщо віднімемо від загальної ширини креслення:

рухаючись поглядом з ліва на право:

- відстань від лівого краю креслення до поля зображення першого ордера;

- інтервал між зображеннями ордерів;

- відстань від поля зображення другого ордера до правого краю формату креслення.

Ширину поля яка залишається при відніманні перелічених параметрів необхідно поділити на дві частини – для поля зображення першого (простого ордера) та для поля зображення другого ордера (складного).

Далі, отримавши габарити полів зображення (висоту та ширину) для двох ордерів, необхідно у свою чергу структурувати кожне із полів. При цьому ми повинні спиратися на конкретний варіант отриманого завдання (розглянемо варіант – «в одному модулі з п’єдесталом» - малюнок 2.10).

Кожне з полів зображення ордерів у свою чергу складається із зображень – фасаду ордера та плану «плафона».

Зображення фасаду ордера – має структуру аналогічну тій, яка зображена на схемі малюнку 2.7 (стор.20) тільки із п'єдесталом і без інтерколумнія.

Зображення плану «плафона» ордера (горизонтальна проекція - вид знизу на ордер) необхідно розглянути детальніше (малюнок 2.11).

Поле зображення плану «плафона» ордера має два параметри – висоту та ширину поля зображення, які визначаються аналогічно (розглянемо варіант плану «плафона» кутової колони ордера).

Висота поля зображення плану «плафона» ордера складається (при русі поглядом з верху у низ) із:

- виступу карнизу антаблемента;

- ширини архітравної балки;

- виступу абаки капітелі;

- відстані від краю абаки до лінії обриву зображення;

- габариту, який займають два ланцюжки розмірних ліній.

Ширина поля зображення плану «плафона «ордера складається (при русі поглядом з ліва на право) із:

- виступу карнизу антаблемента;

- ширини архітравної балки;

- виступу абаки капітелі;

- відстані від абаки капітелі до лінії обриву зображення;

- габариту, який займають два ланцюжки розмірних ліній.

Детально розглянувши зображення плану «плафона» зображення ордера ми таким чином отримали структуру параметрів зображення, які необхідно визначити для його побудови.

Детально проаналізувавши параметри складових зображень ордера ми таким чином отримали повне уявлення про його характер.

Отак зображення ордера складається із:

- зображення фасаду ордера;

- зображення масштабної лінійки (лінійного масштабу);

- зображення плану «плафона» ордера;

- тексту назви ордера

та

- вільних полів між усіма цими компонентами.

Варіант завдання яке ми розглядаємо у якості приклада являє собою зображення двох ордерів – тосканського та іонічного. Із аналізу структурної побудови кожного з ордерів (заповнені таблиці 2.2 та 2.3) ми з'ясували, що висота іонічного ордера у кількісному виразі більше висоти тосканського, тому при прийнятті рішення у процесі компонування, ми і будемо спиратися на габарити «вищого» із них (т.б. іонічного).

Так як геометричні побудови зображень ордерів спираються на визначену та встановлену величину модуля, то для подальшої роботи по побудові зображень ордерів нам і необхідно встановити геометричний розмір модуля.

Для цього розглянемо детальніше структуру поля зображення ордера.

Вона складається із:

· зображення фасаду ордера;

· вільного по ля між зображенням фасаду ордера та зображенням масштабної лінійки;

· поля масштабної лінійки;

· вільного поля між зображенням масштабної лінійки та полем зображення плану «плафона» ордера;

· поля зображення плану «плафона» ордера;

· вільного поля між полем зображення плану «плафона» ордера та полем тексту назви ордера;

· поля зображення тексту назви ордера,

· окрім того вільні поля з боків кожного із зображень.

Висота поля зображення ордера має більш складну організацію ніж ширина поля зображення ордера (для варіанту, який розглядається). Ширина поля зображення ордера (у варіанті, який ми розглядаємо) повністю визначається шириною тексту назви ордера. А з висотою зображення ордера потрібно детальніше розбиратися.

Параметри полів зображення масштабної лінійки та тексту назви ордера визначаються на підставі загальних вимог до геометричних побудов архітектурних креслень та шрифтів і тому можуть бути просто призначені нами спираючись на ці вимоги.

Поле зображення лінійного масштабу являє собою зображення лінійної шкали та зображення чисельних значень модулів та парт (для нашого варіанту). Лінійну шкалу можливо зобразити подвійною горизонтальною лінією із вертикальними засіками, які проведені на відстані величини модуля. Головна частина лінійного масштабу являє собою відрізок, який зображує модуль, котрий поділено засіками на більш дрібні відрізки,які зображують парти. Головна частина лінійного масштабу розташовується ліворуч від нульової позначки. Праворуч від нульовою позначки ми зображуємо декілька модулів (в залежності від необхідного компонування).

Зображення чисельних значень показуються цифрами та скороченими написами назв одиниць (модулі та парти).

Поле зображення тексту назви ордера має параметри які визначаються характером шрифту, який ми використовуємо. Для тексту назви ордера ми прийняли тип шрифту – шрифт «Зодчого», шрифт 1 який має висоту 9мм. Більшість літер цього шрифту мають квадратні пропорції (т.б. ширина літери дорівнює висоті). Ширину поля тексту назви ордера можливо визначити підсумувавши кількість літер, які входять до назви ордера додавши до них величини необхідних інтервалів між літерами.

Параметри полів зображення фасаду та плану «плафона» ордера можливо виразити через величину модуля, підсумувавши величини усіх складових компонентів (виразивши їх у модулях та партах), і додавши габарити які займають ланцюжки розмірних ліній (які ми визначили раніше – стор.25).

Отак для того, щоб встановити геометричний розмір зображення модуля нам залишається визначити габарити по висоті креслення, які займають разом зображення фасаду та плану «плафона» ордера відкинувши від загальної висоти поля зображення ордера габарити усіх атрибутивних компонентів зображення (вільних полів, лінійного масштабу, тексту назви ордера, ланцюжків розмірних ліній). Геометричний розмір, який ми отримаємо у залишку, виражений в мм креслення необхідно поділити на сумарне чисельне значення (у модулях та партах), яке приходиться разом на висоту зображення фасаду ордера та на висоту зображення плану «плафона» ордера.

Наприклад:

- сумарний розмір висоти зображення ордера та плану «плафона» ордера - 490 мм

- висота іонічного ордера із п’єдесталом – 28 мод 9 парт

- висота зображення плану «плафона» ордера складається із:

величини виступу карниза антаблемента – 1 мод 13 парт

величини ширини архітравної балки (дорівнює величині верхнього діаметра

колони) – 1 мод 12 парт

відстані від архітравної балки до лінії обриву зображення (приймемо такою,

що дорівнює виступу карниза антаблемента) – 1 мод 13 парт

разом - 5 мод 2 парт

- сумарне значення висоти зображення фасаду та плану «плафона» ордера у модулях

та партах - 33 мод 11 парт

Отак, при обчислюваннях ми отримали наступний результат: 33 модуля 11парт на форматі креслення займають місця, т.б. зображуються відрізком довжиною у 490 міліметри. А яким ж відрізком зобразиться один модуль?Тут ми маємо справу із простою пропорцією:

33 мод 11 п – 490 мм

1 мод - Х мм

Геометрична величина зображення 1 мод = 490мм / 33 мод 11 парт

Як виконати таку операцію?

Для зручності переведемо модулі у парти:

33 мод 11 парт = (18 парт X 33 мод) + 11 парт = 605 парт

Якщо 490 мм / 605 парт то ми визначимо яким відрізком на креслені зобразиться

1 парта: 490 мм / 605 парт = 0,8 мм

А 1 модуль іонічного ордеру складається із 18 парт, т.б. буде

зображуватися на кресленні відрізком у 18 разів більшим.

0,8 мм X 18 парт = 14,5 мм

Таким образом ми визначили для нашого варіанту геометричну величину зображення 1 модуля.

Усі попередні міркування були чистою теорією, а із цього моменту ми можемо безпосередньо приступити до побудови зображення ескізу компонування ордерів у деталях.

2.2.3 Виконання ескізу компонування «Архітектурні ордери у деталях за …»

Перед початком виконання ескізу компонування ордерів у деталях ми повинні мати:

· заповнені таблиці 2.2 та 2.3 – котрі визначають параметри усіх складових елементів ордерів, які ми будемо зображувати;

· схему зображення ордерів у деталях виконану «від руки» (малюнок 2.9) - як модель майбутнього ескізу компонування на який структурно представлені усі компоненти із їхніми геометричними параметрами (малюнок 2.10), як матрицю для виконання ескізу компонування;

· встановлений геометричний розмір 1 модуля у міліметрах креслення – як «цеглинки» для майбутніх побудов.

· розвинуте уявлення про структурну організацію ордерної системи.

Для виконання ескізу компонування використаємо формат креслення який ми визначили у попередньому аналізі (750 мм X 550 мм) із вибором відповідного його розташування по вертикалі.

Усі компоненти креслення розташовуються на своїх місцях за схемою, яка прийнята до виконання та затверджена при обговоренні із консультантом. Параметри компонентів креслення які вже чітко встановлені (розміри тексту основного напису,поля зображення ордерів, кутовий штамп, розміри вільних полів між зображеннями) можуть бути нанесені на робоче поле креслення.

А ось робота над побудовою саме зображення ордерів (в середині поля зображення ордерів) повинна початися із побудови лінійного масштабу, за встановленою нами раніше геометричною величиною 1 модуля. (Послідовність виконання ескізу компонування ми розглядаємо для конкретного варіанту. В залежності від отриманого варіанту завдання, алгоритм дій буде трошки відрізнятися.) Ми розглядаємо варіант завдання – «в одному модулі з п'єдесталом».

Для зображення простого ордера, ми відрізок головної частини лінійного масштабу, який зображує 1 модуль, розіб’ємо на 12 частин – 12 парт, а для складного – на 18 частин. Але геометрична величина 1 модуля для обох ордерів буде однаковою. Довжину зображення лінійного масштабу необхідно виконувати такою, щоб з його допомогою можливо було відкласти найбільший розмір елемента ордерної системи. У нас це буде загальна висота ордера.(Але у подальшому при виконанні остаточного чистового креслення немає необхідності показувати зображення лінійного масштабу максимального розміру, із композиційних міркувань.)

Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 634; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!